Розведення військ у Станиці Луганській призвело до несподіваних наслідків. На території, яку залишили українські військові та прикордонники, вільно розгулюють представники бойовиків. Чому їх ніхто не затримав і що відбувається на новій «нейтральній смузі» зараз? Про це – у матеріалі журналістів спеціального проєкту Радіо Свобода «Донбас.Реалії».
«Відповідно до Мінських домовленостей, Станиця і Щастя наші», – заявив представник бойовиків, пояснюючи таким чином своє перебування на підконтрольній Україні території.
Такого ще не було – представники угруповання «ЛНР» вільно пересуваються на підконтрольному Києву боці від лінії розмежування. Так звані «міністр закордонних справ» «ЛНР» Владислав Дейнего і «омбудсмен» угруповання Ольга Кобцева спокійно перейшли по зруйнованому мосту біля Станиці Луганської і посперечалися з головою Станично-Луганської райдержадміністрації Юрієм Золкіним.
– Ви прийшли вчиняти провокації сюди? – запитував представників «ЛНР» Юрій Золкін.
– Ну почекайте. Ви на якій підставі ставите мені це запитання? – обурилася представниця бойовиків Кобцева.
– Я не знаю, хто ви. Я – глава адміністрації.
– А навіщо ви звертаєтеся до того, кого не знаєте? – втручається в розмову Дейнего.
– Ні, ви прийшли зі значком так званої «Луганській народної республіки», – доводить Золкін.
– І ви зі значком ... Там у вас тризуб український.
– Так, я на українській землі перебуваю!
– І ми на своїй землі!
– На якій, на своїй?
– На своїй, українській, – відповіла представниця бойовиків.
Чому вона зустрічала їх саме на цьому березі, на цій частині зруйнованого мосту?Вікторія Ковальова
«Приїхали представники ООН, і тоді ми зрозуміли зі спілкування по телефону – вона говорила, що ніби прийшла їх зустрічати. Але чому вона зустрічала їх саме на цьому березі, на цій частині зруйнованого мосту? Я не знаю», – розповідає кореспондент «5-го каналу» в Луганській області Вікторія Ковальова, яка стала свідком цієї події.
Представники бойовиків поводили себе самовпевнено. І навіть забороняли знімати українському «5-му каналу».
«Розворот на 180 градусів, ніякої зйомки! Закрили камеру і пішли звідси!», – кричала Кобцева.
Розведення сил в районі Станиці Луганської відбулося наприкінці червня. Українські військові, які раніше перебували на березі Сіверського Дінця, відійшли від нього на кілька сотень метрів, щоб дозволити відремонтувати зруйнований пішохідний міст і провести розмінування. На демілітаризованому підконтрольному Києву боці 6 серпня і з’явилися представники угруповання «ЛНР».
В «сірій» зоні прикордонники повноважень не здійснюютьНеля Доценко
«Прикордонники здійснюють повноваження з пропуску осіб тільки в межах контрольного пункту в’їзду-виїзду. В так званій «сервісній» чи «сірій» зоні прикордонники повноважень не здійснюють», – зазначила Радіо Свобода прес-офіцер лисичанського прикордонного загону Неля Доценко.
І це вже не перший випадок. За кілька днів до інциденту через міст з боку бойовиків прийшла знімальна група російського телеканалу.
– Це «нейтральна територія», – доводили росіяни.
– Це не «нейтральна територія», це територія України! Запам’ятайте! – наголошував працівник Станично-Луганської РДА Михайло Шевченко російській знімальній групі.
– Відрекомендуйтеся, будь ласка!
– Їх не повинно бути, згідно з Мінськими угодами, тут, – відповів Шевченко.
– Відрекомендуйтеся, будь ласка!
– Та йди ти звідси, окупант!
Вони прекрасно знають, що «не на прицілі»Вікторія Ковальова
«Вони прекрасно знають, що там наших військових немає, вони «не на прицілі». Нам було страшно, їм було легко. Тому вони і поводились так», – розповідає Вікторія Ковальова.
Знімальна група «Донбас.Реалії» побувала на місці розведення військ в Станиці Луганській через кілька днів. На українському боці прибрали всі військові споруди. Зате на іншому березі річки, одразу на початку мосту залишаються укріплення бойовиків угруповання «ЛНР». Там чергують люди в камуфляжі і з бутафорськими нашивками «СЦКК». Відстань до них – кілька десятків метрів.
«Як можна з людьми домовлятися, які свої війська залишили на колишніх позиціях, а наша сторона все виконала? Тобто, з людьми цими ніяких домовленостей бути не може», – вважає житель Станиці Луганської.
