Держсекретар США Блінкен в Україні: говорить про безпеку, реформи, корупцію і «Нафтогаз»

Підтримати Україну, яка стоїть перед лицем російської агресії, спонукати її до прогресу на шляху реформ, обговорити питання безпеки, економіки й енергетики. Такі цілі офіційного візиту до України держсекретаря США Ентоні Блінкена озвучують у Держдепартаменті і в українському МЗС. Втім, на думку експертів, у непублічній частині зустрічей і перемов ітиметься не лише про військово-технічну підтримку з боку США, а й про такі дражливі моменти, як зростання впливу олігархів в Україні, відступ антикорупційної реформи і втручання українського уряду в діяльність «Нафтогазу» і в корпоративне управління загалом.

Державний секретар США Ентоні Блінкен перебуватиме в Києві з офіційним візитом упродовж 5–6 травня, повідомили у Державному департаменті США ще 30 квітня.

За інформацією Держдепартаменту, заступниця держсекретаря США з політичних питань Вікторія Нуланд, яка працювала з українськими питаннями в адміністрації Барака Обами, бере участь у візиті разом із Блінкеном.

Нуланд називають прихильницею твердої політики Вашингтона щодо Москви і досвідченою й добре обізнаною у європейських справах.

На слуханнях у Сенаті США минулого місяця під час її затвердження на посаді Вікторія Нуланд багато говорила про те, що для зміцнення України потрібна і міжнародна підтримка, і внутрішні зусилля українців, зокрема, для подолання корупції, цитує її «Голос Америки».

Перед візитом до України держсекретар Блінкен і його заступниця Нуланд взяли участь у зустрічі міністрів «Групи семи» у Лондоні.

Крім того, візит Ентоні Блінкена до Києва відбудеться до можливої зустрічі президента США Джозефа Байдена із президентом Росії Володимиром Путіним.

Це дуже важливо як із точки зору українських інтересів, так і з огляду на українсько-американське стратегічне партнерство, наголошують українські й американські експерти.

«Я в захваті від того, що держсекретар Блінкен їде до України цього тижня. І я далі вважаю, що президент США Джозеф Байден мав би зустрітися з президентом України Володимиром Зеленським у Вашингтоні цього місяця перед зустріччю з президентом Росії Володимиром Путіним у Європі наступного місяця», – написав у твітері колишній американський посол у Москві, а нині професор Стенфордського університету Майкл Макфол.

В Американській торговельній палаті також покладають надії на майбутній візит державного секретаря США в Україну і уточнюють, що «було б дивно, якби Байден зустрілися з Путіним і вони говорили про Україну, не розмовляючи перед тим із самою Україною», цитує агентство «Укрінформ» керівника юридичного офісу палати у Вашингтоні Ендрю Мака.

Український політолог Олеся Яхно закликає оцінювати значення і зміст візиту Блінкена до Києва у контексті інших важливих міжнародних подій травня-червня: це зустрічі «Групи семи», саміти НАТО та США – ЄС у червні, а також можлива зустріч Байдена і Путіна.

«Є великий глобальний контекст – вибудовування більш цілісної позиції між США, «Групою семи» і країнами ЄС щодо проблем і викликів 21-го століття. Перелік тем – великий: це не лише кліматична угода і пандемія, а й ядерна угода з Іраном, Афганістан, протидія російській дезінформації, проєкту «Північний потік-2» і активніша співпраця з НАТО. І в цьому глобальному контексті тема України теж присутня. Зокрема, вже звучить тема посилення співпраці України й країн альянсу: чи це буде план дій для членства (ПДЧ) в НАТО, чи статус головного союзника США поза НАТО», – наголошує експертка.

Візит Блінкена до Києва: про що піде мова?

Держсекретар США Ентоні Блінкен планує зустрітися не лише з президентом України Володимиром Зеленським, а й з прем’єром Денисом Шмигалем, з міністром закордонних справ України Дмитром Кулебою, з митрополитом ПЦУ Епіфанієм і з представниками громадянського суспільства. Про таку програму візиту повідомляють Держдепартамент США й інформагенції обох країн.

