Сім років анексії Криму. Санкції. Торгова блокада. Перекрита залізниця. А завод «Кримський титан» як працював, так і продовжує працювати на повну потужність.
Для роботи підприємства необхідна ільменітова руда. Раніше її постачали з материкової України, з Житомирської області. Зараз сировина йде морем через перевалки і складні схеми із вимкненням навігації суден.
Розібратися, як ільменітова руда потрапляє на завод «Кримський титан», допомогли матеріали розслідування від проєкту Sea Krime.
1 січня 2021 року судно Annabella почало завантаження ільменітовою рудою в українському порту Чорноморськ. Завантаження тривало п’ять днів, і вже 6 січня судно рушило до Болгарії в порт Варна. Це всього за 430 кілометрів. У судноплавстві така відстань вважається дуже короткою. До місця призначення Annabella прибула 7 січня. На болгарському зберіганні вантаж пробув до 26 січня.
Саме цього дня у порт зайшло судно під сирійським прапором Laodicea. Завантаження тривало три дні. І вже 30 січня, ледь відійшовши від болгарських берегів, Laodicea вимкнула супутниковий трекер АІС і зникла з системи стеження. А вже 31 січня, приблизно о 10:30 за київським часом, це судно спіймали на заході в Севастопольську бухту. Звідти вже ільменіт розвантажили і залізницею відправили на завод «Кримський титан».
Ми запровадили систему заочного арешту таких суден, з перспективою на їхнє затримання у моріЄгор Рєбров
Із 2014 року, через російську анексію, кримські порти офіційно закриті. Але вони все одно працюють, і в прокуратурі АР Крим мають намір карати порушників українського кордону.
«Ми запровадили систему заочного арешту таких суден, з перспективою на їхнє затримання у морі шляхом міжнародного співробітництва. Цю фіртку ми закриємо!» – заявив у коментарі Крим.Реалії заступник начальника управління, начальник відділу прокуратури АР Крим Єгор Рєбров.
Найбільшим ільменітовидобувачем у Житомирській області, та й в Україні, є АТ «Об’єднана гірничо-хімічна компанія». І раніше в мережі вже з’являлись публікації про те, що руда саме цього підприємства через чеську фірму Belanto Trade і постачається в Крим. Натомість саме підприємство і Фонд держмайна звинувачення відкидають.
Ми звернулись за коментарем до чеської компанії Belanto Trade і запитали, чи причетні вони до постачання української руди на завод «Кримський титан». Підприємство запевняє, що жодного стосунку до поставок сировини у Крим не має.
«Команда Belanto Trade засуджує анексію Криму і вторгнення в Україну, здійснені Володимиром Путіним. Belanto категорично заперечує доставку ільменіту до Криму. Ми співпрацюватимемо з усіма відповідними органами з цього питання. Крім того, якщо будь-який із контрагентів порушив нашу угоду, організувавши доставку до Криму, то компанія Belanto позиватиметься до суду. Ми вимагаємо, щоб наші контрагенти дотримувались законодавчих і нормативних актів ЄС», – відповіли на запит Крим.Реалії у компанії Belanto Trade.
Ключовим є лише фактор логістики, тобто вартість транспортування цієї сировини на завод «Кримський титан»Григорій Кримець
Місць, звідки «Кримський титан» взагалі може отримувати руду, не так і багато: Австралія, Бразилія, Канада, Швеція, Норвегія, Казахстан і Україна. Спеціалісти з хіміко-технологічного факультету Київської політехніки кажуть: хоч іноземна руда й підходить для кримського виробництва, та її довге транспортування може бути не рентабельним.
«Тут ключовим є лише фактор логістики, тобто вартість транспортування цієї сировини на завод «Кримський титан». Тільки це – скільки коштуватиме доставка», – пояснив у коментарі для Крим.Реалії старший викладач кафедри КПІ ім. І.Сікорського Григорій Кримець.
Із 2014 року прокуратурою АР Крим зафіксовано близько 600 суден-порушників, які незаконно заходили в кримські порти. 50 із них уже заочно заарештовано. Їхнім капітанам загрожує до 8 років в’язниці.
Та впіймати такі судна не просто: здебільшого вони ходять під сирійським або російським прапором і в обмежений перелік портів. Раніше це були турецькі пристані, та завдяки роботі МЗС і прокуратури ця схема вже закрита. Також схожі заходи ведуться по портах Болгарії і Румунії. І судячи з останнього ільменітового рейсу Laodicea, який опублікував проєкт Sea Krime, постачальники знову змінили схему. Тепер перевалку здійснюють у Єгипті.
«Міжнародна співпраця щодо суден-порушників досить обмежена. Більшість із них – це державні сирійські судна, і вони вже під санкціями США та ЄС. Гірше, ніж є, їм зробити дуже складно. Тому вони й ходять лише в тих місцях, де їх складно впіймати», – розповів у коментарі Крим.Реалії заступник начальника управління, начальник відділу прокуратури АР Крим Єгор Рєбров.
За сім років анексії схем постачання ільменіту на «Кримський титан» було кілька. Навіть із Бразилії возили руду. Зараз, якщо спростити, маршрут має такий вигляд: у Чорноморську, абсолютно легально, судно завантажується рудою і йде в один із портів Болгарії, Румунії чи Єгипту. Там воно перепродається і перезавантажується на судно, яке вже підсанкційне і працює, так би мовити, на «кримську схему». А вже звідти йде на півострів.
Небагато країн у світі можуть працювати з ільменітом і виробляти діоксид титануАндрій Лапінський
Експерти кажуть, що порти Туреччини, Болгарії, Румунії чи Єгипту – це лише перевалочні бази. Бо в цих країнах ні видобутку ільменіту, ні відповідного виробництва просто немає.
«Небагато країн у світі можуть працювати з ільменітом і виробляти діоксид титану, навіть маючи відповідну сировинну і реагентну базу. Для цього треба виробляти ще й власну сульфатну кислоту і ще деякі речовини. Україна все це має», – пояснив для Крим.Реалії старший викладач кафедри КПІ ім. І.Сікорського Андрій Лапінський.
«Ні в Туреччині, ні в Болгарії, ні в Румунії великих підприємств, які потребували б великих обсягів ільменітової руди і виробляли б діоксид титану, немає. В них є невеликі заводи, малої продуктивності, але це дуже незначні обсяги», – зазначив для Крим.Реалії старший викладач кафедри КПІ ім. І.Сікорського Григорий Кримець.
Ми запитали у прокуратури АР Крим, чи не з’ясовували вони джерела походження руди, яку отримує «Кримський титан». У відомстві нам відповіли, що такою інформацією не володіють. А операції вивезення ільменіту з українських портів «формально мають ознаки законної експортної операції».
У Службі безпеки України нам відповіли, що таких розслідувань зараз не проводять.
Поставили питання про походження ільменіту й компаніям, що де-юре і де-факто володіють заводом. Саме підприємство відповіді не надало, а компанія Group DF назвала цю тему політизованою.
Натомість «Кримський титан» лише збільшує своє виробництво. А брендовану продукцію, діоксид титану, можна вільно купити в російських магазинах. У середньому від 300 рублів за кілограм.
