Які є підстави сподіватися, що Крим українська армія зможе звільнити до кінця року?Як Росія збирається обороняти півострів від наступу ЗСУ? Яка ситуація із постачанням води у Крим після знищення Каховської ГЕС? Як можна покарати РФ за порушення прав кримських татар? Про це Радіо Свобода поговорило із головою Меджлісу кримськотатарського народу Рефатом Чубаровим.
Дивіться в програмі Свобода Live з 43-ї хвилини ефіру:
– Пане Чубаров, що вам відомо про те, яка зараз в Криму склалася ситуація з водопостачанням внаслідок знищення греблі Каховського водосховища?
– Внаслідок підриву дамби Каховського водосховища вода тепер Північнокримським каналом не поступає, не надходить до півострова. Ця вода переважно використовувалася для аграрного сектору, для зрошення земель. І тут Крим буде відчувати проблеми.
Що стосується питної води і для комунального господарства, то цього року внаслідок погодних умов водосховища в Криму заповнені. І цього року, якщо до кінця року не буде звільнений від російських окупантів Крим, води буде достатньо.
Дніпровська вода має і буде в Крим постачатися, бо без цього Крим не виживе
Але все одно виникають великі проблеми на майбутнє Криму. Бо ми думаємо про розвиток українського Криму після його звільнення. І зрозуміло, що треба буде кардинально вирішувати з водопостачанням.
Чи треба буде відновлювати водопостачання через канал, а це треба будувати знову греблю. Якщо такий варіант не буде ухвалений, можливо, будуть знайдені нові технології постачання води. Можливо, це будуть величезні водогони. Але все одно дніпровська вода має і буде в Крим постачатися, бо без цього Крим не виживе.
– Деякі українські медіа повідомляють, що комунальні заклади, лікарні, які співпрацюють з окупаційною владою в Криму, просять про їхню евакуацію. Очевидно, через побоювання наступу ЗСУ. Чи ви можете це підтвердити? І якщо це так, то наскільки такі запити про евакуацію в Криму зараз масові?
– Ми знаємо точні дані про те, що вище керівництво окупаційної російської адміністрації вже свої родини евакуювали. Мова йде про очільників російських каральних служб в Криму, ФСБ, слідкоми різні, прокуратури, військові офіцери.
Вище керівництво окупаційної російської адміністрації вже свої родини евакуювали
Ми знаємо про те, що місцеві колаборанти, з тих, хто має посади в окупованому Криму, також готуються: на російській території шукають собі житло.
І це говорить про те, що окупанти не тільки не виключають, вони усвідомлюють, що їм доведеться залишати захоплений ними Крим.
Але нас турбує те, що одночасно з тим, що вони вивозять свої сім’ї, вони звозять дітей до Криму до так званих дитячих таборів.
І буквально днями велика кількість, декілька сотень дітей Бєлгородської і Брянської областей вони привезли нібито на відпочинок до Криму. Це просто налаштовує нас на думки про те, що вони можуть прикриватися дітьми, якщо виникне питання щодо наступу.
– Тобто ви вважаєте, що це можуть бути навмисні дії Російської Федерації, а не просто початком, так би мовити, курортного сезону?
– Я не знаю, якою треба бути владою, щоб у прифронтову територію звозити дітей. А Крим сьогодні вже, безумовно, є прифронтовою територією, але вони туди привозять дітей!
– Наші колеги з «Крим. Реалії» нещодавно зробили інтерактивну мапу, де позначили військові об’єкти Росії у Криму. А чи відомо вам про якусь реакцію окупаційної влади на це? Чи, можливо, вони щось роблять для того, щоб якимось чином убезпечити ці військові об’єкти, які тепер чітко видно, будь-хто може зайти і подивитися, де вони?
– За сучасних технологій все це вже неможливо приховувати. Принаймні, ми отримали дуже багато фотографій тих фортифікаційних споруд, які зводилися в Криму ранньою весною. Вони ж перекопали багато комунікаційних місць у Красноперекопському, Джанкойському районах, майже узбережжя, пляжі перекопані на західній території Криму.
