Наталія Микольська, заступник міністра економічного розвитку і торгівлі України – торговий представник УкраїниУкраїна почала продавати більше товарів закордон. Принаймні за підсумками першого півріччя, які підбили в Міністерстві економічного розвитку та торгівлі. На першому місті серед торговельних партнерів – країни Євросоюзу, на другому – Росія. Про те, як змінилися торговельні інтереси українських виробників із євроінтеграцією України та які українські продукти найбільш популярні за кордоном, Радіо Свобода розповідає разом з Наталією Микольською, заступником міністра економічного розвитку і торгівлі України – торговим представником України.
1. Агропромисловий комплекс і харчова промисловість: 42% продукції у складі загального експорту за перше півріччя 2017 року (40,8% за аналогічний період минулого року).
«Якщо дивитися в грошах, то обсяг однозначно збільшився», – каже Наталія Микольська.
В лідерах – олія як продукт переробки, зернові культури – пшениця, кукурудза тощо, цукор, кондитерські вироби, овочі і фрукти, борошномельна продукція). Зростання відбувається по всіх продуктах аграрної галузі. За 2016 рік зросло постачання соєвих бобів, м’яса птиці.
«Маємо близько 15 підприємства, які виробляють молочну продукцію, які вийшли на ринки ЄС і нарощують поставки туди своєї продукції. У виробництві меду ми стаємо лідерами, основними завданнями є збільшення переробки цього продукту і доданої вартості», – Наталя Микольська.
2. Металургійний комплекс
Експорт цієї продукції за перше півріччя склав майже 5 мільярдів доларів США – це майже на 23% більше за аналогічний період минулого року.
3. Машинобудування (11,4% продукції в структурі експорту)
«Україна постачає до Канади спецтехніку, яка використовується у засніжених зимових умовах, до країн ЄС відбувається постачання риболовецьких суден, запчастин до вагонів і локомотивів. Значна частина обладнання з України, в тому числі переробного сільськогосподарського, експортується по багатьох країнах. Автомобільні причепи з України постачаються до Кенії», – зазначає торговий представник України.
4. Мінеральні продукти, хімічна промисловість.
5. Деревообробна і легка промисловість.
«Деревообробна промисловість є одним з лідерів зростання експорту до Європейського союзу. Найбільша позиція, яка зростає – це продукція меблевої галузі», – каже Наталія Микольська.
На першому місці – транспортні послуги. На другому – сфера ІТ-технологій та комунікаційних послуг, далі йде сфера будівництва, послуги з ремонту й технічного обслуговування.
«За результатами 2016 року серед лідерів зростання – послуги з будівництва: на 98 мільйонів доларів. Також українська сфера ІТ-технологій та комунікацій: майже на 60 мільйонів доларів, а за перше півріччя 2017 року експорт цих послуг зріс майже на 16%. Послуги з переробки матеріальних ресурсів, те, що називається в Україні послуги з давальницькою сировиною, зросли на 14%», – Наталя Микольська.
За підсумками 2016 року картина виглядає так:
1. Європейський союз
2. Росія
3. Єгипет
4. Туреччина
5. Індія
З невеличким відривом Китай, США, Білорусь.
«Найбільше зростання в 2016 році відбулося до Європейського союзу, далі найбільше зростання експорту зафіксовано до Індії, Єгипту, Іран, Бангладеш, такі достатньо цікаві та екзотичні для бізнесу країни, як Тайланд, Шрі-Ланка, Лівія, Сербія, М’янма, Ліван, Філіппіни, Марокко і Гонконг», – зауважує Наталя Микольська.
Країни ЄС значаться на першому місці в рейтингу торговельних партнерів, але ж це не одна держава, а їхня сукупність. Тому фактично Росія залишається найбільшим торговельним партнером України, попри свою агресивну політику.
«У світі так склалося, це підтверджено і економічними теоріями та практиками, що країни-сусіди завжди є найбільшими торговельними партнерами. Так були сформовані економіки, що запчастини з однієї країни постачалися для виробництва товарів в іншу і навпаки. Треба розуміти, що є підприємства, на яких працюють люди, які теж занепокоєні такою ситуацією, але так історично склалося, що працюють вони з ринком Росії», – пояснює заступник міністра економічного розвитку і торгівлі України.
Рішення про припинення торгівлі з Росією має ухвалюватися на найвищому державному рівні, зваживши всі «за» і «проти», розуміючи те, які наслідки це матиме, в тому числі для тих людей, які задіяні і працюють на цих підприємствах, на думку Наталі Микольської.
«Разом із тим треба сказати, що Україна вже обмежила постачання ряду продукції з Російської Федерації у відповідь на дії Росії, і, звичайно, це має вплив на торгівлю нашу з ними. І другий важливий момент – ми бачимо, що в Україні досить патріотично налаштований споживач, і ми бачимо, що значну частину товарів з Росії просто природньо перестала постачатися через те, що споживач принципово не купує ці товари. Майже всі мультинаціональні компанії з моменту вступу в силу Угоди про вільну торгівлю із Європейським союзом переорієнтували свої постачання, якщо раніше вони велися з Росії, з країн Євросоюзу в Україну цих товарів. І нам також важливо, що зараз європейські країни розміщують на території України виробництва для постачання товарів до ЄС», – наголошує вона.
Деякі підприємства створюють своє виробництво вже від початку таким чином, аби орієнтуватися на експорт в Європу. Таким, наприклад, є завод «Біхайв» із виробництва та переробки меду. Президент компанії Ігор Ліскі розповів в коментарі для Радіо Свобода, що європейських квот на безмитне ввезення меду не вистачає: «Були деякі перепони, але я не можу сказати, що вони занадто складні. Багато чого вже змінилося за останні два роки, що стосується агропромислового комплексу. Але ми сподіваємося на допомогу. Держава не має втручатися у виробництво, але допомога необхідна в просуванні на європейських ринках, в захисті інтересів, в лобіюванні квот. Квоти зараз недостатні. Ми постачаємо мед зверху квоти, і їх можна збільшувати в 2-3 рази сміливо».
Угода про зону вільної торгівлі України з ЄС набула чинності 1 січня 2016 року.
Є квоти, які українські підприємства не використовують, бо не пройшли відповідної сертифікації (по яловичині, наприклад), є товари, які не постачають на ринки ЄС, оскільки попит, виробництво і ціна на внутрішньому ринку задовольняють національні компанії (як, наприклад, український часник), є квоти, які використовують частково, зазначає Микольська.
«Для нас важливо, що Європейський союз своїм регламентом, який нещодавно був оприлюднений, збільшить Україні квоти на наступні три роки по ряду продукції, і в тому числі по меду. Однозначно не в 2-3 рази, як хотілося б європейським працівникам, але це знак, що Угода про асоціацію працює. Для нас торгівля з Європейським союзом – знак того, що Україна стає незалежною, і експорт є запорукою незалежності України і нашого процвітання в майбутньому», – наголошує торговий представник України.