Шість років уже виконавча влада України порушує закон України «Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарного режимів та заборону пропаганди їхньої символіки», не знайшовши можливості забрати герб СРСР із щита монумента «Батьківщини-матері», що височіє над Києвом. Що заважає прибрати заборонену тоталітарну символіку: складність інженерного рішення, брак грошей чи відсутність політичного рішення?
«Де серп і молот – там смерть і голод» – цією народною журливою частівкою підписав засновник світового авангарду у живописі Казимир Малевич свій малюнок-ескіз «Поневолена Україна». На ньому олівцем зображені три безрукі тіні-постаті, на обличчях яких серп і молот, труна і хрест. Так художник відреагував на організований в Україні комуністично-більшовицькою верхівкою СРСР штучний голод.
Герб СРСР був на усіх головних державних установах СРСР, зокрема, і на установах каральних органів, на приміщеннях системи концентраційних таборів Радянського Союзу – ГУЛАГ, через яку пройшли мільйони людей, і в якій загинули, зокрема, тисячі українців.
- Згідно із пакетом законів про «декомунізацію», що вступили в дію у травні 2015 року, герб тоталітарного комуністичного режиму на щиті монумента «Батьківщини-матері» у Києві мав бути демонтований.
- Монумент, як це виписано у законі, є державною власністю і місцевою архітектурною пам’яткою. Сам герб на щиті монумента не має мистецької цінності, бо є копіюванням державної символіки тоталітарного режиму СРСР.
- У січні 2016 року відбулася нарада, в якій взяли участь представники Музею історії України у Другій світовій війні, на балансі якого перебуває монумент, Інституту електрозварювання імені Патона НАНУ, спеціалісти якого зварювали сталеву обшивку монумента, а також Українського інституту національної пам'яті, на якій обговорювали проблему демонтажу герба.
Чому не демонтували?
Відсутність політичної волі
- Антон Дробович, голова Українського інституту національної пам’яті (УІНП), вважає, що для того, щоб прибрати герб СРСР із монумента «Батьківщини-матері», необхідне спеціальне рішення уряду про демонтаж та виділені під його реалізацію кошти. Поки таке рішення Кабінет міністрів не ухвалить – рух у цьому напрямку не розпочнеться. За словами Дробовича, УІНП вже знайшов меценатів, які готові профінансувати зняття радянського герба.
- Радіо Свобода направило інформаційний запит у Міністерство культури та інформаційної політики і там відповіли, що наразі «відомості про погодження науково-проєктної документації з демонтажу радянського герба на монументі «Батьківщина-мати» у Києві та надання дозволу на проведення робіт на означеній пам’ятці органом охорони культурної спадщини Київської міської державної адміністрації у розпорядженні МКІП відсутні, проте зауважили, що «питання демонтажу герба, термінів та джерел фінансування на сьогодні знаходиться на стадії обговорення».
- Колишній очільник УІНП, народний депутат України від «Європейської солідарності» Володимир В’ятрович вважає, що «декомунізувати» герб заважає відсутність політичної волі. «Було б бажання, вже давно гроші б знайшли і зробили», – сказав В’ятрович у коментарі Радіо Свобода.
- Володимир Бірчак, керівник академічних програм у Центрі досліджень визвольного руху, один із авторів пакету законів про «декомунізацію», нагадав у коментарі Радіо Свобода, що «як символіка тоталітарного режиму герб має бути демонтованим», а уряд має виконати норму закону.
Думка нащадків скульптура Бородая
- Нащадки співавтора монумента «Батьківщини-матері» скульптора Василя Бородая (розпочинав роботу скульптор Євгеній Вучетич, а після його смерті проєкт переробив і реалізував Бородай – ред.) висловлювали застереження, що демонтувати герб, не завдавши шкоди самій статуї, не є можливим, оскільки «руки статуї тримаються на спеціальній противазі», і якщо її порушити, знімаючи щит, наприклад, то це може призвести до обвалення усієї конструкції.
- Директор Музею історії України у Другій світовій війні Іван Ковальчук повідомляв, що монумент захищений авторським правом, а родичі скульптора Бородая не погоджуються змінювати монумент.
