9 березня 2022 рік. 70 тисяч людей, за оцінками DW, виступають проти вакцин, енергетичної кризи та іммігрантів. Мітингарі звинувачують чеський уряд у тому, що він більше уваги приділяє Україні, аніж чеським проблемам.
3 вересня 2022 рік. У Празі відбувається мітинг на десятки тисяч людей, які виступають за нову газову угоду з Москвою та зняття з Росії санкцій.
29 жовтня 2022 рік. У Празі відбувається демонстрація із гаслами проти підвищення цін, НАТО та чинного уряду, який підтримує Україну.
11 березня 2023 рік. У Празі мітингувальники намагаються прорватися до Національного музею та зняти український прапор з будівлі. 18 людей затримує поліція, серед яких учасник акції із нашивками Z та ПВК «Вагнер».
16 квітня 2023 рік. У Празі відбувається мітинг, який завершується біля будівлі уряду, де учасники протесту залишаються ночувати...
Усі ці події об’єднує три речі: вимога відставки прем’єр-міністра Петра Фіали, боротьба з бідністю та припинення війни проти України. Здавалося, українці теж виступають проти війни. Однак між протестами в Чехії та думками українців, які виходять на контракції, є різниця – антиукраїнські мітингарі вимагають миру за російським сценарієм: зупинити військову допомогу Україні та посадити її за стіл переговорів з РФ.
Чому частина чехів ставить такі вимоги, при чому тут бідність і як росіяни можуть використовувати цю риторику «миру» на свою користь?
Що це за протести, хто їхні лідери та які вимоги?
Перші акції у 2022 році організовували Їржі Гавел та Ладіслав Врабел.
До 2022 року Врабел належав до руху Chcípl pes (пер. «Мертвий пес»), який поширював дезінформацію про COVID-19 та організовував протести проти обмежувальних заходів.
Чеське видання Seznam Zprávy також розслідувало, що Врабел збирав гроші з учасників акцій, які клав на рахунок дружини Бояни Вурделі, а сам він має борги у 2,7 мільйона крон.
У 2022 році суд також зазначив, що Ладіслав Врабел придбав чотири швейцарські золоті злитки на суму 170 тисяч крон. Врабел заперечував, а потім заявив, що їх придбала дружина.
«Це були заощадження моєї дружини. Вона хотіла захистити себе від інфляції і попросила мене допомогти їй забрати і перевезти золото з магазину з міркувань безпеки», – сказав Врабел, передає Seznam Zprávy.
Однак у рахунках-фактурах Врабел зазначений як покупець – два злитки він оплатив готівкою; інші два – з рахунку дружини Бояни Вурделі.
Інший організатор антиурядових демонстрацій Їржі Гавел також протестував проти обмежувальних заходів і представляє ініціативу Chcípl pes.
Хочуть, щоб все було безкоштовно. Це просто популізмРоман Маца
Ці акції «Чехія на першому місці» підтримували ультраправа політична партія «Свободи та прямої демократії» та Комуністична партія.
Однак у 2023 році організовувати акції почав голова партії PRO Їндржих Райхл.
Вимоги не змінюються – мітингарі проти інфляції, підвищення цін на енергоносії, бідності, вакцинації від «ковіду3, іммігрантів та війни проти України, а також за відставку Фіали та його уряду.
«Вони кажуть, що хочуть свободу слова. У нас є свобода слова. Хочуть, щоб Чехія була суверенною і незалежною – вона такою і є. Хочуть, щоб все було безкоштовно. Це просто популізм», – вважає аналітик з медіа та маніпуляцій Роман Маца.
Також учасники мітингу виступають за зняття санкцій з РФ та укладення нового договору щодо поставок газу, адже через це ціни в Європі зросли.
«Ці акції проводяться систематично. Перші мітинги називалися «Чехія насамперед», але з кожною демонстрацією приходило менше людей. Тому змінився організатор і назва – тепер чехів збирають проти бідності. Це зробили, аби охопити ширший діапазон людей, які можуть долучитися. Зазвичай на акції ходять антиваксери, комуністи у футболках, малозабезпечені люди чи пенсіонери», – каже Анастасія Сігнаєвська, біженка та засновниця громадянського руху у Празі«hlas.Ukrajiny.
