Доступність посилання

ТОП новини

«Ти не знаєш, у якому стані вони повернуться додому»: рідні білоруських політв’язнів чекають на їхнє звільнення


Павло Северинець із дружиною Ольгою
Павло Северинець із дружиною Ольгою
Роман Васюкович

Влада Білорусі почала переслідувати супротивників Олександра Лукашенка в кримінальному порядку ще за кілька місяців до серпневих президентських виборів. Одними з перших у в’язниці опинилися блогер Сергій Тихановський, опозиційні політики Микола Статкевич, Павло Северинець і їхні прихильники. Всіх арештовували за однією схемою: спочатку – за адміністративною статтею, а пізніше на багатьох заводили кримінальні справи за організацію і підготовку дій, що грубо порушують громадський порядок. За даними правозахисного центру «Весна», політичних в’язнів у Білорусі зараз 99 осіб.

Як живуть родини цих людей і як вони чекають рідних і близьких із в’язниць?

(відео російською мовою)

Ольга Северинець

Опозиційний політик Павло Северинець уже п’ять місяців перебуває в мінському СІЗО: після виступу на пікеті для збору підписів за Світлану Тихановську політика заштовхали в автобус біля під’їзду власного будинку.

Відтоді дружина Павла Ольга чоловіка не бачила і каже, що листи від нього теж отримує нечасто.

«Ми познайомилися з поштаркою, так вона мені листи від Паші приносить, у руки просто віддає, – розповідає Ольга. – Важко емоційно це все. Після першого арешту щоразу Павлові додавали ще 15 діб. П’ятнадцять діб закінчувалися – приходили наступні 15, потім наступні 15. І ми весь час чекали, що ось-ось він з’явиться вдома, і якась надія була. Але терміни додавали, додавали, і в результаті в останній день перед звільненням на нього завели кримінальну справу і відправили під арешт у в’язницю».

Ольга каже, що хоча це не перший арешт опозиційного політика, але звикнути до чергового затримання близької людини вона так і не змогла. Особливо важко вона переживає все, що сталося в Білорусі після президентських виборів: розгони мирних демонстрацій, побиття протестувальників силовиками під час затримань і в спецприймальниках і застосування гранат і гумових куль.

«Паша завжди казав мені, що якщо він потрапляє на скількись діб, то там із ним ніхто нічого не може зробити. Тому що він на їхній території і їм не потрібні проблеми, він так казав, – зауважує Ольга. – Але зараз, після подій літа, ти не знаєш, у якому стані можуть повернутися додому твій чоловік, твої рідні».

У рідкісних листах, які отримує Ольга, Павло багато розпитує дружину про сина Францішка і пише, що повернеться додому.

«Пише, що в нас вийде перемогти. Що все невинно засуджені політв’язні вийдуть цієї осені або до кінця року, або це будуть весняні місяці, але це точно не роки, – читає вона лист. – Не від трьох до восьми років, як у статті у Паші».

Марина Адамович

Дружина опозиційного політика Миколи Статкевича Марина Адамович теж упевнена, що скоро побачить чоловіка. Політика затримали ще в травні по дорозі на акцію протесту і завели на нього кримінальну справу.

За п’ять місяців ув’язнення Статкевича кілька разів переводили з одного ізолятора в інший. Зараз він в перебуває Жодіні. Як і всі ті, хто чекає на своїх близьких із ув’язнення, Марина цей час переживає важко.

«Цей рік, я думаю, і це літо, і осінь абсолютно для всіх складна. У кожної людини в житті змінилося буквально все. А в наших обставинах це важко втричі», – каже Адамович.

У рідкісних листах, які все ж доходять до дружини, Микола Статкевич просить її не хвилюватися і пише про швидкі зміни.

«У нас було дуже багато щасливих моментів разом. Упевнений, що буде ще більше. Тільки будь обережніша. Передавай привіт усім гідним людям», – зачитує вона. – Думаю, що до весни нас чекають дуже великі, глобальні зміни. Я дуже сподіваюся, що наші хлопці, це величезна кількість людей, які просто утримуються в полоні на сьогоднішній день, будуть удома».

Дарія Лосик

Чекають удома і консультанта Білоруської служби Радіо Свобода Ігоря Лосика. Його затримали на очах дружини і маленької дочки наприкінці червня. Відразу після затримання в квартирі Ігоря і Дарії силовики провели обшук.

«Я тоді запитала: «А куди ж мого чоловіка?» Ну, добре, техніку, а чоловіка? – згадує Дарина. – І дуже така фраза пролунала цинічна, і я, напевно, завжди буду пам’ятати: «Ігорю, візьми гроші на талончик, тому що ти потім поїдеш на автобусі». Напевно, всі розуміли, що це якесь божевілля. Які гроші на талон, якщо ви забираєте людину і техніку, садите її в бус? За ним приїхало десь 15 співробітників».

Зараз Ігор, як і інші білоруські політв’язні, перебуває в Жодінській в’язниці. Умови утримання в камері він порівнює з громадським туалетом і просить дружину в листах у відповідь детально розповідати про домашнє життя. Сам у першу чергу розпитує про дочку.

«Дочка просить мене включити на телефоні фотографії Ігоря, вона приносить свій дитячий посуд, вона починає його годувати, грати в м’яч, – розповідає Дарина. – Так, як поводить себе дочка зараз, мені важко говорити, правда. Вона росте без нього, він теж шалено сумує. Завжди запитує, що навчилася робити дочка».

Вадим Жоромський

У мінському СІЗО також уже понад місяць перебуває координатор волонтерської служби центру «Весна» Марія Рабкова. Під час президентської кампанії дівчина організовувала роботу спостерігачів за виборами. Погрози щодо арешту Марія отримувала ще навесні.

«Ми припускали такий розвиток подій, але, звичайно, не можна готовим до цього бути, – каже чоловік Марії Вадим Жоромський. – Це треба в жахливій постійній дикій напрузі перебувати, можна з глузду з’їхати. Ми намагалися якось абстрактно розслаблятися, не думати, що таке може статися. Але все одно задня думка була, що можуть прийти».

Вадим чекає на повернення дружини на свободу кожен день і теж вірить у швидкі зміни. А поки пише листи в СІЗО, які до Марії доходять нечасто.

«Взагалі це правда, коли кажуть, що разом із людиною, разом із ув’язненим сидить вся її родина, всі її близькі, – зауважує він. – І це не залежить від того, хто ці рідні: чоловік чи жінка, стара людина чи дитина. Переживання абсолютно ідентичні. Це ж рідна людина, і ти як свій біль сприймаєш труднощі, які вона переживає».

Білоруські правозахисники підрахували, що після початку президентської кампанії в Білорусі в країні з’явилося 99 нових політичних в’язнів, а понад 16 тисяч осіб пройшли через суди й ізолятори. За участь в акціях протесту проти Олександра Лукашенка заведено вже близько 500 кримінальних справ, і ці цифри найближчим часом можуть вирости ще більше.

ВИБІР ЧИТАЧІВ

XS
SM
MD
LG