У Києві розглядають можливість підвищити вартість проїзду у метро і наземному транспорті. Відповідні плани озвучили у Київській міській державній адміністрації. З 15 липня одна поїздка в метро може коштувати 5 гривень, у автобусі, тролейбусі і трамваї – 4 гривні. У міськадміністрації кажуть, що йдеться саме про тариф «виживання». Чому проїзд може подорожчати і з чого складається ціна на квиток, Радіо Свобода розповідає разом із Іваном Шпильовим, в.о. директора департаменту транспортної інфраструктури КМДА.
Ні, як кажуть у КМДА, воно поки – на стадії обговорення. «Тарифи на транспорт – це не так, що ввечері сіли, ухвалили рішення, написали відповідний нормативний документ, і на ранок кияни і гості міста отримали новий тариф, – каже Іван Шпильовий. – Це тривала процедура, яка включає зокрема й етап громадського обговорення».
У КМДА нагадують, що востаннє тариф у Києві переглядали у 2015 році. «Відтоді відбулися серйозні зміни вартості основних складових тарифу», – пояснює Іван Шпильовий.
Для електротранспорту основна складова – це електроенергія. «З 2015 року електроенергія подорожчала в 4,6 разу, – каже Іван Шпильовий. – Крім того, за цей період мінімальна заробітна плата зросла у 2,6 разу, до 3200 гривень – відповідно, вона зросла у всіх працівників «Київпастрансу» (а там їх 10 тисяч) і «Київського метрополітену» (8 тисяч працівників). Це – друга основна складова». До складових також належать експлуатуючі частини, запасні частини, вартість дизельного палива (якщо йдеться про автотранспорт).
У КМДА кажуть, що підвищення ціни квитка й оновлення рухомого складу у даному випадку ніяк не пов’язані між собою. І запевняють, що і минулого року, і цього рухомий склад оновлюють. «Наприклад, цього року заплановано придбати 100 нових автобусів і 80 тролейбусів», – розповідає Іван Шпильовий.
Собівартість проїзду у метро становить 5,68 грн, для наземного транспорту – 5,76 грн, каже Іван Шпильовий. Він пояснює: собівартість розраховується якраз на основі згаданих вище складових. Якщо ж говорити про економічно обґрунтований тариф, у який закладається також мінімальний розвиток сфери, то, за підрахунками КМДА, для метро це – 6,64 грн за поїздку, у наземному транспорті – 6,91 грн.
Про близько 4 мільйонів пасажирів на день.
Так, пільги, як і знижки (наприклад, при купівлі проїзного), планують залишити.
Що підвищення було б зрозуміле, якби відбувалися системні зміни й існувало стратегічне бачення розвитку міста, зокрема транспортної інфраструктури, каже у коментарі Радіо Свобода перший заступник голови Комісії Київради з питань транспорту Прохор Антоненко. «Є багато питань до того, як усе це працює, – каже він. – Скільки років уже тривають розмови про єдиний електронний квиток, щоб був облік і не можна було просто красти гроші. У нас є жетони, які не обліковуються. А історія про 100 вагонів метро, за які місто заборгувало близько 2 мільярдів гривень. А рекламні площини у метро, які здаються за копійки, а прибуток від реклами отримують приватні організації».
У 2014-2015 роках компанія «А+С Україна» на замовлення КМДА розробила транспортну модель Києва, на основі якої Світовий банк пізніше підготував рекомендації з покращення системи громадського транспорту у Києві. Як розповів у коментарі Радіо Свобода виконавчий директор компанії «А+С Україна» Дмитро Беспалов, рекомендації втілюються, але дуже повільно. «Для того, щоб відбулися дійсно якісь якісні зміни, необхідно прискорюватися, – каже він. – Чому все так повільно? Можливо, навіть із боку самих громадян досі немає запиту на якісний транспорт. Бо, по-перше, містяни не бачили реально якісного громадського транспорту, а, по-друге, всіляко заохочується саме купівля авто».