Рік тому в Україні були заборонені російські соцмережі «Одноклассники» та «ВКонтакте», а також сервіси «Яндекса» та Mail.ru Group. Як це вплинуло на український інтернет? Куди перейшли користувачі? І чи можна говорити, що Україна витіснила російські соцмережі з ринку? Про це в ефірі Радіо Донбас.Реалії розповіли керівник програм нових медіа «Інтерньюз-Україна» Віталій Мороз та експерт із соціальних мереж, екс-SMM редактор програми «Схеми» Любов Багацька.
– Чи помітно, що люди переходять із «ВКонтакте» та «Одноклассники» в інші соцмережі?
Більшість вирішує, чи переходити й куди, з огляду на те, де перебувають друзі та родичіВіталій Мороз
Віталій Мороз: Якщо люди лояльні до певних соціальних мереж, то їм перешкоди у доступі не мають значення. Більшість вирішує, чи переходити й куди, з огляду на те, де перебувають друзі та родичі. У Донецьку, наприклад, у «ВКонтакте» завжди була система оповіщення і перекликання між районами, якщо відбувалися якісь обстріли.
Люди швидше обирають шлунком і обирають те, що зручно.
Є частина користувачів, і на Донбасі, які можуть бути більш радикальними, ніж у Києві. Вони дуже жорсткої позиції, агітують проти російських соцмереж.
– Соціальні мережі – місце для спілкування людей. Чому в одній соцмережі проросійське середовище, в іншій більш проукраїнське?
Віталій Мороз: Тут питання у тому, як усталилася традиція. У «ВКонтакте», в «Одноклассниках» була сильна домінація саме російських груп. Але також були українські групи, які прийшли з масовою аудиторією.
Логіка блокування минулого року подвійна і багато хто з правозахисників її не приймає. Економічні санкції – зменшити кількість грошей, які надходять в Росію, а друге протидія інформаційному впливу.
Через російські соцмережі та через Facebook так само поширюється російська дезінформація. Але тут радше потрібно було зламати уявлення про російський світ і як він на нас впливає.
Коли я заводив прихований акаунт, я все одно реєструвався через телефон, і навіть якщо я під вигаданим ніком, російські спецслужби знають номер мого телефону, вони знають, з ким я листуюся.
– В основі заборони більше лежав економічний фактор – санкційний тиск на російський бізнес, не фактор національної безпеки.
Віталій Мороз: Це було і так, і так. Президент України казав, що Росія втручається у вибори у Франції, відповідно, це також і відсіч в інформаційному плані. А коли РНБО пропонувало це рішення, вони говорили і про економічні санкції. Це подвійна мотивація.
Блокування інтернет-ресурсів зараз виглядає не дуже досконалим. Будь-яке подібне рішення з точки зору технології є слабкимВіталій Мороз
Чи це рішення ефективне? Це інше питання. Блокування інтернет-ресурсів зараз виглядає не дуже досконалим. Будь-яке подібне рішення з точки зору технології є слабким, спеціалісти з IT завжди дадуть десять аргументів, як це обійти.
У нашому експертному середовищі розділилися погляди. Якщо виступати з точки зору прав людини, то це було порушенням.
Але з іншого боку, більшість експертів схиляється, що це стратегічно правильне рішення з точки зору майбутнього.
– Є прецеденти блокування доступу на якісь сайти у країнах, які заведено вважати розвинутими демократіями?
Віталій Мороз: Звісно. У нас є ілюзія, що інтернет неконтрольований. В Україні інтернет ніколи не був зарегульованим і навіть зараз, порівняно з іншими країнами. Є законодавство у Франції, в Німеччині, у Великобританії.
Наприклад, у Великобританії дуже жорстко блокуються ресурси порнографічного характеру. Німеччина накладає величезні штрафи, до 5 мільйонів євро, якщо у публікаціях Facebook буде мова ненависті. Якщо він самостійно не видаляє, уряд буде штрафувати.
Чи регулюється телебачення і чи повинно воно відповідати певним засадам? Так. Інтернет так само є предметом регуляції, тому що там може бути все що завгодно.
– Можливо, нам потрібно готуватися до того, що поняття свободи інтернету буде переглядатися у світі через пропаганду, з якою світ зустрівся тільки зараз?
Віталій Мороз: Це вже відбувається. Найкращий спосіб – регуляції не з боку держави. За західним принципом, дуже часто, коли інтернет-спільнота, IT-спільнота і громадянське суспільство самостійно домовляються і беруть участь у цій регуляції.
– Любов, які підсумки заборони соціальних мереж ви могли би провести? Які ефекти ви побачили? Чи пішла аудиторія з «ВКонтакте» і «Одноклассники» і куди?
Любов Багацька: Найкраще про це може сказати статистика. Якщо порівняти квітень 2017 року та квітень 2018-го, через рік після заборони, то загалом російські соцмережі посунулися.
Соцмережа «ВКонтакте» із 2 місця пересунулася на 4, а Facebook піднявся із 7 місця на 3. «Одноклассники» посунулися із 5 місця на 8, Youtube піднявся із 3 на 2Любов Багацька
Соцмережа «ВКонтакте» із 2 місця пересунулася на 4, а Facebook піднявся із 7 місця на 3. «Одноклассники» посунулися із 5 місця на 8, Youtube піднявся із 3 на 2.
– Наскільки це суттєві втрати? Чи там лишається велика аудиторія?
Любов Багацька: Я поспілкувалася з кількома редакторами з різних великих українських ЗМІ та поцікавилася, наскільки впала відвідуваність після заборони. В середньому говорять про 60-70% падіння загального охоплення у «ВКонтакте».
Але там лишається близько 25% української аудиторії та близько 20-30%, які заходять через VPN, там фігурують Нідерланди та Німеччина. Можна говорити, що здебільшого це українська аудиторія, яка заходить через анонімайзер.
– Наскільки виправдані побоювання щодо передачі особистих даних російським соцмережам?
Любов Багацька: Моя колега, яка працювала у «ВКонтакте» SMM-менеджером, перестала заходити на свою сторінку, через певний час вирішила перевірити, що з нею сталося. Її сторінка змінила ім’я, місто проживання та активно веде свою діяльність, незалежно від неї.
Я думаю, що такі побоювання недаремні, на вимогу правоохоронних органів Росії можуть передаватися особисті дані.
Віталій Мороз: На непідконтрольних територіях України також у певній мірі небезпечно користуватися й американськими соцмережами. Якщо виходити у незахищеному форматі, то інтернет-провайдер, який надає послуги, а в окупованих містах, ймовірно, вони контролюються так званим «МГБ», то там просто можуть попросити подивитися, звідки йдуть записи. А по IP-адресі, яка приписується кожному інтернет-користувачу, дізнатися, з якого будинку користувач вийшов в інтернет.
– Наскільки анонімайзери рятують?
Віталій Мороз: Tor є надійною програмою, менш безпечними є безкоштовні анонімайзери. Вони повинні бути західними.
Якщо людина на непідконтрольних територіях висловлює проукраїнські погляди, вона повинна користуватися складними програмами. Вони менш зручні, але вони захистять і сховають геолокацію користувача.
– Які ще поради ви можете дати людям, які живуть на непідконтрольних територіях?
Віталій Мороз: Користувачі повинні бути свідомі того, що вони публікують. Вони не можуть знати усіх своїх друзів в соціальних мережах, для нього це особиста загроза. Не варто виходити в інтернет через відкритий Wi-Fi, наприклад, у кафе. Тут є середній рівень загрози, але хтось може це перехопити.
Але найважливіше – бути дуже обережним із тим, що говорити й з ким.
Любов Багацька: І звичайно, не треба нехтувати такими простими правилами, як паролі для всіх соцмереж, складні паролі, дворівнева аутентифікація.
– Що з планами та надіями на українські соцмережі?
Любов Багацька: Вони з’являлися, але так нічого не вистрілило. Жодна з них не стала популярною.
Віталій Мороз: Українські проекти були як невеличкі стартапи, а 9 з 10 стартапів є неуспішними. Користувачі вже зробили свій глобальний вибір, вони не готові бути одночасно в трьох чи чотирьох соціальних мережах. Вони мають основний майданчик. Єдине, що вони можуть – перетікати у нові формати.
ОСТАННІЙ ВИПУСК РАДІО ДОНБАС.РЕАЛІЇ:
(Радіо Свобода опублікувало цей матеріал у рамках спецпроекту для жителів окупованої частини Донбасу)