Про що саме вестиме мову високий представник Сполучених Штатів під час своїх українських зустрічей?

Експерти, серед яких і політологи Володимир Фесенко й Олеся Яхно, згадують про три групи питань: безпекові виклики і спільна протидія їм, розслідування щодо колишнього адвоката Дональда Трампа Рудольфа Джуліані (в якому, ймовірно, фігурують і юристи окремих українських бізнесменів), а також – «логіка внутрішніх процесів в Україні»: процедура зміни керівництва «Нафтогазу» і перебіг низки важливих реформ.

Теми візиту Блінкена:

• Російська збройна агресія і підтримка України, яка їй протистоїть.
• Обговорення інституційних реформ в Україні.
• Обговорення антикорупційної реформи.

Такі цілі візиту державного секретаря США озвучив речник Держдепартаменту Нед Прайс.

Міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба конкретизує й інші теми розмов Блінкена з українськими посадовцями:

• Співпраця в царині безпеки.
• Допомога США у проведенні українських реформ.
• Економіка, зокрема – енергетичні питання.
• Проблема впливу українських олігархів.

Експерти і низка медіа не виключають, що про це йтиметься, враховуючи анонсований законопроєкт президента України про статус олігархів , а також американські санкції проти українського олігарха Ігоря Коломойського і запит США на екстрадицію з Австрії олігарха Дмитра Фірташа.

Втім, Дмитро Кулеба в інтерв’ю Радіо Свобода не підтвердив і не спростував, чи піде мова під час візиту держсекретаря США про українських олігархів.

Що робити з олігархами

Україні треба самій давати раду з власними олігархами, втім, досвід таких країн, як США, стане у пригоді, зауважує очільник українського МЗС.

«Це ж наші олігархи, і ми маємо з ними вирішувати всі проблемні питання. Насправді той закон, який ініціював президент, буде враховувати безпосередньо практику антитрастового законодавства США. Тому що, будьмо відверті, той феномен олігархії або заможних впливових бізнесменів, який ми бачимо в Україні, мали різні країни. Вони просто причесали й завели в цивілізовані рамки правового поля цих людей, ці компанії. США мали цю проблему. Шлях, як вирішити цю проблему, є. Президент чітко озвучив намір цю рамку створити», – запевнив Дмитро Кулеба в інтерв’ю Радіо Свобода.

Втім, президент Центру глобалістики «Стратегія ХХІ» Михайло Гончар стверджує, що українська влада сама з цим не впорається, відтак у розмові між Зеленським і Блінкеном піде мова і про олігархів.

«Ніякої деолігархізації без копняка Заходу не відбудеться, попри різноманітні ініціативи Зеленського, бо ми бачимо лише слова, а не конкретні дії», – вважає він.

Розмова про українську енергетику – одна з тих тем візиту Ентоні Блінкена, про яку згадує і американська, і українська сторона.

Проблеми української енергетики загрожують збереженню її незалежності, й це добре розуміють у Вашингтоні, вважає голова організації State Watch Гліб Канєвський. І саме енергетика – та галузь, яка найбільше потерпає як від недосконалого державного управління, так і від надмірного впливу олігархів, пояснює Канєвський у коментарі Радіо Свобода.

«Останнім часом олігархи використовують у своїх інтересах обезголовлене Міненерго (його понад рік очолювали виконувачі обов’язків міністра – ред.). Тому суттєві збитки мали або мають великі державні компанії: від «Енергоатому», «Центренерго» і «Укренерго» до «Нафтогазу». У більшості випадків збитки спричинені недосконалим регулюванням. Так, журналісти-розслідувачі викрили «Енергоатом» на тому, що він продавав свою електроенергію за заниженими цінами в інтересах структур олігарха Ігоря Коломойського», – згадує експерт. І додає той факт, що днями Міненерго очолив саме виходець із «Енергоатому» Герман Галущенко, який може бути причетним до цих збитків компанії.

Відтак США звернули увагу на системну кризу і відсутність стратегії в українській енергетиці, а отже, Ентоні Блінкен говоритиме з першими особами України про вплив олігархів на цю й на інші галузі.

«Проблема в тому, що Україна стоїть на місці. І чим довше не проводяться реформи, зокрема в енергетиці і в корпоративному управлінні, тим більш вразливою вона є для російської агресії. Коломойський, Рінат Ахметов, Дмитро Фірташ та інші олігархи концентрують великий владний і фінансовий ресурс і можуть застосовувати свій вплив на шкоду Україні. Тому на зустрічах Блінкена з українськими посадовцями проговорюватимуть конкретні ризики в кожній сфері, які несуть ці прізвища», – вважає Гліб Канєвський.

Подразник «Нафтогаз»

Резонансне звільнення голови правління НАК «Нафтогаз України» Андрія Коболєва 28 квітня (задля якого уряд припиняв повноваження наглядової ради компанії), вже викликало різку реакцію української опозиції, експертів, а також західних дипломатів.

• Речник Держдепартаменту США Нед Прайс називає повагу України до корпоративного управління критично важливою для продовження реформ.
• Посли «Групи семи», коментуючи кадрові зміни в «Нафтогазі», вказали на «вирішальне значення» «ефективного управління держпідприємствами, вільного від політичного втручання».

«Посли G7 зауважують рішення Кабміну України про звільнення голови правління і наглядової ради НАК «Нафтогаз». Ефективне управління держпідприємствами, вільне від політичного втручання, має вирішальне значення для конкурентоспроможності, процвітання і виконання міжнародних зобов’язань України», – мовиться у заяві, оприлюдненій 29 квітня.

• Філіп Рікер, виконувач обов’язків секретаря з питань Європи та Євразії Держдепартаменту США, назвав цей крок «тривожним» під час телефонного брифінгу з журналістами 30 квітня. Рікер заявив, що США будуть підштовхувати українське керівництво «поважати прозорі практики корпоративного управління».
• У спільній заяві Американської торговельної палати і Української академії корпоративного управління від 29 квітня йдеться про те, що припинення повноважень наглядової ради «Нафтогазу» і подальше звільнення голови правління Андрія Коболєва порушує принципи корпоративного управління.

Україна не стане сильною, якщо не продовжуватиме реформу своїх інституцій, а натомість вирішуватиме проблеми в «ручному режимі», як це відбувається з ліквідацією ОАСК, із відстороненням керівництва Конституційного суду і з втручанням у роботу «Нафтогазу», констатує Олеся Яхно. На її думку, це добре розуміють і американські партнери України.

«Заміна керівництва «Нафтогазу» і те, що зробили з наглядовою радою, – це можуть поширити й на інші державні компанії. Питання в тому, чи розуміє українська влада важливість незалежних інституцій і те, що це «гра в довгу». Думаю, саме це питання обговорюватиме Ентоні Блінкен», – підсумовує експертка.

США в будь-якому разі підтримуватимуть Україну, бо російська загроза переважає проблеми місцевої української корупції, визнає політолог Євген Магда. Але, додає він, атаку на систему корпоративного управління (яку в Україні запроваджували за міжнародними стандартами ОЕСР) і звільнення керівника «Нафтогазу» Андрія Коболєва в США сприйняли як недружній крок.

«Візит Блінкена до Києва – це добре. Але я не поділяю оптимізму щодо того, що Байден також прилетить і під оплески пообіцяє Україні черговий мільярд доларів, – іронізує Магда. – Адже в Україні чомусь вважають, що можна молитися на Байдена, але при цьому втручатися в корпоративне управління і звільняти Коболєва. Це недружній акт щодо Заходу. І мені дивно, що президент, уряд і політична сила, які мають монополію на владу, вважають за потрібне діяти в такий спосіб».

Що думає про своє звільнення напередодні візиту Блінкена сам Андрій Коболєв? Радіо Свобода звернулося до нього, але відповіді наразі не отримало.

