Національне військове меморіальне кладовище (НВМК)відкрили на Київщині 29 серпня 2025 року. На урочистостях був президент України та інші представники влади.
Володимир Зеленський повідомив, що 29 серпня на кладовищі відбулася перша церемонія поховання, на якій він був присутній особисто разом з іншими чиновниками:
«З гідністю та шаною ми проводжали п’ятьох воїнів, чиї імена ще не відомі, але їхній подвиг назавжди в історії нашої держави, історії нашої незалежності. Вічна пам’ять нашим героям. Вічна слава та вдячність кожному й кожній, хто загинув, обороняючи нашу країну»
Жителі Мархалівка, біля якого вирішили відкрити кладовище, виходили на протести проти такого рішення, бо вони вважають, що «близькість майбутнього кладовища до населених пунктів вплине на їхні поверхневі води». В уряді ж запевняли, що проєктна документація на будівництво першої черги НВМК пройшла державну експертизу та отримала «позитивний висновок». Міністерство у справах ветеранів також запевняло, що будівництво не загрожуватиме якості води та повітря в навколишніх населених пунктах. протестували проти зведення військового меморіалу біля їхнього села.
- Верховний суд визнав виділення землі незаконним
29 січня колегія суддів Касаційного адміністративного суду Верховного суду України відхилила касаційні скарги Київської обласної військової адміністрації та державної установи «Національне військове меморіальне кладовище». Тим самим Верховний Суд підтвердив рішення попередніх судових інстанцій, якими вилучення землі під меморіальний комплекс поблизу села Мархалівка на Київщині було визнано протиправним.
Постанову можна прочитати тут.
2 лютого Верховний Суд України на своїй сторінці у фейсбуці надав роз'яснення:
«Законом заборонено використання земель природно-заповідного фонду для створення Національного військового меморіального кладовища.
Суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України.
Суди в цій справі встановили, що Національне військове меморіальне кладовище було засноване спеціальним законом і порядок його облаштування та розміщення також визначався законом.
Попри законодавчу заборону, Київська обласна військова адміністрація ухвалила рішення про зміну цільового призначення ділянки, що належить до земель природоохоронного призначення, і використала її для створення меморіалуВерховний суд
Для забезпечення його облаштування Верховна Рада України ухвалила інший закон, який встановив пряму заборону на зміну цільового призначення земель природоохоронного фонду для таких потреб та в якому зазначено, що для розміщення Національного військового меморіального кладовища не допускається зміна цільового призначення земельних ділянок на землях природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення, землях водного фонду, а також територіях житлової забудови, визначених затвердженою містобудівною документацією на місцевому рівні.
Попри законодавчу заборону, Київська обласна військова адміністрація ухвалила рішення про зміну цільового призначення ділянки, що належить до земель природоохоронного призначення, і використала її для створення меморіалу.
Невідповідність цих дій закону та незаконність прийнятих адміністративних рішень підтвердили в цій справі суди, зокрема й Верховний Суд.
- Що робити тепер з могилами воїнів, які вже там похоронені?
Що ж тепер далі буде із військовим кладовищем? Що буде із могилами захисників, яких вже там поховали?
Про це дивіться у програмі Свобода Live:
Рішення суду стосувалося дозволу на користування землею, який видала обласна адміністрація, пояснив в ефірі Радіо Свобода керівник Центру прав людини та меморіалізації війни Київської школи економіки Антон Дробович.
За його словами, йдеться про конкретний дозвіл, який у разі потреби може бути виправлений або переоформлений:
«Насамперед ми маємо розуміти, що в рішенні суду, яке набрало законної сили, немає вимоги скасувати акт на землю, припинити будівництво чи зупинити процес поховань. Відповідно, за відсутності іншого судового рішення процес поховання може бути продовжений… У цьому випадку суд не забороняв здійснювати поховання, а відповідні дозволи не були скасовані саме з огляду на розуміння важливості й необхідності цього процесу»
Натомість ветеран російсько-української війни Олег Симороз вважає, що ситуація з військовим кладовищем свідчить про глибоку системну проблему, яка потребує вирішення на найвищому державному рівні. За його словами, неможливо просто «махнути рукою» на ситуацію і продовжувати без її врегулювання?
«Ми маємо говорити про вирішення цього питання, адже саме громадськість і ветерани, зокрема, вимагали належної меморіалізації полеглих побратимів. Це має бути на рівні національного комплексу – розвиненого, нормально спроєктованого і збудованого. Це справді має бути національний меморіал, а не підхід «закрити очі», сказати, що когось уже поховали й можна ховати далі, мовляв, нічого страшного»
- Офіційно влада не називає кількість втрат, заявляючи, що дані будуть розкриті після війни. Водночас президент України Володимир Зеленський на початку 2025 року в інтервʼю NBC News заявив, що від лютого 2022 року у війні Україна втратила загиблими понад 46 тисяч солдатів і близько 380 тисяч пораненими.
- Головнокомандувач Збройних сил України Олександр Сирський 13 січня цього року заявив, що в 2025 році вдалося зменшити кількість втрат особового складу ЗСУ на 13%. Деталей щодо українських втрат він не навів.
Форум