Хода зі свистками у Празі, марші з великим синьо-жовтим прапором у Вашингтоні та Лондоні, банер із іменами загиблих українців у Берліні, благодійний забіг і ярмарок у Брюсселі, подяка полякам за підтримку у Варшаві. 24 серпня, у День Незалежності України тисячі українців вийшли на вулиці міст і площ у різних країнах, щоб нагадати іноземцям: війна в Україні триває. Учасники закликали іноземні держави до підтримки українських захисників, повернення депортованих дітей та звільнення полонених.
За інформацією Світового конгресу українців, цьогоріч у світі відбулося понад тисячу заходів. Як українці відзначали 34-ту річницю Незалежності за кордоном – у матеріалі проєкту Радіо Свобода «Ти як?».
Чехія
У Празі учасники ходи пройшлися набережною із закликами: «Почуйте Україну!», «Українські солдати боронять Європу», «Зупиніть Росію – зупиніть війну!» та інші. Також вони дули у свистки, які мали на меті привернути увагу до війни, що триває, і закликали «почути Україну».
Захід ініціювала організація «Голос України», створена після початку повномасштабної війни. Вона займається поповненням санкційного списку Чеської Республіки, проводить заходи, перформанси й збирає кошти на підтримку українських захисників.
Анастасія Сігнаєвська – одна із співзасновниць організації. Переїхала до Чехії у березні 2022-го. Українка каже: сьогоднішня незалежність країни вимірюється життям та здоров’ям українців, які стали на оборону держави. Саме тому учасники ходи закликали міжнародних партнерів надати зброю для захисників. А ті, хто знайшов прихисток у країні, хотіли показати, що навіть за тисячі кілометрів вони залишаються зі своєю Батьківщиною та підтримують її.
«Саме свисток для цивільних в Україні став способом покликати на допомогу під завалами. Українці носять його із собою чи вдягають дітям на шию, щоб звуком подати сигнал рятувальникам. Ми використовуємо свисток під час ходи як символ заклику про допомогу і прохання почути Україну сьогодні, – говорить Анастасія Сігнаєвська. – Ми говоримо про те, що Україна захищає свою незалежність, і нам дуже важливо, щоб було чим захищатися.
Ми звертаємося до наших західних партнерів, до Чехії зокрема, просимо про надання зброї, дозволу вражати цілі на території РФ, говоримо про те, що за три з половиною роки у нас досі гинуть цивільні, досі немає потужної системи протиповітряної оборони, яка б могла захищати цивільних від російської армії».
Доки наші прапори будуть по всьому світу, доти Україна буде жива і процвітатимеНадія
Надія приїхала до Чехії близько пів року тому з Київщини. Каже: долучилася до заходу, аби разом з українцями відзначити День Незалежності:
«Доки наші прапори будуть по всьому світу, доти Україна буде жива і процвітатиме. Для мене незалежність – це свобода: свобода мови, слова, нашої нації, щоб наш гімн лунав по всьому світу».
Ще один учасник ходи, Роман, додає:
«Кожен українець за кордоном має підтримувати Україну, показувати нашу позицію, говорити, що війна, на жаль, ще не закінчилася. Але сподіваємося на перемогу. Ми намагаємося це донести європейцям і туристам по всьому світу, щоб вони знали правду, а також допомагали і підтримували».
Німеччина
У Берліні марш відбувся від площі Брейтшейда до Бранденбурзьких воріт – так само, як і в перший рік повномасштабної війни. Цьогоріч захід пройшов під гаслом «Майбутнє потребує пам’яті», розповідає Владислава Воробйова, PR-директорка Vitche, яка організувала марш.
Під час акції у столиці Німеччини українці говорили про повернення депортованих Росією дітей та цивільних, звільнення військовополонених, необхідність системної й довготривалої міжнародної підтримки, визнання Українська влада заявила, що Росія чинить геноцид. Країни Заходу беруть участь у підтвердженні фактів масових убивств та розслідуванні. РФ відкидає звинувачення у скоєнні воєнних злочинів. і збереження пам’яті про всіх загиблих.
