В Україні досі діє закон про мішану систему виборів народних депутатів, ухвалений у часи влади Віктора Януковича. Окрім того, в Україні досі не врегульовано можливість голосування переселенців на місцевих виборах. А вже у 2019 році в Україні пройдуть президентські та парламентські вибори. Що пропонується у Виборчому кодексі? Чому досі не прийнято систему голосування з відкритими регіональними списками? І як голосувати переселенцям? Про це в ефірі Радіо Донбас.Реалії розповів активіст громадської організації Centre.UA, колишній полонений Володимир Фомічов.
– У своїй статті на сайті Радіо Свобода ви написали, що на вашу думку, Янукович, ставши президентом, із його командою швидко знайшли спосіб утримати владу – повернути мішану систему виборів народних депутатів, яка за аналогічних обставин була запроваджена Леонідом Кучмою. Зрештою, Україна після Майдану повернулася до системи, від якої відмовлялася у 2006 році: 225 депутатів Верховної Ради мають обиратися за закритими списками, інша половина – за мажоритаркою. Володимире, ви пишете, що Верховна Рада досі не розглянула законопроект Виборчого кодексу, систему з відкритими регіональними списками. Чи є якісь просування?
– У комітетах Верховної Ради йдуть переговори з цього приводу. Є велике сподівання, що до кінця цієї пленарної сесії вони зможуть ухвалити цей закон, тоді вибори пройдуть за новими правилами.
Але якщо законопроект не встигають ухвалити десь до липня, то, найімовірніше, вибори народних депутатів будуть проходити за закритими списками та одномандатними округами.
– У чому відмінність?
– За довгий час існування нашої держави як незалежної ми живемо у системі одномандатних виборчих округів. У 1998 році, 2002 році були вибори за тим же законом. У 2006 та 2007 роках ми обирали депутатів за закритими партійними списками. У 2012 році Янукович знайшов варіант набрання більшості у парламенті, якусь кількість провели за списком, а інша половина – лояльні кандидати до Партії регіонів – пройшли як незалежні, самовисуванці і просто приєдналися до Партії регіонів.
Завдяки цьому Партія регіонів та Комуністична партія України мали більшість у парламенті й могли робити після 2012 року з державою, що хотіли.
Коли Петра Порошенка обрали президентом, він обіцяв, що ухвалить новий виборчий кодекс. Але для нього, ймовірно, також цей закон дуже вигідний. Наскільки я розумію, БПП – це одна з партій, яка блокує його розгляд.
– Ви припускаєте, що сам Петро Порошенко не зацікавлений ухвалювати цей проект?
– Він каже, що він особисто у цьому зацікавлений, але йому заважає парламент. Але це затягування процесу, і головне зробити так, щоб система залишалась чинною на наступні вибори. У партії влади зараз є великі проблеми з рейтингами.
– Ви не вбачаєте політичної волі у нинішнього керівництва?
– Ми сподіваємось, що ми це дотиснемо за допомогою акцій у Києві та по містах України.
У громадян дуже мало поінформованості. 15 травня наші активісти намагалися донести громадам в інших містах, про що йде мова.
У виборах до Верховної Ради прибирається мажоритарка, не буде округів в областях
Що пропонується і має бути? У виборах до Верховної Ради прибирається мажоритарка, не буде округів в областях. Партія може виставити регіональні списки. Вони мають провести з’їзд, обрати людей, яких вони виставлять у регіонах, формуються списки партії.
Людина на виборах зможе обирати номер партії та номер кандидата.
– Зараз вона може обирати тільки номер партії?
– Номер партії та свого кандидата в одномандатному окрузі. З цим законопроектом у виборчому бюлетені буде два поля: номер партії й номер кандидата. Якщо партія долає бар’єр 4%, потрапляє до парламенту. Кандидати, які від цієї партії набрали найбільшу кількість голосів, проходять до Верховної Ради. Тепер одномандатникам буде важче досіювати округ. Також це забирає можливість маніпулювати розподілом кандидатів у списку.
