Аліна Пінчук
Відносини Росії та Азербайджану, які після відмови Москви вибачитися за збиття азербайджанського пасажирського літака під Грозним навряд чи можна назвати інакше, ніж конфронтаційними, останніми тижнями ще більше загострилися після атаки російських військових 8 серпня на нафтобазу азербайджанської держкомпанії SOCAR в Одеській області та розташовану там компресорну станцію, через яку азербайджанський газ надходить в Україну.
Президент Азербайджану Ільгам Алієв звинуватив Кремль у тому, що удар був завданий цілеспрямовано. Декілька азербайджанських ЗМІ написали, що тепер Алієв може зняти заборону на постачання зброї Києву. Російська служба Радіо Свобода поговорила з експертами про те, що відбувається між Москвою та Баку і чим може завершитися це протистояння.
10 серпня Ільгам Алієв провів розмову з президентом України Володимиром Зеленським, під час якої обидві сторони засудили авіаудари Росії по азербайджанських об’єктах на українській території. Зеленський після розмови з Алієвим заявив, що вважає ці удари «цілеспрямованою спробою Росії заблокувати енергетичні шляхи, які гарантують нам та іншим європейським країнам енергетичну незалежність».
Радіо Свобода вивчило супутникові знімки нафтобази, про яку йдеться, і може підтвердити, що внаслідок удару вона зазнала пошкоджень. Незадовго до цих атак, наприкінці липня, Україна вперше отримала азербайджанський газ Так називають магістральний газопровід, що проходить територією України, Молдови, Румунії, Болгарії та Туреччини. через Болгарію та Румунію.
Москва офіційно не коментувала удари по нафтобазі та компресорній станції, Міноборони РФ лише відзвітувало про ураження з 2 по 8 серпня низки цілей, зокрема «об’єктів газотранспортної системи, що забезпечують роботу підприємств військово-промислового комплексу України».
Співрозмовники Радіо Свобода сумніваються, що нафтобаза та компресорна станція могли потрапити під російський обстріл випадково.
Азербайджанський політолог Фархад Мамедов зазначає, що за три з половиною роки війни інфраструктура, що належить компанії SOCAR, жодного разу не була атакована.
Вони знають, куди стріляютьФархад Мамедов
«Російська сторона, зокрема Міноборони РФ, стверджує, що використовує високоточну зброю, – відповідно, ми можемо сказати, що вони знають, куди стріляють. Крім того, щоразу, коли президента Росії запитують, як ідуть справи на фронті, він каже, що все йде за планом. Отже, ми можемо говорити, що й обстріл інфраструктури SOCAR також є частиною цього плану», – каже Мамедов.
«Абсолютно зрозуміло, що це був виклик Алієву, тому що випадково такі речі не відбуваються, – вважає журналіст, знавець Кавказу Вадим Дубнов. – Багато хто пов’язує це з першими постачаннями газу Україні Трансбалканським газопроводом. Але я не думаю, що Москва завдала ударів саме з цієї причини. Росії, можливо, хотілося, щоб це виглядало саме так, ніби вона покарала всіх за Трансбалканський газопровід. Але, швидше за все, Москва просто використала потрібний збіг обставин, щоб створити таку картину».
Азербайджан змінює позицію?
Від початку російського вторгнення в Україну Азербайджан зайняв нейтральну позицію: він не засудив Росію за агресію, не постачав сторонам конфлікту зброю, але водночас надавав гуманітарну допомогу Україні. Так було доти, доки Росія не збила азербайджанський пасажирський літак під Грозним, відбиваючи атаку дронів, і не відмовилася принести за цей інцидент прямі та недвозначні вибачення. У катастрофі загинули 38 людей.
Азербайджан – номер один серед країн-членів СНД за обсягом гуманітарної допомоги, яку надають КиєвуФархад Мамедов
«Азербайджан виступав на підтримку територіальної цілісності України. На конкретні запитання про те, як досягати перемир’я, Алієв, ґрунтуючись на досвіді Азербайджану у війні з Вірменією, завжди радив, що потрібно зупиняти збройні дії, але не можна відмовлятися від своїх територій. У межах цієї формули і полягала позиція Баку.
Поряд із цим Україні надавалася гуманітарна допомога. На цей момент її загальна сума становить 42 мільйони доларів. Азербайджан – номер один серед країн-членів СНД за обсягом гуманітарної допомоги, яку надають Києву. Крім того, українські діти періодично приїжджають до Азербайджану проходити реабілітацію», – каже Фархад Мамедов.
Вадим Дубнов каже про прихильність президента Азербайджану принципу дотримання територіальної цілісності держав.
Щодо війни в Україні в Алієва була дуже цікава позиціяВадим Дубнов
«Щодо війни в Україні в Алієва була дуже цікава позиція. Він був останнім іноземним гостем, який відвідав Москву перед початком війни, буквально за день до російського вторгнення він підписав декларацію про союзницьку взаємодію Росії та Азербайджану. З іншого боку, фетиш територіальної цілісності для Алієва – це все. І тому, звісно, його позиція тут – на боці України. Все інше – НАТО, міжнародне право, напад, агресія, воєнні злочини в Бучі та всі інші – це десяте питання. Він не говорить про те, що таке добре і що таке погано у війні Росії з Україною, не засуджує Москву за агресію, не підтримує Україну за те, що вона протистоїть цій агресії», – зазначає Вадим Дубнов.
Невдовзі після розмови із Зеленським президент Азербайджану підписав розпорядження про виділення Мінпаливенерго країни двох мільйонів доларів для надання гуманітарної допомоги Україні. Крім того, азербайджанське видання Вважається близьким до азербайджанської влади виданням з посиланням на джерела написало, що Баку може зняти заборону на постачання зброї Україні, якщо «Росія продовжить свою агресивну політику щодо інтересів Азербайджану».
