На акції протесту пенсіонерів у Мінську сталися затримання
У Мінську перед несанкціонованою ходою пенсіонерів 7 грудня силовики затримали двох журналістів польського телеканалу «Белсат».
«Марш ще не розпочався, на нас напали шестеро чекістів в чорному. Ми намагалися сховатися в магазині, але безуспішно», – розповіла білоруській службі Радіо Свобода співробітниця «Белсату» Любов Луньова. Її затримали разом із колегою, оператором Іваном Куракевичем.
За інформацією Білоруської асоціації журналістів (БАЖ), співробітників «Белсату» привезли в ізолятор на вулиці Окрестіна, де був складений адміністративний протокол за статтею про порушення порядку організації або проведення масових заходів, передає «Інтерфакс».
За даними Радіо Свобода, сотні пенсіонерів, а також медичних працівників зібралися на акцію на площі Якуба Коласа. Посилені наряди силовиків і їхня техніка перекрили тротуари і проїжджу частину, не дозволяючи людям виходити за межі площі.
Незалежне агентство TUT.BY пише, що учасники «Маршу мудрості» дійшли до заблокованої силовиками площі Коласа, після чого розпочалися затримання.
У неділю, 6 грудня, в Білорусі на акціях проти режиму Олександра Лукашенка були затримані понад 320 людей. Такі дані навів білоруський правозахисний центр «Весна», найбільше затримань було в Мінську.
Днями у білоруському інтернеті з’явився сайт білоруських спортсменів зі зверненням на підтримку влади. «Наш обов’язок не виступати з політичними закликами, а перемагати на спортивних аренах», – сказано в ньому. Підписанти закликають «покласти край зазіханням на білоруський спорт ззовні» та заявляють, що «вважають неприйнятним та вимагають припинити наполегливі заклики до публічного висловлення політичних поглядів».
Підписи тих, хто нібито підтримав лист, то зникають, то знову з’являються. Серед них є як відомі спортсмени та тренери, так і люди, щодо яких взагалі не вказано вид спорту, яким вони займаються. При цьому декілька відомих спортсменів уже заявили, що не підписували лист, хоча їхні імена в списку є. Зокрема, це футболісти Євген Єлізаренко, Максим Ходенков та Ілля Удодов. Єлізаренко розповів sports.ru: «Просто очманів, коли побачив своє прізвище, і навіть якби мені запропонували підписатися під цим листом, я б не зробив цього».
Як з’являються підписи спортсменів під листом на підтримку Лукашенка і чи справді спортсмени не хочуть, щоб їхні партнери по команді не висловлювали політичну позицію? Про це капітан національної команди Білорусі з баскетболу та активістка фонду спортивної солідарності Катерина Снитіна розповіла в інтерв’ю телеканалу «Настоящее время», створеному Радіо Свобода з участю «Голосу Америки».
Третій пакет санкцій Євросоюзу проти Білорусі мають доопрацювати наступного тижня
Про це повідомив кореспондент Радіо Свобода.
За його словами, до санкційного списку потрапили близько сорока, переважно фізичних, але також і кілька юридичних осіб.
Білорусь: правозахисники оновлюють дані щодо затриманих під час недільних акцій протесту
У Білорусі під час недільних акцій протесту затримали понад 300 людей, повідомляє правозахисний центр «Весна». У списку організації 324 прізвища, і він оновлюється.
За даними правозахисників, найбільше затримань було в столиці Мінську, а також у Бресті, Гродні, Смолевичах, Вітебську. Деяких учасників протесту вже відпустили. Серед затриманих є неповнолітні.
У Білорусі напередодні продовжилися акції протесту. Їх назвали «Маршем волі», і вони проходили у форматі «дворового маршу»: демонстранти влаштовували не одну велику акцію, а велике число місцевих.
За інформацією Білоруської асоціації журналістів, в Гродні в неділю затримали і відвезли в міліцію кореспондентів БелаПАН Марину Харевич і Сергія Людкевича. Через кілька годин їх звільнили без складання протоколів.
Демонстранти виступають із єдиними вимогами: відставки Олександра Лукашенка, який називає себе переобраним президентом Білорусі, проведення нових чесних президентських виборів, звільнення всіх політичних в’язнів і притягнення до відповідальності винних у побиттях і катуваннях затриманих учасників протестів.
