Володимир Горбач, політаналітик Інституту Євро-Атлантичного співробітництва:
«Оскільки йдеться про візит у Східну Європу, то тут комплекс питань. Але найголовніша, найгарячіша і найактуальніша тема – це, звичайно, ситуація в Білорусі. І я думаю, що на кожній зустрічі у Вільнюсі, у Москві і в Києві посланець Держдепу говоритиме про білоруське питання, доноситиме американську позицію.
Ну і візит до України цілком логічний у цьому ланцюжку. Бо Україна не менш, ніж Росія, зацікавлена у білоруських справах. От тільки інтереси прямо протилежні. Росія зацікавлена поглинути Білорусь, а Україна кровно зацікавлена у тому, щоб цього не сталося. Відтак Україні годилося б активніше виявляти свою позицію. Можливо, спроможемось на це, заручившись сприянням заступника Держсекретаря».
Олексій Гарань, професор політології Києво-Могилянської академії:
«Поїздка заступника Держсекретаря Бігена в Україну говорить про те, що проблема Білорусі розглядається в комплексі. Адже йдеться не тільки про Білорусь, але й про реакцію Росії на білоруські події. Зараз можливе посилення Росії в Білорусі – чи за рахунок підтримки диктатора, що виглядає більш імовірним, чи внаслідок спроби пограти в гру з приведенням до влади проросійського опозиціонера. Так чи інакше, використовуючи Білорусь, Росія може нависати над Україною. І це, звичайно, небезпека.
Але я думаю, що поїздка Бігена до Києва – це ще й заповнення певного вакууму, який склався після відставки [спецпредставника Держдепартаменту США з питань України Курта] Волкера. Бо ми пам’ятаємо, що Волкер регулярно бував в Україні, чітко обстоював позицію України стосовно Донбасу. Останнім часом ми не бачили тут американських високопосадовців. І в цьому сенсі те, що до Києва прибув заступник Держсекретаря, що він відвідає Стіну пам’яті героям, які загинули на Донбасі, – це показово, це символічний жест.
Я думаю, американці хочуть почути від українського керівництва, що відбувається у двосторонніх переговорах з Путіним і в Нормандському форматі. Бо, знову ж таки, раніше наші дії в Нормандському форматі обговорювалися, координувалися з американською стороною. А зараз окремо існує Нормандський формат, а окремо активізувався цей двосторонній формат переговорів з Путіним. І в мене таке враження, що Зеленський не розуміє тих небезпек, які тут є.
Тому що без наших західних партнерів Путін нас переграє, так завжди було.
Отож я думаю, що насправді і американці хочуть зрозуміти, що відбувається по Донбасу. Ми й самі зараз не розуміємо, що відбувається. Чуємо якісь такі заяви, з яких можна зробити висновок, що Україна готується до все більших поступок.
Я думаю також, що цей візит є посил Києву, що ми не самі. Що нас підтримують. Аби лиш цей посил почули в оточенні Зеленського!»
Євген Магда, директор Інституту світової політики:
«Конкретики ніякої не буде, крім формальних зустрічей. Але для мене цікавий підхід Вашингтона. Якщо усі представники Європейського Союзу визнали Путіна посередником по Білорусі, то Сполучені Штати відрядили достатньо високопоставлену людину, заступника Держсекретаря, аби він провів переговори і в Литві, і в Росії, і в Україні.
Як на мене, було б краще, якби він побував у Варшаві, Вільнюсі і Києві – країнах Люблінського трикутника. Бо саме вони найбільш зацікавлені, щоб у Білорусі відбувалися демократичні процеси, щоб зберігся суверенітет. Але у Вашингтона своя логіка, тож дякуємо й за це.
Справа не тільки в тому, що посланець Держдепу привезе до Києва. Справа ще й у тому, яка позиція Києва. Бо відкликати посла з Білорусі для консультацій це добре. Але які подальші кроки, ось питання».
