Колишній віцепрезидент США і сенатор Джо Байден, який переміг президента Трампа після запеклої передвиборчої сутички, яку він сам назвав «битвою за душу нашого народу», о 19 годині за київським часом 20 січня присягне як 46 президент Сполучених Штатів.
Перемога у президентських виборах-2020 стала для Джо Байдена здійсненням мрії, до якої він ішов більше ніж тридцять років. Це була третя спроба Байдена зайняти президентський пост у США за його майже п'ятдесятирічну політичну кар'єру.
Кандидат від Демократичної партії, віцепрезидент і багаторічний член Сенату від штату Делавер скористався масовим невдоволенням тим, як Трамп боровся з пандемією коронавирусу, і втомою від його агресивної манери триматися на публіці.
20 листопада 2020 року Байдену виповнилось 78 років, що робить його найстаршим президентом США на момент обрання.
Байден обіцяв об'єднати американців, уповільнити поширення коронавірусу, відновити зв'язки з союзниками по НАТО і повернути репутацію Сполученим Штатам, оскільки, як він заявляв раніше в 2020 році, «практично кожен крок» Трампа підривав «авторитет і вплив» Америки.
«Я знаю нашу країну. Я знаю наш народ. Я знаю, що ми можемо об'єднатися і залікувати рани», – сказав Байден 27 жовтня на передвиборчому мітингу в штаті Джорджія на півдні США.
Байдену належить вирішувати непрості завдання.
Коли 20 січня Байден очолить Білий дім, йому доведеться мати справу не тільки з глибоким розколом в американському суспільстві з питань імміграції та расизму, а й з пандемією, в ході якої заразилися майже 10 мільйонів і померли понад 230 тисяч осіб і яка завдала великої шкоди не тільки економіці, а й повсякденному житті: зростання безробіття сіє серед населення невпевненість у завтрашньому дні.
Крім того, Байдену доведеться відновлювати зв'язки з союзниками в Європі, протистояти натиску з боку Росії, а також усе більш впевненим спробам Китаю змінити сформований світопорядок.
Майже пів століття на державній службі
Обраний президент не стане новим обличчям ні для 330 мільйонів американців, ні для іноземних лідерів.
Байден провів майже пів століття на держслужбі в Вашингтоні: 35 років у Сенаті і вісім років на посаді віцепрезидента США за Барака Обами з 2009 по 2017 рік.
Протягом багатьох років Джо Байден був членом комітету Сенату з міжнародних відносин і тричі його головою, він часто їздив за кордон і брав участь в переговорах з торговельних питань і ядерної зброї.
У 1979 році Байден зустрічався з радянським керівництвом для обговорення контролю над озброєннями, а в дев'яності роки підтримав розширення НАТО після падіння комуністичних режимів у Східній Європі та розпаду Радянського Союзу.
Обама двічі обирав його віцепрезидентом через великий досвід Байдена в міжнародній політиці.
У 2008 році політичний досвід Байдена став у нагоді Обамі, коли той, будучи молодим сенатором від штату Іллінойс, брав участь в президентських перегонах з Джоном Маккейном, 71-річним республіканцем, який мав досвід війни у В'єтнамі і роботи в комітеті Сенату з питань збройних сил.
Втрата дружини, доньки і ...сина
Байден і Трамп багато критикували один одного в ході передвиборних дебатів, однак Байден тримався м'якше і добродушніше, чим, імовірно, викликав симпатію виборців, які втомилися від особистих нападок і різких твітів чинного президента Трампа.
На думку аналітиків, Байдену вдається залишатися в політиці протягом такого тривалого часу, тому що люди готові його слухати: йому є що розповісти про своє життя, і це знаходить живий відгук у багатьох виборців.
Джозеф Робінетт Байден-молодший народився в 1942 році у Скрентоні, штат Пенсильванія (саме там відбувається дія американського комедійного телесеріалу «Офіс»), в католицькій родині з середнього класу, яка раніше була більше забезпеченою, проте в якийсь момент зіткнулася із фінансовими труднощами.
