Минуло три роки відтоді, як військову промисловість у центральній Боснії продали загребській компанії, що фігурує у справі, пов’язаній з українським озброєнням. Влада Федерації БіГ визнає, що покупець незаконно заволодів майном компанії «Вітезіт» (Vitezit).
На тлі побоювань, що колишній гігант із виробництва вибухівки та ракетного палива може бути повністю знищений, втрутилися компетентні органи.
Україна розшукує власника компанії, яка придбала боснійський завод, через підозри у розкраданні державних коштів, призначених для закупівлі зброї для оборони від російського вторгнення.
За приблизно 5,5 мільйонів євро виробничий цех з виготовлення нітрогліцерину та пластичної вибухівки – як найперспективніша частина Vitezit – був проданий наприкінці 2022 року WDG promet, власником якої є Матіас Зубак –син хорватського торговця зброєю Звонка Зубака.
Після купівлі Зубак заснував у Вітезі фірму WDG d.o.o., зареєстровану як підприємство з виробництва, торгівлі та надання послуг, але, згідно з офіційними даними, з одним працівником.
Компанія WDG фактично заволоділа Vitezit, хоча право власності ніколи не було офіційно зареєстроване. Причина – це державна власність із забороною відчуження.
У Міністерстві енергетики, гірничої справи та промисловості Федерації БіГ повідомили Радіо Свобода, що про це поінформували компетентні органи та вимагають негайно відреагувати.
«Компанія WDG, яка створена в адміністративній будівлі бізнес-системи Vitezit, наразі незаконно управляє майном Vitezit, що перебуває у стані банкрутства», – зазначили у міністерстві, не уточнивши, до яких саме інституцій було звернення.
Із 2019 року банкрутство Vitezit позначене численними зверненнями та кримінальними звинуваченнями від кредиторів, які попереджали, серед іншого, про незаконний продаж державного майна та причетність покупця до справи з українською зброєю.
Однак уряд Федерації Боснії і Герцеговини, як мажоритарний власник Vitezit, рішенням якого було розпочато процедуру банкрутства, до цього часу рідко публічно заявляв про проблеми, що виникли через продаж заводу.
Український ордер
Загребська компанія, яка купила Vitezit, була причетна до закупівлі зброї для України, яка так і не була поставлена до Києва.
Її власник Матіас Зубак перебуває в розшуку в Україні. Його ім'я було опубліковане на офіційному сайті МВС України в категорії осіб, що переховуються від слідчих органів.
Також було заявлено, що розслідування проводить Служба безпеки України. Ні цей орган, ні МВС України не надали Радіо Свобода подробиць про справу.
В українському ордері на арешт, поруч із іменем та фото Зубака, зазначений кримінальний злочин щодо привласнення коштів у великих розмірах або участі в організованій групі.
Кримінальний кодекс України, серед іншого, передбачає покарання за це у вигляді ув’язнення на строк до 12 років.
На запит Радіо Свобода, чи Україна зверталася з проханням про оголошення «червоної», тобто міжнародної розшукової картки щодо Зубака, в Інтерполі зазначили, що не можуть коментувати конкретні випадки. Вказали також, що за це відповідають українські органи влади.
Ім’я Зубака наразі неможливо знайти в онлайн-базі Інтерполу серед осіб, щодо яких видано «червону картку».
«Дані щодо «червоних карток» можуть бути опубліковані на нашому вебсайті, однак більшість із них – близько 90 відсотків – обмежені виключно для використання правоохоронними органами», – повідомили в Інтерполі.
Зубак не відповів на письмовий запит Радіо Свобода щодо розслідувань і ситуації у «Вітезіті», його адвокати також не були доступні для коментарів.
Адвокат Анте Нобіло кілька днів тому заявив хорватським медіа, що український ордер на арешт Зубака втратив чинність, а суперечки між ним і Міноборони України були врегульовані. Вони знову співпрацюють.
Міноборони України не відповіло на запит Радіо Свобода з проханням прокоментувати розслідування щодо непоставленої зброї або заяви адвоката Зубака.
Розслідування в Боснії і Герцеговині
Продаж фабрики у Вітезі згадувався останніми роками після початку міжнародного розслідування щодо зникнення українських коштів, призначених для закупівлі озброєння.
