Євген Лузан
Напередодні економічного форуму в Давосі благодійна організація Oxfam опублікувала звіт, у якому йдеться про те, що 2153 мільярдерів багатші за 60% населення Землі. Нерівномірний розподіл робочого часу та оплати праці між чоловіками та жінками – ось що експерти організації вважають причиною цього розриву. Вони пропонують урядам країн світу зробити свої закони більш соціально орієнтованими, їхні ідеї суголосні пропозиціям відомих політиків, наприклад Берні Сандерса та Елізабет Воррен – кандидатів на посаду президента США від Демократичної партії. Чи справді податок на майно для багатіїв, який пропонують експерти Oxfam, працюватиме? Якою є ситуація з економічною нерівністю за ознакою статі?
Проблема адекватного розподілу матеріальних ресурсів і надходжень стає все більш очевидною, вважають аналітики. Зокрема, дедалі чіткіше проступає дисбаланс між тим, скільки заробляють чоловіки і скільки жінки. Боротьба з високою незбалансованістю сучасної економічної системи є однією із головних тем для обговорення на цьогорічному Всесвітньому економічному форумі в Давосі, що розпочався 21 січня і триватиме чотири дні.
Напередодні форуму, спілка міжнародних організацій Oxfam, що досліджує причини бідності, опублікувала звіт за результатами дослідження неоплачуваної та низькооплачуваної соціальної роботи і справедливого розподілу заробітної плати між представниками чоловічої та жіночої статей.
Ось дані з цього звіту:
- Сукупний рівень доходів чоловіків на 50% вищий, ніж серед жінок
- 22 найбагатших представників чоловічої статі мають більше статків, ніж усі африканські жінки. Населення Африки становить 1,2 мільярда людей, половина з яких – жіночої статі
- 42% жінок працездатного віку не можуть знайти роботу через те, що вони доглядають за членами своїх родин, тоді як серед чоловіків такий показник становить усього 6%
- Жінки в сільській місцевості та країнах із низьким рівнем доходів проводять на неоплачуваній роботі в середньому до 14 годин на день, тоді як чоловіки – уп’ятеро менше часу
- Із 67 мільйонів хатніх робітників 80% – жінки. При цьому 90% таких працівників позбавлені належних соціальних гарантій. 50% не мають гарантованої мінімальної зарплатні та стільки ж – законодавчо обмеженого робочого часу.
Яка ситуація в Україні?
За інформацією Держстату, в 3 кварталі 2019 року середня заробітна плата жінок становила 75,7% від чоловічої – 9348 проти 12350 гривень.
Рівень зайнятості жінок у січні-вересні 2019 року – 45,6%, чоловіків – 59,4%.
У Верховній Раді нинішнього скликання є прорив порівняно з попередніми роками: кількість народних депутаток зросла з 12,5% (8-е скликання) до 20% (9-е скликання).
Із 18 членів Кабінету міністрів України рівно третина – жінки. Це теж найкращий показник за всі роки незалежності України.
Попри те, що нерівність в Україні зберігається, є тенденція до її зниження.
У поточному рейтингу Global Gender Gap Report Україна піднялася на 6 позицій – із 65-ї на 59-у.
Перші чотири місця посідають країни Скандинавії (окрім Данії).
Які є шляхи, щоб наблизити «кінець епохи бідності»?
Оподаткування додаткових 0,5% доходів 1% найбагатших людей досить для того, щоб протягом 10 років створити 117 мільйонів робочих місць у сферах освіти, медицини, догляду за людьми похилого віку тощо, підрахували аналітики Oxfam.
Загалом, як вважають вони, розв’язати проблему гендерно зумовленої економічної нерівності можуть закони, спрямовані на соціальний захист населення, та навіть запровадження податків на майно.
За запровадження прогресивного податку на майно виступають, зокрема, американські сенатори Елізабет Воррен та Берні Сандерс. Вони беруть участь у праймеріз, що визначать єдиного кандидата від Демократичної партії на президентських виборах у США, запланованих на 3 листопада 2020 року.
Воррен попонує податок від 2% для тих, у кого є 50 мільйонів доларів капіталу (тобто доведеться сплатити 1 мільйон доларів), до 6% для тих, у кого понад мільярд доларів.