Читайте також: ОГП: Росія скоїла понад 153 000 воєнних злочинів. Ось п’ять із найжахливіших
Україна сьогодні бореться не лише за себеВладислава Воробйова
«Для нас День Незалежності – це день, коли ми згадуємо, якою ціною вона здобута. Це день, коли ми нагадуємо світові: Україна сьогодні бореться не лише за себе – вона бореться за майбутнє всього демократичного світу.
Ми наголошуємо на тій реальності, в якій щодня живуть люди в Україні. Центральним елементом нашого маршу став великий банер, на якому учасники написали імена тих, кого вони втратили у війні. Цей банер ми передамо до меморіального простору на вшанування пам’яті полеглих українців та українок».
Велика Британія
У Лондоні українці зібралися в центрі міста на Даунінг Стріт – через дорогу від офісу прем’єр-міністра Великої Британії. Там відбувся мітинг. Після цього учасники пройшли ходою до пам’ятника Володимиру Великому, де поклали квіти до монумента.
Захід ініціювала організація Support Ukraine, яка займається налагодженням дипломатичних відносин у Сполученому Королівстві, надає гуманітарну допомогу, а також підтримує українських захисників – забезпечуючи їх машинами, раціями, дронами та амуніцією.
Ірина Рапій, представниця Support Ukraine, пояснює: головні меседжі заходу – боротьба за незалежність і суверенітет України триває кожен день, тому важлива підтримка держав-партнерів, гарантії НАТО та ЄС, визнання Росії як країни-терориста, посиленні санкцій, покарання за воєнні злочини, а також повернення депортованих дітей і військовополонених.
Читайте також: Росію визнали державою-терористом – Рада
Незалежність – це те, за що сьогодні воюють, ризикують своїм життям хлопці та дівчата
«Для мене, як і для багатьох наших волонтерів та українців загалом, незалежність – це наша ідентичність, це наш дім, можливість самовизначення, традиції, мова. Наш свідомий вибір – розмовляти не «язиком», а мовою, читати і вивчати правдиву історію, жити в мирі та гармонії з іншими цивілізованими державами, прагнути досконалості аспектів демократичного світу – подолання корупції, підвищення рівня життя, євроінтеграція.
Це те, за що сьогодні воюють, ризикують своїм життям хлопці та дівчата і, на жаль, гинуть наші з вами рідні і друзі. Вони (військові – ред.) виборюють нашу свободу, а ми зобовʼязані вибороти їм шанс на життя та виживання».
Бельгія
У Брюсселі відзначення Дня Незалежності розпочалося благодійним забігом – близько сотні учасників подолали 3,4 кілометра на честь 34-ї річниці. Під час забігу організатори зібрали 3 900 євро, які передадуть на закупівлю дронів-евакуаторів із поля бою.
У єврокварталі відбувся український фестиваль, де представили низку громадських організацій, що зʼявились в Бельгії за час повномасштабного вторгнення. Свою кухню презентували й декілька українських ресторанів, які відкрилися в країні.
Це вже не святкуванняВалерія Таран
Валерія Таран – представниця організації «Українська молодь об’єднана в Бельгії» – народилася вже в незалежній Україні. Дівчина пригадує, як щороку у цей день у вишиванці з батьками їздила на святкові заходи в центр Києва. Після початку великої війни вона переїхала до Бельгії.
«Зараз День Незалежності відчувається по-іншому. Це вже не святкування, а нагадування про те, що колись Україна виборола незалежність – і ми її виборюємо зараз. Мій тато – зараз на фронті, і для мене дуже важливо показати іноземцям, що війна триває, тим паче, я маю знання іноземних мов, щоб це пояснювати».
Надія – власниця студії на Київщині – спеціально приїхала до Брюсселя на День Незалежності. Тут презентувала дитячу виставку. Серед авторів малюнків – діти, які втратили дім, рідних, стали внутрішніми переселенцями, а також ті, хто виїхав за кордон і займається дистанційно.
Хлопці та дівчата малювали своїх рідних, які захищають Україну, військових, що загинули, й навіть собаку з фронту.
«У мене чоловік – військовий. Це його бойовий прапор, який він підписав – я його привезла в Брюссель. Я приїхала із маленького села біля Києва. У мене 47 дітей, які навчаються у студії, зробили разом велику картину «Герніка» Пікассо. Діти зробили свою версію – п’ятиметрову картину. З іншого боку – експозиція з портретами».
Польща
У Варшаві захід до Дня Незалежності відбувся під назвою «Ми разом», який організував «Євромайдан Варшава». На Замковій площі зібралися декілька тисяч українців та поляки. Урочистості розпочалися зі звернення президента України Володимира Зеленського та виконанням двох гімнів – українського та польського.
Учасники хвилиною мовчання вшанували пам’ять загиблих героїв під час російсько-української війни – як українців, так і іноземців. У руках вони тримали таблички з їхніми іменами.
Під час заходу також подякували військовим за оборону, згадали тих, хто перебуває в полоні, збирали кошти на дрони для 93-ї бригади «Холодний Яр» та для варшавського хоспісу для дорослих.
Українці висловили вдячність громадянам Польщі за допомогу упродовж усіх років великої війни. Спеціальні нагороди отримали поляки, які найбільше підтримували Україну та українців. Завершився захід концертом і мистецьким шоу за участі гуртів з двох країн.
США
У Вашингтоні українці провели мітинг біля Білого дому з виступами та українськими піснями. Опісля учасники рушили з великим українським стягом, розміром десять на 14 метрів, до меморіалу Тараса Шевченка. Завершальною частиною став концерт. Таку тричастинну подію започаткувала у 2022-му організація US Ukrainian Activists.
Президентка організації Надія Шапоринська розповідає: великий стяг замовила торік в Україні, і цьогоріч його розгорнули вдруге на День Незалежності.
«Ми об’єдналися, щоб продемонструвати нашу підтримку України, її непохитну боротьбу за свободу та незалежність, а також відсвяткувати її багату культурну традицію. Впродовж більше десяти років Україна бореться не лише за власний суверенітет, а й за свободу демократичного світу – ціною численних життів».
За інформацією Союзу українок Америки, в США відбулося понад 140 заходів у 40 штатах.
Більше тисячі заходів у світі
Віцепрезидент Світового конгресу українців Володимир Когутяк зазначає: те, що українці виходять на акції, зокрема у День Незалежності, показує голос України у світі. Цьогоріч пройшло більше тисячі заходів на різних континентах – від концертів і маршів до молитов та благодійних акцій.
Акції відбувалися від гаслом «Stand for Ukraine» із закликами до міжнародних партнерів надавати більше допомоги українським військовим, зокрема системи ППО.
«Якщо в Європі ми можемо говорити, що вимагаємо більше зброї для України, про геноцид українського народу, то в деяких країнах Азії, Африки, наприклад, це набагато складніше. Там наші громади не можуть просто виходити на вулицю і закликати про надання зброї. Вони можуть за це потрапити у в’язницю. Але вони можуть, наприклад, говорити про 17 березня 2023 року Палата попереднього провадження Міжнародного кримінального судувидала ордери на арешт російського президента Володимира Путіна та уповноваженої при президенті Росії з прав дитини Марії Львової-Бєлової. Це рішення ухвалене у зв’язку з імовірною відповідальністю за воєнний злочин – незаконну депортацію дітей.