Прем’єр-міністр Чехії Петр Фіала вважає, що протести організовують проросійські сили, хоча самі організатори заперечують цей факт.
«Протест на Вацлавській площі скликали проросійські сили, близькі до крайніх позицій і суперечать інтересам Чехії, – сказав Фіала в інтерв’ю DW. – Зрозуміло, що на нашій території ведуться російські пропагандистські та дезінформаційні кампанії і деякі люди їх просто слухають».
Роман Маца зафіксував, що на протесті у вересні 2022 року на сцені перебував чеський оператор Жарко Йованович, який працював на російському військовому каналі «Звєзда». Тоді також виступав Любомир Вольний, який виступав проти вакцин і заперечував їх ефективність, а після повномасштабного вторгнення РФ дякував президенту РФ Володимиру Путіну.
У 2023 році на сцені, до прикладу, виступала Яна Звиртек Гамплова, яка раніше протестувала проти обмежень через пандемію, а зараз є сенаторкою у чеському уряді і заявляла про те, що буде працювати над вирішення енергетичної кризи.
Вона також поширювала інформацію про те, що Регіональне управління охорони здоров’я Оломоуцького краю буде проводити огляд на туберкульоз через українських військових, які прибули на навчання. Управління спростувало цю заяву, а сенаторка вибачилась. Також заявляла про те, що компанія ČEZ із Південної Моравії відключає електроенергію, проте, як виявилося пізніше, оператор не працює у цій області.
Однак деякі політики наголошують на тому, що на демонстрації виходять не лише прибічників Росії, а й просто громадяни, які незадоволені рівнем життям.
Так, колишній голова Партії громадянських демократів заперечив слова Фіали про те, що серед протестувальників поширені проросійські настрої. Він зазначив, що на площі не було «70 тисяч проросійських тролів».
«Організатори намагаються запакувати протест під інші аргументи – «ми не протестуємо проти України, ми – проти бідності». Тому що лише 4% чехів підтримують проросійські наративи. Але значно більший відсоток людей незадоволений економічною ситуацією в Чехії, тому організаторам легко поєднати ці теми», – погоджується чеський журналіст та дослідник російської концепції ближнього зарубіжжя, проблем прав людини у Східній Європі та конфлікту на сході України Мартін Форнусек.
Анастасія Сігнаєвська вважає, що навіть 70 тисяч протестувальників не є репрезентацією всього населення країни.
«Коли послухаєш цих людей, то у всьому винна теперішня влада. Але що робити далі, розуміння немає. Їм поставили чітке задання, що зараз цю владу треба скинути. І все», – впевнена Сігнаєвська.
«Організатори сьогоднішньої (16 квітня – ред.) демонстрації лише зловживають страхами людей заради власної політичної та економічної вигоди. Вони не пропонують реалістичних рішень проблем людей. Ненависть і брехня не є стійкою політичною програмою», – написав у Twitter міністр внутрішніх справ Віт Ракусан у відповідь на протест.
Чехи стурбовані, що наплив українців призведе до підвищення рівня безробіттяДослідження STEM
Ракусан додав, що чехи мають безкоштовну медицину та освіту, якісний громадський транспорт, надійну соціальну систему, а тому уряд буде підтримувати «гідний рівень життя, не зраджуючи союзників і власних цінностей».
«Організатори використовують економічну ситуацію. У Чехії не настільки все жахливо, але рівень інфляції досить високий. Це, звісно, вплинуло на людей. Тому акцентують на тому, що саме через війну це відбувається, хоча можуть при цьому не звинувачувати Україну безпосередньо. Кажуть, що з РФ ми не можемо укладати угоди щодо дешевого газу, тому маємо купувати дорогий», – каже Властіміл Гавлік, політолог з Національного інституту досліджень соціально-економічних наслідків хвороб і системних ризиків (SYRI).
Політолог зазначає, що організатори протестів також будують конкуренцію між українськими біженцями та чехами, стверджуючи, що уряд Фіали надає перевагу першим.
