«Мандат ОБСЄ має бути розширений, вони повинні спостерігати не тільки вдень, а й вночі, а також 7 днів на тиждень». Це головний підсумок «нормандського саміту» щодо зупинення війни на Донбасі, озвучений канцлером Німеччини Ангелою Меркель.
Як мінятимуть мандат моніторингової місії ОБСЄ, виданий ще в березні 2014 року? Наскільки на місію і її мандат впливає член ОБСЄ – Росія? І хто примусить бойовиків пускати моніторів на свою територію, а також гарантує їм безпеку?
Про це в ефірі Радіо Донбас.Реалії говорили експерт з питань безпеки Юрій Костюченко та директор Центру досліджень проблем національної безпеки Національного університету «Острозька академія» Тарас Жовтенко.
– Юрію, Ангела Меркель сказала, що для того, аби встановити перемир’я, розвести війська, потрібно посилювати мандат єдиної організації, яка діє з обох сторін лінії зіткнення, – спеціальної моніторингової місії ОБСЄ. Чому Росія погодилася на таке розширення місії?
Юрій Костюченко: Якщо ми хочемо розв’язувати конфлікт, ми маємо збільшувати кількість сторін, які беруть участь у цьому питанні, і збільшувати повноваження цих сторін. В іншому випадку ми капсулюємо та заморожуємо конфлікт. З теоретичної точки зору це логічно.
Питання Донбасу втратило вже першочергову актуальність для КремляЮрій Костюченко
Чому на це погодилася Росія – на це зараз важко відповісти. Ми бачимо, що немає такої зацікавленості в загостренні цього конфлікту. Якщо проаналізувати й з фінансуванням конфлікту, і кадровим призначенням в Росії, підтримкою бойовиків, то більше уваги приділяється середньосхідним питанням і навіть Африці.
Мабуть, питання Донбасу втратило вже першочергову актуальність для Кремля. Не те, що вони це відкинули, але воно не є першочерговим.
І самі ці домовленості про розширення мандату це добре. Але ви правильно сказали, що хто гарантує можливість реалізації? Ми щодня бачимо звідти недопуск місії на ті чи інші об’єкти. Інструментально ця місія є дуже обмеженою.
– Голова ОБСЄ, міністр зовнішніх справ Словаччини Мирослав Лайчак вітав результати «нормандського саміту» по Донбасу, який пройшов 9 грудня в Парижі. За його словами, погоджені кроки «якщо будуть реалізовані, стануть важливим внеском врегулювання конфлікту на Сході України та відновлення миру для людей, які страждають протягом багатьох років». Він також зазначив: «Я дуже задоволений, що подальші кроки передбачають заходи, зокрема, припинення вогню, розмінування, полегшення обміну полоненими, створення нових зон розмежування вздовж лінії зіткнення, відкриття нових точок входу та виходу». Жодного слова про розширення мандату місії. Чому, як думаєте?
Юрій Костюченко: Він каже про стратегічні речі. Про те, на що це все має бути спрямовано. Якщо це станеться, то це буде спрямовано на те, про що він сказав.
Щодо розширення мандату, мабуть, він тому й не каже, бо не дуже зрозуміло, як це буде виконано технічно.
– Нагадаємо, що зараз передбачає мандат місії ОБСЄ на Донбасі. Те, що вони йдуть з непідконтрольних територій після 5-ї вечора, так прописано мандатом?
Юрій Костюченко: Наскільки я розумію, ні. Але так воно виходить. Там багато що прописано. Вони виконують місію на всій території України, вони присутні у всіх великих містах України, проводять моніторинг, наприклад, у Києві, Херсоні, Одесі, Львові, Івано-Франківську, Харкові, Одесі, Дніпрі, Чернівцях, Луганську і в Донецьку – постійні точки розміщення місії. Окрім лінії зіткнення.
Вони є там, де відбувається конфлікт. Вони проводять постійний моніторинг обстрілів, втрат так, як вони можуть. Але це не завжди є можливим, бо накладають певні обмеження. Вони пов’язані з дотриманням режиму безпеки й неможливістю забезпечити безпеку самої місії. Якщо хтось каже, що тут замінована ділянка, то туди не може бути доступу.
Наприклад, на днях бойовики заборонили доступ, бо нібито проводяться роботи з розмінування. І так відбувається щодня.
– Юрію, ви вірите у цей новий мандат? Чи це політична заява, яка розчиниться?
Юрій Костюченко: Це політична заява, в яку ми маємо вірити, на яку маємо покладатися. Це додатковий інструмент, він буде використаний у політичних цілях. Як він буде реалізований – це вже інше питання.
Тарас Жовтенко: Практика роботи нинішнього складу моніторингової місії ОБСЄ в умовах цього чинного мандату вказує на те, що ця заява не більше ніж політична риторика. Адже з практичної точки зору, будь-які зміни в тому, як діють зараз монітори, як працює місія, будуть заключатися в тому, що чинний мандат повністю припинить свою дію і це буде вже зовсім інша місія під зовсім іншим мандатом. Вона може бути зі схожими функціями, але однозначно це буде інший склад.
– А як змінюється мандат ОБСЄ?
