Більше ніж рік російські спецпризначенці блокують Керченську протоку. Українські військові говорять, що кораблі ФСБ Росії не соромляться підходити впритул до українських берегів на Азовському морі, при цьому вони нічого не порушують. Азовське море ‒ некласичне в розумінні міжнародного морського права. Річ у тім, що у 2003 році Україна та Росія підписали договір про так зване спільне море.
Чим ця угода обернулася для України після початку агресивних дій Росії в Азовському морі, з'ясовували журналісти Крим.Реалії, проєкту Радіо Свобода.
Маріупольський морський торговельний порт називають «морськими воротами Донбасу», він найбільший на Азовському морі. Упродовж останніх п'яти років порт переживає не найкращі часи ‒ кількість суден, що заходять у порт і виходять з порту, зменшилася більше ніж наполовину.
Географія Індійського і Тихого океанів втратила актуальність для АзоваІгор Барський
«Якщо раніше з Маріупольського порту вантажі відвантажувалися практично на всі континенти землі ‒ Північну та Південну Америку, Африку, Південно-Східну Азію, Китай, Індонезію і навіть Японію, то сьогодні в Південно-Східну Азію з Маріуполя неможливо відіслати жодне судно. Тож географія Індійського і Тихого океанів втратила актуальність для Азова», ‒ говорить начальник Адміністрації морських портів України в Маріуполі Ігор Барський.
А причин тому кілька: військові дії на Донбасі, спорудження Керченського мосту ‒ тепер не всі судна можуть пройти під ним за розмірами ‒ і блокада російськими спецслужбами Керченської протоки.
«Маємо право оглядати ‒ оглядаємо»
У квітні 2018 року українські прикордонники затримали риболовецьке судно «Норд», бо воно неодноразово заходило в закриті Україною кримські порти. Російська ж сторона це затримання сприйняла як провокацію і влаштувала блокаду для суден, що йдуть в Україну.
«Такі огляди проводяться не на дискримінаційній основі... Затримка суден перед проходженням Керченської протоки не пов'язана з українським контролем. Цей порядок зумовлений специфічними габаритами каналу, зокрема, передбачає лоцманський супровід, для цього кораблі попередньо формуються в каравани, що займає певний час», ‒ намагалася пояснити дії Росії на морі офіційний представник МЗС Росії Марія Захарова в листопаді 2018 року.
При цьому в російських ЗМІ навіть не приховували, що насправді блокада ‒ це відповідь на затримання судна «Норд».
«Є конвенція, є морське право, і маємо ми у зв'язку з цим правом оглядати ‒ і оглядаємо», ‒ сказала в ефірі телеканалу «Россия-1» російська телеведуча Ольга Скабєєва.
Постійний моніторинг ситуації в Чорному та Азовському морях в Україні проводить українська неурядова організація «Майдан закордонних справ» разом з українським сайтом Black Sea News. У фахівців є відомості щодо кожного плавзасобу. Так, за травень-липень 2018 року російські спецслужби затримали понад 80 суден, що прямували в Україну. А середній час зупинки перед входом до Азовського моря з декількох годин збільшився до п'яти днів. На виході в Чорне море ситуація була практично такою ж: в серпні-жовтні судна простоювали в середньому по 3-4 дні.
У листопаді того ж 2018 року кораблі українського флоту спробували пройти через Керченську протоку. Російські спецслужби їх не пустили, обстріляли й затримали. Тоді росіяни взяли в полон 24 українські моряки та захопили три українські військові кораблі. Через десять місяців військові повернулися додому, а захоплені ФСБ українські кораблі «Бердянськ», «Нікополь» та «Яни Капу» 18 листопада 2019 року вийшли з анексованого Криму і 20 листопада повернулися на материкову частину України.
Тепер судна, що йдуть в Азовське море, більше не затримують, однак час стояння все одно коливається від доби до двох. А для бізнесу ‒ власників вантажу ‒ це збитки в десятки тисяч доларів.
«Це елемент тиску й елемент гібридної війни. Вони хочуть зробити Азовське море російським озером», ‒ впевнений начальник Адміністрації морпортів України в Маріуполі Ігор Барський.
«Вигадка російської влади»
До анексії Криму проходження Керченською протокою, як кажуть, від буя до буя, займало не більше від трьох годин. Тепер всі судна, окрім черги на лоцманський супровід, змушені чекати ще й на візит ФСБ.
Перевірка займає 10 хвилин, решту часу ті, хто оглядає, сидять на судні, п'ють чай і висиджують той норматив, який їм виділений ‒ годину на судноІгор Барський
«Підходять вони практично на гумових човнах. З цих човнів при вітрі, при хитавиці дуже складно висадитися. От і виходять ці затримки на добу-дві, тобто поки росіяни не можуть висадитися на ці судна. Сам же огляд ‒ це перевірка суднової ролі та паспортів моряків, паспортів екіпажу. Така перевірка займає 10 хвилин, решту часу ті, хто оглядає, сидять на судні, п'ють чай і висиджують той норматив, який їм виділений ‒ годину на судно», ‒ пояснює причину таких затримок Ігор Барський.
Крим.Реалії провели своє спостереження. Оскільки сісти на торгове судно та пройти під Керченським мостом можливості немає, виручає інтернет ‒ можна простежити за плавзасобом онлайн. На навігаційному сервісі MarineTraffic ми вибрали два кораблі, які з одного місця приблизно в один і той же час мали пройти схожим маршрутом через Азовське море в Росію та в Україну.
Російське судно Viking зі Стамбула в Ростов-на-Дону стартувало 5 листопада, наступного дня з того ж порту, але вже в Бердянськ рушило панамське судно Ibrahim Konan. Обидва кораблі поставили на якір перед Керченською протокою. Панамське судно підійшло до точки спостереження 8 листопада о 21:10, а російське ‒ 9 листопада о 3:55. В Азовське море Viking зайшов 10 листопада о 13:00 і через добу дійшов до Ростова-на-Дону. Час затримки і проходження Керченської протоки склав 33 години. Ibrahim Konan пощастило більше ‒ Керченську протоку він здолав за 27 годин 40 хвилин і трохи більше ніж за добу дійшов до місця призначення ‒ Бердянська.
Таким чином судно під панамським прапором, щоб пройти Керченську протоку, простояло на 5 годин менше, ніж судно під російським прапором. Дослідження Крим.Реалії ‒ це один окремо взятий приклад, але якщо порівнювати його з масштабною аналітикою Black Sea News, такий результат – швидше виняток, ніж правило.
«Ці затримки потрібно виключити, їх не повинно бути. Це вигадка російської влади для того, щоб якось пояснити необхідність захисту та контролю безпеки встановленого мосту», ‒ наполягає начальник Адміністрації морпортів України в Маріуполі.
Українські прикордонники російські судна не зупиняють, але за прикордонниками ФСБ стежить, каже командир Маріупольського загону морської охорони Микола Сіринський.
«Для нас немає різниці, який порт призначення, у нас є тільки законні підстави. Якщо судно нічого не порушує, ми його не зупиняємо. Азовське море має бути вільним для плавання під прапорами різних країн», ‒ зазначає військовий.
У швидке повернення вільного судноплавства на Азовському морі портовики не дуже вірять і готуються до подальших збитків. Але допускати банкрутство в порту не мають наміру, тут поглиблюють дно біля причалів і майже добудували новий зерновий комплекс.
Довідка: після анексії Росією українського Криму в 2014 році уряд України оголосив всі кримські порти закритими, вхід у них будь-якого судна є порушенням не тільки законодавства України, а й міжнародних норм судноплавства.