В інтерв’ю агенції «Інтерфакс Україна» Коболєв згадав про те, що у першому кварталі 2021 року очолюваний ним НАК «Нафтогаз України» отримав прибуток близько 12 мільярдів гривень. Тоді як аргументом Кабміну під час звільнення Коболєва був збиток (19 мільярдів) за підсумками «пандемійного» 2020 року.

«Нафтогаз», попри торішній збиток, залишається одним із основних донорів державного бюджету. Андрій Коболєв припускає, що реальною причиною його звільнення було те, що уряд зацікавився коштами компанії, потрібними їй для опалювального сезону й інших нагальних завдань.

«Останнім часом була дуже важка розмова з Мінфіном, який нас звинувачував, що ми якісь гроші ховаємо і щось не показуємо… З іншого боку, є два мільярди доларів на рахунках «Нафтогазу». Я бачу це головною причиною (звільнення)», – стверджує Коболєв.

Натомість політолог Володимир Фесенко припускає, що аргументом України у переговорах зі США може бути те, що Андрій Коболєв, як стверджує Фесенко, робив деякі кроки в інтересах олігарха Ігоря Коломойського, який перебуває під санкціями Сполучених Штатів.

Корупція і національна безпека, або «Чому Україна досі не в НАТО»

«Чому Україна досі не в НАТО?» – таке запитання до президента США Джозефа Байдена публічно озвучив його український колега Володимир Зеленський.

Більшість експертів, опитаних Радіо Свобода, наголошують, що відповідь на нього – в тому, що в Україні гальмують, а то й зупиняються найважливіші реформи, від військової й до антикорупційної.

Про це Ентоні Блінкен говоритиме як із українською владою, так і з представниками громадянського суспільства, визнає Гліб Канєвський.

«Цей візит можна охарактеризувати як зустріч школяра-трієчника з батьками після батьківських зборів. Він намагатиметься пояснити, чому має такі оцінки і проблеми з навчанням, виправдовуватиметься, проте батьки знають про нього все, – порівнює експерт. – Так, Україна досі не може імплементувати стандарти корпоративного управління ОЕСР (ним користуються всі розвинені країни), які сприяють приборканню корупції та підвищенню вартості активів держави».

Візит Ентоні Блінкена до Києва – це акт солідарності США з Україною і один з проявів політичної, економічної й військово-технічної підтримки її в умовах російської агресії, стверджує Михайло Гончар.

Водночас, на його думку, розмова держсекретаря США з Зеленським і урядовцями буде непростою – через «деструктивні дії» української влади в царині реформ.

«Те, що залишиться за кадром, – це жорстка розмова з керівництвом України. І про його бездіяльність у секторі безпеки і оборони. І про відверто деструктивні дії в сфері реформ і боротьби з корупцією. Бездіяльність у тому, що ми не бачимо серйозної протидії російській агентурі в Україні, – деталізує Гончар. – Так, із одного боку, Банкова завдала ефектного удару по Віктору Медведчуку. Але це не торкнулося інших. Російський агент Андрій Деркач отримав за свою діяльність санкції США, попри це, він продовжує вільно діяти в Україні, і він не один. І тут США поставлять питання руба: чи варто допомагати країні, яка сама не може себе захистити, зокрема, від своєї п’ятої колони?»

Між тим, на публічному рівні США продовжують політику тиску на Росію за неоголошену війну, яку вона веде проти України.

5 травня держсекретар США Ентоні Блінкен, перебуваючи на зустрічі «Групи семи» в Лондоні, закликав чинити тиск на Росію з метою дотримання нею її зобов’язань. Про це він написав у твітері.

«Нам потрібно співпрацювати, щоб викривати поведінку Росії, притягнути її до відповідальності за її дії і тиснути на Москву, щоб вона дотримувалась своїх міжнародних зобов’язань», – написав Блінкен.

Речник Держдепартаменту Нед Прайс підтримав цю думку. Він уточнив, що Росія повинна виконувати свої зобов’язання за мінськими угодами і сумлінно працювати над припиненням конфлікту на сході України.