Олексій Тихонов, експерт енергетичної групи «Реанімаційного пакету реформ», радник заступника голови КМДАНовий закон про комерційний облік комунальних послуг набрав чинності в Україні. Згідно з документом, у всіх будинках мають бути встановлені лічильники на тепло і водопостачання. І відтепер, при нарахуванні платежів, розрахунок будуть проводити саме за показниками загальнобудинкових лічильників, а ті, що в квартирах, виконуватимуть розподільчу роль. Це викликає занепокоєння у споживачів, – а чи не доведеться тепер платити більше? Радіо Свобода вивчає це питання разом із експертом енергетичної групи «Реанімаційного пакету реформ», радником заступника голови КМДА Олексієм Тихоновим.
Новий закон «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання» вступив у дію, тож його виконання має вже розпочатись. Він передбачає, що розрахунок за спожиті послуги буде виходити з того, скільки спожив тепла та води конкретний будинок. І визначати це будуть саме за показаннями загальнобудинкових лічильників, які є обов’язковими для встановлення.
«З якої дати в нас будуть нові платіжки залежить від того, як швидко Кабмін і Міністерство регіонального розвитку впораються із задачею написання методик. Від цього залежить як монополісти будуть нам виставляти рахунки і який спосіб розрахунку ми побачимо в платіжках», – пояснює Олексій Тихонов.
Кабінет міністрів має розробити методику розподілу обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг між споживачами протягом шести місяців. До того часу мешканцям будинків закон дозволяє об’єднатися та визначити свій порядок розподілу відповідно до закону.
Індивідуальні (квартирні) лічильники виконуватимуть роль розподільчих.
«Коли закон підписав президент, то в ефір вилетіла величезна кількість фейків про те, що можна викидати квартирні прилади обліку і він тепер нікому не потрібен. Це абсолютна неправда. В законі сказано, що комерційним приладом обліку є саме загальнобудинковий лічильник, але розподільчим приладом є квартирний. І виходить, що основна доля навантаження, яка буде вам нараховуватися, визначається квартирним лічильником. Якщо у вас його не буде, то тоді вам і нарахують все чітко по загальнобудинковому», – пояснює експерт.
Є три основні моделі, за якими будуть відбуватись нарахування за воду.
1. В будинку всі квартири обладнані індивідуальними лічильниками;
«В такому випадку спочатку збираються дані з квартирних лічильників. Різниця між всіма показниками квартирних приладів і загальнобудинкового нараховується окремим рядком пропорційно до споживання. Це означає, що якщо ваша частка складає, наприклад, 0,3% від загального дому, то відповідно саме таку частину від різниці в показаннях вам нарахують. Якщо у вас буде велике споживання, то більшу частку від різниці вам і нарахують», – зазначає Тихонов.
2. В будинку частина квартир немає приладів обліку;
«Якщо у половини мешканців дому є прилади обліку, у половини – немає, то в цьому разі різниця, той залишок, розподілиться між тими, в кого лічильників немає. Відповідно ті, в кого є лічильники платити більше не будуть, а для інших з’явиться дуже потужна мотивація цей прилад встановити», – пояснює експерт.
3. В будинку ні в кого з мешканців немає лічильників на воду.
Згідно з законом, загальний обсяг спожитої в будинку води розподіляється між споживачами пропорційно до кількості осіб, які фактично користуються такими послугами.
Що стосується тепла, то окрім лічильників на будинок, у квартирах мають бути встановлені розподілювачі теплової енергії, пропорційно до яких має здійснюватися оплата. Якщо є індивідуальні лічильники тепла, то згідно з їхніми показниками, а якщо немає – до відповідно до квадратури помешкання.
Візьмемо лише воду. Уявімо, що в будинок заходить 100 кубометрів води, жителі зняли показники зі своїх індивідуальних лічильників і вийшло 80 кубів. Ця різниця у 20 кубів – це можуть бути або пориви всередині будинку, або хтось надав невірні показання чи поставив магніт на лічильник, який відтоді хибно працює.
За тих сусідів, які фактично крадуть, платити доведеться всім, бо ця різниця має бути розподілена на всі квартири пропорційно до споживання.
Ще однією причиною виникнення різниці може бути клас точності лічильників на будинку та у квартирах, який може не збігатися.