Байден – старший із чотирьох дітей. Він виріс у Вілмінгтоні, штат Делавер, де його батько торгував автомобілями.
Байден грав в американський футбол і бейсбол, коли навчався в католицькій школі і, не дивлячись на слабку успішність, був протягом двох останніх років старостою класу. Пізніше він навчався в університеті Делавера, а також закінчив Сіракузький університет у штаті Нью-Йорк.
У 1966 році Байден одружився зі студенткою Сіракузького університету Нелії Гантер, і вони переїхали в Делавер, де Байден склав адвокатський іспит. У них народилися троє дітей.
Нелія загинула в автокатастрофі напередодні Різдва 1972 року, усього через кілька тижнів після того, як 29-річний Байден вперше обирався в Сенат. Разом із Нелією загинула і їхня однорічна дочка Наомі, а сини Гантер і Бо отримали травми.
Бо помер від раку мозку в 2015 році у віці 45 років.
Гантер, якому зараз 50, багато років боровся з алкогольною та наркотичною залежністю.
У 2014–2019 роках він обіймав посаду у раді директорів української енергетичної компанії. У зв'язку з цим прихильники Трампа в ході президентської гонки говорили про корумпованість Байдена.
Джо Байден розповідав, що після автокатастрофи збирався піти з Сенату, щоб більше часу проводити з дітьми, однак колеги його переконали залишитися.
Щоб поєднати роботу з турботою про сім'ю, він кожного дня по півтори години проводив у поїзді по дорозі на роботу з Делавера до Вашингтона і назад, за що отримав прізвисько «залізничний Джо».
Ці поїздки серйозно вплинули на його політичні погляди. Байден виступав за розвиток залізничного сполучення і в ході передвиборної кампанії 2020 року говорив про необхідність «революції» в цій галузі для боротьби зі зміною клімату і забезпечення робочого класу ефективною системою громадського транспорту.
В молодості Байден сильно заїкався, за що його дражнили однолітки. Іноді заїкання проявляється досі.
У 2020 році політичні супротивники вказували на заїкання та похилий вік Байдена, щоб поставити під сумнів його дієздатність на посаді президента.
Третя спроба і перемога
За 35 років роботи в Сенаті Байден жодного разу не програв на виборах, проте в цілому його політична кар'єра не була простою.
У 1988 році, у віці 46 років, а потім в 2008 році він намагався отримати номінацію на президентський пост від демократів, однак обидва рази поступався конкурентам по партії.
Спочатку могло здатися, що схожий результат очікує і президентська номінація Байдена в 2020 році.
Байден заявив про свою участь у президентських перегонах в квітні 2019 року. Він кілька місяців не наважувався на цей крок і пішов на нього, тільки коли з гонки вибули два десятка інших кандидатів, багато з яких були молодими, більш ліберальними або лівими і куди менш досвідченими в політиці, ніж Байден.
Якщо дозволити Трампу залишитися при владі ще на чотири роки, він «назавжди фундаментально змінить характер нашого народу, те, хто ми єБайден
Джо Байден говорив про себе, як про символ стабільності в країні, яка, за його словами, за три роки правління Трампа перетворилася в «поле битви». Він стверджував, що Трамп вніс розкол у суспільство з питань расизму та імміграції і поставив під удар «ключові цінності нашої країни, наше становище в світі, сам наш демократичний устрій».
«Ми ведемо битву за душу нашого народу», – заявив Байден, висуваючи свою кандидатуру. За його словами, якщо дозволити Трампу залишитися при владі ще на чотири роки, він «назавжди фундаментально змінить характер нашого народу, те, хто ми є, і я не можу стояти осторонь і спокійно спостерігати за цим».
Однак, згідно з опитуваннями, він не особливо виділявся на тлі інших потенційних демократичних кандидатів – на цей раз досить різноманітних: серед них були і жінки африканського і індіанського походження, і відкритий гей, і соціаліст – і Байдену довелося серйозно боротися за номінацію із самого початку 2020 року .
