«Це сміття»: чому українська армія може залишитись без нової бронетехніки

«Це сміття» – так представники Міноборони назвали сталь, з якої «Укроборонпром» вирішив виробляти бронетранспортери для ЗСУ. Мова про сучасний український БТР-4, який практично з перших днів війни опинився на передовій Донбасу. Що не так з бронею? Чому армія ризикує залишитися без необхідної техніки і які ще скандали супроводжували нові українські бронетранспортери? Про це – у матеріалі журналістів спеціального проекту Радіо Свобода «Донбас.Реалії».

Липень 2014 року. Українські підрозділи оточують кільцем блокпостів захоплений озброєним угрупованням на чолі з російським полковником Ігорем Гіркіним («Стрєлковим») Слов’янськ. Місто звільнять тільки через кілька тижнів. А поки нацгвардійці обстрілюють позиції бойовиків з бронемашини БТР-4.

Навчальний центр Нацгвардії Івано-Франківської області – наші дні. Тут техніка стріляє виключно в тренувальних цілях. Хоча і бойового досвіду екіпажам не бракує.

«І втікали, і стріляли. І витримувала вона кулі – 12.7 міліметра, і бронескло витримувало, і решітки, ті що по боках, виручали не раз», – показує бронемашину водій БТР-4Е Валерій Бабула.

БТР-4 – українська розробка. Виготовляти бронетранспортер почали в 2008 році.

Із вагою 20 тонн бронемашина може розвивати швидкість до 100 кілометрів на годину. Здатна долати водні перешкоди. Вміщує до десяти осіб десанту. Озброєна 30-міліметровою гарматою, протитанковим ракетним комплексом і автоматичним гранатометом.

Нацгвардієць Валерій Бабула зустрів на Донбасі гарячі бої 2014-2015 років. Каже: «четвірки» тоді врятували не одне життя.

«Випадок був під Ясинуватою, де нам прострілили башту і у нас не працював бойовий модуль. А вже троє поранених було. І ми як-не-як тих трьох поранених вивезли звідти. Хоч заднім ходом, вручну відстрілювались. Але виїхали люди. Живі, слава Богу, всі залишились», – пригадує Валерій Бабула.

Бійці запевняють: під час протистоянь на Донбасі нові українські БТРи довели свою перевагу над радянськими попередниками.

«Тут броня міцніша. Озброєння краще – гармата, а не те, що ми оце зараз граємось – із 14.5 міліметрів. Тут все-таки 30 міліметрів. Казали, що навіть танк можна зупинити цим БТРом. Просто треба влучити в саму баштову установку, де шестерні», – каже оператор-навідник БТР-4Е Олександр Столярчук.

Випробування бронетранспортера: що не так?

Але тепер по броні БТРів стріляють не лише бойовики. Випробування сталі для «четвірок» організовує державний концерн «Укроборонпром».

«Цивільною мовою це означає – добре. Пробиття немає», – каже представник виробника.

Однак у представників Міністерства оборони України інша оцінка.

«Це не випробування – це лохотрон. Російською мовою повторюю – лохотрон», – відрізав представник Міноборони.

Цей конфлікт – результат суперечки між Міністерством оборони і виробником. Військові відмовляються приймати замовлення. Пояснюють: сталь неякісна.

«Привезли сміття, це просто сміття, яке не відповідає... Плюс, зробили тут аналіз: шкідливих домішок, це сірка і фосфор – в 30-40 разів перевищує (норму – ред.)», – начальник 85-го військового представництва Міноборони України Олег Плющаков.

Машини виготовляє Харківське конструкторське бюро імені Морозова. Там запевняють: сталь для корпусу відповідає стандартам НАТО.

«Харківське конструкторське бюро імені Морозова провело повний цикл випробувань. Результати випробувань відображені протоколами і актами. Вони позитивні. Броня витримує всі вимоги, передбачені цими програмами випробувань», – зазначив вчений секретар Харківського конструкторського бюро імені Морозова Андрій Богач.

Корпуси варять із фінської сталі. Використовувати імпортні матеріали, пояснюють розробники, довелося через дефіцит українських аналогів, які виготовляють на єдиному в Україні підприємстві.