Ми знаємо точно, де знаходяться десятки і десятки потужних зенітно-ракетних комплексів, звідки вони стріляють по материковій частині України.
Перші удари найпотужніші сучасними видами зброї будуть нанесені по мосту, по кораблях, по інших об’єктах Чорноморського флоту Росії
Знаємо всі, де знаходиться міст через Керченську протоку – найважливіша військова комунікація, що поєднує захоплений півострів з територією Росії. Зрозуміло, знаємо всі бази Чорноморського флоту Росії, які розташовані на території окупованого півострова. І знаємо, що це найважливіші фактори, завдяки яким Росія утримує Крим під контролем.
Отже, все одно перші удари найпотужніші сучасними ракетами або іншими видами зброї (це хай вирішують українські військові) будуть нанесені по мосту, по кораблях, по інших об’єктах Чорноморського флоту Росії. І, зрозуміло, буде перекритий той коридор суходолом, який зараз ще існує між півостровом захопленим і через окуповану частину Херсонської і Запорізької областей до території Росії.
– Дійсно, про один із таких сценаріїв говорили і представники української військової розвідки, про те, що намагатимуться саме розділяти ось цей сухопутний коридор з території Росії до окупованого Криму.
Я хотів у вас запитати про те, що атаки на певні об’єкти у Криму за допомогою безпілотників продовжуються. Лише вчора повідомляли нібито про дев’ять таких безпілотників, які вдалося російським засобам ППО знешкодити. Загалом як зараз на це реагують у Криму? Можливо, вже звикли? Адже такі події стаються доволі часто.
– До серпня минулого, 2022-го, року (згадаймо, коли були удари по військовому аеродрому у Новофедорівці біля міста Саки) у Криму був дуже розповсюджений такий міф про те, що ніколи ніхто не зможе жодним чином, як вони казали, зазіхати на «російський півострів».
Тепер в Криму всі усвідомлюють, що звільнення Криму – це просто проблема часу
Але як тільки сталися удари по цьому аеродрому, десь дев’ять чи десять (різні дані) літаків сучасних російських було знищено, а потім були дуже великі знищення потужного такого хабу військової зброї, боєкомплектів під Джанкоєм, а потім вже пішло одне за одним, у тому числі атаки дронами на штаб Чорноморського флоту Росії у Севастополі.
Тепер в Криму всі усвідомлюють, що звільнення Криму – це просто проблема часу. І тепер вже ніхто не вірить тим байкам, що, мовляв, не хвилюйтеся, Крим, як вони казали раніше, а тепер все менше і менше, є навічно «російською землею».
Ви запитали, як до цього відноситься населення? По-різному. Але ті, хто не прийняв і не приймають російську окупацію, а це сотні тисяч кримських татар, етнічних українців, вони підбадьорилися. Вони очікують на звільнення.
Наші люди у Криму ще покажуть себе
Зактивізувався такий партизанський спротив. Він ще не носить характер практичних дій щоденних, але все буде залежати від того, як ЗСУ підходитимуть до Чонгару. І наші люди у Криму ще покажуть себе.
Я думаю, що у дуже великій (не думаю, ми це бачимо, бо це видно по різних продажах нерухомості, рекламі і інших подіях в Криму) паніці ті, майже мільйон колоністів, які незаконно поселилися в Криму. Вони вклали там якісь свої гроші, ресурси, купили квартири чи будинки. Вони вже думають, як їм залишати цей Крим. Не хочуть цього, але доведеться.
Ну і, зрозуміло, ті, хто перейшов на службу до окупантів, зрадники – ці люди в першу чергу будуть шукати собі спасіння напередодні того, як українські війська ступлять на кримську землю.
– А як ви ставитеся до заяв про те, що Крим ось-ось повернеться в Україну? Ми це чуємо зокрема від української влади. І так само, наприклад, таких ініціатив, як продаж квитків на концерт гурту «Антитіла» у звільненому Криму вже наступного року? Багато хто критикує такі ініціативи, що вони нібито підважують ціну, якою може датися звільнення Криму, що так само неочевидно, коли це може статися. Як ви ставитеся до подібних ініціатив?
– Усі усвідомлюють, особливо про це говорять професіонали, я тут менше всього хотів би поглиблюватися у ці розмірковування, що саме звільнення Криму є ефективним ключем задля того, щоб звільнити інші території, я маю на увазі в першу чергу на сході України – Донецьку і Луганську області.
Звільнення Криму – це перебиває весь хребет російському імперіалізму, тому Кремлю.
І для того, щоб вже просто добити Росію, щоб приступити до оформлення міжнародним договорами, якимись конференціями (це вже хай думають дипломати, інші) результатів цієї російсько-української війни.
Тобто звільнення Криму – це перебиває весь хребет російському імперіалізму, тому Кремлю. І я дуже сподіваюся, що завдяки цьому почнуться дезінтеграційні процеси в самій Росії. І тому вагу звільнення Криму, важливість цього усвідомлюють всі.
І звідси, мені здається, ось ці і очікування, і ці намагання, і ця підготовка.
Хочемо до кінця цього року вже відновити діяльність Меджлісу в Криму
Я хочу вірити, ми готуємося до того, щоб до кінця цього року вже відновити діяльність Меджлісу кримськотатарського народу в повній мірі в звільненому Криму.
Усі ці флешмоби, ініціативи, які підтримують, укріплюють, підбадьорюють дух людей, я до них ставлюся із дуже великою повагою і підтримкою. Це нормальні заходи в сучасному інформаційному світі.
– Пане Чубаров, ви є членом української делегації на слуханнях у Гаазі (зараз якраз з Гааги повертаєтеся) у справі щодо порушення Росією двох конвенцій. Одна з них – це про фінансування тероризму, друга – про заборону всіх форм расової дискримінації. Які у вас попередні враження від цих слухань? І що намагається сказати російська сторона?
– Це довго, якщо розказувати, як вони себе поводять. Але якщо дуже спростити, щоб ті, хто нас дивиться і слухає, усвідомили тактику російську.
Докази доводять до деталей провину російської сторони
Вона дуже схожа на те, що іноді говорить російський диктатор Путін: «Не мы первые начали». От росіяни намагаються на будь-яких майданчиках, у тому числі в ході усних слухань Міжнародного суду ООН з питання двох конвенцій щодо ліквідації всіх форм расової дискримінації і боротьби з фінансуванням тероризму, сказати, що вони цього не здійснювали, що вони цього не робили.
Але ті докази, які наведені українською стороною, українськими юристами, міжнародними юристами, юристами, які залучені українським урядом, вони доводять до деталей провину російської сторони.
І ми дуже сподіваємося, що вже до кінця цього року рішення Міжнародним судом буде схвалене і воно буде спрямоване проти Росії, що вона є порушником цих конвенцій.
– Пане Чубаров, за даними постійного представництва президента в Автономній Республіці Крим, на півострові зараз у неволі перебуває 16 громадянських журналістів. До речі, серед них є і наш колега Владислав Єсипенко. Які перспективи, на вашу думку, звільнити цих людей в межах можливого обміну?
– Владислав Єсипенко. Ви його згадали. Я тут додам: Нарімана Джеляла, першого заступника голови Меджлісу кримськотатарського народу, одного з помітних кримськотатарських журналістів, Сервер Мустафаєв, Ірина Данилович, громадська активістка, блогерка.
Ми тут намагаємося залучити різні сторони, різних політиків
Я скажу одне, що ми не зупиняємо наших зусиль. І для того, щоб звільнити кримських політв’язнів, у тому числі і громадських, і професійних журналістів, які зараз за гратами, ми тут намагаємося залучити різні сторони, різних політиків: і президента Туреччини Ердогана, і мусульманський світ, і арабські країни.
Але, на превеликий жаль, Росія і, головне тут, Кремль займають тут поки що позицію таку, що близько не допускають розмов щодо звільнення саме кримських політв’язнів.
У мене таке враження, що вони їх утримують для тієї ситуації, коли вони потребують термінового розв’язання своїх проблем, своїх загроз. Тобто вони підвищують ціну наших політв’язнів.