Росія буде намагатися використати будь-який привід, щоб у цей новий мандат «зашити» максимально свої пріоритетиТарас Жовтенко
Тарас Жовтенко: Політичні консультації, тому що мандат затверджується консенсусом всіх учасників ОБСЄ, і тут питання буде впиратися в позицію Російської Федерації. Моніторингова місія – це частина дій ОБСЄ в Україні, це не вся організація. Російська Федерація буде намагатися використати будь-який привід, щоб у цей новий мандат «зашити» максимально свої пріоритети. Або це буде майже така сама місія, тільки з ширшими повноваженнями, або буде зовсім інша.
– Що Росії може бути вигідно «вшити» у цей мандат?
Тарас Жовтенко: Їй буде вигідно мінімізувати доступ моніторів до тих об’єктів та територій, де Росія їх не хоче бачити. Розширити максимально свій вплив на всіх рівнях від екіпажів до фінального затвердження звітів цих місій. І стратегічний менеджмент, тобто як буде координуватися робота нової місії в нових умовах. Думаю, ці три точки є пріоритетними для Росії.
– Юрію, а ви бачите місію ОБСЄ як один із важелів наведення порядку на Донбасі, реінтеграцію? Чи це один з інструментів гібридної війни Росії проти України й не потрібно так спиратися на цю місію?
Юрій Костюченко: Нам потрібні всі механізми контролю, будь-які. Місія ОБСЄ і є одним з таких механізмів контролю. Це джерело даних, інформації. Я довіряю цій інформації.
– Чому ОБСЄ є на всій території України? Це не може бути одним із інструментів Росії з контролю, збору інформації?
Цей мандат писали й він починав діяти тоді, коли на Сході України навіть не йшла мова про бойові діїТарас Жовтенко
Тарас Жовтенко: Звичайно, будь-які моніторингові місії використовуються спецслужбами для збору інформації з напівлегальних позицій та легального доступу по країні, де ця місія працює.
Щодо чинної місії ОБСЄ та її мандату потрібно пам’ятати ще одне. Цей мандат писали й він починав діяти тоді, коли на Сході України навіть не йшла мова про бойові дії. Тобто цей мандат заточений під моніторинг ситуації у всіх регіонах, для відслідковування тенденції з громадських та антиурядових виступів.
Тобто моніторинг ситуації у протистоянні Майдан/антимайдан, події які передували російській агресії. На основі цього мандату ОБСЄ продовжує моніторити ситуацію в зоні бойових дій.
Це пояснюється тим, що зараз місія ОБСЄ діє у всіх регіонах нашої країни. Але це може бути краще для України, тому що ті звіти, які місія збирає та публікує, важливі. Але ці звіти не можуть бути повними, тому що умови, в яких зараз діють монітори місії, дуже змінилися. І цим пояснюється, що екіпажі ОБСЄ фізично та формально не мають доступу до певних об’єктів і територій, які вже мають статус неконтрольованого уряду. Тому інформацію у таких звітах треба ділити на два. Вони не повні, але це не означає, що вони не об’єктивні.
– Тарасе, зараз моніторингова місія ОБСЄ в Україні нараховує близько 700 людей. З них приблизно 40 росіян. Яким ви бачите новий формат, мандат місії? Що монітори ОБСЄ зможуть отримати доступ до територій та об’єктів в ОРДЛО?
Тарас Жовтенко: Всі ці моменти мають бути прописані в самому мандаті. Сам мандат має говорити, що монітори повинні мати вільний доступ у будь-яку точку, яка вважається важливою для збору інформації та країни-учасниці ОБСЄ, зокрема й Росії, якщо підписує цей мандат, означає, що російська сторона опосередковано бере відповідальність за дії підконтрольних їй бойовиків, які можуть не пускати цю місію. Але тут тонка межа. Тому що росіяни будуть використовувати будь-яку таку ситуацію для створення провокацій, з іншого боку, вони можуть вимагати дзеркального доступу такого самого екіпажу з російською присутністю до українських військових об’єктів, або територій.
Ці моменти регулюються самим мандатом. Є норма про мультинаціональність екіпажів. Не може бути в одному екіпажі моніторів більше ніж одного представника якоїсь однієї національності. Всі четверо людей, які входять в екіпаж, є представниками різних країн.
Цей новий мандат вже буде враховувати реалії бойових дій і те, що це зона конфлікту. Відповідно, має бути врегульовано доступ до певних місць, які мають стратегічний інтерес для нашої країни.
– Єдине, що не буде врегульовано в мандаті, мабуть, що Росія це сторона конфлікту. І Росія буде мати доступ та контроль до цієї моніторингової місії?
Юрій Костюченко: Тут є нюанси. У нас є урядові сили й незаконні збройні формування, тому дзеркальної ситуації не може бути. Але Росія може так ставити питання.
Звісно, якщо бойовики не захочуть пропускати, вони не пропустять. Я брав участь у дискусії з бойовиками, вони сказали, що якщо будуть наполягати, вони їх постріляють і скажуть, що це українська диверсійно-розвідувальна група.
ОСТАННІЙ ВИПУСК РАДІО ДОНБАС.РЕАЛІЇ:
(Радіо Донбас.Реалії працює по обидва боки лінії розмежування. Якщо ви живете в ОРДЛО і хочете поділитися своєю історією – пишіть нам на пошту Donbas_Radio@rferl.org, у фейсбук чи телефонуйте на автовідповідач 0800300403 (безкоштовно). Ваше ім'я не буде розкрите)
