Президент України Володимир Зеленський минулого тижня дав депутатам своєї фракції «Слуга народу» завдання запровадити онлайн-голосування у парламенті. Це щонайменше втретє «слуги народу» повернулися до цього питання. Вперше віддалене голосування намагалися запровадити у 2020 році. Тоді брати Стефанчуки – Микола та Руслан – розробили відповідний законопроєкт, який одразу і відкликали через критику опозиції та Головне науково-експертне управління апарату Верховної Ради (ГНЕУ). Вдруге ідею почали просувати наприкінці минулого року. Спікер парламенту Давид Арахамія тоді сказав, що документ Стефанчуків доопрацюють та внесуть знову до Ради. Однак, як 2 роки тому, так і зараз – опозиція ідею критикує, заявляючи, що це не відповідає Конституції України. Проти навіть частина президентської фракції. Як депутати з команди президента будуть виконувати його вказівку і чи суперечить Конституції голосування з дому?
Для чого це потрібно і чому зараз?
За версією депутатів, більшості віддалене голосування потрібне для того, щоб навіть хворий на ковід депутат, який не може з’явитися у сесійній залі, міг голосувати на засіданнях. Однак це не дає депутатам можливість залишатися вдома будь-коли.
«Йдеться лише про тих людей, які мають позитивний тест і перебувають з ковідом», – розповіла Радіо Свобода заступниця голови фракції «Слуга народу» Євгенія Кравчук.
Якщо депутат не хворіє на ковід, скористатися правом голосувати дистанційно він не зможе, розповіла Кравчук. Але от для депутатів опозиції це не аргумент, усі опозиційні фракції проти.
«Те, що люди хворіють, так вони завжди хворіють. Але я переконаний, що Верховна Рада в стані збиратися», - каже депутат фракції «ВО «Батьківщина» Сергій Власенко.
Монобільшість і президент саме зараз хочуть запровадити новацію, бо втратили більшість у раді, вважає депутат фракції «Голос» Андрій Осадчук.
«Вони шукають асиметричні ходи, щоб спробувати підносити фактично більшість під соусом модної теми «цифровізації», – каже він Радіо Свобода.
Однак депутати більшості пояснюють, що у Раді з’явилась політична воля для такого рішення, тому й підняли питання зараз.
«Ми пам’ятаємо, що позиція спікера колишнього (Дмитра Разумкова – ред.) – він був категорично проти цього, він казав, що це можливо лише за згодою усіх депутатських сил, представлених у парламенті. І ми бачимо, що Стефанчук був ідеологом цієї системи на початку пандемії», – зауважує голова парламентського підкомітету з питань регламенту Павло Фролов (фракція «Слуга народу»).
Також, як аргумент, депутати від Слуги народу кажуть, що ініціатива потрібна через велику кількість хворих депутатів. Хоча в апараті Верховної Ради Радіо Свобода надали інформацію, що на карантині впродовж минулого тижня були всього 9 депутатів.
Як це має працювати?
Члени монобільшості розповідають, що у випадку, коли депутат захворів на ковід і має позитивний ПЛР-тест, він зможе написати заяву на голосування онлайн. Тоді під час схвалення рішення він по відеозв’язку буде присутнім на одному з екранів у сесійній залі. Щоб проголосувати «за», депутат вдома має показати на камеру зелену картку, «проти» – червону, «утримався» – жовту. Водночас у випадку хвороби голосувати онлайн чи ні – це добровільний вибір депутата, пояснює член регламентного комітету Павло Фролов.
«Одночасно з голосуванням в залі вони (хворі на ковід депутати – ред.) будуть піднімати таблички. А потім лічильна комісія має підрахувати голоси і повідомити результати спікеру», – пояснює депутат.
Робочі планшети народних депутатів минулого тижня вже обладнали програмним забезпеченням для голосування онлайн, хоча саму ініціативу ще не запровадили розповіла у коментарі Радіо Свобода народна депутатка від фракції «Голос» Кіра Рудик.
«Відбулося перепрошиття мого робочого планшету, там з’явився лінк та авторизація на онлайн-голосування. Авторизація там поки не працює, але модуль абсолютно підготований під те, щоб було онлайн-голосування», – розповіла Рудик.
Як юридично впровадити механізм голосування з дому, депутати президентської фракції ще вирішують. Розглядають два варіанти: ухвалювати новий законопроєкт, і це займе щонайменше кілька тижнів. Або внести поправки до будь-якого із вже ухвалених у першому читанні законопроєктів.
Якщо використають другий варіант, то онлайн-голосування може стати легальним вже цього тижня кажуть депутати «Слуги народу», і такий розвиток подій вважають найбільш реальним.
Чому опозиція і навіть частина «слуг» проти?
«Стосовно онлайн-голосувань, то я особисто не буду за це голосувати. Парламент має збиратися, люди мають сидіти в одному приміщенні», – каже депутат від монобільшості Дмитро Гурін.
Він, попри заклик президента, свою думку про голосування «з дому» не змінив. У такому інструменті депутат бачить можливість для маніпуляцій. Проти також усі опозиційні фракції парламенту. Здебільшого депутати переймаються, що онлайн-голосуванням будуть зловживати, а самі зміни можуть суперечити Конституції України.
«Не можна голосувати онлайн, тому що сесія Верховної Ради, за визначенням Конституційного суду, це зібрання народних депутатів у відповідному місці і у відповідний час», – каже депутат з фракції «Батьківщина» Сергій Власенко.
«Цей механізм зараз неможливо легально втілити. Неможливо гарантувати вільне волевиявлення і особисте голосування», – вважає депутат Андрій Осадчук.
Президент дав завданням депутатам «Слуги народу» запровадити віддалене голосування, бо бачить послаблення монобільшості, а голосування онлайн дасть можливість фальсифікувати голоси, вважають опозиційні депутати Олексій Гончаренко та Ілля Кива. Але доказів такої теорії не навели.
«Якщо його (Зеленського – ред.) ідея, що онлайн-голосування – це Андрій Єрмак натисне кнопку за 226 слуг народу, то нам таке онлайн-голосування точно не потрібне», – коментує ідею депутат «Європейської солідарності» Олексій Гончаренко.
«Це покрокова підготовка до фальсифікації майбутніх президентських виборів, яку влаштувала команда Зеленського. Роздати смартфони бабусям, ввести онлайн-голосування у Верховній Раді, а потім вже і влаштувати онлайн-голосування за президента», – так це бачить депутат від «ОПЗЖ» Ілля Кива.
Як на критику відповідають у «Слузі народу» і що каже експерт?
Опозиційні депутати у своїй критиці посилаються на неконституційність віддаленого голосування. Йдеться про ч.2 ст.84 Конституції України, де прописано, що голосувати депутат має особисто.
Представник президента у Конституційному суді, народний депутат від «Слуги народу» Федір Веніславський бачить таке тлумачення не актуальним під час пандемії.
«Є тлумачення рішення Конституційного суду, що це зібрання народних депутатів у одному місці, у один час. Але пандемія унеможливлює дуже часто виконання органами державної влади, колегіальними, виконання своїх функцій, то напевне це можна розглядати... і прямої заборони (віддаленого голосування – ред.) у цьому пункті точно немає», – пояснює парламентар.
Роз’яснювати положення Конституції можна по-різному, пояснює юрист, що спеціалізується на конституційному праві, Олександр Москалюк. До прикладу, перебування в одному приміщенні, можна тлумачити, як перебування по відеозв’язку, віртуально, однак останнє слово буде за Конституційним судом, а проблему він бачить в іншому.
«Єдиним арбітром виступає Конституційний суд. Формально він протягом 2 місяців має ухвалювати рішення. Але купа лежить справ, які не розглядаються і рішення по них не приймаються. І ми просто потрапимо у ситуацію, коли може бути прийнято, а визначити, хто скаже конституційно це чи ні, ніхто не зможе», – прокоментував ситуацію Радіо Свобода Олександр Москалюк.
Чи існує міжнародна практика віддаленого голосування?
У 2020 році через пандемію у Сеймі Польщі внесли зміни до регламенту та запровадили дистанційне голосування. Для цього створили спеціальну електронну систему з персональним доступом для кожного депутата у свій кабінет. У сесійній залі встановили монітори, на яких видно самих парламентарів.
Також у 2020 році Європарламент через стрімке поширення коронавірусу, на 4 місяці запроваджував можливість для депутатів голосувати через електронну пошту.
У Іспанії депутати з дозволу президії можуть голосувати дистанційно. Там це практикують з 2012 року. Проте доступна опція лише індивідуально: у разі тяжкої хвороби та для вагітних.
