Замість «формули Штайнмаєра» – «формула Лукашенка»? Білоруський лідер вперше відкрито назвав Росію стороною конфлікту на Донбасі. І запропонував свою допомогу в його врегулюванні. Але чи реально поява миротворців з Білорусі на лінії розмежування? Як сприйняли цю ідею в Мінську і на окупованих територіях? І навіщо Олександр Лукашенко вирішив вплутатися в чужу війну? Розбиралися журналісти спеціального проєкту Радіо Свобода «Донбас.Реалії»
«Якщо Україна і Росія домовляться, ми готові зіграти ту роль, яка ними буде визначена нам. І не треба тільки після мене тут говорити, що це не конфлікт Росії та України. Знаєте, тут обізнані люди!», – таку заяву зробив президент Білорусі Олександр Лукашенко на форумі «Мінський діалог». Це вперше він прямо назвав Росію стороною конфлікту та навіть пропонує білоруських миротворців на Донбас.
«Якщо ви хочете, щоб ми закрили кордон – 400 кілометрів, здається, між Україною і Росією, які зараз не контролюються владою України – ми закриємо цей кордон», – додає Лукашенко.
«Йдеться про те, що Мінськ поки що не збирається йти у фарватері російської політики. А з іншого боку, трохи піднімає ставки, демонструючи прихід і інших зовнішніх гравців. В першу чергу, це Китай, по-друге, потепління тих же Сполучених Штатів Америки. Які на тлі заяв Лукашенка зробили просто прекрасний посил відразу… Раптово заступник міністра енергетики США без усякого прохання просто заявив, що білоруська сторона це в принципі нормально, і ми готові поставляти туди американське паливо. Причому це було приємним сюрпризом навіть для самих білоруських політиків», – зауважує аналітик Українського інституту майбутнього Ігар Тишкевич.
І не треба тільки говорити, що це не конфлікт Росії та УкраїниОлександр Лукашенко
Невже багаторічний проросійський сателіт перейшов до політики багатовекторності, в стилі експрезидента України Леоніда Кучми? Колишній американський посол в Білорусі Джордж Крол в оцінках обережний.
«Адже вони, по суті, частина «союзної держави» з Російською Федерацією, та й їхні економічні відносини дуже міцні. Але при цьому Білорусь завжди хотіла мати міцні дружні відносини з Україною. Є кроки, які Білорусь вже зробила – з огляду на всю важливість їхніх відносин з Російською Федерацією, адже тут значення відіграє і їхня політика невизнання окупації Криму, і їхня політика щодо збереження політичних і торгових зв'язків з Україною і відкритість кордонів між двома країнами. Думаю, ключове для них – це робити щось без зайвого шуму. Так, щоб не збуджувати декого іншого, щоб не здалося, що це дії, спрямовані проти їхніх інтересів», – каже колишній американський посол в Білорусі Джордж Крол.
Що думають в Мінську?
«Донбас.Реалії» опитали людей на вулицях Мінська. Як ставляться до ідеї білоруського миротворчого контингенту в зоні конфлікту на Донбасі, і в цілому до українсько-білоруської взаємодії?
– Потрібно Росії просто війська вивести, це по-перше. А по-друге, у нас тут Олександр Григорович недавно сказав, що тільки США можуть допомогти в цьому конфлікті...
– Тут мистецтво дипломатії має бути головним. Як люди себе поведуть, які на чолі держав стоять, тільки на це надія.
– Як ви ставитеся до введення білоруських миротворців на непідконтрольні території?
– Складно... Складно, тому що у мене двоє синів. Природно, як мати, я б сильно хвилювалася, якби вони туди були введені, але якщо об'єктивно, то напевно є необхідність в цьому.
– Негативно.
– Чому?
– Ну, це наші сини, наші діти, а там – війна.
– В цілому ідея нормальна. Але я взагалі противник військових конфліктів, всього такого. Потрібно сідати за круглий стіл переговорів і вирішувати.
