Невеликі безпілотники, здатні нести та скидати боєприпаси або підриватися, знищуючи цілі – вже не перший рік в трендах розробки озброєнь. До прикладу, на найбільшій профільній виставці у світі – «Айдекс», цього року показали більше десятка БПЛА. Це збудовані за принципом літаків, гвинтокрилів, а також дрони-«камікадзе» із тривалістю польоту від півгодини до кількох годин і корисним навантаженням від одного до кількох десятків кілограмів.
У березні 2019 року турецький ударний безпілотник «Байрактар» знищив навчальну ціль на одному з українських полігонів. Це була перша публічна демонстрація ударного БПЛА на озброєнні української армії. Аналітики зауважують – малоймовірно, що він з’явиться над Донбасом в умовах позиційної війни. У боях його теж навряд задіюватимуть, враховуючи Мінські домовленості, які забороняють використання безпілотників.
«Це є стримуючим аспектом для ворога, противника. Що він знає, що є безпілотники, які можуть на великий відстані до лінії зіткнення застосувати високоточні засоби ураження і знищити оборонні об’єкти різного ґатунку на території противника. Коли буде загострення – збройні сили будуть використовувати усі наявні засоби для знищення противника. Серед них і безпілотники «Байрактар», – зауважує головний редактор журналу Ukrainian Defense Review Антон Міхненко.
Водночас точкові удари за допомогою БПЛА на сході – вже буденність. Їх використовують по обидва боки лінії фронту. В мережі достатньо відео, на яких боєприпаси скидають не лише на техніку, а й на укріплення та живу силу. Пристрої саморобні, основа, як правило – це цивільні квадрокоптери.
«З використанням вони (сили угруповань російських гібридних сил – ред.) жодного разу не досягли своєї мети і ніхто внаслідок цих дій не постраждав. Жодна людина не отримала поранення. Такі випадки 2-3 рази на місяць трапляються», – розповідає колишній командувач Операції об'єднаних сил Сергій Наєв.
«Якщо говорити про противника, ось цей афганський варіант, гранований стакан із гранатою, або щось, обмотане скотчем, воно неефективне. Так, ти можеш залякати. Снаряд повинен мати стабілізацію, він повинен летіти рівненько, якщо ти хочеш потрапити в квадратик 5х5. Але якщо ти кидаєш шматок «лайна», який буде «бултихатися», відповідно ти в цей квадратик потрапиш один раз з 10 000», – каже представник фонду «Повернись живим» Андрій Римарук.
Дрони-«камікадзе» в Україні
Невеликі безпілотники, здатні нести та скидати боєприпаси або самопідриватися, знищуючи цілі, вже не перший рік у трендах розробки озброєнь. До прикладу на найбільшій профільній виставці у світі – «Айдекс», цього року показали більше десятка БПЛА. Це збудовані за принципом літаків, гвинтокрилів, а також дрони-«камікадзе» із тривалістю польоту від півгодини до кількох годин і корисним навантаженням від одного до кількох десятків кілограмів.
Китай, США, Росія, Туреччина, Сингапур та інші країни працюють у цьому напрямку або вже отримали на озброєння такі комплекси. В Україні над дронами-«камікадзе» працюють щонайменше 3 компанії.
«Перший – варіант, який був створений спільно з польськими виробниками – це комплекс «Сокіл». Другий комплекс – RAM, який був презентований у 2018 році компанією «Спецтехноекспорт» на одній із міжнародних оборонних виставок. Цей комплекс – баражуючий (дистанційно керований боєприпас, який патрулює визначену територію в пошуках цілі – ред.) боєприпас, який призначений для вражання цілей на відстані до 30 кілометрів. І третій – це комплекс, який на сьогоднішній день розробляється однією з українських приватних компаній «Атлон-Авіа», – зауважує головний редактор журналу Ukrainian Defense Review Антон Міхненко.
