Зберігається напруження в Україні та світі через концентрацію ударного угруповання російських військ, незважаючи на переговори президентів Росії та США, розмову американського президента з президентом України Володимиром Зеленським, а також численні заяви керівництва Євросоюзу, Великої Британії та НАТО. Росія не відвела від кордонів України ще жодного солдата, повідомляють розвідки країн Заходу. На тлі цього влада Києва разом із рятувальними службами провела інспекцію бомбосховищ. Кореспонденти телеканалу «Настоящее время», створеного Радіо Свобода з участю «Голосу Америки» теж взяли участь в одному з таких обходів укриттів найбільшого міста України.
Екскурсія бомбосховищами викликала незвичайний резонанс серед українських журналістів, ця тема зараз активно обговорюється в суспільстві.
Під час загального обходу пресі показали кілька типів бомбосховищ. Один із них – під будівлею районної адміністрації. Там розставлені офісні меблі та є офісна техніка. За довгим та великим столом у разі необхідності може працювати столична адміністрація.
«У нас є штабна кімната, ви бачите, що в кожній кімнаті є телефони і керівник тієї чи іншої служби. Кожен відповідальний займає своє місце, у нього є телефон і зв'язок. Мав би працювати (піднімає слухавку – ред.) цей ще не працює, відключили, напевно. У нас же немає зараз особливого періоду, а якщо війна, то все запрацює одразу», – каже керівник Шевченківської районної міської адміністрації Олег Гаряга.
У цьому столичному підземному бомбосховищі своя система життєзабезпечення. Тут є:
- генератор;
- і вентиляційна система;
- вода.
За нормами це укриття може вмістити 300 людей. Але в екстреному випадку – у рази більше.
Співробітники ДСНС України оглядають бункер і залишаються задоволені.
Загалом у Києві близько п'яти тисяч укриттів. Це і підземні штаби, і облаштовані підвали.
А що під житловими будинками?
Олена – інженер компанії, що обслуговує житловий будинок. Підвал почали обладнати як тимчасовий бомбосховищ у 2014-му, коли розпочався конфлікт на Донбасі.
«Тут туалету немає, але є центральне водопостачання. Ці приміщення призначені для укриття людей до двох годин», – розповідає Олена.
Зараз у Києві, як і у кожному великому місті України, створено карту бомбосховищ. Шукати їх можна на веб-ресурсах місцевих органів влади і ДСНС.
Укриттями вважаються:
- окрім підвалів
- також підземні паркінги,
- метрополітен
- та підземні переходи.
У разі небезпеки, куди ховатись – вкаже сигнал сирени.
«Насамперед використовується сигнал цивільної оборони. Який називається «Увага всім.» Це сирена. Після того, як ви почули сирену, потрібно включити будь-який сайт новин або послухати, що відбувається. Інформація буде доводитися як по радіо, так і по телебаченню. FM-радіостанції, через сторінки у фейсбуці та інтернеті – що сталося і що потрібно робити у цій ситуації», – каже Роман Ткачук, керівник департаменту муніципальної безпеки Київської адміністрації.
Але насправді, видається, не все так добре, як рапортує столична влада.
У самому центрі Києва є безліч банків, фірм, держустанов. І якщо вірити карті бомбосховищ, то тут вони мають бути практично у кожному будинку.
Телеканал «Настоящее время», створений Радіо Свобода з участю «Голосу Америки», перевірив, наскільки підготовлені притулки до можливих екстрених ситуацій.
Напрямок укриття вказують великими стрілками. Під ними написаний телефон відповідального, який має ключі від притулку. Кореспондент телеканалу зателефонував по одному з таких телефонів, але ніхто не відповів.
Кореспонденти також спробували розпитати жителів району та співробітників офісів, розташованих у будинках, де знаходяться найближчі укриття. Але майже ніхто не зміг вказати навіть напрямів до них. Один із респондентів вказав на підвальне приміщення: «Планувалося там, де ці двері». Там, де двері – тату-салон.
– Скажіть, будь ласка, це у вас тут бомбосховища має бути?
– Ні. Так, а ви від бомб ховаєтеся чи що?
– Ну, на випадок війни.
І це не поодинокий випадок. Приміщення, призначені для укриття у разі надзвичайної ситуації, часто вже віддали під заклади фаст-фуду, кафе, перукарні, спортзали, студії йоги та танців – під різноманітні форми ведення малого бізнесу.
– У вас там написано «Укриття», це десь тут?
– Без поняття. Напевно, це все і є (вказує на приміщення, в якому знаходиться – ред.)
До 2014-го року про бомбосховища ніхто не згадував
До анексії Росіє Криму і початку воєнних дій на Донбасі про об'єкти укриття усі забули. Не згадували про них і під час масової приватизації .
«Припустимо, якщо об'єкт продається, наприклад промзона, у промзоні був бомбосховище великої ємності для працівників підприємства, то його продають як складову частину, разом із цим об'єктом. І далі немає жодних обмежень», – каже військовий експерт Олег Жданов.
Київська влада про проблему знає. Але вдіяти нічого не можуть. Приватна власність – недоторканна. Саме тому у Києві 19% укриттів не підготовлено загалом. По Україні загалом статистика ще гірша – з 21 тисячі бомбосховищ готове до надзвичайної ситуації лише кожне десяте.
«Багато ОСББ (об'єднання співвласників багатоквартирного будинку – ред.), ЖЕКи, інші приватні організації не зовсім йдуть назустріч, тому що вони або використовують ці підвали в комерційних цілях, або не хочуть витрачати гроші на наведення порядку. Я в системі ДСНС працюю з кінця 90-х років, я не бачив ще жодного підприємця, якого покарали б за такі порушення техногенної безпеки», – каже Роман Ткачук.
Тож у Держслужбі з надзвичайних ситуацій кажуть: легше домовитися із власником та сподіватися на його чесність.
У Києві, до речі, це частково виходить. Столиця – одне з небагатьох міст України, де кількість бомбосховищ з 2014 року збільшилася – з півтори тисячі до майже п'яти.
Після 2014-го року перевіряти бомбосховища в Україні почали часто: щоразу, як Росія концентрує війська біля українських кордонів, озвучує погрози і виникає небезпека широкомасштабного вторгнення. І хоч ці перевірки мають досить-таки декларативний або навіть демонстративний характер, але щоразу місцева влада в тому числі і через ЗМІ звертається до українців – перевірте карту бомбосховищ, знайте, де можна сховатися біля свого будинку, біля свого офісу, і про всяк випадок зберіть так звану «тривожну валізку».
