Українська 155 мм гаубиця «Богдана» широкому загалу переважно відома як самохідна артилерійська установка. Однак щонайменше протягом останнього року Сили оборони активно отримують на озброєння її причіпну версію.
Журналісти Донбас Реалії (проєкт Радіо Свобода) спостерігали за бойовою роботою нової зброї у Харківській області і розпитали військовослужбовців про враження від гармати.
Позашляховик на шаленій швидкості несеться бездоріжжям. Пікап завантажений боєприпасами, пальним та провізією.
FPV-дрони, які дедалі більше ускладнюють логістику, змушують не зважати на ями і витискати максимум зі старої автівки.
Військовослужбовець і водій Василь має доставити вантаж на вогневу позицію розрахунку гармати «Богдана-Б» – це назва причіпної версії українського гаубиці натівського калібру 155 міліметрів.
Такі поїздки все більше схожі на лотерею. Цього разу без пригод. Позашляховик зникає у густому лісі, в якому і захована нова українська гармата.
Експлуатуємо ми її близько 9 місяців
«Експлуатуємо ми її близько 9-ти місяців», – каже військовослужбовець 48 окремої артилерійської бригади ЗСУ Роман.
Розповідає, що в підрозділі, коли отримували гармату, розуміли, що це нова зброя. Тому певні перестороги щодо її експлуатації були. Однак не справдилися.
«Це дуже точна гармата. Коли ми виїжджаємо на якийсь напрямок з нею, то у ворога дуже багато проблем. Працювала [«Богдана-Б»] і під час наступу ворога на Суми, а також потім дала можливість нашим піхотним підрозділам контратакувати і просуватися далі», – додає Роман.
Причіпна «Богдана» використовує лафет від радянської гаубиці калібру 152 мм «Гіацинт». Але до кінця цього року виробник запланував поставити її на базу власного виробництва.
Є куди рости і що покращувати
«Є куди рости і що покращувати. Ми тісно співпрацюємо з виробником і одразу вказуємо на недоліки, які знаходимо», – розповідає військовослужбовець 48 ОАБр Євген.
Вже, зокрема, відомо про наміри вкоротити ствол з нинішніх 52 калібрів до 39. Це дозволить, не впливаючи на дальність та точність стрільби, зменшити розміри гаубиць.
«Вони громіздкі, двохосні і сідають, якщо дощ. Це погано. Важко їх затягнути, замаскувати. Гармата із автомобілем десь близько 30 метрів. Тобто потрібно розривати, випилювати [дерева], дуже важко заховати, але ми стараємося», – розповідає військовослужбовець 48 ОАБр Максим.
48 окрема артилерійська бригада використовує різні «Богдани» – як самохідні, так і причіпні вже не один місяць. Тому встигли протестувати гармати в різних умовах.
Цілі доволі значні
«Вона може вести вогонь на 41 кілометр. На цій ділянці фронту ми працюємо від 18, буває від 14 і вище. 155 калібр застосовується виключно по планових цілях, рідко коли по ситуативних. Це склади боєприпасів, ворожі гармати. Завдання завжди різні, але цілі доволі значні», – розповідає Роман.
Нині, згідно з оприлюдненими даними, в Україні виготовлено майже 100 причіпних «Богдан», а також 345 самохідних.
«Богдана» вже найбільш розповсюджена САУ
«З-поміж САУ «Богдана» вже найбільш розповсюджена самохідна артилерійська установка у військах. «Богдана-Б» у виробництві цей рік, але, мені здається, вже наступного року її буде вироблено більше, ніж ми отримали, наприклад, М777», – вважає головний редактор Defense Express Олег Катков.
Форум