Розробники безпілотника RAM про свій дрон розповідати відмовилися. В мережі є лише коротке відео його випробування на полігоні. Проте «Донбас.Реалії» вдалося отримати ексклюзивні кадри першого польоту дрона-«камікадзе» компанії «Атлон-Авіа» (відео дивіться у сюжеті «Атака дронів на Донбасі»). Його планують запускати з коптера. Від стандартної аеродинамічної схеми літакового типу тут відмовилися.
«Воно не цілком відповідає тим умовам і завданням, які повинен виконувати баражуючий боєприпас. Тому що, як правило, більша частина особливо важливих цілей, які є типовими для подібних рішень, розташовуються, як правило, в закритих позиціях і вражати їх можна виключно по нормалі. Тобто вертикально згори вниз. Будь-яке інше рішення має істотні обмеження. Тобто зайти на ціль під кутом 45 градусів не завжди видається», – розповідає директор науково-виробничого підприємства «Атлон-Авіа» Артем В'юнник.
Компанія вже постачає армії безпілотні розвідувальні комплекси «Фурія», а над ударним БПЛА почала працювати торік. Зараз проектує серійний дрон, який планують випробувати восени.
«Стандартні цілі, які зараз є типовими цілями згідно нашого тактико-технічного завдання це, все ж таки, легко захищені цілі, які ми плануємо вражати або осколково-фугасним, або комбінованим термобаричним боєприпасом ыз вражаючими елементами. Заплановане кругове відхилення не більше двох метрів», – деталізує Артем В'юнник.
«Сокіл» на озброєнні?
Осінь 2017 року, Чернігівська область. Тоді членам Ради нацбезпеки і оборони України демонстрували «Сокіл» – безпілотний комплекс ударної дії. У його складі розвідувальні і ударні дрони польського виробництва.
«Ми спілкувалися напряму з командирами бригад і прийшли до висновку, що найбільш оптимальний комплекс буде складатися з 4 машин – одна розвідувальна і три ударних», – коментував тоді представник компанії-розробника «Сокола» ПАТ «Чезара» Сергій Бруль.
Саме комплекс «Сокіл», за словами експертів, може потрапити до війська першим. Виробник заявляє про майже годину польоту і кілька типів бойової частини вагою майже півтора кілограми. У командуванні ВПС кажуть, що дрони-«камікадзе» – потрібні.
«Вже в найближчі місяці будуть проведені державні випробування, за результатами яких прийметься рішення про прийняття цих комплексів на озброєння з подальшим включенням до державного оборонного замовлення», – розповів «Донбас.Реалії» тимчасово виконуючий обов’язки начальника управління безпілотної авіації ЗСУ Руслан Тюх.
Нам не завжди можна стріляти – через домовленості. Але це не означає, що противник має нарощувати силуАндрій Римарук
На Донбасі фіксують російські комплекси радіоелектронної боротьби і розвідки, різноманітну бронетехніку і артилерію, яка коштує мільйони. І ці цілі можуть бути знищені або пошкоджені ударом БПЛА.
«Нам не завжди, через якісь домовленості, можна стріляти. Але це не означає, що противник має нарощувати силу. Навпаки, ми повинні виснажувати його. Якщо ти знайшов майданчик, на якій стоїть 15 заправників. Чому б його не знищити? Тому що ти його знищиш, відповідно ось ця вся техніка, на передовій, їздити не буде. Якщо вона не буде їздити, вона не буде по тобі стріляти. Ось такий превентивний удар – має місце бути», – переконаний Андрій Римарук, представник фонду «Повернись живим».
Ціна комплексів, які ймовірно постачатимуть для української армії, не називають. В залежності від технологічності, вони можуть коштувати як десятки, так і сотні тисяч доларів. І це все одно дешевше, ніж ймовірні цілі для цих дронів. Вже невдовзі БПЛА можуть з'явитися на озброєнні ЗСУ, але чи знайдуться кошти на таке озброєння в бюджеті української армії, поки невідомо.
ДИВІТЬСЯ ПОВНУ ВЕРСІЮ ПРОГРАМИ «ДОНБАС.РЕАЛІЇ»:
