Брюссель – Для виходу із «глухого кута» й знаходження компромісу щодо «брекзиту» 27 країн ЄС та Велика Британія потребують дещо більше часу, вирішили на щойно завершеному саміті ЄС у Брюсселі. Не порушуючи питання санкційного тиску на Москву через Україну, лідери співдружності все ж домовилися, що мають впроваджуватися нові санкції за кібернетичну агресію, на кшталт нещодавніх російських втручань у роботу міжнародних установ.
Хоча очікувалося, що лідер уряду Італії Джузеппе Конте у Брюсселі виступатиме за пом’якшення санкційного режиму, насправді, на засіданні лідерів ЄС офіційний Рим утримався від пропозиції дозволити Європейському інвестиційному банку (ЄІБ) та Європейському банку реконструкції та розвитку (ЄБРР) інвестувати у малі та середні підприємства Росії, як це було до запровадження санкцій у 2014 році.
Водночас, це не означає, що проросійська позиція нинішньої італійської влади змінилася: напередодні, перебуваючи у Москві, представник крайньоправих та міністр внутрішніх справ цієї держави Маттео Сальвіні засуджував «безумство» західних санкцій проти Росії й гостро критикував за це Європейський союз.
Однак, питання скасування санкцій щодо Москви може знову виникнути 13 грудня, коли на черговому саміті ЄС, лідери держав та урядів мають ухвалити продовження економічних санкцій проти Росії на наступні півроку.
Експерти припускають, що саме тоді Італія, скориставшись європейським майданчиком, може висунути партнерам по ЄС пропозицію: замість санкційних обмежень європейські фінансові установи можуть розпочати фінансування малого й середнього бізнесу Росії.
Відсутність розмови європейських лідерів щодо тиску на Москву пояснюється й тим, що у планах саміту для них не знайшлося місця.
З одного боку, ЄС був зосереджений на проблемі «брекзиту», яка була темою першого дня зустрічей. 28 лідерів держав співдружності розійшлися у середу пізно вночі без угоди з Лондоном. Європейці зійшлися на думці, що їм потрібно більше часу для знаходження компромісу. Власне, як вирішили прем’єр-міністр Великої Британії Тереза Мей та представники 27 держав-членів, дискусії можуть ще тривати до кінця нинішнього року.
«Брекзит» будуть витягувати з «глухого кута» ще до кінця року
Як пояснили представники обох сторін, будь-якою ціною слід уникнути хаосу, бо неможливо припустити, що угода, через спірне питання кордону із Ірландією, може бути не досягнута. При цьому, голова британського уряду припустила, що перехідний період після «розлучення», яке офіційно очікується у березні 2019 року, має бути продовжений. Згідно з угодою, яку наразі намагаються укласти британці із ЄС, власне, перехідний термін має тривати до грудня 2020 року. Продовження цього періоду має на меті допомогти переговорам вийти із глухого кута. На що європейці відреагували позитивно.
«У пошуку угоди на сьогодні не було достатнього прогресу. Минулого року Тереза Мей запропонувала 2-річний перехідний період, ми його одностайно підтримали. Тепер, якщо Британія вважає, що для досягнення угоди потрібно продовжити цей період, я переконаний, що лідери ЄС відгукнуться на це позитивно», заявив по завершенні саміту голова Європейської ради Дональд Туск.
Інша делікатна тема, яку розглядали лідери ЄС, – міграція, проблема, яка протягом тривалого часу сіє розбрат, та стала ще складнішою з моменту приходу до влади популістів і крайньоправих в Італії. Уряд Джузеппе Конте проявив значно менше солідарності у проблемі мігрантів, а останніми місяцями ще й «прославився» заборонами входу до італійських портів гуманітарних суден, які рятують мігрантів у Середземномор’ї.
Кіберсанкції
Важливе місце у консультаціях європейських лідерів зайняла також безпека всередині ЄС.
Як наслідок нещодавніх кібератак Росії на світові установи, зокрема, Міжнародну організацію із заборони хімічної зброї, Європейська рада закликала ухвалити заходи із протидії незаконній і зловмисній кіберактивності і до побудови міцної системи кібербезпеки. «Потрібна подальша робота над здатністю реагувати та запобігати кібератакам шляхом обмежувальних заходів ЄС», – вирішили лідери ЄС.
Також саміт ЄС наголосив на необхідності захистити демократичні системи ЄС і протидіяти дезінформації у контексті виборів до Європарламенту навесні наступного року.
Дональд Туск повідомив, що «у цьому контексті лідери ЄС звернулися до міністрів із закликом працювати над санкційним режимом, який буде націлений на кібернетичні атаки».
«Цей санкційний режим має допомогти захистити наших громадян, компанії та установи від будь-яких загроз кібернетичній безпеці», – зауважив він.
Інша група питань, які лежали на столі переговорів європейського саміту в Брюсселі, стосувалася реформи єврозони.
З одного боку, йшлося про шляхи завершення створення у ЄС так званого «банківського союзу». З іншого, про посилення «стабілізаційного механізму», який був створений внаслідок кризи 2008 року, для порятунку країн, які опинилися на межі фінансового краху.