За час протестів, які тривають практично щодня з дня виборів 9 серпня, в Білорусі, за даними ООН, пройшли через затримання й арешти понад 27 тисяч людей. Активісти говорять про більш ніж 30 тисяч тих, хто був затриманий чи арештований. Серед них – 373 журналісти, принаймні 6 із них і нині перебувають за ґратами. Кілька людей унаслідок придушення протестів загинули.
Білорусь: протести й затримання продовжуються
Затримання людей білоруською поліцією та спроби втекти від сил безпеки в столиці Білорусі Мінську свідки фіксують на відео. Неділя 6 грудня – черговий день антиурядових акцій протесту в Білорусі. Демонстрації тривають від 9 серпня, коли оголосили про результати суперечливих президентських виборів. Нещодавно протестувальники змінили тактику акцій протестів й перейшли на ходу в менших групах по житлових районах Мінська. (Відео Білоруської служби Радіо Свобода)
Білорусь: силовики почали затримувати людей на антиурядових протестах
Білоруські силовики почали затримувати людей під час вуличних антиурядових протестів у різних містах, включно з Мінськом, Брестом та Гродно.
Демонстранти зібралися в Мінську та інших білоруських містах з вимогою змусити Олександра Лукашенка відмовитися від влади.
Серед затриманих у столиці – 79-річна жінка. У Гродно силовики схопили двох журналістів видання BelaPAN.
Це третій недільний протест, на який люди виходять під гаслом «Марш сусідів». Стратегію розробила опозиція, яка намагається децентралізувати протести й зробити складнішим для поліції оточити активістів.
У Мінську закрили кілька станцій метро. Силовики оточили щонайменше два сквери.
У кількох містах люди повідомляють про проблеми з доступом до телеграму.
42 країни з Ради прав людини ООН засудили переслідування журналістів в Білорусі
Журналісти в Білорусі стикаються з «безпрецедентним тиском», заявив постійний представник Великої Британії у Раді з прав людини ООН Джуліан Брейтуейт. Його звернення підписали 42 держави.
«Ми глибоко занепокоєні надмірним застосуванням сили владою проти журналістів, в тому числі повідомленнями про катування та жорстоке, нелюдське або принизливе для гідності поводження чи покарання... З травня 390 журналістів повідомили про певну форму переслідування. Покарання журналістів за те, що вони виконують свою роботу, є неприйнятним, і ми закликаємо Білорусь негайно звільнити всіх затриманих та зняти всі звинувачення», – йдеться в заяві, яку підписала у Україна.
Читайте також: Державний департамент США засудив дії влади Білорусі проти журналістів
У заяві згадується кримінальне обвинувачення проти журналістки телеканалу «Белсат» Катерини Андреєвої (Бахвалавої), яку затримали після прямого ефіру з місця жорсткого розгону протестувальників на «площі Змін» в Мінську 15 листопада.
«Ми наполегливо закликаємо Білорусь поважати свободу слова для всіх, в тому числі журналістів та працівників засобів масової інформації. Ми закликаємо Білорусь дотримуватися рекомендацій Московського механізму ОБСЄ з питань свободи слова та ЗМІ. Дедалі сильніші обмеження для незалежних ЗМІ повинні припинитися», – підсумовує заява держав-членів Ради ООН з прав людини.
Силовики неоднарозово затримували журналістів у Білорусі після початку протестів у серпні. Проти деяких із них порушили кримінальні провадження або ж засудили до арештів.
42 країни з Ради прав людини ООН засудили переслідування журналістів в Білорусі
Журналісти в Білорусі стикаються з «безпрецедентним тиском», заявив постійний представник Великої Британії у Раді з прав людини ООН Джуліан Брейтуейт. Його звернення підписали 42 держави.
«Ми глибоко занепокоєні надмірним застосуванням сили владою проти журналістів, в тому числі повідомленнями про катування та жорстоке, нелюдське або принизливе для гідності поводження чи покарання... З травня 390 журналістів повідомили про певну форму переслідування. Покарання журналістів за те, що вони виконують свою роботу, є неприйнятним, і ми закликаємо Білорусь негайно звільнити всіх затриманих та зняти всі звинувачення», – йдеться в заяві, яку підписала у Україна.
Читайте більше тут
Серед білоруських співробітників ОМОНу впізнали колишніх бійців «Беркуту»
Серед нинішніх білоруських ОМОНівців, які беруть участь в розгонах мирних протестів у Мінську, білоруські журналісти змогли ідентифікувати колишніх співробітників українського спецпідрозділу «Беркут». Саме «беркутівці» в 2013–2014 роках брали участь у жорстких розгонах учасників протестів на Майдані в центрі Києва. Після приходу до влади нової політичної команди багато хто з них втік від слідства. Одних помітили в окупованому Криму, інших – у Росії, і ось зараз кілька людей опинилися серед співробітників білоруських спецпідрозділів.
У центрі Мінська 15 липня затримують прихильників опозиції. Президентська кампанія в Білорусі вже в розпалі. На відео під час затримання ОМОНівцями айтішника Олександра Кувшинова, який намагався проїхати через оточення силовиків на велосипеді, користувачі інтернету ідентифікували колишнього українського «беркутівця» Сергія Панасенка. Тепер він у формі білоруського ОМОНу, повідомляє телеканал «Настоящее время», створений Радіо Свобода з участю «Голосу Америки».
У 2017 році, під час попередніх протестних подій в Білорусі, Панасенко теж був фігурантом журналістського розслідування. Міжнародне співтовариство InformNapalm тоді стверджувало, що білоруська сторона взяла на службу колишніх співробітників українського «Беркуту».
Про їхню участю вже в подіях 2020-го писала Білоруська служба Радіо Свобода. А зараз нові докази опублікувало білоруське видання «Новий час».
Тут теж фігурує прізвище Панасенка – вже не громадянина України, а, як стверджують журналісти, громадянина Білорусі. Після того, як Панасенка вперше ідентифікували в 2017-му під час затримань учасників протестів, в соціальних мережах він змінив прізвище та ім’я, видалив усі свої фотографії. Але його однаково впізнали влітку 2020-го, під час затримання того ж айтішника на велосипеді.
Наступний фігурант розслідування – колишній «беркутівець» Сергій Гавриляк. Щоправда, журналістам вдалося отримати докази участі Гавриляка тільки в подіях 2017 року як співробітника білоруського ОМОНу. На нинішніх протестах він помічений не був. У соціальних мережах Гавриляк зареєстрований під вигаданими прізвищем та ім’ям, доступ до своєї сторінки він обмежив.
Ще один фігурант журналістського розслідування – Анатолій Примак. Він виїхав з України після перемоги Майдану. Вдалося знайти його фото зі змагань з рукопашного бою серед співробітників міліції, що відбувалися в Мінську в січні 2017 року. Тоді державне видання «СБ. Білорусь сьогодні» писало про нього як про співробітника мінського ОМОНу. Примак теж почистив свої соціальні мережі, видаливши фото і будь-яку інформацію про попереднє і нинішнє місця роботи.
Проте 6 березня 2020 року ім’я колишнього українського «беркутівця» помітили в справі Центрального районного суду Мінська. Примака викликали до суду як свідка у справі білоруського громадського активіста Миколи Дідка. Щоправда, на засідання Примак не з’явився нібито через хворобу.
Державне видання «СБ. Білорусь сьогодні» своєю публікацією від 2018 року про чергову робочу нараду мінських силовиків допомогло ідентифікувати ще одного українського колишнього «беркутівця» – Дмитра Анцупова. 26 жовтня 2020 року в телеграм-каналі, який розкриває особистості силовиків, причетних до розгону мирних акцій в Білорусі, з’явилася інформація про те, що колишній український «беркутівець» Дмитро Анцупов є інспектором відділу спеціальної підготовки ОМОНу в Мінську.
Раніше Білоруська служба Радіо Свобода відправляла запит в МВС Білорусі з проханням роз’яснити, скільки колишніх українських співробітників спецпідрозділу «Беркут» зараз працюють в країні, але відповіді не отримала.
Телеканал «Настоящее время», створений Радіо Свобода з участю «Голосу Америки», звернувся також до відділу української прокуратури, який займається розслідуванням злочинів, скоєних проти учасників українського Майдану в 2013–2014 роках, в тому числі співробітниками «Беркуту». Там пообіцяли перевірити прізвища помічених на білоруських протестах колишніх «беркутівців» і дати відповідь, чи перебувають вони в розшуку і чи фігурують в матеріалах розслідувань.