У Сандерса пропонують – від 1% для тих, чиї статки перевищують 32 мільйони доларів, до 8% для тих, хто має 10 мільярдів і більше.
Ідею сенаторки, за даними липневого опитування New York Times і Survey Monkey, підтримують повністю або частково дві третини американців.
Проте, звучить і багато критики такого оподаткування, бо це, може відбити у людей бажання багато працювати і накопичувати капітали.
Зокрема, проти прогресивного податку виступає інвестор Леон Куперман, або група з 20 заможних американців, серед яких Джордж Сорос, виступили з проханням запровадити більш поміркований податок.
Воррен також пропонує стягувати 40% коштів людей зі статками понад 50 мільйонів доларів за відмову від американського громадянства.
Чи спрацювали подібні норми в інших країнах?
Лише три країни Європи з 12, в яких станом на 1990 рік був податок на майно (як рухоме, так і нерухоме), мають його й досі. Це Іспанія, Норвегія та Швейцарія.
Причиною, чому більшість країн відмовилася від такої практики, стали низькі надходження до бюджету, що не виправдали очікувань політиків, та виїзд багатих людей із країн, де діють такі податки (у 2012 році в Бельгію через бажання їх оминути переїхав французький актор Жерар Депардьє, а згодом став громадянином Росії).
Однак, у тих європейських країнах, де ще залишилася ця норма, поріг оподаткування є низьким.
Наприклад, у Норвегії кожен, чиє багатство перевищує 1,5 мільйона крон (174 тисячі доларів США, для одружених пар цей поріг збільшується вдвічі), має сплатити відповідний податок.
Іспанія оподатковує 700 тисяч євро капіталу в розмірі 0,2%, ця частка збільшується до 2,5% для статків понад 10,7 мільйона євро залежно від регіону.
Жителі столиці країни – Мадрида – звільнені від сплати податку.
Для іспанського уряду він не є суттєвим генератором доходів, приносячи лише 0,55% усіх податкових надходжень станом на 2017 рік.
Чи є податок на майно в Україні?
В Україні немає єдиного податку на майно, але є окремі – на нерухомість, на землю та на транспорт.
Оподатковуються квартири площею понад 60 квадратних метрів, будинки площею понад 120 квадратних метрів, всі земельні ділянки та паї, придбані менше ніж 5 років тому автомобілі вартістю понад 375 мінімальних зарплат (майже 1,8 мільйона гривень у 2020 році).
Станом на 2018 рік усе це принесло українському бюджету, за даними Державної фіскальної служби – 4,7 мільярда гривень.
Оподаткування заможних людей сприймають як ідею, що може скоротити розрив за доходами між різними верствами населення, захистити працівників соціальної сфери та зробити її доступнішою для громадян різних країн.
Проте, кажуть аналітики, тут є й свої «підводні камені» – неготовність багатих більше ділитися із державою, можливість заможних людей мігрувати у ті країни, де немає важкого податкового тягаря або й взагалі можна уникати сплати податків, потенційно нижчий за очікувані показники рівень надходжень.
Наразі, у світі загалом, і у розвинених країнах, де розуміють небезпеку поглиблення прірви між багатими та іншими людьми зокрема, тривають суперечки навколо таких ідей.
Однак, обговорення проблеми економічної нерівності на форумі у Давосі – вказує, що розуміння проблеми (включно з її гендерним аспектом) вже досягло найвищого рівня.
Oxfam – спілка міжнародних організацій, що заснована 1942 року у Великій Британії. Завдання організації – боротьба з бідністю, забезпечення гідної оплати праці та гендерної рівності, допомога постраждалим у зонах стихійного лиха, вирішення проблеми зміни клімату. Більша частина коштів, на які існує організація – 80%, складають надходження громадських інституцій (ООН, ЄС, уряди країн, некомерційні організації) та добровільні пожертви приватних осіб
Читайте ще:
26 мільярдерів мають стільки грошей, скільки має половина людства – звіт
Найбагатша жінка Африки хоче боротися за посаду президента Анголи
НА ДОТИЧНУ ТЕМУ:
