Бронювання від мобілізації. Чи зупинить зловживання аудит підприємств?

ЛЬВІВ – Уряд частково зупинив дію деяких положень щодо визначення критично важливих підприємств. А до 15 листопада комісії мають провести у регіонах аудит підприємств, які отримали статус критично важливих протягом останніх чотирьох місяців, а відповідно і право на бронювання працівників від мобілізації. За результатами перевірки уряд хоче створити баланс між обороноздатністю країни та стабільною роботою економіки.

Чи допоможе аудит усунути зловживання та корупцію? І чи є шанси досягти бажаного балансу? Розглянемо на прикладі Львівщини.

Сьогодні у Львівській області понад 800 підприємств зі статусом критично важливих, який їм надала Львівська обласна військова адміністрація, згідно з Постановою № 76 Кабміну від 27 січня 2023 року «Деякі питання реалізації положень Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» щодо бронювання військовозобов'язаних на період мобілізації та на воєнний час».

У цьому документі визначено порядок бронювання військовозобов'язаних, критерії визначення підприємств, установ і організацій критично важливими для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення у час війни.

Підприємство, організація чи установа надає у профільне міністерство або ж ОВА документи, які підтверджують і обґрунтовують той чи інший критерій, чому цей суб’єкт є критично важливим для держави у час війни і тоді отримує право на бронювання військовозобов'язаних працівників.

Згідно з протоколом №103 від 10 жовтня передбачено, що до 15 листопада має бути проведений аудит всіх підприємств, чи відповідають вони і дотримуються критеріїв для бронювання від мобілізації працівників, і призупинено надання цього статусу. Продовжили його лише тим, які отримали статус «критичності» до кінця травня 2024 року. Але чи могли місцеві органи влади анулювати статус для підприємства?

«У протоколі передбачено, і уряд це визнає, що повинні були напрацювати алгоритм перегляду і анулювання ухвалених рішень. Такого порядку немає. Була тільки норма про те, що суб'єкт господарювання має не рідше, аніж один раз на рік подавати документи про підтвердження свого статусу. Львівська ОВА, зі свого боку, перевіряє і аналізує, яка кількість працівників, заробітна плата, за якими критеріями підприємство подавалося на статус «критичності». Але юридичного механізму, юридично не могли скасувати статус. І лише 22 жовтня Кабмін дозволив повторну перевірку критичності підприємств та організацій, що мають право на бронювання працівників. Тобто, вніс зміни до порядку визначення «критичності» підприємств, що мають право на бронювання працівників.

Відповідно до цих змін, введених додатковим пунктом 6-1, орган, який ухвалив рішення про визначення підприємства, організації критично важливими, у разі потреби проводить перевірку цього підприємства і подано механізми анулювання статусу «критичності». Для прикладу, якщо не дотримувались рівня виплати зарплат, то анулюємо рішення про статус критичності і бронювання працівників. Є документи, є відповідність щодо критеріїв на момент ухвалення рішення – і комісія його ухвалює», – каже перший заступник голови Львівської ОВА Андрій Годик.

Андрій Годик зауважує, що понад 70% дохідної частини бюджету Львівщини складається із податку на доходи фізичних осіб (ПДФО). А тільки 15% ПДФО надходить до обласного бюджету, решта — це бюджети Об'єднаних територіальних громад (ОТГ ) та державний бюджет.

Аудит і незмінені критерії

А ось критерії для отримання статусу «критичності» для підприємства не змінили в уряді і перевірку здійснюють щодо їхнього дотримання за старими правилами гри, тобто тими критеріями, які визначені урядом. Практично, нічого не змінилось і, не факт, якщо не змінити критерії щодо отримання статусу «критичності», то дедалі більше підприємств, які не є критично важливі для держави, претендуватимуть на бронь для працівників і це створюватиме можливості для зловживань.

«Кабінет міністрів визначив, що підприємства, які займаються перевезеннями, міжнародними або внутрішніми, пасажирськими чи вантажними, можуть претендувати тільки на два критерії: зарплата (для Львівщини це 13508 гривень) і другий, як правило, вони всі цим користуються, це відсутність заборгованості зі сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування. Відтак, є підприємства, які мають двох працівників і зарплату 14000 і мають право на статус «критичності».

Є підприємства, які отримали ліцензію на перевезення, а, фактично, їх не здійснює. Або міняє код основної діяльності, менеджер по будові маршрутів транспорту, і фактично підприємство є перевізником. Уряд не регламентує, що має бути наданий документ договір угоди про перевезення вантажів. Львівська ОВА протягом 2023-2024 років чотири рази зверталась до уряду з проханням внести зміни до Постанови щодо визначених критеріїв, які дають право отримати статус «критичності» і, відповідно, мають право на бронювання працівників. Але нам з Кабміну надходять відповіді, що пропозиції врахують при розгляді змін», – пояснює Андрій Годик.

Економісти про бронювання та економіку у час війни

Велика кількість підприємств, які мають право на бронювання у час війни, і стало причиною того, що уряд призначив аудит підприємств і зупинив надання статусу «критичності». Чи можливий баланс між бронювання і мобілізацією? З таким питанням Радіо Свобода звернулося до фахівців з економічних питань.

Економічний експерт Сергій Фурса наголошує, що влітку цього року помітно зросла кількість підприємств, які отримали право на бронювання своїх працівників.

«Починаючи з літа цього року, було створено дуже багато фіктивних компаній, щоб набрати людей під бронювання. І знайти такі компанії, які не є критичними цілком можливо. Там просто були критерії, які надавали додаткові можливості для надання статусу критичності всім, кому не лінь. Власне тому, судячи з усього, і відбувся стрибок заброньованих і звідти була корупція. Тому і призначили перевірки, щоб цю лазівку закрити», – каже Сергій Фурса.

Правила і критерії віднесення підприємств до критично важливих не є зрозумілими, вважає економічний фахівець Володимир Дубровський. Це залишає поле для корупції.

Однак відмовитися взагалі від бронювання для працівників оборонної галузі, інфраструктури та інших важливих для життя країни підприємств неможливо.

«Перевірки тут, можливо, допоможуть, але в мене багато сумнівів, що вони бувають ефективні. Це все залежить від оцінки тих людей, які перевіряють, від їхньої добросовісності і розуміння, що є критичним, а що ні. На жаль, у такий спосіб вирішувати проблему дуже важко. Зараз маємо ситуацію, коли багато чого робиться для корупції. А це дуже болюча річ і людям боляче, коли вони жертвують чи то життям, донатами, чи поховали сина чи доньку, чоловіка, а хтось наживається. Зараз говорять про економічне бронювання, воно б було ефективніше і прозоріше, але воно створює соціальну несправедливість. Тут критерієм є те, чи готовий роботодавець сплачувати суму державі, яка рівна до зарплати, щоб зберегти працівника, щоб його не мобілізували», – каже економіст Володимир Дубровський.

Економічне бронювання потрібне для того, щоб підприємці мали можливість регламентованого доступу до одного з ключових фундаментальних факторів виробництва – трудових ресурсів, про це у коментарі Радіо Свобода наголосив економіст Богдан Данилишин. За його словами, на жаль, доступність підприємців до іншого фактору виробництва – позикових ресурсів – залишається обмеженою, оскільки НБУ не збирається знижувати ключову процентну ставку до адекватного з інфляцією рівня.

Через створення соціальної несправедливості, уряд не поспішає з запровадженням економічного бронювання. Економічне бронювання не запроваджене, бо це «складне питання», знайти баланс складно, про це днями заявив і президент Володимир Зеленський.

«Військові бояться, що через це буде недостатньо нових сил. Бізнес по-іншому відноситься – якщо це буде, які критерії. Щоб не було так, що йдеться лише про бізнес з великими прибутками. А як середній, малий бізнес? Тому, мені здається, тут поки балансу немає, не можна просто шашками махати», – каже Президент України.

Зрозуміло, що ситуація щодо надання статусу «критичності» підприємствам, відповідно права на бронювання від мобілізації працівників, залежатиме від ситуації на фронті, від потреби солдат.

Львівський підприємець, депутат Львівської облради від партії влади «Слуга Народу» Юрій Доскіч власник кількох підприємств, які пов’язані з продукцією, яка виготовляється з металу. Зрозуміло, що це важливо для оборонної промисловості країни і він отримав статус «критичності» для підприємств і має право на бронь для робітників-чоловіків.

