Загострення подій у Білорусі – це шанс для деокупації українських територій. Так вважає голова Меджлісу кримськотатарського народу Рефат Чубаров. Та чи справді це так? Крим.Реалії запитали про це у Мустафи Джемілєва, Олега Сенцова, Ахтема Чийгоза, Володимира Балуха та білоруських політологів.
Свою заяву Рефат Чубаров зробив на особистій сторінці у фейсбуці. В ній, голова Меджлісу кримськотатарського народу припускає, що у разі введення Росією військ на територію Білорусі виникне нова, ще більша криза в міжнародних відносинах. Проте саме це може сприяти деокупації непідконтрольних Україні територій.
Такий розвиток подій може стати шансом для УкраїниРефат Чубаров
«Такий розвиток подій може стати шансом для України відновити власну територіальну цілісність, включно з Кримом. Україні вже зараз варто бути готовою до ситуації, яка може створитися, запропонувати лідерам держав - членів ЄС, Великобританії, США і Канади пакет конкретних міжнародних заходів із примусу Росії до дотримання міжнародного права, зокрема негайного виведення нею своїх військ з окупованих територій України», – зазначив у своїй публікації голова Меджлісу кримськотатарського народу Рефат Чубаров.
Погоджується з цими тезами і лідер кримськотатарського народу Мустафа Джемілєв. Каже, хоч це і «звучить цинічно», але загострення в Білорусі можуть грати на руку Україні.
«Тоді проблема деокупації у світі стоятиме значно гостріше. І звичайно ж, коли говоритимуть про виведення військ із території суверенної Білорусі, одночасно йтиметься і про забезпечення територіальної цілісності України», – зазначив у коментарі Крим.Реалії лідер кримськотатарського народу Мустафа Джемілєв.
А от білоруський політолог Валерій Карбалевич з тезами Чубарова не погоджується. Каже, у Білорусі суто внутрішньополітичний конфлікт, протестувальники хочуть змінити лише лідера держави і не виступають проти дружби з Росією. Відповідно Кремлю не треба нічого анексовувати.
«Я дуже скептично ставлюся до цієї ідеї. Оскільки Лукашенко, на повну потужність, поки не задіяв ще власні силові структури. От якби він їх задіяв, і вони відмовилися виконувати його вказівки – ось тоді можна говорити про російське втручання. Якщо є своє – навіщо чуже?», – сказав білоруський політолог Валерій Карбалевич у коментарі Крим.Реалії.
Найімовірніше, силового зіткнення з Росією в Білорусі не буде – переконаний колишній політв’язень Ахтем Чийгоз. Масові протести – це перемога, але вона навряд чи щось змінить. А от підґрунтя для деокупації він бачить таке:
«Суспільство в Білорусі не має партійних чи громадських структур, і розраховувати на те, що актив народу зуміє на цьому етапі змінити ситуацію в Білорусі – думаю, що це дуже оптимістично. Другий момент – це відсутність національних пріоритетів. Нині відбувається лише зародження національного розуміння та національної ідентифікації в Білорусі. І концентрація зусиль світової спільноти проти злочинного режиму в Росії – ось що може дати поштовх і закласти процеси в деокупацію Криму», – пояснив у коментарі Крим.Реалії колишній політв'язень Кремля Ахтем Чийгоз.
Якщо гарячої фази не буде – Росія все одно, за кримським сценарієм, застосує так звану «м’яку анексію», – вважає білоруський політолог Павло Усов.
«Сценарій Криму почнеться в рамках внутрішньої політики. Сюди одразу ж буде направлений десант чиновників білорусько-російського походження. Силовиків замінять на лояльних до Росії людей, буде зачищений інформаційний простір, зачищене громадянське поле, буде висилка людей або їхні арешти як терористів тощо. Громадянське суспільство може бути звинувачене в тероризмі, багатьох може спіткати доля Олега Сенцова – кримського політв’язня», – сказав у коментарі телепроєкту Крим.Реалії білоруський політолог Павло Усов.
20-го серпня білоруська генпрокуратура відкрила кримінальну справу за статтею «захоплення влади». І звинуватила членів Координаційної ради з питань передачі влади, яку нещодавно створила опозиція. В цю раду входять нобелівська лауреатка з літератури, ексміністр культури та правозахисники. У самому координаційному комітеті заявили, що не бачать у своїх діях підстав для статті про захоплення влади. На думку Балуха – колишнього політв’язня Кремля – на Білорусь може чекати доля Криму.
«Паралелі подій у Криму та Білорусі видно неозброєним оком. Путін запровадив термін «інкорпоровані», – тобто території, що за згодою «законної» влади вступили до Російської імперії. Нині «законність» білоруської влади, така ж як і в Криму – «законна» в лапках. От і всі паралелі...», – прокоментував Крим.Реалії колишній політв'язень Кремля Володимир Балух.
Олег Сенцов – понад 5 років пробув у російській тюрмі. Торік разом із Балухом були обміняні Україною як політв’язні. Протести в Білорусі підтримує. Вважає що ці події можуть перекинутись і на Росію, там революція теж назріває. І тоді Крим може повернутись в Україну.
«Якісь дії у відповідь на протистояння в Білорусі можуть спалахнути і в самій Росії. Це може призвести до якихось глобальніших процесів всередині Росії. Процесів, що назрівають дуже давно. І Хабаровськ – це один із проявів таких ось процесів. І тоді відбудуться центробіжні явища в Російській Федерації, тоді вона втрачатиме частини своїх територій, чого ми всі чекаємо із задоволенням. І ось тоді, з'явиться шанс повернення Криму. Події в Білорусі можуть запустити процеси, які можуть вплинути на ситуацію з територіями. Безпосередньо – ні, а побічно – так!», – сказав в ексклюзивному коментарі Крим.Реалії колишній політв'язень Кремля Олег Сенцов.
Мустафа Джемілєв переконаний, що через події в Білорусі – Україна зобов’язана нагадувати міжнародній спільноті про те, як Росія анексувала Крим і розв’язала конфлікт на Донбасі. Але для цього – офіс президента України і МЗС мають висловити чіткішу позицію, аніж звучить нині.
Україна має зайняти більш чітку позиціюМустафа Джемілєв
«Україна має зайняти більш чітку позицію. Вона має бути в авангарді. Добре, що зараз європейські країни не визнали результатів виборів, але про це більш чітко повинна була сказати сама Україна теж. На жаль, цього не зробила. Хоча це зробити ще не пізно», - в ексклюзивному коментарі Крим.Реалії сказав лідер кримськотатарського народу Мустафа Джемілєв.
На офіційному сайті МЗС щодо Білорусі новин небагато. Опубліковано заяву про виклик на консультації з Мінська до Києва українського посла через передачу Росії затриманих «вагнерівців». Також опубліковано занепокоєння необгрунтованою жорстокістю правоохоронців. На сайті Офісу Президента – повідомлення про наради і оцінку ризиків для України у зв'язку з загостренням ситуації у Білорусі.
«Зараз потрібно це питання порушувати, показувати можливу загрозу Росії. Моніторити ситуацію на кордоні з Білоруссю і освіжати в пам'яті європейців факт, що Росія – це не друг, не союзник, а агресор, і Білорусь може стати черговою жертвою», – сказав білоруський політолог Павло Усов в коментарі Крим.Реалії.
Будь-які події, які знесилюють, знекровлюють державу окупантаВолодимир Балух
«Будь-які події, які знесилюють, знекровлюють державу окупанта – Україна має використовувати в контексті своїх інтересів. Тут все дуже просто – це додаткові можливості для тиску на Росію як на державу–окупанта», – наголосив у коментарі Крим.Реалії колишній політв'язень Кремля Володимир Балух.
Європейський Союз вже зробив заяву, що не визнає результатів виборів президента Білорусі, а відтак і Олександра Лукашенка в статусі глави держави. Такі ж заяви зробили США, Велика Британія, Ірландія і Канада.