«Зараз і тоді – нічого не змінилося. З безпекою все нормально – і тоді, і зараз. А черги жахливі», – відповіла жінка.
Після суперечки представники угруповання «ЛНР» спокійно повернулися до Луганська. Чому їх ніхто не затримав? Ось офіційний коментар Служби безпеки України:
«Затримання Кобцевої та Дейнеги в нейтральній зоні стало б приводом для окупантів заявити про зрив Україною Мінських домовленостей і нібито порушення перемир’я. Нагадуємо, що в Службі розслідуються кримінальні провадження стосовно вказаних учасників незаконних збройних формувань «ЛНР». Особи, які посягнули на державний суверенітет, конституційний лад і територіальну цілісність України, відповідатимуть перед законом».
Інше питання – навіщо представники незаконних формувань демонстративно перейшли на підконтрольний Україні бік мосту? Хотіли показати власну значимість представникам ООН, кажуть експерти.
«Основні домовленості були розроблені зовсім не на рівні псевдодержавних утворень. Це в першу чергу спроба показати, що відповідні сили теж залучені в процес», – зазначив заступник директора київського Інституту світової політики Микола Бєлєсков.
Самі представники бойовиків так і не пояснили, з якими намірами прийшли на підконтрольну Україні територію.
– Фейкова «республіка». Ви сюди навіщо прибули? Для того, щоб влаштувати провокацію? – запитував Золкін.
– Я вас попрошу – пред’явіть мені свій мандат! Для того, що ви маєте право говорити з Кобцевою Ольгою Анатоліївною, представницею «Луганської народної республіки» на міжнародних переговорах у Мінську, – виголошувала Кобцева.
«З боку «ЛНР» було цікаво, що ці дві особи постійно говорили, що у них різний статус, умовно кажучи. Голова районної адміністрації і псевдоміністри або представники «ЛНР» в Тристоронній контактній групі. Вони самі намагалися показати, що «ви нам не рівня» фактично. «Хто ви такі»?», – звертає увагу Микола Бєлєсков.
Бойовики всерйоз сподіваються схилити українську сторону до прямих переговорів. Ватажок угруповання «ЛНР» навіть запросив українського президента приїхати в окупований Луганськ.
«Щоб Володимир Зеленський і в його особі вся влада України почули голос Донбасу. Якщо він ухвалить рішення приїхати до нас, в принципі, ми його приймемо, відповідно до міжнародного протоколу. За своє життя йому побоюватися абсолютно нічого. Нехай приїжджає до нас, і ми будемо розмовляти про те, як встановити мир на Донбасі», – заявив ватажок луганських бойовиків Леонід Пасічник.
Селище Зелена Роща – найближчий до Станиці населений пункт з іншого боку Дінця. Розташований на окупованій території: будинки розбиті, узбіччя заміноване. Місцеві жителі готові експромтом записувати звернення до Зеленського.
«Володимире Олександровичу, ви обіцяли після Порошенка відновити мир на сході України. Так зробіть, щоб ці слова стали дійсністю! Тому що нам вже набридла ця війна», – з такими словами звернувся до президента України житель окупованого селища.
«Щоб люди жили спокійно, не плакали біля своїх розбитих будинків», – додала місцева жителька.
Розведенню військ у сусідній Станиці тут раді. І сподіваються на довге перемир’я.
– Менше почали стріляти?
– Поки тихо, так, – каже місцева жителька.
«Будь-яка війна закінчується перемир’ям. Тому рано чи пізно буде перемир’я, в який бік, хто його знає», – розмірковують літні жінки.
Локальна демілітаризація в Станиці українським військовим здається однобічною. А тому вони не виключають повернення на колишні позиції.
«Якщо це не заповнюється іншою складовою: політичною там, економічною, гуманітарною – просто потім ці військові заходи зводяться нанівець. І можливе знову повернення на ті вихідні позиції, з яких розводили сили і засоби. Така загроза є», – каже заступник командувача операції Об’єднаних сил Богдан Бондар.
Поки ж вакуум на новій «нейтральній смузі» охоче заповнюють собою представники бойовиків.
– Українська влада, вибачте, не контролює зараз нічого на Україні.
– Все контролює!
– Та де ж вона контролює? – засміявся представник бойовиків у відповідь.
ДИВІТЬСЯ ПОВНИЙ ВИПУСК ПРОГРАМИ «ДОНБАС.РЕАЛІЇ»:
