Збільшити штрафи за неправильне паркування і дозволити спеціальним інспекторам карати порушників пропонують Верховній Раді - відповідний законопроект ухвалили за основу і будуть доопрацьовувати. Опоненти називають неприйнятною спробу створити, як вони кажуть, ще один каральний інструмент. Прихильники ж упевнені: у блокуванні законопроекту може бути зацікавлена влада на місцях, яка отримує зиск від непрозорої плати за стоянку. Про те, чому нині паркування автомобілів в Україні – це проблема, і як її можна вирішити, Радіо Свобода розповідає разом із експертом «Реанімаційного пакету реформ» Михайлом Серебряковим. «РПР» долучилася до розробки даного законопроекту.
Зокрема – надати уповноваженим місцевою владою інспекторам із паркування право притягати до відповідальності порушників правил зупинки-стоянки автомобілів. Михайло Серебряков зауважує, що йдеться не про паркувальників, а саме про інспекторів, які пересуватимуться містом і фіксуватимуть за допомогою спеціальної захищеної програми на комп’ютерному пристрої автомобілі, що, ймовірно, порушили правила паркування. «Накладати штраф чи ні, вирішуватиме не інспектор, а цей комп’ютер, – каже експерт. – Такі технічні можливості в Україні є й активно використовуються. Дуже простий пристрій від смартфону, від планшету – сканує автомобіль, ідентифікує з бази даних, хто є його власником або зареєстрованим користувачем, і вирішує, чи було порушення. В інспектора буде завдання лише направити інформацію про порушення». Таким чином, зазначає Михайло Серебряков, зводиться до мінімуму можливість корупційних дій.
Крім того, законопроект пропонує встановити штрафи за неправильне паркування, які виписуватимуть безпосередньо власнику автомобіля (якщо у базі не буде вказаний фактичний користувач). Чому? Бо на момент фіксації порушення водія часто просто немає за кермом. Водночас, окрім технічної фіксації порушення і внесення інформації про порушення до Реєстру адміністративних правопорушень у сфері безпеки дорожнього руху, повідомлення про притягнення до адміністративної відповідальності залишатимуть також на лобовому склі транспортного засобу.
Штрафи пропонують прив’язати до вартості однієї години паркування (у 20-кратному розмірі). Водночас, якщо особа сплатить штраф упродовж протягом 10 банківських днів з моменту отримання повідомлення про порушення, то отримає знижку у 50%.
Також, зокрема, пропонується надати інспекторам право здійснювати евакуацію автомобіля на спецмайданчик чи стоянку за умови, що розміщення транспортного засобу суттєво перешкоджає дорожньому руху або створює загрозу безпеці руху, а також у разі паркування на місцях для інвалідів особами, що не мають такого права.
Автори законопроекту виступають за автоматизацію більшості процесів, пов’язаних із паркуванням, зокрема – розширення мережі автоматизованої системи оплати паркування. Такі автомати видають чеки про оплату, які треба залишати під лобовим склом. Також користування цими автоматами зводить до мінімуму контакт із паркувальниками, а отже – корупційний ризик.
Із цим є проблеми, каже Михайло Серебряков. Нині притягувати до відповідальності можуть лише поліцейські. «У 2015-16 роках за порушення правил паркування до відповідальності притягнули 257 осіб, і їх оштрафували на 44 тисячі гривень, – розповідає експерт. – Утримання адміністративних комісій, які вирішують, накладати штраф чи ні, їхнє утримання коштує державі значно дорожче. На 9 мільйонів водіїв 257 штрафів – це фактично індульгенція на порушення». Законопроект не скасовує повноваження поліцейських штрафувати порушників, але у разі його ухвалення їм на підмогу прийдуть також уповноважені на це інспектори.
Таку норму у законопроекті передбачили саме тому, що якщо порушення фіксувати технічний пристрій, він знаходитиме в базі саме дані про власника, і він отримуватиме повідомлення про порушення. Особі, за якою зареєстрований транспортний засіб, постанову про адміністративне порушення надсилають протягом 3 днів із дня винесення. Водночас її не надсилатимуть узагалі, якщо особа, яка фактично керувала транспортним засобом, оплатить штраф по повідомленню, залишеному на лобовому склі автомобіля. Також законопроектом передбачена низка інших можливостей для власника транспортного засобу не платити за правопорушення, яке він не скоював.
Наприклад, депутат Верховної Ради від «Народного фронту» Ігор Лапін критикує законопроект, бо вважає неприйнятним «створення ще одного карального органу»: «Намагаються нам протиснути таку норму, щоби створити ще один орган, який буде виписувати штрафи. У нас є прекрасна патрульна поліція, нехай вони роблять свою роботу».
А депутат від «Самопомочі» Олена Сотник, яка загалом підтримує законопроект, наголошує, що документ має звести до мінімуму ризики непрозорої діяльності інспекторів: «Ми надаємо достатньо широкі повноваження тим людям, які будуть притягувати до відповідальності від влади. Тому ми маємо чітко гарантувати, що такими повноваженнями не будуть зловживати, що там не буде корупційних ризиків».
Дійсно, проблема нестачі паркомісць стоїть для великих міст дуже гостро. Наприклад, в Києві близько мільйона автомобілів. А, за даними «Київпарктранссервісу» (оператора комунальних паркувальних майданчиків), у його відповідальності нині 29 411 машиномісць. Ще кілька тисяч паркомісць є на приватних парковках, але цього все одно недостатньо для такої кількості автомобілів. Михайло Серебряков каже, що обладнання паркомісць напряму залежить від сплати за паркування автомобіля та – у разі порушення правил паркування – сплати штрафу. Через корупцію у цій сфері бюджет недоотримує значні кошти, які могли б бути спрямовані на розширення мережі місць для легального і комфортного – як для водіїв, так і для пішоходів – паркування автомобілів.
«Є безліч проблем, – зазначає Михайло Серебряков. – Наприклад, на одному майданчику, розрахованому офіційно на 40 паркомісць фактично їх може бути 60. Вгадайте, куди йде різниця? Способи оплати: паркувальник робить все, що може, щоб отримати гроші в свою кишеню. Водіям, як правило, вигідніше оплатити менші кошти в кишеню паркувальникам. Кошти не доходять до бюджету, відповідно, за ці кошти не облаштовується паркувальний простір, частина паркомісць, яка використовується де-факто, не легалізована. Мова йде про замкнене коло».