Олександр Лукашенко підняв у небо винищувач, щоб посадити у Мінську літак з колишнім редактором опозиційного телеграм-каналу NEXTA Романом Протасевичем. Багато країн, у тому числі Україна, такі дії назвали міжнародним тероризмом і припинили авіасполучення з Білоруссю. Попри тривале загострення політичних відносин, економічна співпраця між країнами зберігається. Україна для Білорусі другий за значущістю торговельний партнер, а Мінськ для Києва – шостий. Співпрацюють держави і в «оборонці», а на початку війни на Донбасі білоруська продукція також допомагала протистояти Росії.
Протитанковий ракетний комплекс «Стугна» уже декілька років активно використовується на Донбасі. Зброя українська, але починався проєкт як спільний україно-білоруський ПТРК «Скіф». Україна відповідала за ракету, Білорусь за систему наведення.
Для Білорусі – це протитанковий ракетний комплекс «Шершень», а для України – комплекс «Стугна»Олександр Алесін
«Цей проєкт був доволі успішним, і сторони ухвалили рішення, що кожна з них буде продавати продукт спільної праці під своїм брендом і на своїх ринках. Для Білорусі – це протитанковий ракетний комплекс «Шершень», а для України – комплекс «Стугна», – розповідає білоруський військовий експерт Олександр Алесін.
«У 2015 році сталася дивовижна річ: якимось чином у Білорусі з’явилися креслення ракети, Білорусь почала виробляти аналогічні ракети. В України з’явилися креслення системи наведення, Україна створила власну систему наведення», – додає аналітик Українського інституту майбутнього Ігор Тишкевич.
Були й інші проєкти України і Білорусі. Наприклад, модернізація для Азербайджану зенітних ракетних комплексів «Бук-МБ». Планувалась спільна робота над ЗРК «Стилет» – на основі комплексу «Оса». Мінськ також сподівався на допомогу Києва у створенні оперативно-тактичного ракетного комплексу.
«Звичайно, з початком російської агресії всі офіційні контакти і всі офіційні проєкти були закриті», – розповідає експерт Центру досліджень армії, конверсії та роззброєння Ігор Левченко.
Військово-технічна співпраця України і Білорусі
Інформація щодо імпорту товарів військового призначення, спільного виробництва (розробки) будь-яких видів озброєння та військової техніки з Республіки Білорусь відсутня«Укроборонпром»
Та це не означає, що співпраці немає взагалі. У відповідь на запит Донбас.Реалії в «Укроборонпромі» повідомили, що підприємства концерну мають низку контрактів на постачання товарів військового призначення до Білорусі, але жодних деталей не розповіли.
«Інформація щодо імпорту підприємствами Концерну товарів військового призначення та/або подвійного використання, спільного виробництва (розробки) будь-яких видів озброєння та військової техніки з Республіки Білорусь відсутня», – мовиться у відповіді «Укроборонпрому» на запит Донбас.Реалії.
В «Укроборонпромі» переконують, що підприємства концерну діють згідно з законодавством, міжнародними зобов’язаннями України і рішеннями органів влади, які регулюють військово-технічну співпрацю з Білоруссю. І в «Укроборонпромі», і в Міністерстві з питань стратегічних галузей промисловості України, куди Донбас.Реалії також звернулися за коментарем, посилаються на чинну угоду між Кабінетом міністрів України і урядом Білорусі про виробничу і науково-технічну кооперацію підприємств і організацій оборонних галузей промисловості від 25.06.2001 року. Також у Мінстратегпромі зазначили, що порядок імплементації і перелік українських суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності, які здійснюють експортно-імпортні операції в рамках цієї угоди, визначено постановою КМУ від 26.09.2005 № 984.
«Міністерство з питань стратегічних галузей промисловості повідомляє, що подальші кроки щодо практичної реалізації вищенаведених міжурядових домовленостей наразі перебувають на опрацюванні Мінстратегпрому спільно з іншими державними органами відповідно до компетенції. Водночас відвантаження чи отримання будь-якої підконтрольної продукції у рамках окресленої вище Угоди станом на сьогодні не відбувається», – мовиться у відповіді прес-служби Мінстратегпрому на запит Донбас.Реалії.
МАЗ для української армії
В «Укрооборонпромі» на питання про білоруські складові для оборонних підприємств України відповіли, що на «45-му експериментальному механічному заводі» у Вінниці в межах держоборонзамовлення Міністерства оборони виробляють автоцистерни на шасі Мінського автомобільного заводу. Раніше, з 2015 року, в Україні взагалі збирали вантажівки МАЗ. Пізніше на основі білоруських машинокомплектів створили автомобіль «Богдан-63172». У 2018 і 2019 роках українська армія отримала близько 800 таких машин.
«Постачався машинокомплект шасі, тобто це не постачався повноцінний військовий автомобіль. Постачалося шасі, яке доукомплектовувалося потім відповідно до вимог військових, у тому числі двигун, зчеплення – все це було уніфіковано з автомобілем КрАЗ», – розповідає начальник управління зв’язків із громадськістю «Богдан Моторс» Юрій Повх.
Ті працівники, які були залучені до випуску військової техніки, були звільнені, відновлення постачання автомобільної техніки з виробництвом або локалізацією в Україні на обрії зараз не спостерігаєтьсяЮрій Повх
Зараз завод у Черкасах не працює, а «Богдан Моторс» під слідством, у тому числі через якість автомобілів. У компанії наполягають: у війську вантажівками були задоволені.
