Одеса отримала нового «старого» міського голову – в другому турі переміг очільник партії «Довіряй ділам» Геннадій Труханов. Його кандидатуру підтримали навіть деякі проукраїнські активісти і політики. За їхніми словами, опонент, Микола Скорик, був представником «русского мира» і треба було обирати «менше зло». Які вибори Труханов вигравав раніше і як йому вдається утримувати посаду?
15 листопада на місцевих виборах в Одесі переміг Геннадій Труханов – вже втретє йому вдається утримати за собою важливу посаду і залишитися міським головою Одеси. Також політикові вдалось зберегти за собою найбільшу фракцію в Одеській міській раді – 20 із 64 депутатів будуть представниками його партії «Довіряй ділам». Хоча у головних конкурентів Труханова, партії «Опозиційна платформа – за Життя» не набагато менше, 19 мандатів, боротьба точилася за кожний голос.
На районних виборчих комісіях доходило до штовханини та відключення світла під час підрахунку голосів. А після першого туру слідчі СБУ і поліції обшуковували приймальні одеського політика і екс-нардепа Дмитра Голубова, який підтримав конкурента Труханова, представника «ОПЗЖ» Миколу Скорика. Правоохоронці відкрили кримінальне провадження за фактом можливої підробки виборчої документації (ч.2 ст. 158-3 Кримінального кодексу).
В ОПЗЖ заявляли, що обшуки та тиск були ініційовані Трухановим, сам міський голова ніяк не коментував цих обвинувачень. Варто додати, що саме Голубов, ще коли був народним депутатом від «Блоку Петра Порошенка», брав Труханова на поруки – в 2018 році міському голові обирали міру запобіжного заходу у справі про привласнення 92 мільйонів гривень. Зараз справу слухають у Вищому антикорупційному суді України, в Одесі Труханова виправдали.
Другий тур виборів призначили дуже швидко, і Скорик не встиг розгорнути виборчу кампанію, говорить Радіо Свобода голова одеської обласної організації Комітету виборців України Анатолій Бойко.
«До першого туру у Скорика не було власної виборчої кампанії, а на другий тур він не знайшов «одеських» меседжів. Його «проти корупції» чи «повернемо справедливість» – дуже загальні сигнали. Основний рейтинг Скорика – це ті, хто голосував за ОПЗЖ у першому турі. Якщо б він наважився на особисту кампанію, результат міг би бути вищим», – вважає Бойко.
2014-й: Труханов проти Гурвіца. Російські паспорти
В 2014 році Труханову на виборах протистояв досвідчений політик та колишній міський голова Едуард Гурвіц, а в 2015-му – формальний представник Блоку Петра Порошенка, а фактично ставленик Міхеїла Саакашвілі Саша Боровик. На момент перших виборів Труханов фактично контролював Одеську міську раду – з 2011 року її очолював його давній друг і союзник, секретар міськради Олег Бриндак. Він обійшов Гурвіца на 11% голосів та закріпив контроль над більшістю в Одеській міській раді. Саме тоді вперше заговорили про російський паспорт Геннадія Труханова – документ, який оприлюднив штаб Гурвіца, у Труханова назвали підробкою.
Російські паспорти Труханова ще багато разів спливали протягом останніх років. В лютому 2019 року Труханов заявив, що ще в 2017 році анулював через суд свої російські паспорти, за якими ніколи не звертався. Втім, між першим і другим туром адвокат Вадим Оксюта оприлюднив офіційну відповідь із російського МВС, де підтверджується, що паспорт Труханова досі чинний. Сам Труханов ніяк не коментував цю інформацію.
2015-й: Труханов проти людини Саакашвілі
У 2015 році вибори не були настільки простими для чинного міського голови – принаймні, виходячи з результатів виборів. Того року міського голову вперше обирали в два тури, і Труханов ледве-ледве набрав більше ніж половину голосів виборців – 51,37%. За його найближчого конкурента, Сашу Боровика, проголосували тільки близько 26% одеситів, проте у другому турі в нього були певні шанси – за рахунок електорату інших кандидатів, того ж Едуарда Гурвіца, який набрав близько 8%. Боровик заявив про фальсифікації та подав до суду, але програв усі позови – протоколи, які могли бути підробленими, не стали відміняти та перераховувати голоси. Боровик став депутатом міської ради, але ненадовго. В 2016 році двоє «труханівських» депутатів винесли його з зали міської ради, а в 2017-му – президент Петро Порошенко підписав указ про припинення українського громадянства Боровика, який є громадянином Німеччини.
Рекордно низька явка в 2020 році
Явка на цьогорічних місцевих виборах була низькою навіть за мірками Одеси – південне українське місто рідко демонструє активну залученість до політичних процесів. Але 2020 рік встановив нові рекорди – в першому турі – 29%, а в другому – 25% виборців.
Втім, у Комітеті виборців України вважають, що на вибори могло прийти навіть менше людей.
«Якщо ми подивимось на інші міста, там була ще нижча явка. Але драма, яка розгорнулась в Одесі між двома турами, значно підвищила явку. Крім того, в другому турі явка завжди нижча, це нормально. Але так, це рекордно низька явка в Одесі», – констатує Бойко.
В першому турі Труханов набрав 38% голосів, його конкурент Скорик – близько 19,5%. Представник «Європейської солідарності» – 11,5, а «Слуги народу» – тільки 10%. Незважаючи на великий розрив, Труханову була потрібна підтримка «чужого електорату» – через високий антирейтинг чинного міського голови Скорик міг набрати значно більше голосів у другому турі.
Не обійшлось і без можливих агітаційних порушень. Як повідомили в Громадській мережі «Опора», за Труханова ймовірно агітував іноземець.
«12 листопада на сторінці «Довіряй ділам» у соціальній мережі «Фейсбук» поширювався допис із відеозаписом особи, схожої на чинного мера міста Клайпеда (Литовська республіка), в якому лунали агітаційні заклики на користь кандидата Геннадія Труханова. Однак Виборчий кодекс містить пряму заборону здійснення агітації іноземцями», – наголосила координаторка спостереження Громадянської мережі «Опора» за виборами в Одеській області Анастасія Матвієнко на брифінгу 16 листопада. Цю інформацію спостерігачі передали правоохоронцям.
2020-й: Труханов – «кандидат миру»
Після першого туру в соціальних мережах розгорнулась дискусія – кого мають підтримувати ті, хто голосував за проукраїнських кандидатів у першому турі. Частина активістів виступила з ініціативою псувати бюлетені – жоден із «фіналістів» не є позитивним для Одеси персонажем, отже, підтримувати нікого не треба. Інша частина агітувала голосувати за Труханова. Говорили, що хоч він, може, й корупціонер, але не віддасть Одесу Росії. Цим меседжем уміло скористався і сам Труханов – на вулицях з’явились білборди «Одесі потрібен мир, Одесі потрібен Труханов», а стовпи обвішали наліпками із фотографіями зруйнованого Донецького аеропорту.
Один із відомих проукраїнських одеситів, які підтримали Труханова, – художник і директор Одеського художнього музею Олександр Ройтбурд. На цих виборах він пройшов у міську й обласну ради від «Європейської солідарності» – яку саме посаду він обере, поки що не відомо. Також за Труханова закликав голосувати кандидат у міські голови від тієї ж партії Петро Обухов.
Якщо Труханова на цих виборах підтримала принаймні частина проукраїнських одеських активістів і політиків, то його опонент зібрав міцну команду всеукраїнських політиків із ОПЗЖ. Серед них були й керівники партії – і Вадим Рабинович, і Віктор Медведчук, і Євген Червоненко, який також балотувався в міські голови Одеси, і низка народних депутатів від ОПЗЖ.
