Жителя нині окупованої Росією української Євпаторії Богдана Зізу місяць тримають у СІЗО Сімферополя після того, як його звинуватили у появі синьої та жовтої фарб на фасаді будівлі російської адміністрації міста. Кримчанина оштрафували за «дискредитацію Збройних сил Росії» та намагалися звинуватити у замаху на теракт. Що змінилося за цей час і що відбувається зараз із Богданом Зізою, з’ясовував проєкт Радіо Свобода Крим.Реалії.
Майстра фотографії, відеозйомки та 3D-моделювання з Євпаторії Богдана Зізу затримали у середині травня. Російські силовики звинуватили його в тому, що він облив жовтою та синьою фарбами вхід у будівлю російської адміністрації Євпаторії, а також нібито намагався кинути у приміщення пляшку із запалювальною сумішшю, яка не вибухнула.
Того ж дня Богдан Зіза з екранів підконтрольного російській владі Криму телеканалу «Крым 24» зізнався у скоєному та покаявся, пообіцявши «понести покарання та спокутувати свою провину непосильною працею».
Його рідні, які живуть на материковій частині України, помітили на ньому ознаки насильства і вважають, що його могли катувати після затримання. Вони побоюються, щоб «на Богдана не повісили інші злочини, скориставшись тим, що він – сирота».
Справа прокурора та судді з українським слідом
Відразу після затримання підконтрольний Росії Євпаторійський міський суд визнав Богдана Зізу винним у «дискредитації Збройних сил Росії» (стаття 20.3.3 КоАП Росії) та оштрафував. Ця стаття не передбачає арешту, але на волю Богдана Зізу після суду не відпустили, а відправили у СІЗО.
З чим пов’язане утримання євпаторійця під вартою, російські силовики публічно не заявляли. Тоді ж видання «Крыминформ», близьке до російської влади Криму, повідомило з посиланням на кримське управління ФСБ Росії, що Богдан Зіза підозрюється у замаху на теракт. Ця стаття передбачає до 15 років позбавлення волі.
У червні підконтрольний Росії Верховний суд Криму залишив Богдана Зізу під арештом, повідомляє сайт суду.
Це рішення винесла суддя Олена Спасьонова, яка до 2014 року судила іменем України та наразі підозрюється у держзраді.
Справу Богдана Зізи веде прокурорка Ірина Швайкіна, яка також до 2014 року служила Україні і тепер підозрюється українським слідством у держзраді, з’ясували у Кримській правозахисній групі.
«Терорист» без теракту
Правозахисники також з’ясували, що Богдана Зізу більше не звинувачують у замаху на теракт. «Згідно з рішенням «Верховного суду» Криму, Богдана Зізу звинувачують не в тероризмі, а інкримінують частину 3 статті 30 Кримінального кодексу Росії (замах на злочин) та частину 2 статті 167 (навмисне знищення або пошкодження чужого майна, якщо ці дії спричинили значну шкоду, вчинені з хуліганських спонукань). За цією статтею на Зізу можуть чекати або примусові роботи терміном до п’яти років, або позбавлення волі на такий самий термін», – повідомляють у КПГ.
Правозахисники також зазначають, що хоч інкримінований євпаторійцю злочин не належить до терористичних, його ім’я вже внесене до списку терористів та екстремістів Росії. Крим.Реалії знайшли Богдана Зізу в цьому переліку на сайті Росфінмоніторингу.
Впродовж минулих років до списку терористів та екстремістів Росії потрапляли, як правило, фігуранти антитерористичних та антиекстремістських справ.
Богдан навіть у рамках російських законів не може бути терористом, тому що його акція була, навпаки, закликом проти насильстваОлександра Баркова
Богдан Зіза, виходячи з рішення російського Верховного суду Криму та публічної інформації, за такими статтями поки що не звинувачується. Проте потрапляння до цього списку загрожує кримчанину фінансовими обмеженнями в Росії та на півострові, поки він де-факто нею контролюється. Деякі фігуранти списку кажуть, що їм не вдається влаштуватися на роботу, оскільки роботодавці ставляться до них із підозрою.
Рідні Богдана Зізи побоюються, що незабаром Богдана все ж таки звинуватять за антитерористичною статтею.
«Стаття 167 про пошкодження майна використовується для утримання Богдана під арештом. Але вже оголошено статтю 205 Кримінального кодексу Росії про заклики до тероризму. Вона передбачає заклик до насильства. Але Богдан навіть у рамках російських законів не може бути терористом, тому що його акція була навпаки закликом проти насильства», – зазначила Крим.Реалії двоюрідна сестра Богдана Зізи Олександра Баркова.
«Богдана не б’ють завдяки публічності»
За місяць перебування Богдана Зізи у СІЗО Сімферополя Олександрі Барковій вдалося отримати від нього листа.
Його не б’ють, з нього не знущаються. Це переважно завдяки тому, що його справа стала публічноюОлександра Баркова
«Нам відомо, що Богдан перебуває у СІЗО Сімферополя в задовільних умовах. Його не б’ють, з нього не знущаються. Це переважно завдяки тому, що його справа стала публічною. Але йому потрібний захист. Богданові зараз 27 років. Якщо його судитимуть за статтею про тероризм і визнають винним, то випустити на волю можуть, коли йому буде 42 роки. Це дуже страшний сценарій», – каже вона.
До кримчанина поки що не допустили незалежного адвоката, але його рідні мають намір цього добиватися.
«Перший незалежний адвокат намагався пробитися до нього у СІЗО. Але йому спершу сказали, що Богдана там немає, потім сказали, що він на слідчих діях. А потім сказали, що він взагалі відмовився від захисту. Але я знаю, що це не так. Тому що у листі із СІЗО Богдан написав, що йому потрібен незалежний адвокат. Ми маємо письмове підтвердження цього, яке передано правозахисникам. Сподіваємося, що інший адвокат, який намагається взятися за цю справу, зможе до нього пробитися», – наголосила Олександра Баркова.
Російські силовики публічно не повідомляють про справу Богдана Зізи.
Крим.Реалії отримати від них інформацію про це не вдалося.
Окупація та анексія Криму Росією
У лютому 2014 року в Криму з'являлися озброєні люди в формі без розпізнавальних знаків, які захопили будівлю Верховної Ради Криму, Сімферопольський аеропорт, Керченську поромну переправу, інші стратегічні об'єкти, а також блокували дії українських військ. Російська влада спочатку відмовлялася визнавати, що ці озброєні люди є військовослужбовцями російської армії. Пізніше президент Росії Володимир Путін визнав, що це були російські військові.
16 березня 2014 року на території Криму і Севастополя відбувся не визнаний більшістю країн світу «референдум» про статус півострова, за результатами якого Росія включила Крим до свого складу.
Ні Україна, ні Європейський союз, ні США не визнали результати голосування на «референдумі». Президент Росії Володимир Путін 18 березня оголосив про «приєднання» Криму до Росії.
Міжнародні організації визнали окупацію та анексію Криму незаконними і засудили дії Росії. Країни Заходу запровадили економічні санкції.
Росія заперечує анексію півострова та називає це «відновленням історичної справедливості».
Верховна Рада України офіційно оголосила датою початку тимчасової окупації Криму і Севастополя Росією 20 лютого 2014 року.
