Їх називають «шпигунами», «сектантами» і «екстремістами». На окупованій частині Донбасу бойовики уже п'ятий рік переслідують протестантські церкви. Віднедавна намагаються їх повністю «заборонити», оголосивши процес так званої «перереєстрації». У громад відбирають приміщення, пасторів затримують і б’ють. Як це відбувається і що криється за атаками на релігійному ґрунті – читайте в матеріалі від журналістів спеціального проекту Радіо Свобода «Донбас.Реалії».
Селище Майорск – передмістя окупованої бойовиками Горлівки. Тут серед зруйнованих снарядів і покинутих будинків є один, який за роки війни фактично перетворився на церкву.
«Тут кулі по двору літають досі, чуєш – «бац», у стіну вдарилося. Якщо Бог зі мною, то все буде добре», – розповідає журналістам «Донбас.Реалії» Олег Конополянка.
Він – пастор однієї з євангельських церков. У прифронтове селище переїхав у 2016 році. Флігель у дворі зруйнованого будинку господарі дому дозволили використовувати як молитовний дім.
«Ці лавки змайстрували, ці стільці, які були, якісь з Бахмута привезли, от тут і проводимо служіння», – Олег Коноплянка проводить екскурсію журналістам «Донбас.Реалії».
Два рази на тиждень збирається 10-15 людей, вони читають Біблію і співають пісні. Прихожани кажуть: зараз час такий, що люди тягнуться до Бога. Те, що в Майорську здається звичайним зібранням віруючих, в декількох кілометрах з іншого боку лінії розмежування – оголошено поза «законом».
Анґела Меркель і порятунок з полону
На відео, знятому в окупованому Луганську, можна побачити, як бойовики увірвалися у приватний будинок, де відбувалось зібрання християн-баптистів.
Людина в балаклаві вимагала «документи» на проведення заходу і «державну» «реєстрацію» на церкву.
– Просто на цей момент я десь проводжу ці збори.
– На якій підставі?
– На підставі віри в Ісуса Христа.
Подібні переслідування пережив й Тарас Сень – пастор церкви «Христос є відповідь». У підконтрольному бойовикам угруповання «ЛНР» Свердловську його арештували у вересні 2015 року.
«Людей десять, до зубів озброєних, біжать в нашу сторону, кричать: «Швидко з машини»… Все так раптово відбулося, нас викинули з машини, обшукали, зв’язали руки. Били сильно, били – у мене на лівій руці чутливість притуплена, мені в шию потрапили, перебили нерви і зачепили тканини», – розповідає про пережите Тарас Сень.
Тараса оголосили «шпигуном», звинуватили у «співпраці з ОБСЄ». Але через 4 дні відпустили – коли арешт набув розголосу.
«Німецька місія «Неємія» допомагає переслідуваним за віру християнам. В міру своїх можливостей, вони вийшли на адміністрацію Анґели Меркель. Я бачив, як змусили відпустити представників «МДБ» (незаконне формування бойовиків, яке називають «міністерством державної безпеки» – ред.), вони були злі, один з них, пам’ятаю, говорив: «Я б таких, як ти, стріляв», – пригадує Тарас Сень.
Бойовики називають вірян євангельських церков «сектантами» і «шпигунами». І час від часу зганяють людей на мітинги проти парафіян – на них лунають лозунги на кшталт «Пора б, напевно, одуматися і читати Біблію правильно» і «Сектанти! Досить закликати до безладу в «республіці».
Захопили церкву і перетворили на свою базу – пастор
На початку цього року угруповання «ЛНР» і «ДНР» оголосили процес так званої «перереєстрації». У Донецькій області він триватиме до 1 березня 2019 року. У луганській закінчився у жовтні.
«За результатами цієї «перереєстрації» з’ясувалося, що окупаційна влада «заборонила» діяльність всіх євангельських церков», – розповідає виконавчий директор Інституту релігійної свободи Максим Васін.
«Віряни, які залишилися на непідконтрольній території, якщо збираються для задоволення своїх духовних потреб за допомогою молитви, пісні або слова Божого, змушені збиратися в підпіллі. Якщо на такому зібранні знаходять просто членів церкви – у них «адміністративне покарання». Якщо ж це пастор – до 10 років в’язниці», – каже пастор церкви «Добра новина» Петро Дудник.
Пастор Петро Дудник з власного досвіду знає про ставлення бойовиків до протестантів. У 2014-му церкву «Добра новина» у Слов’янську бойовики перетворили на свою базу.
«Нас вигнали і сказали: це – тепер «військовий об’єкт». Тут жили три групи людей, спецназ російський. Потім десь 40 осіб прийшли, донські «казаки», такі серйозні мужики, років від 40 і старше – зі своєю зброєю, і третя група людей – це місцеві сепаратисти, бандюки», – продовжує він.
«Це – американська віра, американці – наші вороги»
Волонтер, парафіянин церкви «Слово життя» Євген Ткачов каже: бойовики у Слов’янську тримали вірян у полоні, а також погрожували позбавленням життя.
«Саме в Слов’янську ми вперше зіткнулися з переслідуванням за віру від людей, які вважали себе православними або православною армією, тому що зустрічалися саме з православними служителями, які носили зброю, які кинули свій прихід і прийшли сюди воювати за «Русь-матінку», щоб «фашизм», «бандерівці» не пройшли», – пригадує події тих днів парафіянин церкви «Слово життя» Євген Ткачов.
Він займається благодійністю. До війни це були Кенія і Руанда. Зараз – Україна. «Донбас.Реалії» вже розповідали про хоспіс для покинутих людей похилого віку. А у 2014-му Євген, як і багато інших, возив продукти у захоплений Слов’янськ і евакуйовував звідти людей. Поки не потрапив у полон бойовиків.
«Погрожували і тюремним терміном, і розстрілом. Забрали наше майно, машини і тримали в міськвідділі міста Слов’янська два дні. Потім Господь помилував і ми, з нашої точки зору, вийшло, що втекли, а фактично виявилося, що бойовики пішли», – продовжує Євген Ткачов.
«Чому для них були ворогами? Тому що вони мислили і говорили так: ви – американська віра, американці – наші вороги, ворогів треба знищувати», – додає Петро Дудник.
У Слов’янську, як повідомляла поліція Донецької області, бойовики розстріляли чотирьох членів церкви «Преображення Господнє». На окупованих територіях багато приміщень релігійних громад захоплені. У Донецьку, наприклад, у молитовному будинку мормонів відкрили РАЦС. Переслідують бойовики і греко-католиків, православних Київського патріархату. Влітку цього року з обшуками прийшли у донецьку мечеть.
«Використовують цей релігійний терор для того, щоб зміцнити свою незаконну владу. Для того, щоб викорінити будь-яке інакомислення і, таким чином, спробувати зробити таким ідеологічно однорідним населення окупованих територій, щоб не було ніяких спроб непокори», – каже виконавчий директор Інституту релігійної свободи Максим Васін.
Зібрання у прифронтовому Майорську триває не більше від двох годин. Але для них ці зустрічі стали чи не єдиною розрадою під час війни. Схожі богослужіння місіонери проводять вздовж усієї лінії розмежування.
ДИВІТЬСЯ ПОВНИЙ ВИПУСК ПРОГРАМИ «ДОНБАС.РЕАЛІЇ»:
