Переговори замість війни: що означає для України розмова Байдена і Путіна 30 грудня?

Путін використовує переговори з Байденом для демонстрації власної значущості, а Байден – має намір втягти Кремль у перемови для того, щоб він відклав можливу атаку проти України. Так оцінюють експерти останню розмову лідерів США та Росії. Проте вони наголошують, що обидві сторони мають мало шансів домовитися про щось конкретне, оскільки їхні позиції надто різняться. З чим прийшли США та Росія на цю розмову і що вона означає для України? Радіо Свобода розпитало про це в фахівців, які стежать за переговорами.

Для України розмова двох президентів 30 грудня не принесла нічого нового, однак вона дещо зменшила ймовірність нового витка війни з Росією, вважають аналітики.

Що ж до того, як можуть спрацювати «пекельні» санкції, про які Джо Байден попередив Володимира Путіна – думки фахівців розділилися.

Чому Путіну знову закортіло поговорити з Байденом

Нинішня розмова лідерів США та Росії – вже друга за місяць. Причому в переддень Нового року вони говорили саме з ініціативи Кремля, йдеться в офіційних заявах за підсумками переговорів.

Яких цілей хотіли досягти Володимир Путін та Кремль під час цих переговорів? Експерти, співрозмовники Радіо Свобода, виділяють декілька.

• Демонстрація своєї значущості, зокрема перед внутрішньою аудиторією. Політолог Олеся Яхно вважає цю ціль Кремля однією з головних. Згадують про неї й інші аналітики.

  

• Окреслення своїх позицій перед інтенсивними переговорами, запланованими на січень.

Росія намагається перевернути зовнішньополітичний «порядок денний»: домагатися «гарантій безпеки» для себе в ситуації, коли Україна та Захід шукають способи убезпечитися саме від російських агресивних дій, деталізує Олеся Яхно.

• Спроба повернути порядок денний Холодної війни, коли світ був двополярним, і радянська Росія була одним із полюсів впливу.

Росія намагається домовитися про долю України та країн Східної Європи загалом без їхньої участі. З одного боку, це сіятиме розбрат у Європі, з іншого – Путін сподівається узгодити з Байденом «план щодо України» без участі України, зауважує співдиректор програм зовнішньої політики та міжнародної безпеки «Центру Разумкова» Олексій Мельник.

«Путіну потрібно, щоб з ним говорили. Він дає постійні сигнали, що говоритиме саме з Байденом і з ним вирішуватиме всі питання. І водночас він ігнорує запити від Офісу президента України Володимира Зеленського. Він сподівається, що спершу домовиться зі США, а потім Україні покажуть список того, що вона має робити», – ділиться своїм баченням аналітик.

Олеся Яхно, між тим, вважає, що Росія пропонує Заходу «перевернутий» порядок ленний, де не вона є загрозою, а навпаки – «потребує гарантій безпеки»

«Росія – хоче втягнути в переговорний процес Захід, нав'язавши свій порядок денний. Про те, що це Росії мають надавати «гарантії безпеки», попри те, що Україна та Захід бачать від неї загрозу. Росія хоче повернутися до ситуації часів Холодної війни, коли було два основні гравці – Кремль і США», – пояснює політична експертка.

• Висування до Заходу неприйнятних вимог, щоб потім виправдати їхнім невиконанням подальшу ескалацію.

«Порядок денний, який пропонує Кремль щодо Східної Європи – це абсолютно нереалістичні вимоги. Ніхто на Заході не буде їх виконувати. Ми бачимо, що США повторили свою незмінну позицію щодо України та можливої російської ескалації, – згадує Олеся Яхно. – Навіщо це потрібно Путіну? Або для піару, зокрема всередині країни. Або щоб потім використати те, що на його вимоги не пристали, як відмовку (виправдання подальшої ескалації)».

Олексій Мельник також вважає вимоги Кремля неприйнятними.

«Навіть якщо припустити, що Байден захоче піти Путіну на часткові поступки, то США ніколи не підтримають таких вимог Кремля», – вважає він.

Обидва експерти говорять про те, що спроби Росії вимагати обмежень для східних членів НАТО (Польщі, Литви та інших), а також вимоги Кремля про нерозширення Північноатлантичного альянсу мають на меті посіяти розбрат у Європі та всередині НАТО зокрема.

• Поглиблення кризи в регіоні. Терміновість переговорів, які ініціював Кремль, свідчать, що Росія продовжує мати це на меті, стверджує Ганна Шелест, директорка безпекових програм ради зовнішньої політики «Українська призма».

  

«Беручи до уваги, що вже заброньовані дати переговорів з 10 по 13 січня, (в Путіна) є надія, що Байден захоче дуже швидко переговорити, що він не в настрої через близькі свята, і «схопити» його в менш готовому стані до серйозних розмов. Проте навряд чи це вийде, бо бачимо, як ґрунтовно американська сторона підійшла навіть до телефонної розмови. Як говорили раніше «нічого про союзників без союзників», така тенденція і зараз зберігається», – заявила Ганна Шелест в ефірі Радіо Свобода.

• Обговорення зі США сфер спільних інтересів, де позиції Вашингтона і Кремля частково збігаються.

Таких тем є декілька, вони стосуються змін клімату, Ірану, ядерних озброєнь та інших питань, не пов'язаних з Україною, зауважують експерти.

Які цілі ставив перед собою Джо Байден на передноворічних переговорах з Путіним?

Фахівці стверджують, що позиція США щодо ключових тем (ситуація в Україні, санкції проти Росії, розширення НАТО та «гарантії безпеки» для Кремля) залишається незмінною. Про це говорять і представники Білого дому.

Аналітики назвали Радіо Свобода основні цілі США в цих переговорах

• Підтвердити позиції Вашингтона перед кількома раундами переговорів, які вже заплановані у січні.
• Продовжувати переговорний процес навіть у ситуації, коли прихід до «спільного знаменника» щодо більшості питань – неможливий. Таку тактику обох сторін прогнозує Олеся Яхно.
• Попередити Росію про наслідки у разі, якщо вона таки піде на більшу чи меншу нову військову ескалацію проти України.

На закритій частині перемов Байден чітко окреслив перед Путіним, що саме чекає на Кремль, якщо він вдасться до нових атак на Україну та Захід, пояснює Радіо Свобода Олексій Мельник.

Чи боїться Росія санкцій

Санкції – були та залишаються основним інструментом, який використовують США та колективний Захід для стримування агресивних дій Росії проти України та інших країн східноєвропейського регіону. Проте цього разу Джо Байден попередив, що санкції проти Росії в разі ескалації будуть «нищівними» і такими, «яких Росія ніколи не бачила».

Якими вони можуть бути? Радіо Свобода вже аналізувало санкційне «меню» США та ЄС. Ідеться про:

• Відключення Росії від платіжної системи SWIFT, через яку проходить переважна більшість фінансових операцій світу.
• Накладання додаткових санкцій на військово-промисловий, банківський та енергетичний сектори економіки Росії.
• Блокування «Північного потоку-2». Про таку можливість у разі посилення агресії проти України раніше домовилися США та Німеччина.
• Посилення військової потуги на східному флангу НАТО та військово-технічна підтримка України, яка зробить «ціну російської агресії неприйнятною».

Останній пункт – не належить до санкцій, однак його активно використовує дипломатія ЄС та НАТО як один із важелів, який може змусити Кремль передумати й відмовитися від ескалації. Так, партії військової допомоги Україні від США та окремих членів НАТО (передовсім це Велика Британія та Литва) надійшли майже одразу після попереднього раунду переговорів Джо Байдена та Володимира Путіна.

Чи здатні потужні санкції та військова допомога Україні зупинити Росію?

Україні треба покладатися передовсім на себе, а не на санкції союзників, закликає правник, очільник Центру конституційного моделювання Геннадій Друзенко.

«Будьмо тверезі: ми чули про «пекельні санкції» сто разів. Але (наприклад) Північна Корея – маленька країна, звідусіль обкладена санкціями. При цьому вона живе і навіть розробляє свою ядерну зброю. Іран – теж під санкціями, але люди досить сито там живуть. Він нагадує СРСР пізнього застою. Далі треба або воювати (як Ізраїль, який знищив одного з керівників ядерної програми Ірану), або визнати, що санкції мають свою межу», – проводить аналогії Геннадій Друзенко.

Олексій Мельник прогнозує найбільш імовірний, на його думку, сценарій.

«Путін намагатиметься уникнути цих (санкційних та безпекових – ред.) рішень з боку Вашингтона і Брюсселя. І водночас – зберегти обличчя», – припускає безпековий експерт.

Політична експертка Олеся Яхно, виходячи з цього, припускає, що найбільш імовірними є саме гібридні атаки проти України та Заходу. Наприклад – кібератаки та інші форми агресії, які не дадуть змогу звинуватити в них Кремль напряму та унеможливлять застосування статті 6 Північноатлантичного договору (про збройний напад на одного чи кількох членів НАТО).

Саме тому, підсумовує вона, західні фахівці наразі допомагають Україні посилити свою кібербезпеку. В цьому нині активну участь бере Велика Британія, констатує президент Центру глобалістики «Стратегія ХХІ»‎ Михайло Гончар.

Путін і російські політичні еліти дійсно бояться нових санкцій, ділиться своїми спостереженнями Олеся Яхно.

«Олігархи, близькі до Путіна, зараз намагаються якнайшвидше переоформити майно на інших людей, щоб зберегти прибутки», – зазначила експертка.

Що ця розмова означає для України?

На думку більшості експертів, які говорили з Радіо Свобода, у Росії та США небагато точок перетину та можливостей для компромісу щодо безпеки України та східного флангу НАТО. Що в цьому випадку останні переговори Путіна і Байдена можуть змінити для України?

В РНБО результати цієї розмови оцінюють з певним оптимізмом. Секретар Ради національної безпеки та оборони України Олексій Данілов повідомив, що Київ на сьогодні не бачить загрози нападу з боку Росії. За його словами, Москва наразі не може почати повноцінне вторгнення фізично.

«Відпочивайте спокійно, святкуйте. Ми не бачимо на сьогодні прямої загрози для нашої держави. Чи може бути в Кремлі ухвалене якесь інше рішення, може. Якщо воно буде, ми відразу будемо інформувати, будемо працювати», – сказав секретар РНБО.

За його словами, фахівці РНБО кажуть, що на сьогодні Росія великого вторгнення не може зробити «навіть фізично», бо їй для цього буде потрібен певний час.

«На сьогодній день загроз для відкритої агресії з боку РФ ми не бачимо. Що буде завтра – говоритимемо завтра. Питання внутрішньої дестабілізації в Україні для Росії – це питання номер один. Якщо це буде відбуватися, Росія може цим скористатися. Наше завдання цього не допустити», – сказав Данілов.

Він наголосив, що зараз «ситуація контрольована». При цьому, за словами секретаря РНБО, іде «велика інформаційна кампанія», «залякування».

Частково тезу про залякування підтверджують заяви Кремля. Міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров після переговорів Байдена і Путіна пригрозив Києву «адекватною відповіддю» у разі «можливих провокацій» на Донбасі.

«Щодо жителів Донбасу, де проживають сотні тисяч громадян нашої країни, то Росія вживе всіх необхідних заходів для їхнього захисту», – сказав Лавров в інтерв’ю російському державному агентству «РИА Новости», оприлюдненому 31 грудня.

За його словами, Захід «продовжує підтримувати мілітаристські устремління» української влади.

Чи зменшився ризик ескалації після розмови США та Росії? Ганна Шелест попереджає, що війська на кордонах України можуть бути як аргументом для переговорів, так і частиною сил для реального вторгнення.

Експерти стверджують, що ця розмова лідерів двох держав «не показала нічого нового», і Путін та Байден лишилися на своїх попередніх позиціях. Єдине, про що вони дійсно домовилися – так це про активізацію подальших переговорів, про це йдеться і в заявах Кремля та Білого дому, і в оцінках експертів.

Останні переговори Байдена і Путіна суттєво не вплинуть на Україну, наголошує політолог Володимир Фесенко. Але він бачить в цьому позитив.

«Абсолютно точно можна сказати, що Байден не погодиться на вимоги Путіна. Для американського президента це означало б політичну катастрофу та ганьбу, а в нього і так багато проблем. Він під вогнем критики і з боку республіканців, і з боку деяких представників демократів. Поступки Путіну будуть гіршими, ніж втеча з Афганістану», – оцінює Фесенко.

Про переговори попросив саме Кремль, а «хто просить, той більше зацікавлений в розмові», вважає політолог. Росії дуже важливо окреслити свої позиції перед майбутніми зустрічами у січні. Але навіть вони навряд чи призведуть до якихось рішень, прогнозує Фесенко.

«Як на мене, в тактичному плані краще консультації та переговори, ніж військові дії Росії проти України. Тактичних проблем для України я не бачу. Краще втягти Путіна в переговорний процес, нічого напряму не обіцяючи», – пояснює політолог.

Але, уточнює він, у віддаленій перспективі переговори стануть складнішими, оскільки йтиметься про поступки Росії та США. Причому вони можуть бути лише взаємними та прийнятними для обох сторін, прогнозує Фесенко.

Теоретично, Захід може «частково прогнутися» щодо України, але вимоги щодо обмежень для східних членів НАТО та щодо нерозширення Альянсу є та залишаться абсолютно неприйнятними, вважає Олексій Мельник.

Сам факт переговорів є позитивом для України та регіону, зауважив в ефірі Радіо Свобода правник, очільник Центру конституційного моделювання: Геннадій Друзенко.

«Те, що Путін з Байденом говорять, саме по собі є позитивом, тому що, як ми пам'ятаємо, Третю світову свого часу припинила розмова Джона Кеннеді та Микити Хрущова, – проводить паралелі з «Карибською кризою» Геннадій Друзенко. – Це знижує напругу, бо обидва лідери шукають компроміс».

При цьому експерт попереджає про ймовірність того, що Україна може стати розмінною картою у цих перемовинах. На його думку, наразі це є головною «поганою новиною». Спільною позицією для всієї американської влади є недопущення альянсу Росії та Китаю, тож «Росію виманюватимуть» подалі від КНР, аргументує Геннадій Друзенко.

Переговори Путіна Байдена: що про них треба знати

Телефонна розмова між президентами США і Росії Джо Байденом і Володимиром Путіним почалася 30 грудня, о 22:35 за київським часом і тривала 50 хвилин, повідомили у Білому домі. Вона відбувалася «в закритому режимі».

Розмову перед запланованою на січень зустріччю Росії зі США та НАТО з питань безпеки ініціювала Москва. За словами прессекретаря Кремля Дмитра Пєскова, під час дзвінка сторони мали уточнити свої позиції перед важливими переговорами. У Кремлі заявили, що хочуть ще раз обговорити ті вимоги, які раніше висунули до США щодо України і НАТО.

Напередодні в Білому домі анонсували, що лідери двох країн «обговорять низку тем, у тому числі майбутні дипломатичні відносини з Росією».

«Адміністрація Байдена продовжує вести широку дипломатичну роботу з нашими європейськими союзниками та партнерами, консультуючись та координуючи загальний підхід у відповідь на військове нарощування Росії на кордоні з Україною», – заявили в адміністрації США.

Лідери двох країн провели «серйозний та предметний» обмін думками, щоб закласти основу для трьох груп майбутніх переговорів на початку наступного місяця, – сказав високопосадовець адміністрації Джо Байдена на умовах анонімності.

«Обидва лідери визнали, що є сфери, в яких ми могли б досягти значного прогресу, а також ті, де угоди не є можливими, і що майбутні переговори визначать точніше контури кожної з цих категорій», – сказав високопосадовець.

Під час розмови Джо Байден також повторив, що будь-яке вторгнення в Україну зустрінеться нищівними економічними санкціями з боку Сполучених Штатів та їхніх партнерів, а також посиленням присутності НАТО в Центральній та Східній Європі.

Високопоставлений американський чиновник заявив, що Байден закликав до «прагматичної, орієнтованої на результат дипломатії» на майбутніх зустрічах сторін США та Росії.

Офіційні особи США та Росії зустрінуться 9–10 січня у Женеві, щоб обговорити контроль над озброєннями та зростання напруженості навколо України в рамках двостороннього діалогу щодо стратегічної стабільності. Потім 12 січня в Брюсселі відбудеться окреме засідання Ради Росія-НАТО, а днем пізніше – зустріч у Відні в рамках Організації з безпеки та співробітництва в Європі (ОБСЄ), до якої входять США, його європейські союзники, Україна та Росія.

Речниця Білого дому Джен Псакі додала, що «президент Байден закликав Росію до деескалації напруженості з Україною».

«Він (Байден – ред.) чітко дав зрозуміти, що Сполучені Штати та їхні союзники й партнери дадуть рішучу відповідь, якщо Росія вторгнеться в Україну. Президент Байден також висловив підтримку дипломатії, яка розпочнеться на початку наступного року з двостороннього діалогу зі стратегічної стабільності, в НАТО через Раду НАТО-Росія та в Організації з безпеки і співробітництва в Європі. Президент Байден повторив, що істотний прогрес у цих діалогах може відбутися лише в умовах деескалації, а не ескалації», – йдеться у коментарі Псакі за підсумками переговорів.

Помічник Путіна Юрій Ушаков сказав, що Росія задоволена телефонною розмовою та перспективами подальшої дипломатії на початку наступного року, які, за його словами, зосереджені на гарантіях безпеки, які Москва вимагає від Заходу.

За словами Ушакова, Байден сказав Путіну, що Сполучені Штати не мають наміру розміщувати наступальну зброю в Україні. Путін сказав Байдену, що будь-які санкції будуть «колосальною помилкою», яка призведе до «повного розриву відносин» між Росією та США, заявив представник Кремля.