«Вони і біженців не називають біженцями, що сприймається як вимушені приїхати через війну, – називають економічними іммігрантами, які нібито приїхали заробляти», – говорить Гавлік.
Попри це, опитування STEM за 2022 рік свідчить, що 78% чехів схвалюють членство своєї країни в НАТО, що є найвищим показником з 1994 року, а 64% опитаних підтримують українських біженців. Водночас чехи стурбовані, що наплив українців призведе до підвищення рівня безробіття.
Яка економічна ситуація в Чехії?
Як Росія використовує риторику «миру» для промоції війни?
Росія використовує політику «миру» для промоції війни не лише в Чехії, але й у Європі, зауважують фахівці. За російським твердження, шлях до миру лежить лише через компроміс та капітуляцію України, мовляв, давайте сядемо за стіл переговорів, і все вирішиться.
«Це маскувальні позиції, які фактично є проросійськими, але звучать більш прийнятно для більшості. І Чехія у цьому не унікальна – є рухи в Європі та США, які виступають проти постачання Україні зброї і при цьому позиціонують себе як «ми за мир». Проблема в тому, що вони не пропонують конкретне рішення. Їхні повідомлення не чіткі, щось на зразок: треба сісти за стіл переговорів», – каже Мартін Форнусек, чеський журналіст та дослідник російської концепції ближнього зарубіжжя, проблем прав людини у Східній Європі та конфлікту на сході України.
У своєму дослідженні «Кремлівський троянський голуб: як Росія використовує «мир», щоб допомогти війни проти України», він пише, що у такий спосіб росіяни виступають миротворцями.
«Якщо Україна здасться, це не припинить насильство. Дії російських військових на окупованих територіях, зокрема, вбивства, тортури та зґвалтування мирних жителів, це вже підтвердили. Відповідно до Статуту ООН, постачання зброї країні, яка піддається нападу, є прийнятним засобом досягнення миру, на відміну від вторгнення Росії в Україну, яке є порушенням Статуту ООН і є незаконним, згідно з міжнародним правом», – розповідає Мартін.
Така «миротворча» риторика активно поширювалася, зокрема, під час президентської кампанії. Опонентами були генерал у відставці Петр Павел, який переміг, та колишній прем’єр-міністр Чехії Андрей Бабіш.
Бабіш критикував чеський уряд за більшу підтримку українських біженців, ніж чехів, а також використовував наратив «мир проти війни», мовляв, президентство колишнього голови Військового комітету НАТО призведе до війни, а чехів почнуть відправляти в Україну. Тоді з'явилися білборди з подібними висловами, а телеграм-канал «neČT24» поширив підроблене відео, на якому Петр Павел нібито говорить про бажання воювати.
Як зазначає Форнусек, Чехія є парламентською республікою, а тому «президент виконує здебільшого церемоніальну роль і не має законних повноважень оголошувати війну».
«Справа в тому, що російська пропаганда сильна в Чехії через те, що чистої російської пропаганди немає – її поширюють деякі чеські політики або незрозумілі ресурси посилаються на нібито американські сайти, які перекладають матеріали з Russia Today», – зазначає Роман Маца.
Також у січні 2023-го з’явилася петиція «Peace and Justice» (пер. «Мир та справедливість»), яка одночасно визнавала Росію винною у війні та звинувачувала Захід у продовженні конфлікту постачанням зброї.
Мартін Форнусек каже, що це впливає і на інший людей, які підтримують Україну, – вони теж починають вважати демократичні методи, як переговори, кращими за військову допомогу.
Російська пропаганда сильна в Чехії через те, що чистої російської пропаганди немає – її поширюють чеські політикиРоман Маца
«Як і багато сучасних проросійських наративів, цей є версією радянської пропаганди. У плакатах і гаслах «мир» представлявся як одна з найважливіших гарантій соціалістичного ладу. Таким чином «мир» використовувався для виправдання величезних постійних армій і збройової промисловості Радянського Союзу», – вважає Форнусек.
