Майже щодня український Генштаб повідомляє про запеклі бої на південний захід від Бахмуту – і про нехай і незначне, але просування Сил оборони на цьому напрямку. 14 серпня заступниця міністра оборони Ганна Маляр повідомила, що ЗСУ звільнили близько 3 квадратних кілометрів за тиждень на цій ділянці фронту.
Яка ситуація під Бахмутом зараз? Як Росія намагається не допустити взяття символічного для себе міста в напівоточення? І хто з боку РФ намагається утримати тут рубежі? Про це в ефірі Радіо Донбас Реалії (проєкт Радіо Свобода) розповів офіцер секції S3, 3-го батальйону «Свобода» бригади швидкого реагування НГУ «Рубіж» Володимир Ращук (позивний «Артист»), який воює на Бахмутьскому напрямку.
– Володимире, можете трохи деталізувати, що відбувається зараз довкола Бахмуту?
– Продовжується пекло, як і було. Абсолютно не припиняються артобстріли. Все те, що вони (Росія – ред.) розповідали, що у них якийсь снарядний голод – це повна фігня. Дуже важка ділянка зараз у батальйону «Свобода», ми в абсолютно невигідному становищі. Майже щотижня відбуваються у нас танкові штурми плюс піхотні штурми, але, тим не менш, ми дуже вдало їх відбиваємо.
Продовжується пекло, як і було. Абсолютно не припиняються артобстріли
Дуже потужно працюють наші пілоти, FPV-розрахунки. Хочу подякувати всім, хто донатить на FPV, тому що це реально дієвий засіб, який допомагає знищувати техніку: за останні пару місяців ми вже спалили 14 танків [військ РФ].
Я вважаю, що це непоганий результат, зважаючи на дуже непросту ситуацію. В принципі, батальйон «Свобода» дає нормальних «люлєй» на цьому напрямку. Хотілося б, звичайно, щоб держава в цьому трішки допомагала (з FPV-дронами – ред.), але поки що як є.
– Ви говорите про те, що ваш батальйон в не дуже вигідному становищі зараз перебуває. Можете пояснити, що мається на увазі?
– Дуже незручний ландшафт. Ми перебуваємо в низині, вони (російські військові – ред.) нагорі. Це сильно заважає нам в логістиці, сильно заважає в засобах БПЛА, тому що втрачаються горизонти, є певні труднощі з цим.
Плюс, ви самі розумієте, коли ти на висоті, це є домінанта. Тим не менш, перевага наша в нашому духові і в нашій техніці – маю на увазі БПЛА, засоби РЕБ. І професіоналізм хлопців – ми вже 1,5 роки воюємо, і трішечки навчилися. Не даємо взагалі проходу [противнику].
До цього було важко, жоден батальйон не міг втриматися на цій ділянці. Коли ми зайшли, стабілізували, і просто так вже, як у себе вдома, ці «орки» не ходять. Тож, як на мене, ми дуже плідно попрацювали. І продовжуємо працювати.
– Зараз основні бої, я так розумію, за Кліщіївку йдуть, південніше Бахмуту?
– Вони (Росія – ред.) постійно міняють тактику. Вони такі щури, які намагаються знайти слабку ділянку, щоб туди залізти, або слабку шпарину. І який би там не стояв підрозділ, як тільки він дає слабину, вони туди і лізуть. Кліщіївка так, для них важлива, Курдюмівка так само – та по всій лінії фронту немає такої «папіросної» ситуації, коли ти сидиш і нічого не відбувається.
По всій лінії фронту немає такої «папіросної» ситуації, коли ти сидиш і нічого не відбувається
У «орків» теж дуже багато насправді БПЛА. Ті ж «Орлани», які вони постійно модифіковують, і SuperCam, і «Ланцети» – це дрони-камікадзе на кшталт «Шахедів», які по нас летять, тільки менші, вони
працюють по техніці. Так само у них є і FPV, так само у них є «мавіки». Вони розвиваються. Ще є велика проблема і перевага противника, що у них сильні засоби РЕБ, як великого радіусу, так і окопні. Це дуже заважає роботі наших БПЛА – і розвідувальним, і ударним, і FPV.
Тому ще раз акцентую на тому, що треба на державному рівні це робити. Якщо ми не будемо це розвивати, – напрямок БПЛА, напрямок РЕБ-захисту, – сильної переваги не зможемо здобути. У «орків» це на державному рівні, і у них в цьому поки що є перевага певна. Але не дивлячись на це, їхні втрати просто непорівняні з нашими.
– А є в усіх цих умовах, які ви описали, – або паритет, або перевага росіян у повітрі в сфері БПЛА, стосовно ландшафту – є перспективи просування на тому напрямку, де ви зараз перебуваєте, чи реальна задача максимум – знищення живої сили противника і його техніки?
– Насправді є постійно. Там відбувається наступна історія – кожні два тижні «орки» міняються. На якій би ділянці ми не були, де б ми не стояли за всю війну, – два тижні, і у них відбувається ротація. Коли приходять нові, у них завжди задача – штурм. Штурм-штурм-штурм.
Від 50 до 150 пострілів на годину по нашому сектору з артилерії...І дрони
Вони так «методичкою» передають, – от танковий штурм. І постійно, коли заходять нові, вони залазять танками до нас. Міняються трішечки напрямки, міняються трішечки їхні стратегії і тактики, але після цього обов’язково йде піхотний штурм.
Це дуже важко, – перевага у висоті це нереально важко, – тим не менш, наш батальйон «Свобода» відбив всі атаки, поки ми стоїмо. І вони вже перестають так вільно ходити, так вільно обстрілювати. Але все одно, просто щоб ви розуміли, від 50 до 150 пострілів на годину по нашому сектору з артилерії. Плюс так само літають і дрони-камікадзе, і розвідувальні дрони, і «Ланцети».
– Ваша задача просуватися вперед чи стримувати натиск?
– Ми пройшли до певного рубежу, закріпилися на ньому. Наразі не стоїть задача рухатися вперед. Якщо навіть об’єктивно подивитися – в наших умовах це нереально. Нереально, тому що занадто великий перепад висоти, це будуть просто марні втрати. Тільки обходити, тільки в оточення, і потім вже підтягувати наш напрямок. Наразі наша основна задача на останні два тижні – це стримувати [війська РФ] і не дати пройти.
Наразі не стоїть задача рухатися вперед
– Ви кажете, кожні два тижні приблизно міняються підрозділи росіян. Ви можете судити, хто це такі – мобілізовані, десантники, ув’язнені, «кадирівці»?
– Звісно. За всю війну я можу сказати одне: «кадирівців» немає ніколи. Тому що це «обсц..анці», які тільки в далекі тили і на блокпости можуть знайти, і мародерствувати десь вже на відбитих спокійних територіях, умовно кажучи, поки що спокійних.
Спочатку проти нас стояв «ЛДНР» підрозділ, я не буду називати, який саме, просто щоб у вас було розуміння. Після зайшли штурмовики «Шторм Z» (штурмові загони у складі російських, які складаються з в’язнів, завербованих Міноборони РФ – ред.) у вони нам давали трішечки неспокійних ночей, знову ж таки, поки не отримали прочуханку. Потім частина «десантури» зайшла, але вони дуже недовго простояли, і ось зараз знову «шторми» стоять, плюс регулярні війська РФ.
– Заступниця міністра оборони Ганна Маляр підтвердила офіційно звільнення Урожайного у Донецькій області. Як ви і ваші побратими реагуєте на такі новини?
– Ми як ніхто розуміємо ціну кожного сантиметра нашої землі. Наш батальйон пройшов від Рубіжного, Сєвєродонецька, Зайцевого до Бахмуту і всіх його околиць. Тому коли ми чуємо, що щось звільнено, по-перше, розуміємо, якою ціною це дається – якими втратами, яким болем і якими надзусиллями.
По-друге, це величезне щастя. Для нас, як для людей, які безмежно люблять свою Батьківщину, – зайти на території, де ти воював, але вона [була] тимчасово окупована – це нереальне щастя. І радість за хлопців, що у них це вийшло.
ОСТАННІЙ ВИПУСК РАДІО ДОНБАС.РЕАЛІЇ:
Ми працюємо по обидва боки лінії розмежування. Пишіть нам на пошту Donbas_Radio@rferl.org, у фейсбук, телеграм або вайбер за номером +380951519505. Якщо ви пишете з окупованих територій, ваше ім'я не буде розкрите.
«Коли влучаєш, з’являється азарт»: робота американської М777 на Херсонському напрямку (фоторепортаж)
Масштабна війна Росії проти України
24 лютого 2022 року Росія атакувала Україну на землі і в повітрі по всій довжині спільного кордону. Для вторгнення на Київщину із наміром захопити столицю була використана територія Білорусі. На півдні російська армія, зокрема, окупувала частину Запорізької та Херсонської областей, а на півночі – райони Сумщини та Чернігівщини.
Повномасштабне вторгнення президент РФ Володимир Путін називає «спеціальною операцією». Спочатку її метою визначали «демілітаризацію і денацифікацію», згодом – «захист Донбасу». А у вересні та на початку жовтня Росія здійснила спробу анексувати частково окуповані Запорізьку, Херсонську, Донецьку та Луганську області. Україна і Захід заявили, що ці дії незаконні. Генасамблея ООН 12 жовтня схвалила резолюцію, яка засуджує спробу анексії РФ окупованих територій України.
Російська влада заявляє, що армія не атакує цивільні об’єкти. При цьому російська авіація, ракетні війська, флот і артилерія щодня обстрілюють українські міста. Руйнуванням піддаються житлові будинки та об’єкти цивільної інфраструктури по всій території України.
На кінець жовтня Україна оцінювала втрати Росії у війні у понад 70 тисяч загиблих військових. У вересні Росія заявила, що її втрати менші від 6 тисяч загиблих. У червні президент Зеленський оцінив співвідношення втрат України і Росії як один до п'яти.
Не подолавши опір ЗСУ, вцілілі російські підрозділи на початку квітня вийшли з території Київської, Чернігівської і Сумської областей. А у вересні армія України внаслідок блискавичного контрнаступу звільнила майже усю окуповану до того частину Харківщини.
11 листопада українські Сили оборони витіснили російські сили з Херсона.
Після звільнення Київщини від російських військ у містах Буча, Ірпінь, Гостомель та селах області виявили факти масових убивств, катувань та зґвалтувань цивільних, зокрема дітей.
Українська влада заявила, що Росія чинить геноцид. Країни Заходу беруть участь у підтвердженні фактів масових убивств та розслідуванні. РФ відкидає звинувачення у скоєнні воєнних злочинів.
Пізніше факти катувань та убивств українських громадян почали відкриватися чи не у всіх населених пунктах, які були звільнені з-під російської окупації. Зокрема, на Чернігівщині, Харківщині, Херсонщині.
З вересня 2022 року запеклі бої російсько-української війни ідуть на сході і на півдні України.
6 червня 2023 року була повністю зруйнована гребля Каховського водосховища (перебувала під контролем російської армії із початку березня 2022 року, а у жовтні була замінована окупантами), що призвело до затоплення великої території, людських жертв, знищення сільгоспугідь, забруднення Дніпра і Чорного моря. Україна назвала це екоцидом.
Загалом, за час повномастабної війни від 24 лютого 2022 року по кінець червня 2024 року ООН верифікувала дані про щонайменше 33 878 постраждалих цивільних, серед них 11 284 загиблих.
Реальна кількість втрат, зазначають експерти, набагато більша. Тільки під час блокади і бомбардування Маріуполя, як заявляє українська влада, могла загинути понад 20 тисяч людей.
