У серпні 2020 року білорусці Марії Зайцевій виповнилося 19 років. Вона довго відновлювалася після травми, отриманої під час протестів у Білорусі, отримувала медичну допомогу в Чехії. Після масштабного вторгнення Росії до України 24 лютого 2022 року, вона спершу як волонтер допомагала українським біженцям, а потім пішла воювати сама. 17 січня 2025 року Марія загинула під час виконання бойового завдання на фронті.
Увечері 9 серпня 2020 року десятки тисяч людей вийшли в центр Мінська на акцію протесту проти фальсифікації результатів виборів президента Білорусі. На той час підходи до звичних місць, де зазвичай збиралися учасники протестів, на Жовтневій площі та майдані Незалежності вже були перекриті, тож люди почали збиратися на перехресті проспектів Машерова та Переможців, біля стели «Мінськ, місто-герой» та музею імені Великої вітчизняної війни.
19-річна Марія Зайцева приїхала на акцію протесту до Мінська з Гомеля, незважаючи на те, що її родина була проти цього. Вона приїхала до білоруської столиці з подругою.
«Вона була в перших лавах мітингувальників, яких силовики відтіснили від перехрестя на першій кільцевій дорозі в бік станції метро «Молодіжна». «Там було багато людей, вони просто стояли, спілкувалися між собою», – розповів Радіо Свобода один із очевидців.
Близько 21:00 силовики почали відтісняти протестувальників від перехрестя. Для цього спочатку зайняли центр перехрестя, де скупчилася спецтехніка. Потім почали відтісняти людей від стели в обох напрямках проспектом Машерова, використовуючи водомети, гумові кулі та світлошумові гранати. Гранати кидали вглиб натовпу, прямо під ноги людям. Вибухи на деякий час засліпили й змусили протестувальників замовчати, повністю їх дезорієнтувавши. Особливу жорстокість міліція проявила там, де перебувала Марія Зайцева.
«В якийсь момент у нас полетіли гранати, й почали стріляти гумовими кулями». Був шок, ніхто не міг зрозуміти, що відбувається, навіщо вони це роблять. Скрізь були вибухи, я бачив закривавлених людей, їх було дуже багато. Хтось у важчому стані, хтось у меншому. Деякі лежали або сиділи на асфальті. «Ця дівчина теж була там, тихенько сиділа на асфальті, вся в крові», – каже очевидець.
Все це сталося в перші хвилини після півночі. За словами очевидців, Марія деякий час не реагувала на спроби з нею поговорити. Поруч були медики, але вони були зайняті іншими пораненими. Зайцевій допомагали випадкові люди, які намагалися зупинити кровотечу з ран від гумових куль і осколків гранати, які пошкодили дівчині обличчя та око.
На місці, де постраждала Марія та інші протестувальники, працювало кілька фотографів і операторів. Один із них зробив знімок, який наступного дня облетів світ, ставши доказом жорстокості білоруської влади.
Незабаром після фотозйомки силовики знову почали атакувати протестувальників, які відступили далі від стели. Марія та інші поранені залишилися на місці. Навіть сама Зайцева не пам'ятала, що було далі.
«Вони мирно стояли, кричали: «Який мир?». Пам'ятаю, нас облили водою, а потім стався вибух, і я лежала на землі. А потім я вже нічого не пам'ятаю... Я осліпла... Мій друг і оточуючі намагалися мене кудись затягнути. У мережі також потрапили жахливі фотографії, на яких я сиджу напівмертвою, із пробитою та закривавленою головою. Я була приголомшена. Я нічого не чула і не бачила. Вони знову спробували зі мною поговорити. «Ну, тоді, мабуть, забрали в «швидку» і повезли в лікарню», — розповідала Марія журналістам через тиждень після поранення.
Зі стели Марію разом з деякими іншими постраждалими спочатку доставили до лікарні. Там їй поставили перший діагноз: вибухове поранення, черепно-мозкова травма, осколкові поранення ока, скроні, травматичне поранення барабанної перетинки, поранення руки. Відновлення вимагало часу і спеціальних фахівців, Зайцева вирішила покинути Білорусь і опинилася в Чехії.
Перебуваючи в Чехії, Марія Зайцева спробувала поступити на навчання до Чеського технічного університету, успішно закінчивши підготовчий курс, відкритий для учасників програми Medevac, створеної для допомоги постраждалим учасникам білоруських протестів. Проте вона не змогла записатися на базову підготовку через проблеми зі здоров’ям, спричинені травмами, отриманими 9 серпня 2020 року.
Після початку повномасштабної війни Росії проти України Марія Зайцева стала волонтером в одній із організацій, яка допомагала українським біженцям у Чехії. А вже навесні 2023 року вирішила сама піти на фронт. Незабаром вона зазнала поранення руки і повернулася на реабілітацію до Чехії. Намагався залишитися там, шукала роботу. Марія Зайцева вдруге пішла воювати в Україну у свій день народження, 16 січня 2024 року.
Рівно через рік Марія загинула.
«У військовій анкеті я вказала, що я атеїстка. Не знаю, чи вплине це на моє можливе поховання, але я б не хотів, щоб мене ховали під хрестом. «Якщо буде можливість зробити це краще, буду вдячна», — написала Марія близькій подрузі в одному з повідомлень, надісланих після першого від’їзду на війну.
Як розповіли Радіо Свобода побратими Марії Зайцевої, у ніч на 18 січня їм вдалося евакуювати тіло загиблої білоруски із зони обстрілу російськими військовими.
