Світлана Краковська, метеоролог, учасниця Міжурядової групи експертів з питань зміни клімату при ООНІз 22-х у 8-10 градусів – такі перепади температури цього тижня переживали у Києві. У деяких районах навіть випав сніг. А це – на секундочку – травень. Сніг прибирали і менш ніж місяць тому у Харкові, Дніпрі і Запоріжжі. Разом зі старшим науковим співробітником Українського гідрометеорологічного інституту НАНУ та ДСНС, учасницею Міжурядової групи експертів з питань зміни клімату при ООН Світланою Краковською Радіо Свобода пояснює, що відбувається.
Світлана Краковська каже, що температура, яку ми спостерігаємо у травні, а також сніг, не є аномальним явищем. «Наприклад, сніг у травні – для північних областей це не аномально. Крім того, якщо ми візьмемо наші багаторічні вимірювання, я вам напевне кажу: для травня у Києві може бути нуль і навіть -6. Для Сумщини чи Чернігівщини, наприклад, приморозки на початку червня – таке також було», – пояснює вчений. За її словами, аномалією є те, що сніг випав після високої температури у березні.
Із 13 травня вже має повернутися тепло, а опади якщо й будуть, то радше у вигляді дощу, сказав Радіо Свобода раніше цього тижня директор Укргідрометцентру Микола Кульбіда.
В цілому казати про кліматичну зброю не дуже коректно. «Те, що ми спостерігаємо щодня, – це погода, – пояснює Світлана Краковська. – Клімат – це багаторічний режим погоди на певній території». Тому краще вже казати «погодна зброя». Гіпотетично впливати на погоду можливо: за допомогою спеціального оснащення метеорологи можуть, наприклад, розсіювати хмари, або ж спричиняти тривалі опади над певною територією. Але Світлана Краковська сумнівається, що у випадку з перепадами температури в Україні протягом останнього місяця може йтися про якийсь умисний вплив.
Світлана Краковська вважає, що йдеться про взаємодію двох факторів. «З одного боку, у нас є природні цикли, і зараз ми зайшли в той цикл, який відрізняється певним похолоданням, – розповідає метеоролог. – Але є й інша причина – антропогенна, тобто вплив людини: те саме збільшення парникових газів в атмосфері призводить до потепління. Тому триває отакий бій». За словами вченого, середня температура у березні цього року була на 5,5 градусів вища за норму.
Світлана Краковська радить не зловживати цим терміном. «Глобальне – це від слова глобус, але це не значить, що теплішає всюди і одночасно, – додавє метеоролог. – Навіть в самій лише Україні багато кліматичних зон, і зміни клімату проявляються по-різному у тому чи іншому регіоні».
«Я подивилася, що було в Києві з опадами минулого року, – розповідає Світлана Краковська. – Річна сума опадів була в межах норми – 650 міліметрів. Але опадів було менше в усі літні місяці й у вересні, і набагато більше – у травні і жовтні. Оце – прототип того, що прогнозується на майбутнє». За словами вченого, кліматичні зміни мають враховуватися зокрема й на рівні держави, адже вони мають прямий вплив, наприклад, на агро-промисловий сектор. Світлана Краковська розповідає, що у країнах Євросоюзу на кшталт Франції чи Німеччини цими питаннями займаються дедалі активніше – зокрема, збільшують наукову активність у цьому напрямку. В Україні ж на державному рівні цим питанням не дуже цікавляться, констатує науковець.