Зараз партія виставляє 10–15 людей, які загальновідомі, а що там йде далі – ніхто не знає. А так людина буде знати, кого вона обрала.
– А скільки буде запропоновано кандидатів?
– Скільки партія виставить по округу. Але вони рівномірно розподілятимуть усіх по областях.
По Україні буде 27 виборчих округів, фактично межі областей, але Херсонська область та АР Крим об’єднаються у новий округ, у Києві буде два округи та місто Кривий Ріг буде також окремим округом.
– Якщо депутати не дослухаються до вашої думки, що робитимете далі?
– Ми не будемо залишати боротьбу. Проблема у тому, що у нас мало хто розповідає про субвенції – дотації, які поділяються урядом у бюджеті на якісь проекти у регіоні. Наприклад, проект будування доріг, упорядкування будинків.
Мажоритарники працюють так: коли ми бачимо, що цей дитячий майданчик або ця дорога відремонтовані завдяки якомусь кандидатові, зазвичай це гроші з державного бюджету. Проблема субвенції в тому, що уряд виділяє більше грошей на ті округи, депутати яких зараз лояльні до коаліційної більшості.
– Проголосують за законопроект, списки відкриють, і, якщо чинна влада не буде виділяти гроші, казатимуть, що депутати недолугі, нерозумні?
– Депутати повинні не просто маніпулювати в окрузі, що вони збудували дитячий майданчик, головне завдання депутатів – ухвалювати якісні законопроекти, які потім будуть працювати, завдяки яким покращуватиметься життя.
– А хто має контролювати поточні справи в окрузі?
– Місцева влада, яку ми обираємо. Якщо депутат скаже, що завдяки йому ухвалено такий-то законопроект, тому життя покращується – це правильно. А якщо він каже, що завдяки йому все будується, то люди думають: якщо не він, то хто? Це скуповування округу.
– Чи зможуть проголосувати переселенці, жителі Донбасу, зокрема люди, які живуть на лінії розмежування?
Найімовірніше, за президента і за парламент ми проголосуємо. Головне питання, як голосувати на місцевих виборах
– Найімовірніше, за президента і за парламент ми проголосуємо. Головне питання, як голосувати на місцевих виборах. Лобіювання того, щоб переселенці проголосували на місцевих виборах, активістами ведеться з 2015 року.
Ми не можемо повернутися у свої міста і проголосувати там. Ми переселилися у міста, підконтрольні українській владі. Ми тут живемо, щось робимо для громад міст, сплачуємо податки. І виникає питання: якщо я тут плачу податки, чому я не можу обрати місцеву владу у Києві?
– Ви маєте змогу проголосувати у Києві?
– Ні, не маю. Ми хочемо зробити так, щоб у переселенців було право голосувати там, де вони зареєстровані як внутрішньо переміщена особа.
– Війна триває чотири роки. Чому досі це не ухвалили?
– Проблема у 2015 році була у тому, що українська влада думала, що місцеві вибори проведуть разом із сепаратистами, домовляться із ними.
Загалом, у Європі існує інше право на місцевих виборах. Там голосують у тому місті, в якому людина живе та сплачує податки, не має значення, чи вона там прописана.
Потрібно врегулювати питання не лише з переселенцями, а з іншими людьми, які переїхали з міста, в якому народилися і прописані. Людина народилася у Херсоні, але давно переїхала у Київ. Так, вона орендує житло, у неї немає прописки у Києві, але вона тут працює і сплачує податки. Вона є частиною громади Києва і вона повинна обирати депутатів у Києві. Вона й не поїде голосувати у Херсон, вона там нікого не знає.
ОСТАННІЙ ВИПУСК РАДІО ДОНБАС.РЕАЛІЇ:
(Радіо Свобода опублікувало цей матеріал у рамках спецпроекту для жителів окупованої частини Донбасу)