«Російська патріотична громадськість завжди любила стверджувати, що Алієв постачає летальну зброю в Україну. Доказів цьому не знайшлося, але розмов було дуже багато, – згадує Вадим Дубнов. – Москва зробила цю тему дуже чутливою, і зараз Алієв, звісно, із задоволенням її використовує. При тому, що сам Алієв поки нічого такого не говорив, офіційних заяв ніхто не робив. Про це написала лише газета Caliber – але її називають «зливним бачком» адміністрації президента Азербайджану». Дубнов переконаний, що Азербайджан у підсумку не почне постачати зброю Україні, адже «це вже буде серйозний виклик».
Це сигнал російській стороні припинити бомбардування інфраструктури, що належить SOCARФархід Мамедов
На думку політолога Фархада Мамедова, публікація у Caliber може бути чітким сигналом, який влада Азербайджану посилає Росії: «Я підозрюю, що це організований «злив» з боку уряду Азербайджану, сигнал російській стороні припинити бомбардування інфраструктури, що належить SOCAR. З початку війни Азербайджан не займався постачанням озброєнь ані в Росію, ані в Україну. І це сигнал про те, що якщо такі удари триватимуть, Азербайджан може переглянути свою позицію щодо відмови від постачань озброєнь. Потрібно враховувати, що в Азербайджані достатньо власних арсеналів і є ВПК, який виробляє озброєння», – каже Мамедов.
«Ми йдемо по конфронтаційній спіралі»
Напруженість між Москвою і Баку зростає з грудня минулого року, після катастрофи пасажирського літака «Азербайджанських авіаліній» (AZAL), що летів з Баку до Грозного. 25 грудня 2024 року літак AZAL Embraer E190 під час заходу на посадку був помилково обстріляний російською системою ППО, після чого зазнав пошкоджень і розбився під час спроби приземлитися в аеропорту міста Актау в Казахстані. На борту перебувало 67 пасажирів, із яких 38 загинули.
Ільгам Алієв заявив, що Баку не вважає, що лайнер був збитий навмисно, проте відповідальність за катастрофу, за його словами, «лежить на представниках Російської Федерації». Алієв вимагав від Кремля визнати провину та покарати винних. Президент Росії Володимир Путін у розмові з Алієвим приніс вибачення у зв’язку з тим, що цей «трагічний інцидент» стався в повітряному просторі Росії, але жодної відповідальності на себе не взяв.
Потім відносини між країнами ще більше загострилися після того, як 27 червня в Єкатеринбурзі були затримані понад 50 етнічних азербайджанців. У результаті поліцейського рейду загинули двоє людей, ще двоє отримали серйозні поранення. МЗС Росії заявило, що ці затримання проводилися в рамках розслідування тяжких злочинів – йдеться про справи, нібито пов’язані з убивствами, скоєними у 2001, 2010 та 2011 роках.
Баку вимагав притягнути до відповідальності причетних до насильства. Після рейду в Єкатеринбурзі влада Азербайджану скасувала у країні всі культурні заходи, які організовують державні та приватні російські організації та компанії. Потім у Баку були затримані та арештовані близько двох десятків громадян Росії, зокрема журналісти прокремлівського агентства «Sputnik Азербайджан», ліцензія якого в Азербайджані була анульована ще в лютому. Деяким із затриманих росіян були висунуті звинувачення в контрабанді наркотиків та кіберзлочинах.
Протягом понад пів року між країнами практично відсутні контакти на вищому рівніФархад Мамедов
«Протягом понад пів року між країнами практично відсутні контакти на вищому рівні через те, що російська ППО збила азербайджанський літак. Росіяни не принесла вибачень, не покарала винних і не виплатила компенсацій, – говорить Фархад Мамедов. – Далі накладаються одні проблеми на інші, які ніяк не вирішуються. Ми рухаємося по конфронтаційній спіралі, і періоди відсутності новин про погіршення азербайджансько-російських відносин не означають їх врегулювання. Після таких періодів наступають кризи, як після єкатеринбурзьких подій, що веде до ще більшої ескалації».
На думку Вадима Дубнова, відносини між Москвою та Баку «вже досягли точки насичення». «Гірше вони навряд чи стануть, бо поки конфлікт існує на вербальному рівні – на рівні заяв і декларацій. Але я не впевнений, що це зачіпає суттєві речі, наприклад, економічні. Азербайджан дуже важливий для Росії, з точки зору обходу санкцій та інших досить делікатних питань. Крім того, Азербайджан завжди, ще з радянських часів, для будь-якого Кремля був головним призом на Південному Кавказі. Через об’єктивні економічні причини та особливі внутрішньоелітні стосунки з Баку, які формувалися ще за Гейдара Алієва. І за його сина Ільгама традиція продовжилась», – вважає Вадим Дубнов.
При цьому старший науковий співробітник кафедри європейського сусідства Коледжу Європи в Натоліні Нурлан Алієв вважає, що на тлі погіршення відносин з Росією Азербайджан почне зміцнювати зв’язки з ЄС:
«Я вважаю, що Азербайджан прагнутиме робити зважені, ретельно продумані кроки, щоб уникнути подальшого провокування Москви. Наприклад, він може більше уваги приділити розгляду справи про збитий літак у міжнародному суді. Водночас я очікую, що Баку паралельно працюватиме над зміцненням зв’язків із Європейським Союзом, як це вже робиться зі США. Для Азербайджану це і необхідно, і неминуче. Зважаючи на нинішній стан його відносин з Росією та потенційні загрози з боку Москви, країна повинна рухатися в цьому напрямку без зволікань», – переконаний Нурлан Алієв.