Для оборони від російського вторгнення Міноборони України у жовтні 2022 року замовило 100 000 снарядів і сплатило за це близько 36 мільйонів доларів. Однак зброя так і не була поставлена, через що Україна розпочала судовий процес із вимогою повернення грошей.
У компанії WDG promet раніше підтвердили, що брали участь у цій угоді щодо закупівлі, але заявили, що українські кошти – загалом 5,6 мільйона євро – були вкрадені з рахунку в одному чеському ощадному банку.
У крадіжці вони звинуватили працівників банку, з якого, своєю чергою, відповіли, що гроші, призначені для українського озброєння, були використані для купівлі фабрики Vitezit.
Окрім України, до розслідування долучилися поліційні та судові органи Боснії і Герцеговини, про що раніше повідомляло Радіо Свобода. Згідно з наявними даними, мета розслідування – з’ясувати, що сталося з грошима, призначеними для закупівлі зброї.
Кошти, за які було придбано «Вітезіт», залишилися заблокованими на банківському рахунку, а повідомлення про незаконні дії під час банкрутства та продажу розслідує прокуратура Боснії і Герцеговини.
Справу щодо виявлених порушень у процедурі банкрутства взяв на себе Спеціальний відділ боротьби з корупцією та організованою злочинністю при Прокуратурі Федерації БіГ.
Іншу справу – відкриту на підставі запиту України про міжнародну правову допомогу, що стосується продажу майна Vitezit, – передали до Державної прокуратури Боснії і Герцеговини.
У Державній прокуратурі не відповіли на запит Радіо Свобода про те, що саме зроблено у цій справі на цей момент.
Без дозволу на виробництво озброєння
Покупець Vitezit раніше у медіа заявляв про мільйонні інвестиції та відновлення виробництва на заводі.
У Міністерстві енергетики, гірничої справи та промисловості Федерації БіГ підтвердили Радіо Свобода, що компанія WDG Promet із Загребу не має дозволу на виробництво чи ремонт озброєння в Боснії і Герцеговині.
Згідно із законом про іноземні інвестиції БіГ, іноземний інвестор не може володіти більш ніж 49% компанії, що займається виробництвом і продажем зброї, боєприпасів або вибухових речовин військового призначення. Для більшої частки власності потрібна згода уряду Федерації БіГ.
Покупець також зобов’язаний продовжити діяльність у галузі оборонної промисловості, для чого має отримати дозвіл Міністерства зовнішньої торгівлі та економічних відносин БіГ, а також схвалення уряду Федерації БіГ.
Відтоді як Зубак торік фактично увійшов у володіння майном Vitezit, хоча право власності на нього не зареєстроване, кредитори заводу неодноразово надсилали звернення судді з питань банкрутства в міський суд Травника, попереджаючи про руйнування та розкрадання майна.
На це 6 жовтня звернув увагу також Златан Біланович, очільник Дирекції з питань оборонної промисловості та представник уряду Федерації БіГ у Комітеті кредиторів Vitezit.
У його зверненні зазначається, що під час перевірки на Vitezit виявили постійне руйнування та відчуження майна, через що Біланович закликав компетентні інституції негайно втрутитися.
Суддя з питань банкрутства переслав звернення Білановича керуючій у справі банкрутства Vitezit – Бегрії Хусейнбегович, а сам Біланович підтвердив Радіо Свобода, що про цей випадок поінформовані всі служби безпеки – поліцію та прокуратуру.
«І я сам питаю себе, чому нічого не відбувається. Справді, мені більше нічого додати», – сказав він у коментарі Радіо Свобода.
Керуюча у справі банкрутства Бегрія Хусейнбегович не відповіла на запит Радіо Свобода про інтерв’ю щодо стану майна Vitezit.
Діючи під назвою «Слободан Принцип Сельо», до початку війни у 1990-х роках Vitezit був одним із найбільших заводів із виробництва ракетного палива та вибухових речовин у Європі.
Під час бойових дій 1990-х виробничі потужності Vitezit здебільшого залишилися неушкодженими.
За невідомих обставин наприкінці 2009-го та на початку 2010 року Vitezit втратив цінне обладнання зі свого військового виробництва. Розслідування щодо його зникнення, а також припущення, що це обладнання було вивезене до Сербії, завершилися без результатів.
Форум