Технологічна складність
- Складні інженерні роботи на висоті у 102 метри; (для монтажу монумента використовували унікальний кран, який знищили, поспішно порізавши на частини, бо не встигали демонтувати перед приїздом на відкриття монумента у 1981 році тогочасного генерального секретаря КПРС Радянського Союзу Леоніда Брежнєва.
- Необхідні точні розрахунки, щоб не порушити баланс монумента; (спочатку меч мав бути довшим, але випробування, проведені у Москві, у найбільшій у СРСР турбіні, показали, що меч такого розміру дуже вібруватиме під вітром і розхитуватиме монумент. Тож меч вкоротили – і в результаті найвища точка статуї стала нижчою найвищої точки Лаврської дзвіниці).
- Міністерство культури та інформаційної політики: «Демонтаж зображення (герба СРСР – ред.) є технологічно складним процесом, який потребує залучення спеціалізованих монтажних організацій зі спеціальною технікою, значних фінансових витрат і може призвести до порушення цілісності пам’ятника і спотворення її зовнішнього вигляду».
- Віктор Довгалюк, лауреат Державної премії України в галузі архітектури, у коментарі Радіо Свобода висловив упевненість, що демонтувати герб без порушення балансу монумента «Батьківщини-матері» цілком можливо, при умові точних розрахунків та віднайдення оптимального технологічного рішення виконання робіт.
- Радіо Свобода звернулося за коментарем до Інституту електрозварювання імені Євгена Патона НАН України. На момент публікації відповіді ще не отримало.
Однак, пізніше цього ж дня – 1 червня 2021 року – учений секретар Інституту Ілля Клочков зателефонував та «порекомендував звернутися за коментарем» до заступника директора з наукової роботи академіка НАНу Леоніда Лобанова.
У коментарі Радіо Свобода академік Лобанов сказав, що, на його думку, «з питань безпеки краще не ризикувати і все залишити як є». За його словами, «Батьківщина-мати» – це колосальна споруда, рівновага якої є точно вивіреною і будь-яке її порушення може викликати «тяжкі наслідки». До того ж, вкрай складно взагалі щось робити на такій висоті, потрібні зварювальники-альпіністи. Аналогів таких робіт, вважає академік, майже немає.
На запитання Радіо Свобода, чи зверталися вже від уряду чи інших органів влади до Інституту електрозварювання імені Євгена Патона за експертною оцінкою можливості і складності демонтажу герба, Леонід Лобанов відповів, що «до нього інформація про звернення не доходила», але якщо таке звернення буде, то «ми будемо рекомендувати не ризикувати».
Також академік Лобанов порадив звернутися за коментарем до Українського інституту сталевих конструкцій імені Шимановського.
Гроші?
- На демонтаж герба попередньо називали орієнтовну суму у 8 мільйонів гривень, але точних розрахунків із урахуванням вартості створення самого проєкту демонтажу, його експертної оцінки, вартості усіх матеріалів та робіт, транспортування та задіяння спеціальної техніки – досі не зробили.
- Немає консолідованого рішення щодо джерел фінансування демонтажу герба: гроші держбюджету, гроші Києва, гроші меценатів чи співфінансування.
Які варіанти обговорюються?
- Зрізати герб зі щита і на його місце наварити тризуб.
- Зрізати герб і залишити чистий щит без нічого.
- Зрізати герб, а на чистий щит встановити лазерну проєкцію тризуба чи іншого українського символа (для цього, можливо, треба буде провести конкурс ідей).
Є й категоричніші думки, аж до знесення самого монумента.
«Треба повністю демонтувати цю «матір» і не морочити голову із гербом», – сказав Радіо Свобода очільник Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти, професор Києво-Могилянської академії Сергій Квіт.
Проте монумент «Батьківщина-мати» охороняється дією закону України «Про увічнення перемоги над нацизмом у Другій світовій війні», оскільки його задум та головна ідея полягала саме у вшануванні пам'яті загиблих у війні із гітлерівським нацизмом. Тому монумент не може бути демонтований.