Підтримали його й інші опоненти Труханова, зокрема одеський бізнесмен і забудовник Аднан Ківан і його «Сьомий канал» – найбільше регіональне медіа в Одесі. Саме там після закриття дільниць демонстрували екзитпол, згідно з яким Скорик виграв у Труханова із розривом майже в 5%. Наприкінці жовтня на російському телеканалі НТВ вийшов спеціальний репортаж про те, нібито чинний міський голова пов’язаний із наркотрафіком через одеський порт.
Проукраїнські активісти Одеси також пригадували Скорикові масове побиття журналістів 19 лютого 2014 року. Тоді «тітушки», яких організовано привезли на автобусах до Одеської обласної державної адміністрації, жорстоко побили активістів проукраїнського мітингу і журналістів. Як розповідали Радіо Свобода пізніше деякі потерпілі, бійці спеціально намагались бити журналістів із камерами. Зараз справу про побиття слухають у суді. В організації злочину обвинувачують Олександра Орлова – заступника Скорика, який тоді очолював обласну державну адміністрацію. Політик заперечує свою провину в подіях 19 лютого, зараз він проходить у цій справі як свідок.
На думку Бойка, свою роль у перемозі Труханова дійсно могла відіграти підтримка проукраїнських одеситів – тих, хто в першому турі голосував за представників «Європейської солідарності» чи «Слуги народу». Вочевидь, його ядерний електорат – спільний із ОПЗЖ. Не випадково за кілька тижнів до першого туру місцевих виборів чинний міський голова виступив із ініціативою повернути двом одеським вулицям радянські назви – маршала Жукова і 25-ї Чапаєвської дивізії.
Важко сказати, наскільки вагомою роль проукраїнського електорату в перемозі Труханова, вважає Бойко. Про це треба було питати виборців під час екзитполів, а тепер про точний внесок проукраїнської спільноти Одеса ніколи не дізнається.
Біографія
Геннадій Труханов народився 17 січня 1965 року в Одесі. В 1993 очолив охоронну фірму «Капітан», в 1995 – українську національну федерацію тайського боксу. За даними ЗМІ, з 2002 по 2003 роки він надавав консультації з питань безпеки російській нафтовій компанії «Лукойл» в Україні. В 2005 він уперше став депутатом Одеської міськради, в 2010 – переобрався і очолив фракцію Партії регіонів. В 2012 році Труханов був обраний народним депутатом від Партії регіонів, а в 2014 – вперше офіційно очолив Одеську міську раду.
В 2017 році НАБУ провело обшук у квартирі Труханова і почало розслідування відносно його діяльності на посаді мера Одеси. В 2019 Труханов був виправданий Одеським судом, зараз справу розглядають у Вищому антикорупційному суді. НАБУ також відкрило дві кримінальні справи проти Труханова за фактом декларування недостовірної інформації, але пізніше Конституційний суд України визнав цю норму закону неконституційною – одну справу через це вже закрили.
Окрім російських паспортів, ЗМІ «знаходили» у Труханова ще грецький на ім’я Геннадія Узопулоса, втім, сам міський голова це також заперечував. В СБУ не знайшли доказів існування в нього іншого громадянства. Журналісти-розслідувачі «Бі-Бі-Сі» пов’язували Труханова з російською мафією в Лондоні, зокрема, з Олександром Ангертом, якого вони називають «мафіозним босом». Міський голова не заперечував знайомства із ним, але неодноразово зазначав, що знав його виключно як бізнесмена.
У грудні 2018 року після судового засідання Геннадій Труханов відштовхнув кореспондента Радіо Свобода, щоб піти з брифінгу – журналіста відтягали охоронці. Поліція відкрила кримінальне провадження за фактом перешкоджання журналістській діяльності, а у вересні 2020 року повідомила про закриття справи без допиту самого Труханова. Після звернення до прокуратури справу повернули на дорозслідування.