На перших праймеріз у лютому Байден показав непереконливі результати. Тоді молоді демократи віддали перевагу або більш ліберальним кандидатам, таким як Берні Сандерс і Елізабет Уоррен, яким теж близько 70, або більш молодим і помірним. Лише в кінці лютого Байден здобув першу перемогу в Південній Кароліні – в основному завдяки підтримці афроамериканців.
Незабаром помірні кандидати почали зніматися з гонки, або вважаючи свої шанси на демократичну номінацію недостатньо високими, або побоюючись, що в разі номінування Сандерса той програє Трампу на виборах в листопаді. Вихід помірних кандидатів розчистив дорогу Байдену: незабаром він обігнав Сандерса і в червні був офіційно номінований на пост президента від Демократичної партії.
Перемогу Байдена на праймеріз «можна пояснити тим простим фактом, що більшості подобається Дядечко Джо», – писав у березні колумніст The Washington Post Макс Бут.
COVID-19 і президентська кампанія
Президентську кампанію 2020 року повністю перевернула пандемія коронавірусу: головний елемент сучасних політичних гонок – масштабні політичні мітинги за участю прихильників і виборців, які стали неможливими через величезний ризик для здоров'я.
У серпні Демократична партія провела повністю віртуальний з'їзд, тоді як республіканці перенесли в онлайн лише частину своїх заходів.
Байден, який за віком належить до групи ризику, протягом майже всієї кампанії працював з дому, роздаючи інтерв'ю онлайн.
Трамп, для якого галасливі мітинги за участю численних прихильників є найбільш природним середовищем, в основному ігнорував рекомендації медиків і продовжував влаштовувати великі заходи по всій країні.
Трамп регулярно насміхався над тим, що Байден носить маску і веде кампанію з дому, називаючи його «Джо Г айден» – «Джо-ховайко».
Однак неголосна кампанія Байдена – стиль якої, за його словами, демонстрував той тип керівництва, який необхідний під час пандемії, –допомогла йому уникнути проявів його найслабшої риси – публічних виступів.
Байден відомий не тільки своєю широкою доброю посмішкою, але і численними ляпами: в своїх виступах він неодноразово плутав цифри, роки і вимовляв не ті імена.
Заяви Байдена в ході демократичних праймеріз нерідко здавалися неадекватними. Так, він заявив на дебатах, що американським сім'ям варто було б разом слухати «програвач» – пристрій, що вийшов із загального вжитку кілька десятиліть тому.
Проте, під час дебатів із Трампом у вересні і жовтні Байден майже не запинався, різко критикуючи діючого президента за його провали в боротьбі з епідемією коронавирусу, жертвами якої до кінця вересня стали понад 200 тисяч американців.
«Людина, відповідальна за таке число смертей, не повинна залишатися президентом Сполучених Штатів Америки», – заявив Байден в ході президентських дебатів 22 жовтня.
Україна і «Бурісма»
Опитування показували, що Байден випереджає Трампа, ще до того, як він отримав президентську номінацію.
Трамп спробував взяти верх, представляючи Байдена як «корумпованого» політика, сім'я якого отримувала вигоду з його державних постів. Нападки були зосереджені головним чином на те, що Байден став головним помічником Обами з українського питання, коли Росія анексувала Крим і почала підтримувати бойовиків на сході України.
Син Джо Байдена – Гантер увійшов до ради директорів базованої у Києві газової компанії «Бурісма» через місяць після того, як його батько став відповідальним за політику США щодо України.
Власником «Бурісми» є колишній український чиновник, якого підозрюють у корупції. В ході передвиборної кампанії команда Трампа стверджувала, що Байден домігся звільнення генпрокурора України з тим, щоб розслідування щодо «Бурісми» було припинене.
В оприлюдненій у вересні доповіді за підсумками розслідування, яке провели сенатори-республіканці, стверджується, що посада в раді директорів «Бурісми», яку займав Гантер Байден, виглядала як конфлікт інтересів, однак ніяких доказів неправомірних дій із боку Байдена виявлено не було.
