214 дітей в окупованому Криму вивчають українську мову в школах. Це лише 0,1% від усіх учнів півострова. Це при тому, що, за російськими ж даними, у Криму проживає 344 515 (15,68%) етнічних українців.
За російськими даними, загальною картина виглядає так, що в 2020–2021 навчальних роках у Криму навчалось 218 974 дітей. Російською навчалося 212 090 учнів, а приміром кримськотатарською – 6,7 тисячі дітей, це близько 3%. При тому, що кримських татар у Криму, згідно з російськом переписом у 2014 році, було 232 340 (10,57%).
У 2017 році підконтрольна Росії влада Криму ухвалила так званий «Закон о государственных языках Республики Крым». Він, крім російської, державною називає ще й українську та кримськотатарську мови. Також документ гарантує рівність умов розвитку та використання цих мов. Але, насправді, як свідчать наведені цифри та розповіді кримчан, – це не так.
Цей закон лише декларативний, так би мовити для міжнародних правозахисних організацій, вважає кримська адвокат і громадська діячка Еміне Авамілєва. Вона каже, що сама мала досвід із обмеженням державних мов у Криму.
«Я звернулася з клопотанням до судді, щоб судочинство, згідно з конституцією і кодексу про адмінправопорушення, велося на одній з державних мов Криму. На що у суддів були квадратні очі, і суддя сказав, що можуть на засідання запросити перекладача, але щоб саме судочинство велося на одній з державних мов – то це нереально», – розповіла Крим.Реалії Еміне Авамілєва.
Згідно з переписом населення 2001 року, в Криму було 2 413 228 жителів (українців 576 647 (23,9%), кримських татар 245 291 (10,1%)). У 2014 році Росія провела свій перепис і українців стало на 200 тисяч менше: 2 284 769 (українців 344 515 (15,68%), кримських татар 232 340 (10,57%)). При цьому, на півострові українською в 2014 році навчалося близько семи відсотків учнів, а кримськотатарською, так само як і зараз, близько трьох відсотків.
Кількість дітей, які навчаються рідною мовою, абсолютно не відповідає відсотковому співвідношенню населення Криму. І така ситуація – через нав’язування російської мови й утиски мов інших національностей, вважає український мовний омбудсмен Тарас Кремін.
Це так званий «лінгвоцид»... Це все предмет уваги міжнародного трибуналуТарас Кремінь
«Освіта, на окупованих територіях, мала б бути доступною. А в контексті того, що дитсадки всі російськомовні, позашкілля все російськомовне, університети всі російськомовні – це так званий «лінгвоцид». Тому ми маємо розуміти, що значно більша кількість здобувачів освіти позбавлена права вчитись українською і вивчати українську. Я вже не кажу про заклади профтехосвіти, технікуми, курси тощо. Відповідно й робочі місця, які там є – вони гарантовано йдуть із вимогою рівня володіння російською мовою. Я вважаю, що все, що відбувається на окупованих територіях, – це все предмет уваги міжнародного трибуналу», – зазначив у коментарі Крим.Реалії уповноважений із захисту державної мови Тарас Кремінь.
Прямої заборони на використання української чи кримськотатарської мови в Криму немає. Але абсолютна більшість нацменшин не мають змоги навчатися рідною мовою.
Чиновники і директори шкіл мають установки говорити: «А навіщо вам та українська мова? Навіщо вам ці проблеми і розмови з ФСБ?»Андрій Щекун
«На сьогоднішній день вже немає «Валуєвського циркуляру» чи «Емського указу», які під час Російської імперії знищували все, що було написано українською мовою. Але у нас йде гібридна війна. Чиновники і директори шкіл мають установки говорити «А навіщо вам та українська мова? Навіщо вам ці проблеми і розмови з ФСБ?» Вони схиляють до того, що мовляв у Криму вона вже не потрібна», – зазначив у коментарі Крим.Реалії головний редактор газети «Кримська світлиця» Андрій Щекун.
До окупації в Криму було 49 релігійних громад Української православної церкви, тоді ще Київського патріархату. Зараз залишилося чотири та й ті під загрозою зникнення. Російська влада в Криму забирає у вірян храми. Митрополит Климент вже публічно звертався до Генеральної асамблеї ООН та домігся від Кабміну розробки проєкту постанови про захист інтересів вірян у Криму. Документ вже пів року як у Верховній Раді, але на голосування не ставлять.
Сьогодні вже можна говорити, що в Криму відбувся «лінгвоцид» по знищенню української мовиМитрополит Климент
«Єдине місце, де можна сьогодні почути українську мову – це Українська православна церква. Бо у нас і богослужіння відбуваються українською і спілкування між людьми проходить українською. Нині зберігати українську мову в Криму просто неможливо. Вона, фактично, знищена. І сьогодні вже можна говорити про те, що в Криму відбувся «лінгвоцид» по знищенню української мови. І дуже прикро, що про це не говорить влада України», – зазначив у телефонному інтерв’ю Крим.Реалії митрополит Кримської єпархії Православної церкви України (ПЦУ) Климент.
Ми поспілкувалися і з представницею Українського культурного центру в Сімферополі Оленою Поповою. Жінка каже, що українською почала говорити саме з 2014 року. Але використовує її виключно в побуті та в спілкуванні з друзями. Але не в офіційних установах чи документообігу.
«Я не настільки принципова, я не хочу бути постійно в стані легкої ворожнечі. Спочатку говорила повільно і неграмотно, але все ж таки потроху почала-почала-почала і заговорила. Зараз читаю, слухаю, люблю дивитись фільми українською мовою. Все, як має бути при поглибленому навчанні», – зазначила в коментарі Крим.Реалії Олена Попова.
Олена одна з тих, хто регулярно приносить квіти до пам’ятника Тараса Шевченка, публічно одягає вишиванку та святкує день Незалежності України.
Український культурний центр ніким не фінансується і не підтримується, а більшість її членів через утиски виїхали на материкову частину України.
«Дуже багато хто вважає, що це проєкт ФСБ і я, відповідно, агентка ФСБ. У нас немає ні чинства, ні плану розвитку чи якихось активних дій. У нас є програма виживання і збереження свого духовного наповнення, своїх українських душ», – зазначає Олена Попова.
Та є в Криму й організація, яку підтримує Кремль та російська влада Криму – це «Украинская община Крыма». Вони видають українською книги про Аксьонова і про Крим у складі Росії. Жодних утисків не помічають.
«В жодному разі не можна сказати, що українська мова якимось чином пригнічується, чи її в республіці немає. У нас є підтримка уряду Республіки Крим, і вона максимальна», – сказала російською мовою в інтерв’ю телеканалу Millet Channel голова організації «Украинская община Крыма» Анастасія Гридчина.
Росія просто реалізує свою імперську політику, проводячи русифікацію народів
Підтримка Росією подібних українських спільнот – це гібридна асиміляція, переконаний кримчанин Ескендер Барієв.
«Росія просто реалізує свою імперську політику, проводячи русифікацію народів. Це їй необхідно, щоб створити єдиний, так би мовити «російський народ», з ідеологією «русского мира», – зазначив у коментарі Крим.Реалії голова «Кримськотатарського ресурсного центру» Ескендер Барієв.
Питання утисків української та кримськотатарської мов щороку озвучується на Генасамблеї ООН. Минулого року про це говорили і на Парламентській асамблеї Ради Європи. Вже цього року уповноважений із захисту державної мови надіслав відповідне звернення й до ОБСЄ. Також у планах, для жителів окупованих територій, цьогоріч запустити безкоштовні онлайн курси з вивчення української мови.