46-й президент США Джо Байден заявив, що видача МКС ордера на арешт Володимира Путіна за звинуваченнями у воєнному злочині є «виправданою». Цей крок «є дуже сильною позицією», зазначив Байден. Президент України Володимир Зеленськийнаголосив, що з ордеру на арешт Путіна почнеться «історична відповідальність». «Керівник держави-терориста і ще одна посадова особа Росії офіційно стали підозрюваними у воєнному злочині», – зауважив він. Тим часом представники російської влади висловили обурення рішенням МКС, зазначаючи, що Росія не є учасником Римського статуту Міжнародного кримінального суду і зобов'язань щодо нього не несе.
У лютому 2025-го 45-й і 47-й президент США Дональд Трамп запровадив санкції щодо Міжнародного кримінального суду за «переслідування Сполучених Штатів та їхніх союзників»..
І нам дуже важливо, щоб не тільки в Європі, але й в Америці бачили: українська громада активна, українці є по цілому світі, нас багато, ми вміємо єднатися і говорити одним голосом».
24 лютого 2022 року Росія атакувала Україну на землі і в повітрі по всій довжині спільного кордону. Для вторгнення на Київщину із наміром захопити столицю була використана територія Білорусі. На півдні російська армія, зокрема, окупувала частину Запорізької та Херсонської областей, а на півночі – райони Сумщини та Чернігівщини.
Повномасштабне вторгнення президент РФ Володимир Путін називає «спеціальною операцією». Спочатку її метою визначали «демілітаризацію і денацифікацію», згодом – «захист Донбасу». А у вересні та на початку жовтня Росія здійснила спробу анексувати частково окуповані Запорізьку, Херсонську, Донецьку та Луганську області. Україна і Захід заявили, що ці дії незаконні. Генасамблея ООН 12 жовтня схвалила резолюцію, яка засуджує спробу анексії РФ окупованих територій України.
Російська влада заявляє, що армія не атакує цивільні об’єкти. При цьому російська авіація, ракетні війська, флот і артилерія щодня обстрілюють українські міста. Руйнуванням піддаються житлові будинки та об’єкти цивільної інфраструктури по всій території України.
На кінець жовтня Україна оцінювала втрати Росії у війні у понад 70 тисяч загиблих військових. У вересні Росія заявила, що її втрати менші від 6 тисяч загиблих. У червні президент Зеленський оцінив співвідношення втрат України і Росії як один до п'яти.
Не подолавши опір ЗСУ, вцілілі російські підрозділи на початку квітня вийшли з території Київської, Чернігівської і Сумської областей. А у вересні армія України внаслідок блискавичного контрнаступу звільнила майже усю окуповану до того частину Харківщини.
11 листопада українські Сили оборони витіснили російські сили з Херсона.
Після звільнення Київщини від російських військ у містах Буча, Ірпінь, Гостомель та селах області виявили факти масових убивств, катувань та зґвалтувань цивільних, зокрема дітей.
Українська влада заявила, що Росія чинить геноцид. Країни Заходу беруть участь у підтвердженні фактів масових убивств та розслідуванні. РФ відкидає звинувачення у скоєнні воєнних злочинів.
Пізніше факти катувань та убивств українських громадян почали відкриватися чи не у всіх населених пунктах, які були звільнені з-під російської окупації. Зокрема, на Чернігівщині, Харківщині, Херсонщині.
З вересня 2022 року запеклі бої російсько-української війни ідуть на сході і на півдні України.
6 червня 2023 року була повністю зруйнована гребля Каховського водосховища (перебувала під контролем російської армії із початку березня 2022 року, а у жовтні була замінована окупантами), що призвело до затоплення великої території, людських жертв, знищення сільгоспугідь, забруднення Дніпра і Чорного моря. Україна назвала це екоцидом.
Загалом, за час повномастабної війни від 24 лютого 2022 року по кінець червня 2024 року ООН верифікувала дані про щонайменше 33 878 постраждалих цивільних, серед них 11 284 загиблих.
Реальна кількість втрат, зазначають експерти, набагато більша. Тільки під час блокади і бомбардування Маріуполя, як заявляє українська влада, могла загинути понад 20 тисяч людей.
Форум