– Хто з ким повинен вести переговори?
– Думаю, в першу чергу, Росія і Україна. Ну, по-перше, вони в цьому місці межують, це їхній локальний конфлікт. А ми повинні бути в першу чергу комунікатором між Росією і Україною, допомагати спілкуватися, тому що у них це якось не йде.
– Я вважаю, Росія в цьому конфлікті відіграє роль, ну, саме миротворця. Який намагається вирішити цей конфлікт. Тобто, жодним чином не є як агресор і як учасник військових дій.
– А з якого ви міста?
– З Казані.
– Я думаю, що якщо «нормандська четвірка» не може допомогти, то Білорусь може внесок якийсь зробити, але не настільки істотний.
Бойовики і миротворці
Заяви Лукашенка викликали резонанс й по іншу сторону лінії розмежування. Денис Пушилін, голова угруповання російських гібридних сил «ДНР», вже заявив – в непідконтрольному Києву Донецьку білоруським миротворцям не раді.
«Донецька народна республіка не потребує миротворчих сил з Білорусі для забезпечення порядку на своїй території і на своїх кордонах», – заявив ватажок бойовиків Пушилін пропагандистському місцевому каналу.
За словами Ігара Тишкевича, сертифікованих миротворців в білоруських військах усього кілька сотень. Явно недостатньо, аби «закрити» кордон. Але експерти кажуть – сценарій з білоруськими миротворцями цілком реальний. Більш того, життєво необхідний режиму Лукашенко, зауважують аналітики.
«Лукашенка називали «останнім диктатором Європи». А тепер уявімо, що Росія вирішила посилити свій тиск, або влаштувати агресивну акцію щодо Білорусі. Яка буде реакція Заходу, чи буде він захищати «останнього диктатора Європи»? А тепер уявімо, що держава, яка направила контингент по врегулюванню кризи в сусідній державі... Цей контингент в рамках ООН. І щодо миротворця – агресивні дії. Чи буде реакція ООН? Природно, так», – припускає аналітик Українського інституту майбутнього Ігар Тишкевич.
Чимало експертів одностайні у тому, що Олександр Лукашенко від війни на Донбасі тільки у виграші. На тлі російської агресії його режим вже не виглядає настільки одіозним, та й економічно – одні плюси, зауважують аналітики.
Білоруські товари в ОРЛО
У тимчасово окупованому Луганську можна знайти чимало товарів і продуктів з Білорусі. Зокрема, одяг, косметику, «Бульба чіпс», цукерки «Комунарка» з Мінська, сир.
І навіть український сік Одеського консервного заводу потрапляє в непідконтрольний Луганськ через білоруську фірму-посередника.
І це не кажучи про білоруських посередників, які допомагають українському і російському бізнесу обходити обопільні санкції.
Лукашенко вигідно продає те, що він нібито посерединіІгар Тишкевич
«Зауважте, Лукашенко завжди підкреслює тезу про братні народи. «Триєдиний слов'янський народ». Чому? Стара казка про братів. Умовно кажучи, якщо два брата посварилися між собою, хто правий, хто винен – вирішує третій, на чию сторону стане. Лукашенко вигідно продає те, що він нібито посередині», – додає Тишкевич.
Якою могла б бути умовна «формула Лукашенка»? Білоруський президент робив заяви, які навряд чи могли влаштувати українців.
«Головне, щоб головні сторони вплуталися в розв’язання цього конфлікту і приймали рішення. Тоді буде місце і «ЛНР», і «ДНР», і будуть зрушення, і 400 кілометрів кордону, і проведення там виборів, і створення якоїсь міліції, і так далі, і тому подібне» – заявляв Олександр Лукашенко.
ДИВІТЬСЯ ПОВНИЙ ВИПУСК ПРОГРАМИ «ДОНБАС.РЕАЛІЇ»:
