ЗСУ бракує боєприпасів через зволікання західних партнерів з допомогою, пише американське видання Bloomberg.
Особливо брак артснарядів та зенітних ракет відчуватиметься цієї весни, йдеться у матеріалі. За словами західних чиновників, знайомих із перебігом переговорів, які говорили на умовах анонімності, повідомлення з фронту свідчать про те, що ситуація погіршується: українські війська насилу стримують армію РФ.
Bloomberg зазначає, що європейські союзники не зможуть доставити 1 мільйон обіцяних артилерійських снарядів до 1 березня – кількість сягне лише 600 тисяч. Цю проблему спробують вирішити міністри оборони країн ЄС на зустрічі, яка відбудеться цього тижня у Брюсселі. Проте, навіть залучивши додаткові можливості, Україна все одно не зможе отримати анонсований мільйон до цієї дати, зазначають автори матеріалу з посиланням на дипломатів.
«Навіть якщо допомога від ЄС надійде, брак американської підтримки українські війська відчують на полі бою вже наприкінці весни», – цитує Bloomberg західних дипломатів.
Тим часом керівник Головного управління розвідки Міноборони України Кирило Буданов в ефірі телемарафону 30 січня спрогнозував, що навесні активність російських військ ослабне, – і тоді ініціатива перейде до ЗСУ.
Головні питання випуску:
Чим Україна воюватиме цієї весни, якщо допомога від західних партнерів не прийде вчасно?
Як лінія фронту може зміниться вже навесні і хто матиме ініціативу?
Чи має Київ резерви боєприпасів для армії?
- Командувач оперативно-стратегічного угрупування військ «Таврія» Олександр Тарнавський 18 грудня повідомив, що Збройні сили України зіткнулися з нестачею артилерійських снарядів і «згорнули деякі військові операції через брак іноземної допомоги».
- Російська армія, можливо, отримала завдання захопити Авдіївку та Куп’янськ до президентських виборів у РФ, які відбудуться у березні 2024 року, йшлося у звіті американського Інституту вивчення війни (ISW) 9 грудня.
Масштабна війна Росії проти України
24 лютого 2022 року Росія атакувала Україну на землі і в повітрі по всій довжині спільного кордону. Для вторгнення на Київщину із наміром захопити столицю була використана територія Білорусі. На півдні російська армія, зокрема, окупувала частину Запорізької та Херсонської областей, а на півночі – райони Сумщини та Чернігівщини.
Повномасштабне вторгнення президент РФ Володимир Путін називає «спеціальною операцією». Спочатку її метою визначали «демілітаризацію і денацифікацію», згодом – «захист Донбасу». А у вересні та на початку жовтня Росія здійснила спробу анексувати частково окуповані Запорізьку, Херсонську, Донецьку та Луганську області. Україна і Захід заявили, що ці дії незаконні. Генасамблея ООН 12 жовтня схвалила резолюцію, яка засуджує спробу анексії РФ окупованих територій України.
Російська влада заявляє, що армія не атакує цивільні об’єкти. При цьому російська авіація, ракетні війська, флот і артилерія щодня обстрілюють українські міста. Руйнуванням піддаються житлові будинки та об’єкти цивільної інфраструктури по всій території України.
На кінець жовтня Україна оцінювала втрати Росії у війні у понад 70 тисяч загиблих військових. У вересні Росія заявила, що її втрати менші від 6 тисяч загиблих. У червні президент Зеленський оцінив співвідношення втрат України і Росії як один до п'яти.
Не подолавши опір ЗСУ, вцілілі російські підрозділи на початку квітня вийшли з території Київської, Чернігівської і Сумської областей. А у вересні армія України внаслідок блискавичного контрнаступу звільнила майже усю окуповану до того частину Харківщини.
11 листопада українські Сили оборони витіснили російські сили з Херсона.
Після звільнення Київщини від російських військ у містах Буча, Ірпінь, Гостомель та селах області виявили факти масових убивств, катувань та зґвалтувань цивільних, зокрема дітей.
Українська влада заявила, що Росія чинить геноцид. Країни Заходу беруть участь у підтвердженні фактів масових убивств та розслідуванні. РФ відкидає звинувачення у скоєнні воєнних злочинів.
Пізніше факти катувань та убивств українських громадян почали відкриватися чи не у всіх населених пунктах, які були звільнені з-під російської окупації. Зокрема, на Чернігівщині, Харківщині, Херсонщині.
З вересня 2022 року запеклі бої російсько-української війни ідуть на сході і на півдні України.
6 червня 2023 року була повністю зруйнована гребля Каховського водосховища (перебувала під контролем російської армії із початку березня 2022 року, а у жовтні була замінована окупантами), що призвело до затоплення великої території, людських жертв, знищення сільгоспугідь, забруднення Дніпра і Чорного моря. Україна назвала це екоцидом.
Загалом, за час повномастабної війни від 24 лютого 2022 року по кінець червня 2024 року ООН верифікувала дані про щонайменше 33 878 постраждалих цивільних, серед них 11 284 загиблих.
Реальна кількість втрат, зазначають експерти, набагато більша. Тільки під час блокади і бомбардування Маріуполя, як заявляє українська влада, могла загинути понад 20 тисяч людей.