Однак він впевнений, що з цими людьми потрібно говорити і пояснювати, чому підтримка України не затягує війну, а, навпаки, допоможе швидше її завершити.
«Потрібно говорити, що це не зупинить насильство, тому що ми бачимо, що відбувається на окупованих територіях. Також російська пропаганда просувала меседж, що без російського газу Європа замерзне – це теж можна наводити як аргумент, чому нам потрібно скоріше позбутися цієї залежності», – каже дослідник.
З цим погоджується і уповноважений з питань відбудови України Томаш Копечний. Він каже, що Чехія пережила зиму.
«Нам сприяла погода, також ми просто забезпечили додаткові ресурси. Отже, російська загроза пластикова», – каже Копечний.
Радіо Свобода також зверталося із запитами до партій PRO та «Свободи та прямої демократії», а також до Їндржиха Райхля, але на момент публікації матеріалу відповіді не отримало. Радіо Свобода готове опублікувати їх позицію.
Масштабна війна Росії проти України
24 лютого 2022 року Росія атакувала Україну на землі і в повітрі по всій довжині спільного кордону. Для вторгнення на Київщину із наміром захопити столицю була використана територія Білорусі. На півдні російська армія, зокрема, окупувала частину Запорізької та Херсонської областей, а на півночі – райони Сумщини та Чернігівщини.
Повномасштабне вторгнення президент РФ Володимир Путін називає «спеціальною операцією». Спочатку її метою визначали «демілітаризацію і денацифікацію», згодом – «захист Донбасу». А у вересні та на початку жовтня Росія здійснила спробу анексувати частково окуповані Запорізьку, Херсонську, Донецьку та Луганську області. Україна і Захід заявили, що ці дії незаконні. Генасамблея ООН 12 жовтня схвалила резолюцію, яка засуджує спробу анексії РФ окупованих територій України.
Російська влада заявляє, що армія не атакує цивільні об’єкти. При цьому російська авіація, ракетні війська, флот і артилерія щодня обстрілюють українські міста. Руйнуванням піддаються житлові будинки та об’єкти цивільної інфраструктури по всій території України.
На кінець жовтня Україна оцінювала втрати Росії у війні у понад 70 тисяч загиблих військових. У вересні Росія заявила, що її втрати менші від 6 тисяч загиблих. У червні президент Зеленський оцінив співвідношення втрат України і Росії як один до п'яти.
Не подолавши опір ЗСУ, вцілілі російські підрозділи на початку квітня вийшли з території Київської, Чернігівської і Сумської областей. А у вересні армія України внаслідок блискавичного контрнаступу звільнила майже усю окуповану до того частину Харківщини.
11 листопада українські Сили оборони витіснили російські сили з Херсона.
Після звільнення Київщини від російських військ у містах Буча, Ірпінь, Гостомель та селах області виявили факти масових убивств, катувань та зґвалтувань цивільних, зокрема дітей.
Українська влада заявила, що Росія чинить геноцид. Країни Заходу беруть участь у підтвердженні фактів масових убивств та розслідуванні. РФ відкидає звинувачення у скоєнні воєнних злочинів.
Пізніше факти катувань та убивств українських громадян почали відкриватися чи не у всіх населених пунктах, які були звільнені з-під російської окупації. Зокрема, на Чернігівщині, Харківщині, Херсонщині.
З вересня 2022 року запеклі бої російсько-української війни ідуть на сході і на півдні України.
6 червня 2023 року була повністю зруйнована гребля Каховського водосховища (перебувала під контролем російської армії із початку березня 2022 року, а у жовтні була замінована окупантами), що призвело до затоплення великої території, людських жертв, знищення сільгоспугідь, забруднення Дніпра і Чорного моря. Україна назвала це екоцидом.
Загалом, за час повномастабної війни від 24 лютого 2022 року по кінець червня 2024 року ООН верифікувала дані про щонайменше 33 878 постраждалих цивільних, серед них 11 284 загиблих.
Реальна кількість втрат, зазначають експерти, набагато більша. Тільки під час блокади і бомбардування Маріуполя, як заявляє українська влада, могла загинути понад 20 тисяч людей.