Білоруси і українці дивляться один на одного крізь призму російської пропаганди – Магда
Нещодавнє опитування громадської думки в Білорусі, проведене через інтернет на замовлення британського дослідницького центру Chatham House, показало, що білоруси дійсно у більшості голосували не за Олександра Лукашенка, а за Світлану Тихановську, але вони далі люблять Росію і президента Путіна, який підтримує перебування Лукашенка при владі. Серед друзів Білорусі – Китай та Казахстан. Польща є і серед друзів – 18,2% і серед недругів – 30,5%. Схожа ситуація і з українцями – друзями їх вважають 13,3%, а понад 10,3% – недругами. Чим пояснити такі настрої серед громадян сусідньої країни?
Опитані білоруси відповіли, за якого кандидата вони голосували на президентських виборах. Згідно з результатами опитування, 50,1% – віддали голоси за Світлану Тихановську, 18,6% – за Олександра Лукашенка. 15,4% відмовилися відповідати на запитання, решта кандидатів отримали менше від 3% кожен, а ще 11,4% заявили, що не голосували за жодного з кандидатів, включених до бюлетеня.
Однакова кількість білорусів – 81% одночасно добре і навіть дуже добре ставляться і до Росії, і до Європейського союзу. Понад половина вважає, що стосунки з Росією є добрими, понад 21% вважають їх нейтральними. Понад 62% білорусів мають позитивне ставлення до президента Росії Володимира Путіна. 58% кажуть, що останнім часом їхнє ставлення до Путіна не змінилося, 7,5% кажуть, що покращилося, а 34,6% – що погіршилося.
Опитування проводилося з 13 по 18 листопада 2020 року з використанням методу комп'ютерного веб-інтерв’ю (CAWI). Було опитано міське населення Білорусі. Кількість респондентів – 864 людини.
За несанкціоноване опитування в Білорусі можна отримати тюремне ув’язнення – Магда
Непослідовність білорусів у своїх відповідях може здивувати недосвідчених спостерігачів: як можна голосувати проти Олександра Лукашенка, і одночасно любити Володимира Путіна, який його підтримує, і завдяки субсидіям якого Лукашенко перебуває при владі понад 26 років?
Але експерти пояснюють, що вільних соціологічних досліджень у Білорусі не проводять уже багато років. Як зазначив у розмові з Радіо Свобода український політолог Євген Магда, за проведення несанкціонованого опитування в Білорусі можна отримати тюремне ув’язнення.
«Цього року я вперше не був у Білорусі, а раніше їздив туди по кілька разів на рік і з перших вуст знаю, що провести незалежне соціологічне опитування у Білорусі неможливо», – пояснює український експерт.
Більше читайте тут.
Економічний суд Мінська 3 грудня позбавив портал Tut.by статусу ЗМІ
Про це повідомило саме видання. Позов був поданий Міністерством інформації Білорусі, яке стверджувало, що «недостовірна інформація» в матеріалах, за які виданню були винесені попередження, завдає шкоди державним інтересам.
Гендиректорка Tut.by Людмила Чекіна після оголошення рішення заявила, що його буде оскаржене.
Під час засідання сторона захисту видання заявила, що «позбавлення Tut.by статусу мережевого ресурсу спричинить за собою обмеження інтересів національних гравців на ринку ЗМІ та сприятиме приходу на цей ринок іноземних гравців, а також анонімних Telegram-каналів».
Портал TUT.BY – один з найпопулярніших інтернет-ресурсів в Білорусі з високою відвідуваністю і охопленням. Аудиторією сайту називають користувачів віком від 25 до 44 років. Портал, що активно висвітлював протести в Білорусі, раніше отримав чотири попередження від влади, його журналістів неодноразово затримували білоруські силовики
Мінінформ Білорусі призупинив випуск мережевого видання Tut.by з 1 жовтня до 30 грудня 2020 року, терміном три місяці. Сайт продовжує роботу, оскільки реєстрація інтернет-ресурсів в якості мережевих видань в Білорусі є добровільною. Однак позбавлення такого статусу може обмежити роботу журналістів, наприклад, на акціях протесту.
Білоруський політик, кандидат у президенти 2010 року і колишній політв’язень Володимир Некляєв розповів у прямому ефірі програми «Ранок» на телеканалі «Настоящее время», створеному Радіо Свобода з участю «Голосу Америки», про те, хто сьогодні підтримує Олександра Лукашенка, яке майбутнє у Світлани Тихановскої і чим відрізняються протести, що тривають уже 4 місяці поспіль, від акцій 2010 року.
