Майже 5 років тому закінчилися активні бойові дії на українсько-російському кордоні, після чого ЗСУ втратили контроль над значною її частиною. Зараз це одночасно й тил угруповань російських гібридних сил «ЛНР» і «ДНР», й канал поставки зброї і боєприпасів з боку Росії, зауважуть експерти. Чим живуть в окупованих українських селах на кордоні і яка військова активність триває тут на п'ятому році війни? Розбиралися журналісти спеціального проєкту Радіо Свобода «Донбас.Реалії».
До українсько-російського кордону розбитою дорогою з села Лисиче – менше за десять кілометрів. Тепер це – глибокий тил бойовиків. Очевидних слідів війна тут не залишила. Місцеві жителі кажуть, що війна їх мало зачепила.
«Нас мало зачепило. Єдине – була велика трагедія, яка трапилася на залізниці, на переїзді. Було розбите, і тоді снаряди літали», – каже жителька Лисичого.
Місцеві згадують знищену поблизу села колону бойовиків.
«Перехрестя, у той бік – Ростов, Амвросіївка, село Калинове. І безпосередньо зупинка «село Лисиче» відразу», – продовжує жінка.
Тоді в українській РНБО заявили: знищили 20 одиниць техніки. Майже одразу після бою 23 серпня 2014 року Нацгвардія покинула блокпост, залишивши багато речей.
Зараз в селі звучать хіба що далекі відголоски війни. Лисичанці кажуть: чують і розпізнають за звуком, де Маріуполь, де Донецьк, а де Ясинувата. За їхніми словами, в Лисичому майже не залишилося чоловіків, а молодь переважно виїхала до Росії, бо немає роботи.
– Ваш чоловік на заробітках, так?
– Так.
– А де він, ким працює?
– Він – зварювальник у мене в Москві.
Усе життя селян пов’язане з близькістю до російського кордону. Туди прямують усі. Жителька Лисичого розповіла кореспондентам «Донбас.Реалії», що зазвичай з Росії привозить додому продукти – ковбасу, сир та масло.
«За акції продукти (купуємо – ред.). Що дешевше, тому що у нас тут дуже дорого. Пенсії не вистачає», – каже жінка.
Дехто з селян розповідає, що їздить до Росії купувати одяг і техніку, бо там «дешевше і більший вибір». Контроль проходять із українськими паспортами. Жаліються, що процес задовгий, особливо якщо їхати власним авто.
«Черга велика. Є у нас дві: одна називається «спрощенка» (рос. – «упрощенка» – ред.), там швидше, хто без транспорту. А хто на транспорті – то прохід центральний. Там складніше. Дуже довго», – додає ще одна місцева жителька.
Залізницею завозяться боєприпаси для бойовиків – ГУР Міноборони
У кількох сотнях метрів від села – залізнична колія. Жителі Лисичого кажуть, що через неї проходить усього одна електричка – від Ясинуватої до російської Успенської.
– А товарні вагони їздять?
– Їздять.
– Не помічали, що везуть в Росію, з Росії?
– Видно, якийсь обмін йде. Щось нам везуть, щось ми веземо.
Саме залізницею завозяться боєприпаси, які використовуються в повсякденній бойовій діяльності і під час бойових дійВадим Скібіцький
За даними Головного управління розвідки Міноборони України, саме залізничні колії зараз найактивніше використовують для переміщення вантажів через непідконтрольну Києву ділянку кордону. До Росії везуть 15% видобутого вугілля і продукцію заводів, за цими даними, з Росії – усе, що потрібно для війни.
«Саме залізницею завозяться боєприпаси, які потім використовуються в повсякденній бойовій діяльності і під час бойових дій. Кількість військових вантажів дещо зменшилася. Це насамперед пов’язано з тим, що немає активних бойових дій. Крім того, на території окупованих районів 1-го і 2-го АК створений запас матеріальних засобів, який дозволяє вести бойові дії цим корпусам протягом 14 діб», – зауважує спікер ГУР Міністерства оборони України Вадим Скібіцький.
ОБСЄ моніторить кордон лише вдень і лише на пунктах пропуску. Все ж спостерігачі за допомогою безпілотників фіксували колони техніки в обхід пунктів пропуску. В місії фіксували: торік таких випадків було щонайменше вісім.
«Колони були високоорганізовані. Їхали вночі на ділянках, де немає офіційних пунктів пропуску. Ці колони, схоже, складалися з машин військового типу», – каже колишній перший заступник голови СММ ОБСЄ в Україні Александр Гуґ (в 2014–2018 роках).
Цього року теж зафіксували такі випадки, про це в ОБСЄ повідомили у відповідь на запит журналістів проєкту «Донбас.Реалії».
«За спостереженнями місії, останній такий випадок мав місце вночі 22 липня 2019 року, коли БПЛА СММ виявив автоколону з 8 вантажівок, які стояли розвернуті у східному напрямку на ґрунтовій дорозі вздовж лісосмуги поряд із неконтрольованою ділянкою кордону з Російською Федерацією, приблизно за 2 кілометри на південний схід від населеного пункту Степне (Донецька область)», – йдеться у відповіді голови прес-служби СММ ОБСЄ в Україні Драгани Ніколіч-Соломон.
Не перетинаючи кордон, українську територію постійно моніторить російська авіація, розповідають в ГУР Міноборони.
«З початку цього року ми зафіксували понад 70 випадків, коли застосовувалися літаки-розвідники. Насамперед Су-24МР, Іл-20, які здійснювали розвідку нашої території і в окремих випадках наближення до державного кордону становило 15 кілометрів і менше. Противник, по суті, бачить і може вести розвідувальну діяльність стосовно угруповання наших військ», – каже спікер ГУР Міноборони України Вадим Скібіцький.
«Навколо – руїни»
Для жителів окупованого Лисичого в останні роки перетин кордону став щоденною справою. І тут сподіваються на зміни.
«Щоб робочі місця якісь… Щось відкривалося, а не закривалася і не знищилося остаточно. Навколо – руїни тільки стоять», – розповідає жителька Лисичого.
408 кілометрів непідконтрольного Україні кордону залишаються каналом постачання зброї і техніки, наголошують в ГУР. Від початку року, за даними цього управління, завезли 50 тисяч тонн паливо-мастильних матеріалів, більш ніж дві тисячі тонн боєприпасів і десятки бронемашин, танків і артсистем.
ДИВІТЬСЯ ПОВНИЙ ВИПУСК ПРОГРАМИ «ДОНБАС.РЕАЛІЇ»:
