На Київщині неподалік Білої Церкви цього тижня виник конфлікт між учасниками дорожнього руху. Під час сутички один із водіїв дістав травматичний пістолет і здійснив кілька пострілів в інший автомобіль, де перебували пасажири. Про це повідомляє обласне управління поліції. Одну з пасажирок поранено. Чоловіка, який стріляв, затримано. Це – лише один із найсвіжіших прикладів застосування зброї цивільними. Звідки взагалі зброя у мирних містах? Радіо Свобода розповідає разом із Віталієм Коломійцем, адвокатом Української асоціації власників зброї.
Ключових документів три – інструкція Міністерства внутрішніх справ, що регулює, зокрема, придбання й застосування зброї; постанова Верховної Ради про право власності на окремі види майна; постанова Кабінету міністрів «Про затвердження Положення про дозвільну систему». Водночас закону, який регулював би обіг зброї, немає, і через це виникає багато суперечливих моментів. «У статті 263 Кримінального кодексу України йдеться про носіння, зберігання, придбання, передача чи збут вогнепальної зброї (крім гладкоствольної мисливської), бойових припасів, вибухових речовин або вибухових пристроїв «без передбаченого законом дозволу», – розповідає Віталій Коломієць. – Але закону немає!».
Згідно зі статтями 8 та 19 Конституції України, органи державної влади зобов'язані ухвалювати свої підзаконні акти з чітким посиланням на закони та нормативно-правої акти вищої сили. У випадку зі сферою обігу зброї, цих вимог Конституції, як виглядає, не дотримано.
Кожен повнолітній громадянин України може придбати довгоствольну мисливську зброю, за умови отримання спеціального дозволу. Застосовувати її можна лише на полюванні.
Обмежене коло осіб може мати короткоствольну травматичну зброю з гумовими кулями. «Її у нас близько 300 тисяч одиниць, – зазначає Віталій Коломієць. – Це лише та, яка є на обліку в МВС, яку вони видали на підставі свого засекреченого наказу. Ніби як така зброя видається працівникам суду, особам, залученим у кримінальних процесах, журналістам, міліцейським дружинникам».
Ще вужче коло осіб може мати короткоствольну вогнепальну зброю – це переважно військові та правоохоронці. Також вогнепальна зброя може бути вручена як нагородна. Наприклад, доброволець АТО Аміна Окуєва поцілила в нападника на її чоловіка, Адама Осмаєва, з нагородної зброї, врученої їй міністром внутрішніх справ.
Подекуди факти нагородження зброєю з боку силових відомств викликають запитання. За словами Віталія Коломійця, такі вручення відбуваються на підставі дисциплінарних статутів органів внутрішніх справ та Збройних сил України, отримати повну інформацію про такі рішення – зокрема, прізвища нагороджених та підстави нагородження їх зброєю, придбаною за державний кошт, – практично неможливо.
Також іменну нагородну зброю може вручати президент України.
Щодо мисливської зброї, то, як уже згадувалося, її можна застосовувати лише на полюванні.
Щодо застосування вогнепальної зброї поліцейськими, то це прописано у статті 46 закону Про Національну поліцію. Наприклад, поліцейський може стріляти для захисту осіб від нападу, що загрожує їхньому життю чи здоров’ю.
Для того, щоб приблизно уявляти, наскільки вільним є громадянин у застосуванні зброї, треба пам’ятати про статті 36 («Необхідна оборона»), 37 («Уявна оборона»), 38 («Затримання особи, що вчинила злочин»), 39 («Крайня необхідність»), 118 («Умисне вбивство при перевищенні меж необхідної оборони або у разі перевищення заходів, необхідних для затримання злочинця») та 124 («Умисне заподіяння тяжких тілесних ушкоджень у разі перевищення меж необхідної оборони або у разі перевищення заходів, необхідних для затримання злочинця») Кримінального кодексу України.
Застосування зброї детальніше прописане у проекті закону про цивільну зброю і боєприпаси.
Його зареєстрували у Верховній Раді ще наприкінці 2014 року, але досі не розглянули.
Голова Комітету Верховної Ради з питань національної безпеки і оборони Сергій Пашинський анонсував на осінь цього року підготовку відповідного законопроекту. Тобто, з його слів виходить, що це буде відмінний від зареєстрованого у 2014 році законопроект. «Я вважаю, що перший крок треба робити. Визначити ті категорії людей, яким ми не боїмося давати короткоствольну зброю: люди, які без зауважень служили в армії, люди, які без зауважень служили в Нацполіції, в СБУ», – сказав депутат «Народного фронту» в інтерв’ю «5-му каналу».
Президент України Петро Порошенко у вересні 2015 року заявляв, що не підтримує вільне володіння зброєю. «Я впевнений, що підвищення ефективності роботи правоохоронних органів повинно збільшувати безпеку українців, – зазначив тоді президент. – Безумовно, я не підтримую тих, хто хоче ходити вулицею з автоматичною зброєю, дестабілізуючи так ситуацію в суспільстві. Хочете користуватися зброєю - будь ласка, добровольцем у військкомат».
Міністр внутрішніх справ Арсен Аваков у червні цього року заявив, що такий закон треба ретельно прописати. «Для прийняття такого закону необхідно дуже багато врахувати для того, щоб зброя у жодному разі не потрапила до рук осіб з нестабільною психікою, злочинців, людей із залежностями і з психічними розладами», – сказав міністр.
І Петро Порошенко, і Арсен Аваков посилалися на соціологію, згідно з якою, більшість опитаних українців не підтримали вільний обіг зброї в країні. Адвокат Віталій Коломієць, однак, вважає, що вільний обіг зброї в Україні й так існує – де-юре, через відсутність закону, який би все врегульовував.
Зокрема, мають бути ретельно прописані умови отримання дозволу на зброю і контроль за додержанням умов. Наприклад, у пакеті документів на дозвіл заявник має подавати медичну довідку, яка б підтверджувала, що за фізичним та психологічним станом здоров'я особа може володіти зброєю. Але довідка має бути отримана на основі реально проведеного лікарем обстеження.
Крім того, охочий мати зброю повинен пройти спеціальне навчання, щоби вміти застосовувати зброю і знати, в яких випадках це можна робити.
Також має бути єдиний державний реєстр зброї. «Облікована зброя дисциплінує – ніхто не буде вчиняти злочин із облікованої зброї», – каже Віталій Коломієць.