(Рубрика «Точка зору»)
Можливо, хтось очікував, що Угорщина, яка до кінця року виконує піврічне ротаційне головування в Раді Європейського Союзу, не буде чинити жодних провокацій у період, коли Рада офіційно знаходиться у відпустці.
Але наприкінці липня Угорщина заявила про включення громадян Білорусі і Росії (а також громадян Боснії і Герцеговини, Молдови, Чорногорії та Північної Македонії) до своєї імміграційної програми «національна карта». Громадяни Сербії та України вже були включені до цієї програми раніше.
«Національна карта» дозволяє її власникам працювати в Угорщині кілька років. Вона також дає можливість для возз’єднання сім’ї, а отримати її простіше, ніж звичайний дозвіл на працевлаштування або бізнес-візу. Через три роки вона може навіть відкрити шлях до отримання постійного дозволу на проживання.
Однак, цей крок з боку угорського уряду обурив деякі країни-члени ЄС, оскільки він суперечить узгодженій політиці ЄС щодо Росії та Білорусі.
Через війну в Україні, ЄС наклав візові заборони та заморозив активи понад 2000 громадян обох цих країн, заморозив угоди про спрощення візового режиму та обмежив доступ з Білорусі та Росії до Шенгенської зони ЄС без кордонів через заборону польотів та обмеження на інші види транспорту.
Більше того, сотні російських дипломатів були змушені покинути країни-члени ЄС, багато з них через звинувачення у шпигунстві.
Розкритикований крок Угорщини може призвести до зниження рівня безпеки в Шенгенській зоні та полегшення роботи російських спецслужб, оскільки власники карток можуть вільно пересуватися по більшій частині ЄС.
Лист із запитаннями
Саме про це йшлося в листі Єврокомісарки Ілви Йоганссон 1 серпня угорській владі, у якому вона зазначила, що «зростає кількість випадків саботажу і нападів на критично важливу інфраструктуру, а також інших ворожих дій».
Вона також зазначила, що «хоча країни-члени ЄС мають право видавати довгострокові візи і дозволи на проживання, такі рішення повинні бути добре продумані, щоб не ставити під загрозу безпеку спільного простору ЄС без внутрішнього прикордонного контролю, а також належним чином враховувати потенційні наслідки для безпеки ЄС».
Вона також попросила Угорщину до 19 серпня відповісти на 13 запитань, що містяться в додатку до листа, з яким ознайомилася редакція Радіо Свобода. Ймовірно, найскладніше з цих запитань – пояснити, якими були основні аргументи щодо включення громадян Росії та Білорусі до списку осіб, які можуть отримати національну карту, і чи проводив Будапешт оцінку безпеки перед ухваленням цього рішення.
Крім того, ЄС вимагає від Угорщини, щоб вона систематично здійснювала контроль у Шенгенській інформаційній системі (ШІС) щодо громадян Білорусі та Росії, які хочуть отримати карту, і вимагає відповіді на питання що буде в разі виявлення підозри, зареєстрованої в ШІС.
Інші питання торкаються того, як саме Угорщина гарантуватиме, що санкціоновані особи не в’їдуть до країн Шенгенської зони, і чи будуть прикордонні контролі для російських і білоруських громадян посилені порівняно з громадянами третіх країн.
Нарикінці листа, Єврокомісарка також запитує, скільки очікується заявок від громадян цих двох країн і який статус(схвалено/відмовлено/розглядається) у тих, хто вже подав заявку на отримання гранту.
Попри все розчарування і гучні заяви, ЄС насправді мало що може зробити в цьому питанні. Чиновники ЄС, з якими я спілкувався, кажуть, що Угорщина знову знайшла дірку в правовій системі, і з цим мало що можна зробити.
«Я боюся, що всі юридичні аргументи на їхній стороні», – зазначив дипломат, добре ознайомлений із ситуацією. Він також додав, що стосовно національних віз країни не зобов’язані попередньо консультуватися з органами ЄС.
Згідно з внутрішньою інформацією, з якою ознайомилася Радіо Свобода, Угорщина намагалася заспокоїти країни-члени ЄС: вона заявила, що громадяни Росії та Білорусі зможуть в’їхати до Угорщини, і таким чином, до Шенгенської зони, лише за умови володіння діючої візи, а дозвіл на проживання можуть отримати лише після проходження процедури, що здійснюється Національним Генеральним Управлінням у Справах Іноземців.
А що ж буде, якщо країни-члени ЄС і Єврокомісія все-таки не будуть задоволені?
По-перше, в серпні вже нічого не станеться. ЄС спочатку захоче належним чином оцінити ситуацію.
По-друге, незважаючи на заклики виключити або призупинити членство Угорщини в Шенгенській зоні, це вкрай малоймовірно. Для цього необхідна одностайність, якої майже неможливо досягти.
Крім того, сусіди Угорщини користуються перевагами вільного пересування осіб, послуг і товарів, і таке рішення мало б економічні наслідки. Також варто зазначити, що це було б безпрецедентним кроком, оскільки з моменту запровадження Шенгену в 1985 році подібні кроки ніколи не були здійснені.
Найімовірніше, будуть посилені контрольні заходи на кордонах з сусідніми країнами, а також в аеропортах під час польотів з Угорщини. Це питання внутрішніх справ, і кожна країна-член ЄС може сама вирішувати, чи буде вона запроваджувати додаткові обмеження, чи ні. Але всі країни-члени повинні повідомити ЄС про свої кроки.
Такі тимчасові обмеження, були запроваджені під час пандемії Covid-19, міграційної кризи у 2015-16 роках або під час терористичних загроз.
Хоча Угорщина може уникнути покарання за свої дії, в ЄС відчувається розчарування щодо поведінки Будапешта.
«Ядерний варіант»
«Зростає імпульс до того, щоб дати Будапешту якусь відповідь на це», – заявив мені один з чиновників ЄС і додав, що поїздки Орбана до Москви і Пекіна на початку літа все ще викликають занепокоєння.
«Ядерний варіант» – призупинення права голосу Угорщини в Раді ЄС, залишається відкритим. Ця загроза існує вже багато років, але чи є вона реальною?
Поки що поспіху немає, але якщо Франції та Німеччині – лідерам ЄС – буде досить, то справа може почати рухатися. Звичайно, і тут потрібна одностайність, але Франція і Німеччина можуть підштовхнути інших країн до дій.
«Досі вони вважали, що мають вплив на Будапешт і що під час його президентства будуть діяти конструктивно», - сказав мені один із послів. Залишається тільки чекати, скільки терпіння залишиться у дипломатів, коли вони повернуться з літніх пляжів.
Рікард Юзвяк – редактор Радіо Вільна Європа / Радіо Свобода з питань Європи
Думки, висловлені в рубриці «Точка зору», передають погляди самих авторів і не конче відображають позицію Радіо Свобода
Форум