«Ті працівники, які були залучені до випуску військової техніки, звільнені з об’єктивних причин, відновлення постачання автомобільної техніки з виробництвом або локалізацією в Україні на обрії зараз, на превеликий жаль, не спостерігається», – додає Юрій Повх.
Минулого року українське Міноборони купувало МАЗи, зібрані в Білорусі. Наприклад, 41 автомобіль отримали вже після початку протестів у Мінську. Хоча на тому ж «Богдані» цей транспорт називають цивільним, а не військовим варіантом машини.
У співпраці з Мінськом мова йде не тільки про вантажівки, але й про бронемашини. Зокрема, українська «Варта» створена і зараз виробляється на шасі того ж таки Мінського автомобільного заводу.
«Це був бізнес, вигідний для обох сторін. До того ж щодо роботи інженерів, то для білоруської сторони це дозволяє, з одного боку, удосконалити «Варту», яка стоїть на озброєнні Збройних сил України, а з іншого боку – створити власні бронеавтомобілі, які фактично допрацьовані з урахуванням бойового застосування «Варти», – розповідає Ігор Тишкевич.
У квітні український уряд ввів спецмито на імпорт вантажівок і автобусів із Білорусі. У Мінекономіки це рішення пояснили діями у відповідь на перешкоди для схожої української продукції на білоруському ринку.
«Разом із цим, необхідно зазначити, що до міністерства вже звертались виробники, що використовують елементи та запчастини білоруського походження у власному виробництві. Вказане рішення Міжвідомчої комісії з міжнародної торгівлі не зачіпає інтереси таких виробників», – мовиться у відповіді Міністерства економіки України на запит Донбас.Реалії.
Торгівля поза політикою?
За словами опитаних Донбас.Реалії експертів, на початку війни Білорусь постачала в Україну двигуни, ремкомплекти для легкоброньованої техніки, оптику для стрілецької зброї. Або, наприклад, тканини для військової форми.
Мінськ також був своєрідним транзитним хабом, через який купували російські складові. З часом щось почали виробляти в Україні, щось купувати в інших країнах, зокрема колишнього Варшавського договору.
Коли керівництво України не визнало законним керівництво Білорусі, підтримки з боку Лукашенка навіть приватні проєкти не отримаютьОлександр Алесін
«Якщо зараз щось і відбувається, то про це вам ніхто не скаже, навіть той, хто знає, але не думаю, що це має системний характер», – вважає Ігор Левченко.
«Росіяни намагаються повністю задушити таку співпрацю, і якщо раніше Лукашенкові вдавалося зберігати ці канали, ці контакти, бо він не хотів видаватися повністю залежним від Росії лідером, і тому демонстрацією його самостійності і було ось це постачання в Україну. Але зараз, коли керівництво України не визнало законним керівництво Білорусі, коли відносини загострились, думаю, що підтримки з боку Лукашенка навіть приватні проєкти не отримають», – вважає Олександр Алесін.
Для України Білорусь дуже важлива за кількома позиціями: це нафтопродукти, це добрива і це бітумні суміші, з яких роблять, зокрема, асфальтМаксим Хилько
Щодо економічних відносин у цілому, то вони доволі вигідні для Білорусі: торговельне сальдо стабільно позитивне для Мінська – близько двох мільярдів доларів. Окрім того, український ринок – це можливість маневрувати у відносинах із Росією.
«Для України Білорусь дуже важлива за кількома позиціями: це нафтопродукти, це добрива і це бітумні суміші, з яких роблять, зокрема, асфальт. Щодо нафтопродуктів і добрив – десь приблизно третина всього постачання в Україну минулого року була з Білорусі. Щодо бітуму, то там взагалі доходить до двох третин», – розповідає директор програми «Російські і білоруські студії» Ради зовнішньої політики «Українська призма» Максим Хилько.
Замінити білоруський дизель, який, у тому числі, використовує українська армія, чи бітум постачанням із інших країн зараз складно, але в майбутньому можливо, вважає Хилько. Щоправда, Білорусь сама навряд чи припинить цю торгівлю, хіба що під тиском Москви.
На тлі Лукашенка Путін виглядає ще більш-менш притомним політикомМаксим Хилько
А після захоплення пасажирського літака з колишнім редактором опозиційного телеграм-каналу NEXTA Романом Протасевичем вплив Кремля на Лукашенка лише зросте.
«Тепер на тлі Лукашенка Путін виглядає ще більш-менш притомним політиком. І більше того – тут може бути посилене поле для компромісу між Заходом і Росією щодо Білорусі. Через те, що Лукашенко виглядає абсолютно неадекватним останнім часом, це може підштовхнути Захід негласно погодитись із Росією на те, що буде змінена влада, відбудеться транзит влади в Білорусі до якогось підконтрольного Росії політика, але якогось більш притомного, який не буде хоча б захоплювати цивільні літаки», – вважає Максим Хилько.
Наразі Мінськ обмежив постачання в Україну бензину марки А-95, а також запровадив режим індивідуального ліцензування на імпорт низки українських товарів.
До останнього часу протести в Білорусі і погіршення політичних відносин між країнами не впливали на торгівлю. Минулого року її обсяг склав 4,4 мільярда доларів, із яких 3 мільярди – білоруський експорт в Україну, повідомили Донбас.Реалії у Міністерстві економіки України. Водночас у першому кварталі 2021 року товарообіг у порівнянні з минулим роком зріс майже на 9 відсотків – до 1 мільярда 200 мільйонів доларів.
