Проєкт DeepState ввечері 8 лютого оновив карту бойових дій в Авдіївці – армія Росії зайшла ще на кілька сотень метрів углиб міста.
Загарбники рухаються вперед там само – на північному сході міста, в районі приватної забудови. Наразі агресор контролює північні околиці вулиць кварталу між Авдіївським коксохімічним заводом (АКХЗ) та піщаним кар'єром.
Рух Росії на північ від міста розпочався на початку лютого, що дозволило їй вторгнутися до Авдіївки ще й з півночі – до цього російська армія захопила частину вулиць Спортивної та Соборної на півдні міста.
Український Генштаб вранці 9 лютого повідомив про 19 атак армії Росії «в районі Авдіївки» – можливо, йдеться якраз про міські бої. Також агресор, за даними відомства, 7 разів атакував біля Первомайського, Невельського на південний захід від міста.
«Усі журналісти запитують, і я можу підтвердити, що так: бойові сутички відбуваються вже не лише у приватному секторі на півночі міста, а й у межах міської забудови. Задум супротивника очевидний: він намагається відрізати українські сили, зайшовши між Авдіївським коксохімічним заводом та кар'єром», – заявив речник ОСУВ «Таврія» Дмитро Ліховій в ефірі телемарафону 8 лютого.
Головні питання випуску:
- Як Росії вдається щодо швидко просуватися вперед на півночі Авдіївки?
- У чому задум російської армії, яка намагається «розрізати» оборону ЗСУ між АКХЗ та кар'єром?
- І як Сили оборони зупинили штурми російської армії на півдні міста?
Схід
- Російські війська нещодавно просунулися на північний схід і південь від Авдіївки під час позиційних боїв у цьому районі 2 лютого – про це в своєму звіті за 2 лютого заявив американський Інститут вивчення війни (ISW) з посиланням на геолокаційні кадри.
- Російська армія «наростила наступальну активність по всій лінії фронту, зазнаючи дедалі більших втрат», йдеться у звіті Міністерства оборони Британії 21 січня з посиланням на дані розвідки.
- Інститут вивчення війни у звіті 15 січня заявив, що російські сили, ймовірно, намагатимуться підтримувати або посилювати локалізовані наступальні операції по всій східній Україні у спробі перехопити й утримати ініціативу незалежно від зимової погоди і умов місцевості. При цьому ISW вважає, що російські війська «не зможуть здійснити оперативно значущих проривів».
- Командувач оперативно-стратегічного угрупування військ «Таврія» Олександр Тарнавський 18 грудня повідомив, що Збройні сили України зіткнулися з нестачею артилерійських снарядів і «згорнули деякі військові операції через брак іноземної допомоги».
- У звіті Інституту 11 грудня зазначалось, що російські війська незначно просунулися на рубежі Куп’янськ – Сватове – Кремінна. Раніше аналітики ISW висловлювали припущення, що російська армія отримала завдання захопити Авдіївку та Куп’янськ до президентських виборів у РФ, які відбудуться у березні 2024 року.
Масштабна війна Росії проти України
24 лютого 2022 року Росія атакувала Україну на землі і в повітрі по всій довжині спільного кордону. Для вторгнення на Київщину із наміром захопити столицю була використана територія Білорусі. На півдні російська армія, зокрема, окупувала частину Запорізької та Херсонської областей, а на півночі – райони Сумщини та Чернігівщини.
Повномасштабне вторгнення президент РФ Володимир Путін називає «спеціальною операцією». Спочатку її метою визначали «демілітаризацію і денацифікацію», згодом – «захист Донбасу». А у вересні та на початку жовтня Росія здійснила спробу анексувати частково окуповані Запорізьку, Херсонську, Донецьку та Луганську області. Україна і Захід заявили, що ці дії незаконні. Генасамблея ООН 12 жовтня схвалила резолюцію, яка засуджує спробу анексії РФ окупованих територій України.
Російська влада заявляє, що армія не атакує цивільні об’єкти. При цьому російська авіація, ракетні війська, флот і артилерія щодня обстрілюють українські міста. Руйнуванням піддаються житлові будинки та об’єкти цивільної інфраструктури по всій території України.
На кінець жовтня Україна оцінювала втрати Росії у війні у понад 70 тисяч загиблих військових. У вересні Росія заявила, що її втрати менші від 6 тисяч загиблих. У червні президент Зеленський оцінив співвідношення втрат України і Росії як один до п'яти.
Не подолавши опір ЗСУ, вцілілі російські підрозділи на початку квітня вийшли з території Київської, Чернігівської і Сумської областей. А у вересні армія України внаслідок блискавичного контрнаступу звільнила майже усю окуповану до того частину Харківщини.
11 листопада українські Сили оборони витіснили російські сили з Херсона.
Після звільнення Київщини від російських військ у містах Буча, Ірпінь, Гостомель та селах області виявили факти масових убивств, катувань та зґвалтувань цивільних, зокрема дітей.
Українська влада заявила, що Росія чинить геноцид. Країни Заходу беруть участь у підтвердженні фактів масових убивств та розслідуванні. РФ відкидає звинувачення у скоєнні воєнних злочинів.
Пізніше факти катувань та убивств українських громадян почали відкриватися чи не у всіх населених пунктах, які були звільнені з-під російської окупації. Зокрема, на Чернігівщині, Харківщині, Херсонщині.
З вересня 2022 року запеклі бої російсько-української війни ідуть на сході і на півдні України.
6 червня 2023 року була повністю зруйнована гребля Каховського водосховища (перебувала під контролем російської армії із початку березня 2022 року, а у жовтні була замінована окупантами), що призвело до затоплення великої території, людських жертв, знищення сільгоспугідь, забруднення Дніпра і Чорного моря. Україна назвала це екоцидом.
ООН від початку повномасштабного вторгнення РФ підтвердила загибель в Україні 9 701 цивільного, йдеться у звіті за 25 вересня 2023 року. Реальна кількість жертв, вказують аналітики, є набагато більшою.
Усього із 24 лютого 2022 року ООН зафіксувала в Україні 10 582 випадків загибелі цивільних людей, а також щонайменше 19 875 випадків поранення цивільних. Про це заявив верховний комісар ООН із прав людини Фолькер Тюрк 22 лютого 2024 року.
«Ймовірно, що реальна кількість втрат серед цивільних осіб є набагато вищою», – кажуть в місії.