«Ми продовжуємо працювати з 50% людей, які мають бронювання. На легшу роботу задіюємо все більше жінок, але, при всій повазі до них, вони не можуть виконувати всю роботу, повністю замінити чоловіків. Бо робота металурга фізично дуже важка. Треба чітко розмежовувати підприємства з критичною інфраструктурою, тому що без них не втримається життя в країні. Знову ж таки рівень зарплати в львівському регіоні становить більше 21 000 гривень і цей рівень треба брати до уваги при наданні статусу критичності підприємства», – говорить Юрій Доскіч.

Третій рік повномасштабної війни триває в Україні. Мільйони українців виїхали з країни, тисячі захищають державу, загинули, втратили фізичне і психічне здоров’я внаслідок поранення і не зможуть працювати, а ще тисячі чоловіків призовного віку ховаються від мобілізації, не працюючи, відповідно, не сплачуючи податків, не допомагаючи армії. Україна вже відчуває велику потребу у працівниках у різних сферах, про що наголошують різні статистичні дані.

Проблеми розвитку української економіки домінантно пов’язані фактором війни і доступом до ключових ринкових факторів виробництва – ринків праці, фінансових ринків, ринків ресурсів, наголошує колишній міністр економіки України, економічний експерт Богдан Данилишин.

Через постійні ракетні обстріли Росії українська економіка, зокрема енергетична інфраструктура, зазнала великих руйнувань.

«Енергосистема втратила 9,2 ГВт генеруючих потужностей, що складає половину від пікового споживання. Дефіцит енергетичної генерації призводить до збільшення собівартості, що обмежує можливості розвитку виробництва. Економіка третій рік працює в умовах ультражорстокої монетарної політики, що суттєво обмежує ділову та інвестиційну активність в країні. Економіка працює в умовах дефіциту трудових ресурсів, внаслідок еміграції, мобілізації та воєнних втрат. Тим не менше економіка змогла продемонструвати зростання реального ВВП на 4,5% протягом січня-вересня 2024 року, що можна було б вважати позитивом, якщо не згадувати про 30-процентне падіння в перший рік війни», – говорить Богдан Данилишин.

Які інструменти може задіяти уряд, щоб економіка втрималась і бізнес міг надалі працювати в умовах війни, щоб, водночас, продовжувати мобілізацію і поновлювати сили на фронті? На це запитання Радіо Свобода український економіст Богдан Данилишн відповів:

«Вжити рішучих заходів до системного перерозподілу обмежених ресурсів на пріоритетні цілі воєнної економіки, а також для протидії ризикам. Ринкова економіка базується на трьох речах – фінансові ресурси, трудові ресурси, ринки збуту і виробничих ресурсів. Чітка мобілізаційна політика по кожному напрямку. Трудові ресурси – це виважене бронювання, перепідготовка кадрів, залучення жінок та людей з інвалідністю до трудової діяльності. Фінансові ресурси – це тимчасове перепідпорядкування монетарної політики потребам воєнної економіки, усунення інфляційних пріоритетів з цільових показників діяльності центрального банку та зосередження його уваги на розвитку фінансового посередництва, виважена цільова емісія під конкретні інвестиційні проєкти. Виробничі ресурси та ринки збуту – це логістика, державні інвестиції в транспортну інфраструктуру, відкриття доступу на зовнішні ринки та зняття політичних обмежень. Безпекові ризики – це страхування від воєнних факторів, державні гарантії, субсидії та гранти. Інституційні ризики – це продовження реформ, які є необхідними для якнайшвидшої інтеграції економіки України до Європейського союзу і отримання доступу до фондів фінансової підтримки».

Питання несправедливості, корупції дуже і дуже чутливі для українського суспільства і стають подразником дедалі більше. І кожне рішення влади, яке дає можливість для корупційних дій, лише посилює роздратування.

• 20 жовтня 2024 року на порталі «Дія» тимчасово зупинили функцію бронювання працівників від мобілізації через «аномальне зростання кількості критично важливих підприємств та кількості заброньованих працівників»
• 25 жовтня Кабімн огодив часткове відновлення бронювання військовозобов’язаних. Про це сайт уряду повідомив зранку 26 жовтня. Рішення передбачає, що працівники, які отримали статус заброньованих до 31 травня 2024 року, зможуть подовжити термін бронювання на аналогічний термін.
• 29 жовтня Верховна Рада продовжила дію воєнного стану та загальну мобілізацію ще на 90 днів – до 7 лютого 2025 року.

ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ:

До Сил оборони планують призвати ще 160 тисяч людей – секретар РНБО

ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ:

«Критерій має бути не за професією» – Зеленський про економічне бронювання