«Ми зараз хочемо показати ваш папір, із вашим підписом, де є «Висновок представництва замовника», який говорить про те, що Лозівський ковальсько-механічний завод спроможний виробляти 1,45 корпусу на місяць. І ви прекрасно розумієте, що ці обсяги виробництва не дозволяють виконати державне оборонне замовлення», – доводить Андрій Богач представнику Міноборони.

Втім, військова прийомка наполягає: представлена сталь – фальшивка, не відповідає державним нормам і не може гарантувати безпеку бійців на передовій.

«Для цього придумані купа архаїчних ГОСТів якихось, розумними людьми, до речі, які чомусь досі ніхто не скасував. Тому що вони правильні. Інших немає, але вони інші і не потрібні, тому що там все написано правильно і правда», – наголосив начальник групи 85-го військового представництва Міноборони України Ігор Утєгєнов.

Інші скандали довкола БТР-4

Це не перший скандал навколо БТР-4. Ще в 2009-му «Укроборонпром» уклав контракт з Міністерством оборони Іраку на 420 бронетранспортерів. В результаті, українська сторона спромоглась поставити замовнику менше за сотню машин.

«Шість років тому Україна провалила свій найбільший міжнародний контракт з постачання зброї в Республіку Ірак. Це був контракт на півмільярда доларів. Більше того, контракт мав опцію, що якби Україна справилася б з цим замовленням, то саму контракту могла збільшитися до одного мільярда доларів… Одна партія БТРів – це 40 БТРів, які протягом 2013 року намагалися поставити в Ірак, вона була бракована. Брак полягав саме в броньованих корпусах, тобто пішли тріщини. Коли іракська сторона це побачила, вона відмовилась приймати товар», – зазначив керівник експертної організації StateWatch Гліб Канєвський.

Канєвський розслідував багатостраждальний іракський контракт. Каже, що в 2014-му, після початку бойових дій, ті самі «четвірки» вирушили на Донбас, де несправності знову далися взнаки.

«Десятки БТРів, закуплені Міністерством оборони, ті, що мали бути в Іраку, вони просто виходили з ладу на 10 000 кілометрах пробігу, в той час, як гарантією було встановлено – 150-200 тисяч кілометрів мали ці БТРи пройти. Тобто, яка виникла ситуація: держава закупила ці БТРи в «Укрспецекспорту», відправила їх на фронт, вони там кілька тижнів попрацювали і ламалися. Їх неможливо було відремонтувати в польових умовах, повертали назад в Харків для того, щоб доробити, і таким чином наші бойові частини просто не мали техніки під собою», – резюмує Гліб Канєвський.

​Розслідування діяльності виробника БТРів, зокрема Лозівського ковальсько-механічного заводу, яке СБУ почало в 2017 році, не принесло результатів і було закрите в тому ж році. Зараз, на думку експертів, крайніми знову можуть залишитись рядові бійці.

«Дві сторони – вони тепер в будь-якому випадку будуть один одного звинувачувати, хоча винні обидві. І в тому числі комітет безпеки і оборони Верховної Ради, в тому числі Кабінет міністрів, Міністерство економічного розвитку і торгівлі. Їхній департамент, він винен, тому що вони не втрутилися в цю ситуацію, вони її не контролювали. Таким чином у нас є люди, які заробили гроші – це «Укроборонпром», Міністерство оборони, яке не хоче брати на себе відповідальність за те, що хтось заробив. І є завод, який витратив гроші і випустив ось те, що випустив. Техніки немає, армія сидить без техніки, грошей теж немає», – резюмував екс-президент Асоціації виробників озброєння і військової техніки України Вадим Кодачигов.

За словами представників Міноборони, під загрозою зриву вже зараз опинилася закупівля понад півсотні українських бронемашин. Коли тепер варто чекати на постачання нової техніки в підрозділи, військові прогнозувати не беруться.

ДИВІТЬСЯ ПОВНИЙ ВИПУСК ПРОГРАМИ «ДОНБАС.РЕАЛІЇ»: