Міністр оборони Андрій Таран заявив про амбітну мету: до кінця 2022 року перевести на нові стандарти управлінські процеси і засади функціонування Збройних сил України. Очільник оборонного відомства зауважив, що у війську мають бути запроваджені «новий стиль військового лідерства, нова філософія відносин у військових колективах», а також має відбутись «зміна військової культури». Про це повідомила пресслужба Міністерства оборони.
Засади функціонування ЗСУ справді можуть змінитися, якщо будуть запроваджені нові підходи до управлінських процесів. Із одного боку, для зміни військового менеджменту достатньо оновлення нормативно-правової бази, з іншого боку, це стане оголошенням наступу на кар’єристів у війську, зазначає у коментарі Радіо Свобода військовий експерт Олег Жданов. На його думку, погляди на кар’єру у війську вже змінюються, але там іще лишаються високі чини, виховані на радянському способі просуватися по службі. І саме ці люди можуть протидіяти запровадженню нових стандартів, каже експерт.
Ми переходимо на міжнародні стандарти, які більш цивілізовані і краще адаптовані до професійної арміїОлег Жданов
«Найбільш масовим званням в український армії, у спадок від радянської, залишилося звання капітана. Далі отримати майорську посаду дуже важко, бо цих посад набагато менше. Такою була радянська військова культура. Вона ґрунтувалася на побудові кар’єри, коли військовослужбовець чи офіцер мали виявити певні якості, щоб отримати наступну посаду, яка дозволяла б поєднати термін перебування у званні і призначення на посаду, щоб отримати чергове військове звання», – розповідає він.
«Нині йдеться про відхід від радянської системи призначень на посади до європейської. Ми переходимо на міжнародні стандарти, які більш цивілізовані і краще адаптовані до професійної армії. Сьогодні, якщо військовий отримує посаду, яка відповідає, скажімо, званню майора, то йому це звання присвоюється автоматично, не треба чекати вислуги років. Тобто армія відходить від кар’єрної гонитви за присвоєнням військових звань. Для просування кар’єрними сходами треба виявляти інші особисті якості, проходити кваліфікаційну комісію, потрапляти до резерву висування і потім висуватися на вищу посаду. Але якщо військового влаштовує його посада, якщо він відповідає всім кваліфікаційним потребам цієї посади, то він може 20–25 років, 3–5 контрактів відслужити на цій посаді в званні, яке передбачає ця посада», – розповідає Олег Жданов.
Громадський контроль
Рівень відкритості Міністерства оборони і можливостей громадського контролю є занизьким для того, щоб сподіватися на реальні перетворення. Адже чинні керівники відомства і є нащадками радянської армії і, відповідно, мають застарілий погляд як на управлінські й кадрові процеси в армії, так і на відносини між військовослужбовцями, вважає військовий експерт Ігор Козій.
У коментарі Радіо Свобода він висловлює думку, що заява міністра оборони, найімовірніше, залишиться заявою, а кар’єристи з війська нікуди не зникнуть.
Нині ми бачимо повну утаємниченість у роботі Міністерства оборониІгор Козій
«Мене це дещо збентежило. Бо важковаговик ніколи біговим конем не стане. Так і люди. Вони у своїх життєвих принципах притримуються одного. Я не впевнений, що будуть зміни культури. По-перше, це не перебуває у сфері повноважень міністра оборони. В Конституції прописано, що президент надає вищі військові звання», – нагадує він.
«Я б дуже здивувався, якщо б вони врешті-решт зрозуміли необхідність масштабного цивільного демократичного контролю і надали таку можливість – проводити слухання у парламентському комітеті з питань національної безпеки і оборони щодо кандидатів на високі армійські посади. Я не впевнений, що вони готові дати такі повноваження Верховній Раді, щоб вона несла таку ж відповідальність за людей, яким вона надає можливість займати посади. Нині ми бачимо повну втаємниченість у роботі Міністерства оборони», – наголошує Ігор Козій.
Культура суспільства
Радянська система передбачала досягнення мети через примус підлеглого командиром. Українська армія намагається створити в собі систему, коли підлеглого мотивуватиме особистий приклад командира і повага до нього.
Утім, це лише доктрина, реалізація якої лишається у невизначеному майбутньому, зауважує у коментарі Радіо Свобода віцеадмірал, колишній командувач Військово-морських сил України Сергій Гайдук. На його думку, реформування військового менеджменту в ЗСУ лишається теорією через низку причин. Одна з них – відсутність системності реформ. Як приклад Гайдук наводить Кадровий центр ЗСУ, який створювався, розформовувався і знову створювався, що у підсумку лише збільшило кількість бюрократів у війську.
Крім того, зазначає віцеадмірал, на армії відбиваються усі проблеми, якими хворіє суспільство. На його думку, навряд чи у війську може виникнути рівень корпоративної культури, помітно вищий за той, який є поширеним і прийнятним для більшості цивільних.
Якщо хтось висловлює свою позицію – це незручний підлеглий. Легше служити бездумно, бути лагідним і пухнастимСергій Гайдук
«До війська приходять люди з цивільного життя, у якому дуже багато негараздів. Військову культуру ми маємо пов’язувати з культурою у суспільстві, яка напрацьовується не одним поколінням. А вихоплений із середовища хамства і неповаги до старших, але переодягнений у військову форму культурним одразу не стане», – вважає він.
«У нас лишається багато кадрових підходів, коли людина розглядається за принципом «свій-чужий», або бездумності і покірності. Якщо хтось висловлює свою позицію – це незручний підлеглий. Легше служити бездумно, бути лагідним і пухнастим. Така психологія пов’язана із психологією у суспільстві. Не можемо відривати від суспільства армію. Армія ж із того суспільства і виходить. Ці всі поняття – «філософія», «лідерство», «культура» – безумовно пов’язані зі станом суспільства. Армія ж не є державою у державі. Такими речами треба займатися, ці теми треба піднімати і проговорювати. Але не варто сподіватися на швидке вирішення проблематики одними лише наказами й доктринами. Військовий після служби повертається у суспільство і має ту ж соціальну проблематику, що і цивільні громадяни. Розвиток культури в армії і в суспільстві йдуть паралельно і пов’язані між собою нерозривно», – каже Сергій Гайдук.
У квітні 2020 року міністр оборони Андрій Таран своїм наказом розформував «Проєктний офіс реформ», що працював у відомстві від 2016 року. Натомість міністр видав наказ про заснування Директорату оборонної політики для реалізації мети оборонної реформи в Україні.