– Змінилися масштаби, а принципи залишилися ті ж. Придушення всякого вільнодумства, будь-якого опору нинішньому тоталітарному білоруському режимові. Є проблема і різниця, як на мене, в тому, що в 2010 році не достатньо було народної сили, народної волі для того, щоб змінити ситуацію в Білорусі. Але вистачало лідерів протестів. Тепер, на жаль, ситуація виглядає навпаки. Достатньо сили, достатньо народної волі, але є гострий дефіцит у лідерстві, і про це вже говорять дуже багато.
– Як ви вважаєте, звідки сила і воля народу взялася через 10 років?
– Це не раптово все з'явилося. Можна, звичайно, справу представляти так, що це якесь диво, що ніхто не очікував від народу, що він зможе піднятися на боротьбу за свободу. Це неправда, це все готувалося довгі роки. Зі самого початку від приходу до влади Лукашенка білоруська опозиція, передусім «Білоруський народний фронт», протестували проти самого інституту президентства в Білорусі загалом, який взагалі-то, не властивий характеру білорусів, і тим більше проти приходу і утримання влади Лукашенком. Намагалися налагодити імпічмент – не вийшло. Всі ці роки, двадцять п’ять років, по суті, білоруська опозиція готувала народ до цього протесту. Так що не все і не раптом. Причому це відбувалося не тільки в політиці, а й в культурі, що дуже важливо.
Більше з цього інтерв'ю за посиланням.
Опитування Chatham House: найпопулярнішим кандидатом на посаду президента Білорусі виявився Бабарико
Британський центр Chatham House провів так зване «місце» опитування, в якому білорусів питали: «Хто з цих людей, на вашу думку, є найбільш гідним стати президентом Білорусі?»
Респонденти могли обрати зі списку до трьох осіб, тож сума рейтингів становить більше 100 відсотків.
Найпопулярніша п’ятірка кандидатів, згідно з опитуванням:
- Віктор Бабарико – 38,2%
- Олександр Лукашенко – 20,8%
- Павло Латушко – 20,3%
- Валерій Цапкало – 12,1%
- Світлана Тихановська – 9,9%
Опитування проводилось з 13 по 18 листопада за допомогою комп’ютерного веб-інтерв’ю (CAWI). Опитували міське населення Білорусі. Кількість респондентів – 864 людини.
Віктор Бабарико висунув свою кандидатуру для участі у виборах президента Білорусі 12 травня і через тиждень зареєстрував другу за чисельністю ініціативну групу, близько 9 тисяч людей.
Станом на кінець травня, за деякими інтернет-опитуваннями, Бабарико міг розраховувати на підтримку приблизно половини виборців. Бабарико, за повідомленнями, зібрав на підтримку своєї кандидатури понад 400 тисяч підписів за необхідних 100 тисяч.
У середині червня влада заблокувала рахунок його виборчого фонду, на якому перебувала сума, еквівалентна приблизно 40 тисячам доларів.
18 червня Бабарико був затриманий і перебуває під вартою дотепер.
За підсумками виборів 9 серпня переможцем був оголошений Олександр Лукашенко. У Білорусі розпочалися акції протесту, які тривають досі.
У Білорусі до страйку приєдналися близько 100 шахтарів «Білоруськалію»
Шахтарі білоруського держпідприємства «Білоруськалій» продовжують приєднуватися до страйку, передає білоруська служба Радіо Свобода. За даними страйккому, число тих, хто страйкує, щодня зростає, їх уже близько 100 осіб.
Робітники вимагають відставки Олександра Лукашенка, проведення нових президентських виборів, звільнення політв’язнів і припинення насильства.
Підземний тракторист 4-го рудоуправління Віктор Гуринович опублікував відеозвернення, записане в шахті. «Ми на межі гуманітарної катастрофи: тортури, знущання, вбивства, насильство по відношенню до інакомислячих, до простих цивільних – це те, що тут відбувається кожен день», – говорить у своєму відеозверненні шахтар.
За його словами, населення Білорусі «втомилося терпіти непрофесіоналізм, хамство і неадекватність нелегітимної влади, яка замість діалогу пропонує тільки жорсткий тиск і агресію». «Пора нагадати, що ми – не бидло, ми – люди», – каже шахтар.
