Чеченські військові купують у різних російських підрозділів полонених українських солдатів, відвозять їх до Грозного, а потім обмінюють на своїх товаришів по службі. Про це англійському виданню The Times розповів представник українського Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими Петро Яценко.
Видання також наводить історію одного із проданих таким чином солдатів, зауважує проєкт Радіо Свобода «Кавказ.Реалії».
Так, 41-річний громадянин України В’ячеслав Левицький заявив, що потрапив у полон до російських військових у лютому минулого року, коли він був поранений в обидві ноги під час нічного рейду біля села Авдіївка, що в Донецькій області України. За його словами, російські військові не надавали йому медичної допомоги, а через кілька днів передали чеченському підрозділу.
Левицького відвезли до Грозного та госпіталізували – через відсутність лікування та мороз йому ампутували обидві ноги та руки. Коли стан стабілізувався, українця відправили до підвалу, де були ще близько 60 його співгромадян. У червні минулого року декого обміняли на «кадировців», стверджує Левицький.
У липні 2023 року історію Левицького також розповів український телеканал ТСН. Із сюжету випливає, що українця тримали у підвалі двічі – спочатку в окупованому Донецьку, а потім у Грозному. Крім того, назвали ім’я другого військового, який також був полонений разом із Левицьким – Сергій Потремай.
За словами Потремая, у підвалі прихильників незаконного збройного угруповання «ДНР» він пробув півтора місяця – його били, били електрошокером, погрожували розстріляти, морили голодом. Після цього у складі групи передали «кадировцям». Потремай стверджує, що у підвалах у Грозному перебувало 39, а не 60 інших українських військових, і 11 червня 2023 року обміняли лише дев’ять із них.
Точна кількість вивезених до Чечні українських полонених не розкривається. Також невідомо, чи продовжуються такі продажі наразі і наскільки широко поширена ця практика. Міноборони та керівництво Чечні ситуацію не коментують.
- На початку цього року Рамзан Кадиров запропонував обміняти українських військовополонених на зняття з сім’ї санкцій США. Ця новина обурила навіть російських мілітаристських блогерів – голову Чечні звинуватили у торгівлі «живим товаром». Після цього він назвав свою заяву «тролінгом», проте опитані редакцією проєкту Радіо Свобода «Кавказ.Реалії» політологи переконані: спочатку пропозиція була серйозною, а отже, західні санкції проти російської еліти справді працюють.
- Полонені на війні в Україні «кадировці» значно швидше потрапляють на обмін, ніж військовослужбовці інших підрозділів російської армії. Про це заявили автор українського телеграм-каналу «Ищи своих» («Шукай своїх» українською) Володимир Золкін і командир «Грузинського легіону» Мамука Мамулашвілі, який воює на боці ЗСУ.
- Один із полонених під Бахмутом «ахматівцівЈ заявив, що «кадировці» «бережуть своїх» і відправляють на штурм підрозділи, де майже немає уродженців Чечні. Реакція проєкту «Кавказ.Реалії» вивчила відеозаписи минулих допитів полонених бійців «Ахмату», майже всі вони справді ніяк не пов’язані з республікою і потрапили до лав «кадировців» випадково. Багато хто заявляє про одні й ті самі проблеми – брак спорядження, відсутність зв»язку з командуванням та нерівність із бійцями чеченського походження.
Масштабна війна Росії проти України
24 лютого 2022 року Росія атакувала Україну на землі і в повітрі по всій довжині спільного кордону. Для вторгнення на Київщину із наміром захопити столицю була використана територія Білорусі. На півдні російська армія, зокрема, окупувала частину Запорізької та Херсонської областей, а на півночі – райони Сумщини та Чернігівщини.
Повномасштабне вторгнення президент РФ Володимир Путін називає «спеціальною операцією». Спочатку її метою визначали «демілітаризацію і денацифікацію», згодом – «захист Донбасу». А у вересні та на початку жовтня Росія здійснила спробу анексувати частково окуповані Запорізьку, Херсонську, Донецьку та Луганську області. Україна і Захід заявили, що ці дії незаконні. Генасамблея ООН 12 жовтня схвалила резолюцію, яка засуджує спробу анексії РФ окупованих територій України.
Російська влада заявляє, що армія не атакує цивільні об’єкти. При цьому російська авіація, ракетні війська, флот і артилерія щодня обстрілюють українські міста. Руйнуванням піддаються житлові будинки та об’єкти цивільної інфраструктури по всій території України.
На кінець жовтня Україна оцінювала втрати Росії у війні у понад 70 тисяч загиблих військових. У вересні Росія заявила, що її втрати менші від 6 тисяч загиблих. У червні президент Зеленський оцінив співвідношення втрат України і Росії як один до п'яти.
Не подолавши опір ЗСУ, вцілілі російські підрозділи на початку квітня вийшли з території Київської, Чернігівської і Сумської областей. А у вересні армія України внаслідок блискавичного контрнаступу звільнила майже усю окуповану до того частину Харківщини.
11 листопада українські Сили оборони витіснили російські сили з Херсона.
Після звільнення Київщини від російських військ у містах Буча, Ірпінь, Гостомель та селах області виявили факти масових убивств, катувань та зґвалтувань цивільних, зокрема дітей.
Українська влада заявила, що Росія чинить геноцид. Країни Заходу беруть участь у підтвердженні фактів масових убивств та розслідуванні. РФ відкидає звинувачення у скоєнні воєнних злочинів.
Пізніше факти катувань та убивств українських громадян почали відкриватися чи не у всіх населених пунктах, які були звільнені з-під російської окупації. Зокрема, на Чернігівщині, Харківщині, Херсонщині.
З вересня 2022 року запеклі бої російсько-української війни ідуть на сході і на півдні України.
6 червня 2023 року була повністю зруйнована гребля Каховського водосховища (перебувала під контролем російської армії із початку березня 2022 року, а у жовтні була замінована окупантами), що призвело до затоплення великої території, людських жертв, знищення сільгоспугідь, забруднення Дніпра і Чорного моря. Україна назвала це екоцидом.
ООН від початку повномасштабного вторгнення РФ підтвердила загибель в Україні 9 701 цивільного, йдеться у звіті за 25 вересня 2023 року. Реальна кількість жертв, вказують аналітики, є набагато більшою.
Усього із 24 лютого 2022 року ООН зафіксувала в Україні 10 582 випадків загибелі цивільних людей, а також щонайменше 19 875 випадків поранення цивільних. Про це заявив верховний комісар ООН із прав людини Фолькер Тюрк 22 лютого 2024 року.
«Ймовірно, що реальна кількість втрат серед цивільних осіб є набагато вищою», – кажуть в місії.
Форум