Сергій Герасимчук, заступник голови правління Ради зовнішньої політики «Українська призма»Сенат США пропонує посилити санкції проти Росії – за її вірогідне втручання у вибори США у 2016 році, підтримку президента Сирії Башара Асада й анексію українського Криму. Це рішення ще мають підтримати у Палаті представників і має підписати президент Дональд Трамп. Сенат, зокрема, пропонує суттєво обмежити можливість впливу президента на перегляд цих санкцій. Ініціативність членів Конгресу наразила США на критику не лише з боку Росії, але й із боку партнерів у Євросоюзі. На запитання по темі Радіо Свобода відповідає разом із експертом центру «Українська призма» Сергієм Герасимчуком.
Окрім того, що ухвалений Сенатом документ продовжує чинні санкції, запроваджені ще попереднім президентом США Бараком Обамою, пропонується низка нових обмежень. Наприклад, Сенат пропонує застосовувати санкції до західних компаній, які прямо чи опосередковано сприяють російським нафтовидобувним проектам нового покоління, а саме – видобутку на арктичному шельфі, глибоководному видобутку та сланцевим проектам. Також пропонується обмежити співпрацю з російськими розвідувальним й оборонним секторами. Сенатори також пропонують застосувати санкції до інвесторів у російські газотранспортні проекти, що ставить під загрозу побудову другої гілки «Північного потоку», яку планується пустити дном Балтійського моря з Росії до Німеччини.
В цілому, за словами сенатора-демократа Шеррода Брауна, документ дає можливість запровадити санкції щодо основних секторів російської економіки – крім енергетичного, це також гірничовидобувна промисловість, металургія, морський та залізничний транспорт.
Важлива особливість нових санкцій: сенатори ініціюють обмеження президента США в можливостях послаблювати чи скасовувати санкції. Щоби скасувати санкції, президентові пропонують таку процедуру: подати у Конгрес звіт, у якому обґрунтовуватиметься потреба скасувати санкції, й упродовж 30 днів після прийняття звіту Конгрес має підтримати або відхилити пропозицію глави Білого дому.
«Сенат мав на меті створити такий собі запобіжник для Трампа: перевести санкції у площину рішень, які ухвалюються Конгресом, – на відміну від нинішньої ситуації, коли рішення ухвалюються президентом», – каже Сергій Герасимчук. На його думку, такий крок сенаторів пов'язаний саме з постаттю Дональда Трампа і підозрами щодо його зв’язків із росіянами (які сам президент США заперечує).
Підтримка санкцій обома палатами Конгресу (особливо у випадку, якщо, як і в Сенаті, у Палаті представників їх підтримають обидві партії) могла б стати серйозною підставою для Дональда Трампа поставити під документом свій підпис. Але Сергій Герасимчук не виключає, що президент може вчинити по-своєму. «У Трампа, дійсно, є право не підписати, – каже експерт. – Але в такому випадку закон протягом 10 днів набуває чинності навіть без підпису президента. Або ж він може застосувати право вето. Конгрес може подолати це вето – двома третинами голосів у Сенаті і двома третинами голосів у Палаті представників».
Але ще до того, як санкції передадуть на підпис Трампові, їх має підтримати Палата представників. Частина конгресменів раніше цього місяця прогнозувала успіх голосуванню. Однак деякі законодавці зараз кажуть, що ухвалення у Сенаті відбулося з порушенням процедури
У Палаті представників заявили, що рішення, які так чи інакше стосуються бюджету, мала б спершу розглядати саме ця палата Конгресу, а не Сенат. Тобто, можливо, сенаторам доведеться переголосовувати – після того, як санкції розгляне Палата представників.
У Кремлі перспективу нових санкцій оцінили негативно. Речник президента Росії Дмитро Пєсков зазначив, що санкції, якщо вони будуть затверджені, завдадуть «додаткової шкоди не лише двостороннім відносинам, але й глобальній економіці». Сам же Володимир Путін заявив: «Які б рішення не були ухвалені, це не зажене нас у глухий кут». Раніше цього місяця під час «прямої лінії» з громадянами Путін порадив не перебільшувати вплив західних санкцій на російську економіку і зазначив, що більший вплив мала ситуація з цінами на ринку нафти.
Міністр закордонних справ Німеччини Зіґмар Ґабріель і канцлер Австрії Крістіан Керн заявили, що від нових санкцій може постраждати європейський бізнес, залучений у транспортування газу з Росії. Їхню стурбованість поділяє канцлер Німеччини Анґела Меркель. Міністр економіки Німеччини Бріґітте Ципріс навіть не виключила, що Німеччина може вжити заходів у відповідь.
За словами Сергія Герасимчука, санкції можуть створити преференції для американських компаній, які хотіли б постачати газ у Європу – по суті, зайняти ту нішу, яка наразі зайнята Росією. У транспортування газу з Росії залучена низка європейських компаній, які побоюються, що у разі запровадження санкцій можуть таку опцію втратити.
Важливим моментом також є залученість низки європейських компаній у будівництво «Північного потоку-2».
У «Газпромі» вже заявили, що нові санкції США можуть зашкодити постачанню російського газу до Європи.
Американське видання Washington Post написало цього тижня: «Мета санкцій – не лише покарати. Тиск на Москву потрібно збільшувати доти, доки вона не погодиться на міжнародні переговори щодо окупованого нею Криму – так, як вона погодилася на переговори з Україною, Францією і Німеччиною щодо її вторгнення на схід України». Сергій Герасимчук, однак, не бачить у близькій перспективі шансів на поступливість Кремля у цьому питанні. Він нагадує, що на 2018 рік у Росії заплановані президентські вибори, і Володимир Путін поки що Кримом не поступиться.