Неплатників аліментів можуть обмежити у праві виїзду за кордон, керування транспортними засобами, користуватися зброєю та полювати. І це далеко не всі нововведення, які ухвалили депутати Верховної Ради напередодні. Закон очікує на підпис президента, а ми розбираємося в деталях, які нові правила та покарання можуть з’явитися у системі сплати аліментів.
Тим, хто більше ніж 6 місяців не сплачує аліментів, може бути заборонено виїжджати з країни, керувати автомобілем, користуватись зброєю та полювати. Щоправда, в законі є виключення (наприклад, щодо тих осіб, які виконують військові завдання в зоні АТО).
«Якщо сукупний розмір заборгованості буде перевищувати розмір платежів за 6 місяців, то державний виконавець зможе ухвалити одразу чотири постанови і обмежити відразу в кількох правах боржника, який не сплачує аліменти», – пояснює Світлана Савицька.
Якщо хтось помилково вважає, що несплата має бути протягом 6 місяців, то це не так. Мається на увазі саме сума платежів за 6 місяців, зауважує адвокат.
Для цього дійсно не потрібне буде рішення суду, лише постанова державного виконавця.
«Малось на увазі, що це буде робитись майже автоматично. Тобто необов’язкова навіть заява стягувача аліментів. Тобто якщо державний виконавець вбачає, що вже є відповідна сума, яка дозволяє йому ухвалити одне або всі чотири рішення, він може це робити», – зазначає гість програми «Деталі».
Такі постанови будуть направлені на виконання відповідним органам (Держприкордонслужбу, Нацполіцію тощо).
«Звичайно, є час, коли така постанова може бути оскаржена. Але якщо скарга не поступила, як правило 10 днів надається для оскарження, дана постанова направляється до виконання. Але має бути налагоджена система, розроблений якийсь спільний документ, який налагодить роботу між виконавчою службою, державною прикордонною службою, Національною поліцією й іншими органами, які будуть в цьому задіяні», – констатує Світлана Савицька.
У Міністерстві юстиції заявили, що планують створити реєстр неплатників аліментів.
Для таких випадків закон передбачає притягнення до виконання суспільно-корисних робіт. Це роботи, які здійснюються на території певної громади: вивіз сміття, прибирання дворів і так далі.
«В законі йдеться про те, що територіальна громада такі роботи оплачує. Законодавець вбачає, що ці кошти будуть йти не боржнику, а перераховуватися державному виконавцю, а потім дитині», – роз’яснює адвокат.
Якщо неплатник не з’являється на роботи, до нього можуть застосувати адміністративний арешт (максимум на 15 діб). Виходить, що той, хто умисне ігноруватиме всі санкції, кілька разів на рік сидітиме по 15 діб за ґратами.
«Тоді буде весь час сидіти. Думаю, що тимчасове обмеження волі – не є «позитивна відпустка». Мало хто захоче, щоб його примусово позбавляли волі. Це суттєве покарання», – зазначає Савицька.
Як адвокат саме у сімейних справах, Світлана Савицька зазначає, що зловживання правами відбувається з двох сторін: і чоловіків, і жінок. Та в законі є норма, яку адвокат називає як важливою, так і ризикованою.
Йдеться про можливість виїжджати із дитиною за кордон, якщо один із батьків не сплачує аліменти, без його дозволу. Для багатьох матерів ця норма є дуже важливо, зазначає Савицька, але саме в цій нормі, на її погляд, можливі зловживання.
«Раніше ходили до так званих «чорних нотаріусів», робили довіреності і виїжджали без згоди іншого з батьків, зараз є ризик, що будуть намагатися штучно створювати заборгованість (отримувати у державного виконавця довідку, що така-то особа має заборгованість) і на підставі цього будуть отримувати право виїжджати за кордон без дозволу іншого з батьків. Основний ризик, чому обурилися чоловіки, якщо така особа поїде за кордон і вирішить не повертатися, то буде дуже важко доводити законність її виїзду і вплинути на це», – вважає експерт.
Виконавче провадження не закривається, коли дитині виповнюється 18 років.
Якщо існує заборгованість, то вона має бути погашена.
«Питання в тому, що такі боржники, як правило, не мають роботи і майна. Для таких боржників, на мій погляд, адміністративне покарання у вигляді суспільно корисних робіт, можливо, є найкращим виходом із цієї ситуації. Тобто, коли б їх притягували і за рахунок їхньої роботи відшкодовували дітям грошові кошти», – зауважує Світлана Савицька.
Є ще кримінальна відповідальність за несплату аліментів, але це непрацююча стаття з багатьох причин, зазначає адвокат.
Влітку в законодавство були внесені зміни і мінімальний розмір аліментів підвищили. Якщо раніше розмір був 30% від прожиткового мінімуму дитини відповідного віку, зараз підняли до 50%.
На сьогодні саме стягувач аліментів має можливість обирати спосіб, за яким будуть їх стягувати: або в частині від заробітку платника, або в твердій грошовій сумі.
Один із батьків має право отримувати аліменти в розмірі: на одну дитину – 1/4, на двох дітей – 1/3, на трьох і більше дітей – 1/2 від заробітку (доходу) платника аліментів. Сума аліментів не може перевищувати 10 прожиткових мінімумів.
Якщо людина умисно не працює, а стягувач аліментів наполягає на частині від заробітку, то нарахування аліментів буде відбуватися за середньою заробітною платою, яка є в даному регіоні, додає Світлана Савицька.
«Дуже гарна позиція суддів з цього приводу і вона мені подобається: працездатний чоловік повинен працювати і утримувати свою дитину на належному рівні. Так, в країні важко, але завжди можна знайти роботу. Жінка ж при цьому не сидить і не розповідає дитині, що країна не дає роботи, тому ти не будеш їсти», – каже адвокат.
Порядок стягнення спростили максимально. Наказне провадження не потребує безпосередньої участі в суді, процес йде без судових засідань. Тобто особа, яка хоче стягнути аліменти, звертається із заявою до суду про видачу судового наказу про стягнення аліментів.
Це безплатно, дана судова заява не передбачає стягнення судового збору взагалі.
Той, хто подає на аліменти, може вказати, що на утримання дитини необхідна конкретна сума (5 тисяч гривень, наприклад), але в такому випадку необхідно подавати позов до суду.
«Тобто звертаєшся до суду, доводиш необхідність саме таких витрат на дитину, чому в запиті саме така сума, обґрунтовуєш, що інша сторона здатна платити саме таку суму, і виходячи з принципу змагальності, кожна сторона доводить, яку дійсно суму повинна отримувати дитина», – роз’яснює Світлана Савицька.
При визначенні суми аліментів можна враховувати також наявність рухомого і нерухомого майна, грошових коштів, а також доведені стягувачем аліментів витрат платника аліментів.
«Якщо людина часто їздить за кордон відпочивати, користується дорогим автомобілем, придбає коштовності, то, маючи можливість довести, що особа такі витрати несе, можна говорити, що вона може платити більшу суму. Це важко на сьогодні довести, але така норма є. Сьогодні може вона і не працює, а через півроку може і буде працювати», – резюмує адвокат.