Співробітники «Білоруськалію» 17 серпня приєдналися до загальнонаціонального страйку. Вони вимагали провести перевибори, звільнити політв’язнів і покарати винних у насильстві проти протестувальників. Через кілька днів співробітники КДБ затримали члена страйкового комітету підприємства Дмитра Куделевича, пізніше йому вдалося втекти через вікно в туалеті. Зараз він перебуває в Україні. В середині вересня страйкком «Білоруськалію» оголосив акцію безстроковою.
За останні три місяці вже чотири шахтарі підприємства приковували себе наручниками в забої на знак протесту проти результатів президентських виборів і дій силовиків у Білорусі.
Білоруські правоохоронці, які втекли за кордон, хочуть притягти до відповідальності колишніх колег
Андрій Астапович був слідчим міліції в Мінську. У серпні, після першої хвилі насильства, спрямованої проти протестів після президентських виборів, він публічно оголосив, що звільняється зі служби, і закликав співвітчизників «вигнати диктатора».
Зараз 27-річний чоловік очікує у Варшаві відповіді влади Польщі на своє прохання про притулок і очолює групу колишніх білоруських правоохоронців, які тепер працюють над тим, щоб притягти до відповідальності своїх колишніх колег за їхні дії під час придушення протестів, яке досі триває з початку серпня.
«Ми збираємо свідчення і документуємо всі злочини цього режиму, від фальсифікації виборів до насильства міліції і позасудових убивств», – сказав Астапович Радіо Свобода телефоном 30 листопада.
Більше – тут
Україна солідаризувалася з позицією ЄС щодо доцільності санкцій проти білоруських чиновників – МЗС
Міністерство закордонних справ України у відповідь на запит Радіо Свобода повідомило, що Україна солідаризувалася з позицією Європейського союзу щодо доцільності індивідуальних санкцій проти білоруських посадовців, причетних до насильства і фальсифікації виборів у цій країні.
«Україна солідаризувалася з позицією ЄС щодо нелегітимності результатів президентських виборів в Республіці Білорусь, невизнання так званої «інавгурації» О.Лукашенка, а також щодо доцільності накладення індивідуальних санкцій проти чиновників, які причетні до насильства та фальсифікацій виборів. Ми приєднались до відповідних заяв Європейського союзу щодо рішення ЄС про санкції, які стосуються, зокрема, 40 білоруських посадовців», – йдеться у відповіді на запит Радіо Свобода.
В МЗС додали, що на сьогоднішній день розпочаті відповідні процедури, згідно із законом України «Про санкції», щодо застосування обмежень проти окремих осіб, які підпадають під санкції ЄС.
20 листопада була опублікована декларація віцепрезидента Єврокомісії, верховного представника ЄС з питань зовнішньої політики та політики безпеки Жозепа Борреля, яка стосувалася рішення від 2 жовтня про запровадження обмежувальних заходів проти 40 представників режиму Олександра Лукашенка, причетних до придушення мирних протестів та фальсифікації результатів виборів президента у Білорусі. У ній Україна була вказана, як така, що приєдналася до відповідного рішення із ще шістьома державами – Північною Македонією, Чорногорією, Албанією, Ісландією, Ліхтенштейном і Норвегією.
Раніше Велика Британія, Канада, країни Балтії запровадили санкції проти Олександра Лукашенка та інших офіційних осіб, причетних до ймовірної фальсифікації виборів президента Білорусі та жорстокого придушення акцій протесту.
МВС Білорусі підтвердило використання «попереджувальних пострілів» на акціях 29 листопада
Міністерство внутрішніх справ Білорусі підтвердило, що силовики застосовували «спеціальні засоби» проти протестувальників, які продовжують протести з вимогою відставки Олександра Лукашенка після суперечливих президентських виборів.
Речниця міністерства Ольга Чемоданова 30 листопада написала в Telegram, що правоохоронці вдалися до попереджувальних пострілів та інших спецзасобів, щоб змусити демонстрантів розійтися. Раніше білоруська служба Радіо Свобода повідомила також, що силовики застосовували проти демонстрантів сльозогінний газ та електрошокери.
За даними МВС Білорусі, загалом за порушення законодавства про проведення публічних заходів затримано 313 людей.
Мінський правозахисний центр «Весна» повідомив, що кількість затриманих демонстрантів у Білорусі 29 листопада склала понад 420.
За даними правозахисників, більшість затриманих були взяті під варту в Мінську, хоча також були затримання в Бресті, Гродні та інших містах.
29 листопада демонстрації відбувалися в багатьох районах Мінська, і це ускладнює оцінку числа людей, які брали участь у протестах загалом.
Про це повідомила його адвокат Наталія Мацкевич виданню «Нехта».
Попередній термін утримання під вартою у Тихановського закінчився 29 листопада. Він є обвинуваченим у рамках кримінальної справи про підготовку масових заворушень у Білорусі.
Тихановський перебуває в СІЗО вже пів року, і його повинні були або відпустити, або направити справу в суд. Однак слідчі органи пішли іншим шляхом і висунули опозиціонерові нове звинувачення, яке дозволяє утримувати його під вартою до 18 місяців, розповів TUT.BY адвокат Віктор Мацкевич.
Подробиці у справі захисники не озвучують: із них взяли підписку про нерозголошення.
Тихановському висунули звинувачення за трьома статтями Кримінального кодексу:
- організація дій, що грубо порушують громадський порядок у зв’язку з подіями в Гродні 29 травня, де його затримали;
- перешкоджання роботі Центральної виборчої комісії – голова ЦВК Лідія Єрмошина повідомила, що визнана потерпілою у справі;
- розпалювання расової, національної, релігійної або іншої соціальної ворожнечі або ворожнечі, вчинене групою осіб або спричинило по необережності смерть людини або інші тяжкі наслідки.
За словами захисниці Наталії Мацкевич, Тихановський, як і раніше, перебуває у слідчому ізоляторі в’язниці міста Жодіно, двічі на тиждень його відвідують адвокати.
«Почуває він себе нормально, внутрішня сила ще є. Але, звичайно ж, він обурений і звинуваченнями, і тим, що термін продовжено», – додала Мацкевич.
Сергій Тихановський – білоруський блогер і керівник ініціативної групи своєї дружини, колишньої кандидатки в президенти Білорусі Світлани Тихановської.
Вона змогла зареєструватися, коли в цьому відмовили її чоловікові. Сергій Тихановський перебуває під арештом від 29 травня за звинуваченням у грубому порушенні громадського порядку і втручанні в роботу виборчих комісій.
У нього провели кілька обшуків, в результаті останнього з них був знайдений пакет з 900 тисячами доларів. Відеоблогер і його родичі вважають, що гроші йому підкинули.
29 червня Олександр Лукашенко під час зустрічі з активом Мінської області в Солігорську зізнався, що це він «дав сигнал» затримати свого можливого опонента Тихановського.
У Білорусі силовики затримали щонайменше 100 учасників протесту на «Марші сусідів»
У неділю (29 листопада) білоруські силовики затримали щонайменше 100 демонстрантів на мітингах в Мінську, які опозиція назвала «Маршем сусідів». Про це повідомили правозахисники та показали відео в місцевих соціальних мережах. Тисячі протестувальників зібралися в різних місцях, переважно у віддалених житлових районах столиці, і пройшли вулицями, вимагаючи відставки Олександра Лукашенка. «Виходь, ти і твій ОМОН!» скандували деякі з протестувальників. Десятки тисяч протестувальників від 9 серпня щотижня виходять на вулиці Білорусі, вимагаючи відставки Лукашенка, якого ЦВК оголосила переможцем президентських виборів, з чим не погоджуються опозиція і протестувальники. За підрахунками білоруського незалежного видання «Наша нива», в неділю в Мінську відбулося приблизно 60 мітингів. Білоруський правозахисний центр «Весна-96» повідомив, що станом на полудень у неділю затримали 123 особи. (Відео Білоруської редакції Радіо Свобода, Reuters)
На «Марші сусідів» у Білорусі силовики затримали близько 400 людей – правозахисники
У Мінську та інших містах Білорусі поліція вдалася до розгону і затримань протестувальників на організованому у неділю «Марші сусідів». Як передає правозахисний центр «Весна», у списку затриманих понад 350 людей, і дані постійно оновлюються.
Як повідомляє Білоруська служба Радіо Свобода, серед затриманих є економіст, член Координаційної ради Дмитро Крук, юристка, директорка Центру правової трансформації Ольга Смолянка, двоє журналістів «Брестської газети» Станіслав Коршунов і Максим Хлібець.
До початку маршу в Мінську силовики стягнули спецтехніку, центральні станції метро закрили, були повідомлення про проблеми з мобільним інтернетом.