«Клас точності – це 1 або 2% похибки. Це не ті цифри, які виникають по місцях загального користування: 10-20%. А коли людина краде, то краде 70-80% свого споживання, а не 1-2% по класу точності», – зауважує Олексій Тихонов.
Розробники законопроекту стверджують, що зміниться сама платіжка. Як пояснює депутат від «Блоку Петра Порошенка» Дмитро Андрієвський, у кожного споживача має з’явитися електронний кабінет, в якому можна буде подивись споживання ресурсів всіма сусідами і порівняти. Визначити занижене споживання, за його словами, люди зможуть шляхом зіставлення кількості осіб, що живуть в квартирі, та розміру помешкання.
«Якщо люди побачать, що в трикімнатній квартирі споживання менше, ніж в однокімнатній, а там живе родина з п’яти людей, то зрозуміло, що там щось неправильно. Тоді треба робити самоорганізацію і вимагати, щоб була перевірка і лічильника, і реального споживання. Те саме стосується втрат води і тепла всередині будинку», – наголошує депутат Андрієвський.
Та механізмів покарання для крадіїв ресурсів немає, як і можливості потрапити всередину квартири, зауважує Олексій Тихонов.
«Закон не дає жодних механізмів чи інструментів боротьби із тими, хто краде. Навіть, якщо ми потенційно знаємо хто, то ми потрапити до квартири як сусіди не можемо, монополіст потрапити до квартири так само не може, адже квартира захищена конституційним правом кожного громадянина. І не зрозуміло тоді як доводити, що в нього щось не так і тут жодних механізмів закон нам не дає – все залишається, як раніше. Єдине – раніше це були проблеми монополіста, а тепер проблеми жителів всього будинку», – пояснює Олексій Тихонов.
Встановлюють лічильники постачальники послуг. Оплачують – споживачі.
Лічильники на тепло мають бути встановлені на будинках до 2 серпня 2018 року, а лічильники на воду у житлових будинках до 2 серпня 2019 року, нежитлових – до 2 серпня 2018 року.
«Якщо вас не влаштовує той прилад, який вам збираються ставити, то ви можете придбати свій і вам зобов’язані його встановити. Або його все одно встановить монополіст, але тоді рахунок за лічильник будуть виставляти разом із платою за послуги», – каже експерт.
Ще один варіант – лічильники можуть бути встановлені за кошти міського бюджету, якщо в місті є відповідні програми.
Закон встановлює вимогу переглянути тарифи на тепло і водопостачання. Якщо зараз в тарифі є складова, яка включає в себе плату за встановлення та повірку лічильників (навіть для тих, в кого вони встановлені), то документ вимагає її виключити. Тобто тарифи мають знизитися, наголошують депутати.
В теорії – так, має зменшитися, але Олексій Тихонов не радить сподіватися на це, адже процедура складна і розглянути це питання має Національна комісія, що здійснює регулювання у сфері енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП).
«У вересні-жовтні буде підвищення ціни на газ, що позначиться на тарифі і в людей може виникнути враження, що ціни на комунальні послуги підвищились через закон. Плюс люди почнуть сплачувати за втрати по будинку. Відповідно, в цілому плата може навіть збільшитися», – каже Тихонов.
Від впровадження закону очікують економії у використанні ресурсів.
Цей закон дозволить знизити на три чверті обсяг необлікованих витрат води у внутрішньо-будинкових системах та скоротити споживання теплової енергії протягом 1-3 років у середньому на 15-20%, що, у свою чергу, сприятиме зменшенню споживання газу та скороченню викидів парникових газів, зазначає в своєму повідомленні про підписання документа прес-служба Петра Порошенка.
До того ж це європейський досвід, який спонукає до створення ОСББ, встановлення приладів обліку та відповідальності.
«У Києві ОСББ створене лише у 10% будинків. Всі інші сподіваються, що приватний або комунальний ЖЕК буде їх обслуговувати краще, ніж вони самі. При цьому люди не цікавляться тим, хто як підключений, а тепер вже кажуть «в нас крадуть воду». Закон дає мотивацію шукати того, хто краде, визначитися із підвалами, з першими поверхами – хто з них підключений офіційно, а хто ні. Принаймні, це дасть можливість економити чи дізнатись про те, хто живе за рахунок сусідів», – зауважує радник заступника голови Київської міськдержадміністрації Олексій Тихонов.
Ми маємо звикати до того, що нам належить не лише квартира, а й будинок, додає експерт.